Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №127/29545/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №127/29545/26

Суддя: Шидловський О. В.

Справа № 127/29545/26

Провадження № 3/127/5745/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шидловський О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20.08.2026 серії ВБА №145271, вбачається, що 17.08.2026, близько 16 год. 00 хв., АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 вчинив відносно матері – ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного та економічного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою та вигонив з квартири, чим завдав шкоду здоров`ю потерпілої.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнав. По суті справи суду повідомив, що обставини викладені в протоколі не відповідають дійсності. Зокрема, 17.08.2026 він не здійснював жодного насильства по відношенню до матері – ОСОБА_3 , оскільки на вказану в протоколі дату та час, перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Перше Вінницьке територіальне медичне об`єднання», долучивши до матеріалів справи підтверджуючі документи.

ОСОБА_1 додатково зазначив, що на протязі тривалого часу між ним та матір`ю – ОСОБА_3 відбуваються побутові конфлікти. ОСОБА_3 постійно поширює про нього неправдиву інформацію, наклепи та безпідставно викликає поліцію, що не виключенням став і даний випадок.

Вислухавши пояснення ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступного висновку.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно матеріалів справи ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, якою встановлено адміністративну відповідальність, за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, об-рази чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Склад адміністративного правопорушення – це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була або могла бути завдана) та при-чинний зв`язок між діянням та наслідками.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено наступне:

- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3);

- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14);

- фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різ-ного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17).

З аналізу наведених вище норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру завдало шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За змістом статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У даному випадку, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення домашнього насильства відносно матері ОСОБА_3 , як зазначено у протоколі, вчинення діянь психологічного та економічного характеру, що завдано шкоди здоров`ю потерпілій.

Крім того, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного та економічного характеру повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими дока-зами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Факт написання ОСОБА_3 заяви про вчинення правопорушення автоматично не утворює склад правопорушення у виді домашнього насильства психологічного та економічного характеру.

Отже, зазначені протоколі обставини справи, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підлягає доведенню «поза розумним сумнівом».

Однак, доказів, які б могли спростувати версію ОСОБА_1 , про те, що 17.08.2026, близько 16 год. 00 хв., АДРЕСА_1 , останній не вчиняв домашнє насильство та будь-яких дій психологічного, економічного чи фізичного характеру по відношенні до ОСОБА_3 , в процесі судового розгляду не встановлено.

Відповідно до наданої виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого кардіологічного відділення для хворих на інфаркт міокарда №7316 від 18.08.2026 КНП «Перше Вінницьке територіальне медичне об`єднання», вбачається, що 17.08.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі.

Вищевказані покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, згідно яких останній зазначив, що 17.08.2026, близько 16 год. 00 хв., АДРЕСА_1 , він не вчиняв домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_3 , оскільки на вказану в протоколі дату та час, він ( ОСОБА_1 ) перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Перше Вінницьке територіальне медичне об`єднання», що підтверджується документально.

Інших доказів, які б додатково та об`єктивно підвереджували обставини викладені в протоколі, матеріали справи не містять.

Таким чином, достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 253 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з загальних принципів достатності, належності та допустимості доказів, суддя дійшов висновку, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не доведено, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч.1 ст. 173-2, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua