Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №725/6877/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Струбіцька О.М. розглянувши провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , за участі ОСОБА_1 та його захисника Білої У.М., за апеляційною скаргою захисника Білої У.М. на постанову Чернівецького районного суду м. Чернівці від 02 вересня 2026 року, –

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 02 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови районного суду, 01.07.2026 року о 10:07 год. в м. Чернівці, по вул. Коростишівська, 1, ОСОБА_1 керував т.з. марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову захисник Біла У.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апелянт вважає, що постанова районного суду прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, є незаконною і необґрунтованою.

Вказує, що у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , про наявність таких підстав працівники поліції протягом всього спілкування не повідомляли.

ЄУНСС: 725/6877/26 Головуючий у І інстанції: Нестеренко Є.В.

НП: 33/822/441/26 Доповідач: Струбіцька О.М.

Зазначає, що метою зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 була перевірка військово-облікових документів та доставка до ТЦК та СП, що і викликали побоювання водія.

Зауважує, що ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд на стан сп`яніння, а висловив бажання дочекатися свого адвоката та в його присутності прибути до закладу охорони здоров`я, де пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога.

Стверджує, що на відеозаписах працівники поліції також підтверджували, що ОСОБА_1 не відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вказує, що у ОСОБА_1 не було виявлено ознак наркотичного сп`яніння.

На думку апелянта, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення мало місце грубе порушення працівниками поліції фундаментального права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме права ОСОБА_1 на отримання правничої допомоги адвоката, що не було взято до уваги судом першої інстанції.

Звертає увагу, що районний суд як на доказ винуватості ОСОБА_1 посилався на акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, який взагалі відсутній у матеріалах справи і не міг бути досліджений судом.

Зазначає, що наявне у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу не відповідає затвердженій формі, а тому не може бути взяте до уваги при розгляді справи.

Стверджує, що озвучені поліцейським ознаки сп`яніння не узгоджуються із ознаками викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказує, що того ж дня після оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 звернувся до закладу охорони здоров`я ЧОНД та о 12:10 год пройшов огляд на стан сп`яніння, згідно з висновком якого у ОСОБА_1 ознак сп`яніння виявлено не було, що підтверджує безпідставність вимог поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Звертає увагу на долучені до матеріалів справи відеозапис із затримання ОСОБА_1 07.07.2026 року та копію довідки № 1504/13042 від 27.07.2026 року, згідно з якою останній призваний на військову службу до ЗСУ під час мобілізації.

Твердить, що стороною захисту здійснюється оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, судовий розгляд на разі триває.

Заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Білу У.М., які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги при розгляді справи щодо ОСОБА_1 дотримані повною мірою не були, оскільки при прийнятті рішення поза увагою та без належної оцінки суду залишились фактичні обставини, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення.

Згідно оскаржуваної постанови, суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 01.07.2026 року о 10:07 год. в м. Чернівці, по вул. Коростишівська, 1, ОСОБА_1 керував т.з. марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Такий висновок районного суду є поспішним виходячи з наступного.

Як вбачається із наявних відеозаписів, працівники поліції здійснюючи патрулювання під`їхали до автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , який тільки розпочав рух на другорядній дорозі, при цьому будь-яких порушень ПДР України в його діях не відеозаписі не вбачається.

Наступне спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 на обох нагрудних камерах працівників поліції зафіксоване через 12 хвилин після зупинення ОСОБА_1 .

Відтак у матеріалах справи немає відеозапису початку спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , на якому було б зафіксовано повідомлення останньому щодо причини його зупинки та подальші першочергові дії працівників поліції.

На запитання ОСОБА_1 про причини зупинки працівники поліції не могли надати чіткої відповіді, при цьому характер їх спілкування вказував, що працівники поліції розуміли відсутність законної підстави для зупинки транспортного засобу та свідомо ігнорували таке порушення.

Відеозапис розпочинається із спілкування працівників поліції між собою щодо військово-облікових документів ОСОБА_1 , та один із поліцейських повідомляє «він сідає до нас і зразу в розшук» на що інший поліцейський повідомляє «він все знає, він не вийде» (55:00 хв відео).

Далі працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що якщо він з ними не поїде в лікарню то на ОСОБА_1 буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. (01:02:00 год відео).

У подальшому працівник поліції знову пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, вказуючи, що виявили у останнього ознаки наркотичного сп`яніння, на запитання ОСОБА_1 , які саме ознаки було виявлено, працівник поліції не наводить конкретних ознак (18:00 хв. відео).

На пропозицію пройти огляд ОСОБА_1 погоджується, однак зазначає, що бажає дочекатись адвоката, в подальшому неодноразово повідомляє, що бажає пройти огляд.

Не дивлячись на бажання ОСОБА_1 пройти огляд, працівниками поліції було складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

На досліджених відеозаписах, поведінка ОСОБА_1 є адекватною, жодних ознак наркотичного сп`яніння у останнього судом не вбачається.

Працівники поліції, пропонуючи ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння не назвали йому законодавчо визначених ознак наркотичного сп`яніння, які б давали працівникам поліції підстави для такого направлення.

Згідно п.1 розд.1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735(далі – Інструкція), цим нормативним актом визначена процедура проведення огляду водіїв на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.4 розд.1 Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Перелік таких ознак є вичерпним.

Отже, згідно закону, для притягнення водія до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння необхідно встановити, що у водія наявні ознаки сп`яніння, передбачені п.4 у взаємозв`язку із п.3 розділу 1 Інструкції як підстави для огляду та встановити факт відмови від проходження огляду, зафіксований у визначеному законом порядку.

Недотримання цієї процедури має наслідком її недійсність, як те передбачено ч.5 ст. 266 КУпАП.

У даному випадку, із відеозапису встановлено, що у працівників поліції не було достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, жодних ознак наркотичного сп`яніння озвучено не було.

Зазначені у письмову направленні на огляд водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння «виражене тремтіння пальців рух, дуже звужені зіниці, що не реагують на світло» не вказувались працівниками поліції, як підстави для направлення на огляд.

Із досліджених відеозаписів вбачається, що працівники поліції не проводили перевірку зіниць очей ОСОБА_1 та їх реакції на світло, а також не вбачається, яким саме чином було встановлено тремтіння пальців рук, враховуючи, що все спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції проходило через напіввідкрите вікно водія.

Про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння свідчить і висновок лікаря нарколога ЧОНД №301 від 01.07.2026 року, який було складено через годину після спілкування із працівниками поліції.

Згідно вказаного висновку у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено (а.с. 31).

На відео ОСОБА_1 вказував, що не відмовляється від огляду, однак не бажає їхати в лікарню, оскільки знає, що далі його доставлять до ТЦК,

Таке посилання ОСОБА_1 враховуючи досліджені відеозаписи, є обґрунтованим.

Апеляційним судом встановлено, що на відеозаписі не зафіксовано об`єктивних даних, які б давали підстави вважати, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп`яніння, при цьому дії поліцейських були штучно спрямовані на створення формального приводу для обмеження свободи пересування ОСОБА_1 з метою його подальшого доставлення до ТЦК, а тому така вимога проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я не може вважатися законною.

Районним судом було проігноровано порушення ст. 266 КУпАП щодо дотримання процедури огляду, що призвело до порушення права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд його справи.

Згідно ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Ні районний суд, ні апеляційний суд не мають права перебирати на себе визначений ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів, який покладений у даному випадку на орган поліції.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Така ж позиція встановлена і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Незважаючи на таке істотне процесуальне порушення, якому районний суд не надав належної правової оцінки, ОСОБА_1 було поспішно притягнуто до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції не виконано вимоги ст. 245 КУпАП про всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №7471823 від 01.07.2026 року не відповідає вимогам передбаченим ст. 256 КУпАП, постанова Чернівецького районного суду м. Чернівці від 02 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Керуючись ч. 2 ст. 62 Конституції України, ст.ст. 245, 247, 251, 252, 266, 283, 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Білої У.М. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Чернівецького районного суду м. Чернівці від 02 вересня 2026 року скасувати та провадження по справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду [підпис] О.М. Струбіцька

"Копія. Згідно з оригіналом."

Суддя - доповідач _________________ Струбіцька О.М.

(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)

24.09.2026 року

(дата засвідчення копії)