Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №401/3327/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/477/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Справа № 401/3327/25 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року м. Кропивницький

Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025121070000483 від 09.07.2025 року стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 травня 2026 року, яким:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глинськ Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винуватим та засуджено за ст.366-3 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі дві тисячі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИЛА:

У апеляційній скарзі заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 , не оспорюючи юридичну кваліфікацію дій, фактичні обставини справи та правильність висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просить скасувати вирок суду в частині призначеного додаткового покарання, вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити в цій частині новий вирок, згідно з яким призначити обвинуваченому ОСОБА_7 за ст..366-3 КК України покарання у виді штрафу в розмірі дві тисячі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 42 500 грн. 00 коп. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування строком на 2 роки.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд в порушення вимог ст.. 50, ст.55 та ст..65 КК України не призначив ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, яке згідно санкції ст.366-3 КК України є обов`язковим і підлягає застосуванню.

Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним за те, що він у зв`язку зі звільненням з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області та будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», зобов`язаний був подати, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (декларацію з позначкою «я припинив виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)», за 2021 рік, у строк не пізніше 31.01.2024, вказавши у ній достовірну інформацію.

Однак, ОСОБА_7 достовірно знаючи про свій обов`язок подання декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (декларації з позначкою «я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)» за 2021 рік, діючи умисно, маючи реальну можливість та відповідні навички, умисно, у строк не пізніше 31.01.2024 року, та станом на 18.09.2025, вказану декларацію, до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подав.

Заслухавши доповідача, в дебатах думку прокурора, який повністю підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 підлягає задоволенню за таких підстав.

За змістом положень ч.1 та 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Викладені у вироку районного суду висновки про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, ґрунтуються на сукупності зібраних та досліджених доказах, достовірність і достатність яких не була поставлена під сумнів учасниками судового розгляду, в зв`язку з чим, згідно ст. 349 КПК України, вони за згодою сторін судом першої інстанції не досліджувались.

Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ст.366-3 КК України, як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», в апеляційній скарзі прокурором не оспорюється, у зв`язку з чим відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України відсутні підстави для визнання апеляційним судом кваліфікації неправильною.

Аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить, що під час судового розгляду не допущено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування вироку ( ч.2 ст. 412 КПК України) і могли б вплинути на правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

В даному випадку, суд першої інстанції, діючи в межах пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення ( ч.1 ст. 337 КПК ) дійшов правильного висновку про його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України.

Як пояснив ОСОБА_7 , під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, він свою вину визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється, фактичних обставини цієї справи, викладених у вироку суду не оспорює.

Доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_7 покарання, що є наслідком скасування оскаржуваного вироку, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Положеннями ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

За змістом ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання у тих випадках, коли вчинення кримінального правопорушення було пов`язане з посадою засудженого або із заняттям ним певною діяльністю.

Якщо додаткове покарання безпосередньо передбачене у санкції статті Особливої частини КК України, то порядок його призначення залежить від особливостей конструкції цієї санкції. У випадку, коли додаткове покарання передбачається як обов`язкове до призначення, то це вже вирішено самим законодавцем, який, створюючи таку санкцію, тим самим покладає на суд обов`язок призначити додаткове покарання. При застосуванні таких санкцій відмова від призначення обов`язкового додаткового покарання можлива лише за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 69 КК України.

Зазначена позиція апеляційного суду узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Другої судової палати ККС ВС від 16.02.2023 року у справі № 748/479/20.

Так, санкцією ст.366-3 КК України, окрім основних видів покарання у виді: штрафу, громадських робіт, обмеження волі, передбачено й обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Тобто, питання про необхідність призначення додаткового покарання вирішено у самій санкції статті, а тому суд зобов`язаний його призначити.

Як вбачається із резолютивної частини вироку, районний суд призначив ОСОБА_7 лише основне покарання у виді штрафу в розмірі дві тисячі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 42 500 грн. 00 коп., без призначення обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

У зв`язку з чим, доводи прокурора щодо неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, є слушними, а тому вирок суду першої інстанції, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 409, п.1 ч.1 ст.413 КПК України, в частині призначеного обвинуваченому покарання підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом за правилами ст. 420 КПК України у цій частині нового вироку.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора, скасувати вирок в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий вирок.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 413, 418, 419, 420, 424, 615 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 – задовольнити.

Вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 травня 2026 року в кримінальному провадженні № 12025121070000483 від 09.07.2025 року стосовно ОСОБА_7 за ст.366-3 КК України - скасувати в частині призначеного ОСОБА_7 покарання.

ОСОБА_7 вважати засудженим за ст.366-3 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі дві тисячі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 грн. 00 коп. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування строком на 2 роки.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок Кропивницького апеляційного суду може бути оскаржений у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим з моменту отримання копії вироку.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4