Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №646/8000/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2026 року

м. Харків

справа №646/8000/26

провадження № 22-ц/818/5773/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Тичкової О.Ю., Шабельніков С.К.

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Габелюк Тетяни Анатоліївни на ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 29 липня 2026 року, постановлену ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 29 липня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини передано за підсудністю до Немишлянського районного суду міста Харкова.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представника ОСОБА_1 – адвокат Габелюк Тетяна Анатоліївна подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що передаючи справу за підсудністю до Немишлянського районного суду міста Харкова, суд не повною мірою з`ясував обставин, що мають значення для справи; визнав встановленими обставини, що не були належним чином доведені; дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи; допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Передаючи справу для розгляду до Немишлянського районного суду міста Харкова, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідач в Новобаварському районі міста Харкова не зареєстрований, місце реєстрації проживання або перебування його невідоме, а місцезнаходження майна відповідача за територіальним поділом відноситься до Немишлянського районного суду міста Харкова, справу слід передати за місцем знаходження майна відповідача.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами, як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

У статті 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Дана стаття встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений в одному з двох і більше судів (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.

Частиною 8 статті 187 ЦПК України встановлено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно частини 9 статті 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61 -5805сво23) підсудність визначається саме за зареєстрованим місцем проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі.

Позивачка разом із дитиною зареєстрована АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 6331-5002612821 про взяття на облік внутрішньо переміщену особу від 28.02.2023 місцем проживання позивачки ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної юрисдикції Новобаварського районного суду м.Харкова.

Проте для внутрішньо переміщених осіб таким зареєстрованим місцем перебування є адреса, внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та підтверджена довідкою.

Враховуючи, що зареєстрованим місцем перебування позивачки є Новобаварський район міста Харкова, а позивачка наполягає на розгляді справи цим судом, то дана цивільна справа підсудна Новобаварському районному суду міста Харкова.

При цьому, суд враховує висновок Верховного Суду у справі № 409/2636/17 від 29.07.2019 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування.Таким чином якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Така позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеному у постанові 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22, провадження № 61-17499св23.

Суд першої інстанції помилково дійшов висновку про непідсудність даної справи Новобаварському районному суду м.Харкова та наявність підстав для направлення справи за місцем знаходження майна відповідача.

Тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогоюстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Керуючись ст. ст.367,368, п.6 ч.1 ст.374, п.п.3,4ч. 1 ст.379, ст. ст.381,382-384,389,390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Габелюк Тетяни Анатоліївни - задовольнити.

Ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 29 липня 2026 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

С.К. Шабельніков