Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №643/17286/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 643/17286/25

провадження № 22-ц/818/3037/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Савенка М.Є., Тичкової О.Ю.

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2026 року, постановлене суддею Пасічником О.М.

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути заборгованості в сумі 37481,03 грн., з яких: 32098,28 грн. за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 р.) за період з 01.03.2017 по 31.08.2025; 955,20 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 31.08.2025; 2 162,72 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.08.2025; 774,6 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.08.2025; 1 094,84 грн. - інфляційні витрати; 395,39 грн. - 3% річних.

Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2026 року позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» – задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 33002 гривень 70 коп., з яких: 30127,35 грн. за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 р.) за період з 01.03.2017 по 31.07.2025; 925,80 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 31.08.2025; 459,93 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.11.2023 по 31.08.2025; 1094,84 - інфляційні витрати; 359,39 грн. - 3% річних. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в розмірі 2666,22 гривень 22 коп. в рівних частках по 1333,11 гривні 11 коп. з кожного. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог КП «Харківські теплові мережі».

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вважає рішення суду першої інстанції прийнятим на підставі неповно та неправильно досліджених доказів та обставин справи. Зазначає, що заборгованість не відповідає дійсності. Наголошує, що ним проведено порівняльну таблицю, в якій відображено рух коштів.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог та з того, що за період з 01.03.2017 по 31.08.2025, підлягає стягненню заборгованість у сумі 33002,70 грн.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що КП «Харківські теплові мережі» постачало теплову енергію у житлове приміщення за адресою : АДРЕСА_1 .

Згідно відомості про нарахування та оплату за послуги теплопостачання та підігрів води за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість перед КП «Харківські теплові мережі» становить 37481,03 грн., з яких: 32098,28 грн. за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 р.) за період з 01.03.2017 по 31.08.2025; 955,20 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.07.2022 по 31.08.2025; 2 162,72 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.08.2025; 774,6 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.08.2025; 1 094,84 грн. - інфляційні витрати; 395,39 грн. - 3% річних.

Як на підставу позовних вимог Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» посилалось на те, що відповідачі зареєстровані та є споживачами послуг з опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , обов`язку щодо повної та своєчасної сплати за надані послуги відповідач не здійснює, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.03.2017 по 31.08.2025 в розмірі 37481,03 грн. У зв`язку з викладеним представник позивача звернулась до суду з даним позовом.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно із Законом Україні «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, що регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово- комунальних послуг (виконавець), і фізичної та юридичного особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно з вимогами ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

У відповідності зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином, Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» виконало свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач незалежно від споживання цієї послуги, або відмови від її споживання, зобов`язані оплатити надані послуги.

Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач просить стягнути заборгованість з відповідачів за опалення та гарячу воду по квартирі за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 37481,03 грн. за період з 01.03.2017 року по 31.08.2025 року.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просив суд застосувати строки позовної давності (а.с.24, 25).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

За положеннями ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.12, згідно якого під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями), встановлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово було продовжено, останній раз термін дії карантину було продовжено на всій території України до 30.06.2023.

ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції РНБО України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, Указами Президента продовжено до теперішнього часу.

У постанові Верховного Суду від 13.11.2024 у справі №383/1645/23 зазначено, що строк позовної давності в силу положень п.12,19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану в Україні. Позовна давність для пред`явлення позовних вимог на день звернення до суду частково спливла, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 12.03.2020 та продовжувався до 30.06.2023. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.

14.05.2025 прийнято ЗУ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено положення про зупинення перебігу строків позовної давності на період дії воєнного стану (п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Цей Закон набрав чинності з 04.09.2025, відколи поновлено відлік строку позовної давності.

Таким чином строк позовної давності у даній справі не пропущено.

Щодо розміру заборгованості судова колегія зазначає наступне.

за 2017 р. до сплати 3644,17 грн за послуги опалення, за послуги постачання гарячої води до сплати 6359,51 грн, сплачено 5535,56 грн., заборгованість 4468,12 грн.;

за 2018 р. до сплати 9831,68 грн за послуги опалення, за послуги постачання гарячої води до сплати 6359,51 грн, сплачено 11955,74 грн., заборгованість 4235,45 грн.;

за 2019 р. до сплати 6715,36 грн за послуги опалення, за послуги постачання гарячої води до сплати 4755,96 грн, сплачено 8935,17 грн., заборгованість 2536,15 грн.;

за 2020 р. до сплати 4495,52 грн за послуги опалення, за послуги постачання гарячої води до сплати 8429,78 грн, сплачено 7325 грн., заборгованість 5599,30 грн.;

за 2021 р. до сплати 5134,16 грн за послуги опалення, за послуги постачання гарячої води до сплати 6937,81 грн, сплачено 12873 грн., переплата 801,03 грн

за 2022 р. до сплати 11516,10грн за послуги опалення, за послуги постачання гарячої води до сплати 3755,80 грн, сплачено 2000,00 грн., заборгованість 13271,90 грн

за 2023 р. до сплати 10997,61 грн за послуги опалення, за послуги постачання гарячої води до сплати 560,04 грн, сплачено 0,00 грн., заборгованість 11557,65 грн

за 2024 р. до сплати 5932, 42 грн за послуги опалення, за послуги постачання гарячої води до сплати 1749,99 грн, сплачено 2250,00 грн., заборгованість 5432,41 грн

за 2025 р. до сплати 3639,13 грн за послуги опалення, за послуги постачання гарячої води до сплати 2059,76 грн, сплачено 7637,32 грн., переплата 1938,43 грн.

При здійсненні розрахунку заборгованості позивачем було враховано всі внесені відповідачами кошти. Надані відповідачем квитанції відповідають відображеним коштам у розрахунку відповідача. Розрахунок наданий в апеляційній скарзі не відповідає фактично наданих послугам.

Згідно з ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу України.

Крім того 3% річних та інфляційні втрати нараховані у відповідності до вимог закону, станом до лютого 2022 року.

Висновок суду відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

М.Є.Савенко