Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №129/2396/25 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2396/25

Провадження по справі № 2/129/337/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дєдова С.М.,

заочно розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відсутність сторін та їх представників в приміщенні суду в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

Встановив:

04.07.2025 р. до суду позивач подала цей позов, у якому просила змінити розмір стягуваних аліментів із ОСОБА_2 , на її користь, для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області №207/399/12 від 29.03.2012 року, та стягувати з нього аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і до повноліття дитини ОСОБА_3 та припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області №207/399/12 від 29.03.2012 року, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.

Позивач вимоги позову обґрунтувала тим, що за рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області №207/399/12 від 29.03.2012 року, з відповідача ОСОБА_2 , на її користь, для утримання неповнолітніх синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно стягуються аліменти в твердій грошовій сумі по 150 грн., на кожну дитину, починаючи з дня подачі до суду позову і до повноліття кожної дитини, на дату подачі до суду позову до суду 04.07.2025 р., - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є повнолітнім, однак з моменту прийняття попереднього судового рішення про стягнення з відповідача аліментів, істотно збільшилися витрати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та змінився розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і стягуваних з нього аліментів на утримання їхнього спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їй не вистачає.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, письмово просила справу розглянути у її та позивача відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги підтримала повністю, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не заявив, відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки повідомлений про дату, час і місце судового засідання у цій справі шляхом надсилання судових повісток, об`явами на сайті суду, відповідач жодного разу у призначені у справі судові засідання не з`явився – 05.11.2025 р., 19.01.2026 р., 07.05.2026 р., 07.07.2026 р., про причини неявки не повідомив, відзив не подав, а позивач не заперечувала проти заочного вирішення справи, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважав необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення у порядку спрощеного позовного провадження, про що 07.07.2026 р. постановив ухвалу.

З урахуванням письмової позиції позивача та досліджених доказів суд визнає за необхідне за згодою позивача на підставі ст. 280 ЦПК України постановити заочне рішення, яким позов задовольнити повністю з таких міркувань.

Доведено, що за рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області №207/399/12 від 29.03.2012 року із відповідача ОСОБА_2 , на її користь, для утримання неповнолітніх синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно стягуються аліменти в твердій грошовій сумі по 150 грн., на кожну дитину, починаючи з дня подачі до суду позову і до повноліття кожної дитини, на дату подачі до суду позову до суду 04.07.2025 р., - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є повнолітнім, однак з моменту прийняття попереднього судового рішення про стягнення з відповідача аліментів, істотно збільшилися витрати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та змінився розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і стягуваних з ОСОБА_2 аліментів на утримання їхнього спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їй, ОСОБА_1 не вистачає, що порушує права неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому батько неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний щомісячно сплачувати позивачу аліменти для утримання їх спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і до повноліття дитини ОСОБА_3 , яких суд визначив з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини та меж заявлених позивачем позовних вимог, а також визначених ст. 182 СК України обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів; встановлені у справі обставини та висновки суду, підтверджуються такими доказами: постановою про повернення виконавчого документа стягувачу серії ВП №45500254 від 27.02.2020 р. (а.с.5), рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області №207/400/2012 від 07.03.2012 р. про розірвання шлюбу (а.с.6), виконавчим листом Іллінецького районного суду Вінницької області №207/399/2012 від 29.03.2012 р. (а.с.7), довідкою Семиріцького старостинського округу Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області №232 від 26.06.2025 р. (а.с.8), довідкою Семиріцького старостинського округу Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області №233 від 26.06.2025 р. (а.с.9), свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 27.01.2009 р. (а.с.10), посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 06.03.2025 р. Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 (а.с.13).

Спірні правовідносини регулюються такими нормами права.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

{Частину першу статті 182 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2037-VIII від 17.05.2017; в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018}

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 СК України) та на підставі припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом, а стаття 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. З аналізу статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, схваленою резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 року, яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, -

1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

2. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Найкращі інтереси дитини - це принцип зі сфери захисту прав дитини, що стосується прийняття рішень. В статті третій Конвенції ООН про права дитини говориться: «В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини»[1]. В оцінці найкращих інтересів дитини необхідно дотримуватись балансу «всіх елементів, необхідних для прийняття рішення в конкретній ситуації для конкретної дитини або групи дітей».

Оскільки за рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області №207/399/12 від 29.03.2012 року із відповідача ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 для утримання неповнолітніх синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно стягуються аліменти в твердій грошовій сумі по 150 грн., на кожну дитину, починаючи з дня подачі до суду позову і до повноліття кожної дитини, на дату подачі до суду позову до суду 04.07.2025 р., - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є повнолітнім, а позивачу користь ОСОБА_1 для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вистачає зазначених коштів в такому розмірі аліментів, та з моменту прийняття попереднього судового рішення про стягнення з відповідача аліментів розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку збільшився, а тому батько неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може і зобов`язаний щомісячно сплачувати позивачу аліменти для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і до повноліття дитини ОСОБА_3 , - в примусовому порядку; при цьому суд зауважує, що такий розмір стягуваних аліментів не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін та неповнолітньої дитини.

З ухваленням рішення про задоволення вимог позову з відповідача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 , витрати на правничу допомогу 4500 грн.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_2 від сплати судового збору звільняється.

Керуючись ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3 Конвенції про права дитини, схваленою резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 року, яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, ст.ст. 9, 12, 13, 81, 89, 211, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183 СК України, -

Ухвалив:

Позовні вимоги задовільнити.

Змінити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області №207/399/12 від 29.03.2012 , та стягувати з нього аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і до повноліття дитини ОСОБА_3 .

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області №207/399/12 від 29.03.2012 , починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу 4500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 25.02.2016 р. Гайсинським РС УДМС України у Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: тел. НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , засоби зв`язку: тел. НОМЕР_7 .

Суддя: