Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №129/852/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/852/26

Провадження по справі № 2/129/1331/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Капуша І.С.,

заочно розглянувши без участі сторін та їх представників за правилами спрощеного позовного провадження в м. Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Карнаух А.П., до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

Установив:

05.03.2026 р. до суду заявлено позов, у якому представник позивачки адвокат Карнаух А.П. просить щомісячно стягувати з відповідача на користь ОСОБА_1 для утримання їх спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі 10000 грн., яка підлягає індексації відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини, оскільки позивачу невідомо чи працевлаштований офіційно відповідач, однак неофіційно працює, має суттєвий дохід, однак добровільно свій обов`язок по утриманню сина не виконує, чим порушує його право на отримання належного матеріального забезпечення (утримання) від батька.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Карнаух А.П. письмово вимоги позову підтримав, справу просив розглянути без його та позивачки участі, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.24).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та клопотання про перенесення розгляду справи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку (а.с.13,15,20,21,25).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності; у разі неявки осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання технічним засобом.

З урахуванням письмової позиції сторони позивача, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне за згодою представника позивачки на підставі ст. 280 ЦПК України постановити заочне рішення, яким позов задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Доведено, що ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але в повній мірі свого законного обов`язку по їх утриманню не виконує, офіційно не працевлаштований, має мінливий дохід і може надавати кошти в розмірі по 3000 грн. на дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дитини.

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 180, 181, 182 ч. 2, 183 Сімейного Кодексу України, відповідно до яких батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей; за рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки відповідач повністю не виконує законного обов`язку по утриманню свого неповнолітнього сина, чим порушує його права, то з нього необхідно щомісячно стягувати на користь ОСОБА_1 для утримання неповнолітньої дитини аліменти в розмірі по 3000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення позивачки до суду і до повноліття дитини в примусовому порядку; при цьому суд зауважує, що такий розмір стягуваних аліментів є розумним, відповідає якнайкращим інтересам дитини та не порушує майнових прав відповідача.

Висновки суду підтверджуються такими доказами:

- копією рішення Гайсинського районного суду № 129/2435/19 від 07.11.2019 р. про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.6);

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.05.2013р., з якого видно, що ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Щодо заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Водночас, в поданій 05.03.2026р. позовній заяві представником позивачки зазначено, що ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн., однак підтверджуючі документи понесення цих витрат в справі відсутні.

На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано довідку без номеру, згідно з якою ОСОБА_1 за договором про надання правничої допомоги сплатила адвокату Карнауху А.П. 5000 (п`ять тисяч) грн., що скріплена печаткою адвоката, однак матеріали справи не містять необхідних документів, а саме: договору про надання правової допомоги (договору доручення, договору про надання юридичних послуг та ін.) укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Карнаухом А.П., також не долучено акту виконаних робіт і розпису вартості виконаних робіт, належно оформлених у встановленому законом порядку документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження)

Відтак, витрати позивача на загальну суму 5000грн. не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи необхідних документів, що підтверджують понесення таких витрат, а тому у задоволенні стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат на правничу допомогу необхідно відмовити через недоведеність..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. ст. 180, 181 п.3, 182, 183 п.1 СК України,

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 3000 (три тисячі) грн. щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.03.2026 р. і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн. судового збору.

В іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку, проте в частині стягнення аліментів за один місяць допускається до негайного виконання.

Суддя: