Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №389/4568/23 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 389/4568/23

провадження № 22-ц/4809/193/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач - виконавчий комітет Знам?янської міської ради Кіровоградської області, інтереси якого представляє Данільченко Ю.В.

відповідач – ОСОБА_1 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Знам?янської міської ради на рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2025 року, у складі головуючого судді Берднікової Г.В. у справі за позовом Виконавчого комітету Знам?янської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2026 року виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кіровоградської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував, що постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року було задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2 у справі №389/3078/16-а (2-а/389/95/16) за її позовом до виконавчого комітету Знам?янської міської ради Кіровоградської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 13 травня 2017 року по 05 січня 2022 року.

Зазначав, що Верховним Судом було скасовано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі №340/693/22 – залишено без змін.

Зазначеним рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Знам?янської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду задоволений частково, та стягнуто з виконавчого комітету Знам?янської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання постанови Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року у справі №389/3078/16-a (2-a/389/95/16) за період з 13 травня 2017 року по 05 січня 2022 року в сумі 875117,37 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов?язкових платежів при їх виплаті. Також стягнуто на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 8747,53 грн за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Знам?янської міської ради.

Відповідно до розпорядження Знам?янського міського голови від 09 листопада 2023 року №807-к «Про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі», з урахуванням заяви ОСОБА_2 від 30 жовтня 2023 на ім?я міського голови, їй виплачено 795333,66 грн. Сума до виплати зменшена у зв?язку з тим, що за вказаний період ОСОБА_2 отримувала заробітну плату, обліковувся її страховий стаж, а тому вона узгодила виплату їй середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 13 травня 2017 року по 23 грудня 2020 року.

Сума нарахування середнього заробітку ОСОБА_2 з 24 грудня 2020 року по 05 січня 2022 року в розмір 73595 грн 80 коп виключається із загальної суми 875117,37 грн, яка зазначена в рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі №340/693/22.

Позивач вказував, що середній заробіток, який підлягає стягненню з виконавчого комітету Знам?янської міської ради за час затримки виконання постанови Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року у справі №389/3078/16-а (2-а/389/95/16) за період з 13 травня 2017 року по 23 грудня 2020 року склав 801521 грн 57 коп, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов?язкових платежів при їх виплаті.

Відповідно до платіжної інструкції №694 (внутрішній номер 304251777) від 01 листопада 2023 року ОСОБА_2 виконавчим комітетом Знам?янської міської ради перераховано середній заробіток за час затримки виконання постанови Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року у справі №389/3078/16-а (2-а/389/95/16) на суму 633201,84 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 696 (внутрішній номер 304250988) від 01 листопада 2023 року ОСОБА_2 виконавчим комітетом Знам?янської міської ради перераховано судові витрати на оплату судового збору в сумі 8747, 53 грн .

Відповідно до платіжної інструкції № 693 (внутрішній номер 304251776) від 01 листопада 2023 року із середнього заробітку ОСОБА_2 утримано військовий збір на суму 11798,79 грн .

Відповідно до платіжної інструкції № 692 (внутрішній номер 3042511775) від 01 листопада 2023 року із середнього заробітку ОСОБА_2 утримано ПДФО на суму 141585 ,50 грн.

Виконавчий комітет Знам?янської міської ради зазначив, що він як орган місцевого самоврядування фінансується за рахунок міського бюджету (Знам?янської міської територіальної громади).

Вважав, що виконавчому комітету Знам?янської міської ради завдані матеріальні збитки на загальну суму 795333,66 грн, у зв?язку із невиконанням відповідачем у справі, а саме колишнім міським головою ОСОБА_1 постанови Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року у справі №389/3078/16-а (2-а/389/95/16) в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу кадрової роботи виконавчого комітету Знам?янської міської ради Кіровоградської області, що призвело до зазначених вище фінансових збитків міського бюджету.

Тому, відповідач як уповноважена посадова особа має відшкодувати виконавчому комітету Знам`янської міської ради заподіяну шкоду у вказаній сумі в порядку регресу.

Відповідач подавав відзив на позовну заяву.

Вважав заявлені позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Рішенням Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Виконавчий комітет Знам?янської міської ради не погодившись із вказаним рішенням суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Вказує на те, що виконавчому комітету Знам?янської міської ради були нанесені матеріальні збитки, з підстав невиконання ОСОБА_1 (колишнім міським головою) судового рішення, що призвело до фінансових збитків бюджету громади, а тому вважає, що відповідач має відшкодувати позивачу заподіяну матеріальну шкоду в порядку регресу.

Позивач посилається на пункт 8 статті 134 КЗпП України, згідно якого працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, при виконанні трудових обов?язків.

Вказує, що право регресу – це право особи, що відшкодувала шкоду, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого завдано шкоди.

Вважає, що до відповідача має застосовуватися наслідки ст. 1172 ЦК України.

Також, позивач посилається на ст. 132 Кодексу законів про працю України де зазначено що за шкоду завдану підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків працівники, з вини яких завдано шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі.

Позивач вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що правові колізії, що виникають між нормами трудового та цивільного права у сфері регулювання питань регресу , мають вирішуватися з визначенням пріоритету дії положень законодавства, зокрема ч. 4 ст.1191 ЦК України, які у даному випадку обмежують можливість звернення стягнення в сумі виплаченого середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, зважаючи на правову засаду «якості закону», як складову принципу верховенства права та гарантію застосування судом найбільш сприятливого для особи тлумачення закону, з посиланням на аналогічну справу №389/2122/21, що розглядалася Кропивницьким апеляційним судом, та на судову практику в подібних правовідносинах, а саме на: постанову Верховного Суду України від 12 липня 2023 року у справі №663/1169/20, на постанову Верховного Суду України від 22 грудня 2021 року у справі 658/28/21, на постанову Верховного Суду України від 19 грудня 2022 року у справі №686/11075/21 .

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу ,в якому просить рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Вважає позовні вимоги необгрутнованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Вказує, що у випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, саме якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

У відповіді на відзив позивач вказував, що посадова особа, яка винна у незаконному звільненні працівника, має відшкодувати шкоду заподіяну установі у повному розмірі сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що узгоджується із правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №401/1387/17-ц, від 11.04.2018 справа №161/6047/16-ц, від 20.06.2019 справа № 462/8925/14, від 03.10.2018 справа №591/8512/15-ц.

Справу призначено до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити та обговоривши наявні докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилаючись на ч. 4 ст. 1191 ЦК України не знайшов підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету грошові кошти, які були виплачені на виконання рішення суду виходячи із імперативного припису диспозиції зазначеної норми права, яка не передбачає регресу в зазначених правовідносинах.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , в період з 27 листопада 2015 року по 08 грудня 2020 року займав виборну посаду міського голови в м. Знам`янка Кіровоградської області, що підтверджується рішенням Знам`янської міської ради від 27 листопада 2015 року №2 «Про результати виборів Знам`янського міського голови», витягом з протоколу Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області VIII скликання від 08 грудня 2020 року «Про підсумки голосування з виборів Знам`янського міського голови Кропивницького району Кіровоградської області» ( том 2 а.с. 8-9,11).

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Знам`янського міського голови Філіпенка С.І. від 24 жовтня 2016 року №512-к було звільнено ОСОБА_2 із займаної посади - начальника відділу кадрової роботи виконавчого комітету Знам`янської міської ради у зв`язку зі скороченням штату з 24 жовтня 2016 року (п.1 ст.40 КЗпП України).

ОСОБА_2 не погодившись зі своїм звільненням, оскаржила його в судовому порядку.

Постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року у справі ЄУН 389/3078/16-а (провадження №2-а/389/95/16), яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Знам`янського міського голови Філіпенка С.І. «Про звільнення ОСОБА_2 » від 24 жовтня 2016 року №512-к. Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу кадрової роботи виконавчого комітету Знам`янської міської ради з 25 жовтня 2016 року.

Стягнуто з виконавчого комітету Знам`янської міської ради на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 жовтня 2016 року по 12 травня 2017 року в сумі 38047 грн 64 коп з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постанову суду від 12 травня 2017 року допущено до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу кадрової роботи виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць ( том 1 а.с. 38-44).

Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року було змінено постанову Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 389/3078/16-а (2-а/389/95/16) , з викладенням їх мотивувальної частини в редакції постанови Верховного Суду, а в іншій частині - залишено без змін.

На виконання судових рішень розпорядженням виконавчого комітету Знам`янської міської ради від 06 січня 2022 року №6-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_2 » ОСОБА_2 було поновлено на посаді начальника відділу кадрової роботи Знам`янської міської ради з 25 жовтня 2016 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року ухваленим у справі №340/693/22, яке постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року залишено в силі, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Знам`янської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Стягнуто з виконавчого комітету Знам`янської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання постанови Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року у справі №389/3078/16-а (провадження 2-а/389/95/16) за період з 13 травня 2017 року по 05 січня 2022 року в сумі - 875117,37 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Також було стягнуто на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 8747,53 грн за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Знам`янської міської ради.

Судом було встановлено, що у спірних правовідносинах мала місце затримка виконання відповідачем рішення суду про поновлення позивачки на роботі, що тривала з 13 травня 2017 року по 05 січня 2022 року ( том 1 а.с.14-21, 22-27, 28-37).

09 листопада 2025 року виконавчим комітетом Знам`янської міської ради видано розпорядження №807-к «Про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі», в якому вказано, що постановою Верховного Суду України від 05 жовтня 2023 року у справі №340/693/22 (адміністративне провадження №K/990/10291/23) касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року скасовано.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року залишено в силі. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі №340/693/22 частково задоволено позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Знам?янської міської ради Кіровоградської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Зазначеною постановою стягнуто з виконавчого комітету Знам?янської міської ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання постанови Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року у справі №389/3078/16-а (2-а/389/95/16) за період з 13 травня 2017 року по 05 січня 2022 року в сумі 875117,37 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов?язкових платежів при їх виплаті. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30 жовтня 2023 року ОСОБА_2 подано заяву міському голові про те, що на посаді керуючого справами виконавчого комітету вона працює з 24 грудня 2020 року по 05 січня 2022 року. За вказаний період отримувала заробітну плату, обліковувся страховий стаж, тому погоджується на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в період з 13 травня 2017 року по 23 грудня 2020 року. Період нарахування середнього заробітку ОСОБА_2 з 24 грудня 2020 року по 05 січня 2022 року в сумі 73595 грн 80 коп. виключаються із загальної суми 875117 грн 37 коп., яка зазначена в рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі №340/693/22.

Середній заробіток який підлягає стягненню з виконавчого комітету Знам?янської міської ради за час затримки виконання постанови Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року у справі №389/3078/16-а(389/95/16) за період з 13 травня 2017 року по 23 грудня 2020 року складає 801521 грн 57 коп. з отриманням з цих сум передбачених законом податків та обов?язкових платків при їх виплаті. За такого, враховуючи назване, керуючись п.20 ч.4 ст.42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», відділу фінансово-господарського забезпечення, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду №389/3078/16-а (2-а/389/95/16) за період з 13 травня 2017 року по 23 грудня 2017 року (а.с. 45).

Відповідно до платіжної інструкції №694 (внутрішній номер 304251777) від 01 листопада 2023 року ОСОБА_2 виконавчим комітетом Знам?янської міської ради перераховано середній заробіток за час затримки виконання постанови Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року у справі №389/3078/16-а (2-а/389/95/16) на суму 633201 грн 84 коп (а.с. 46).

Відповідно до платіжної інструкції №696 (внутрішній номер 304250988) від 01 листопада 2023 року ОСОБА_2 виконавчим комітетом Знам?янської міської ради перераховано судові витрати на оплату судового збору у справі №340/693/22 в сумі 8747грн 53 коп. (а.с. 47).

Відповідно до платіжної інструкції №693 (внутрішній номер 304251776) від 01 листопада 2023 року із середнього заробітку ОСОБА_2 утримано військовий збір на суму 11798 грн 79 коп. (а.с.48).

Відповідно до платіжної інструкції №692 (внутрішній номер 3042511775) від 01 листопада 2023 року із середнього заробітку ОСОБА_2 утримано ПДФО на суму 141585грн 50 коп. (а.с. 49).

Згідно зі статтею 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Пунктом п.8 ч.1 ст.134 КЗпП України визначено, що службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.

Відповідно до роз`яснень, викладених п.п.13,33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам роз`яснено, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

При незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Чинне законодавство не містить додаткових підстав для відшкодування майнової шкоди з винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення працівника здійснено з порушенням вимог закону або затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №200/22363/16-а (касаційне провадження №11-720апп18) викладений правовий висновок про те, що відшкодування шкоди у порядку регресу відбувається в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, тобто за правилами цивільного судочинства.

Положенням ч.2 ст.4 Цивільного кодексу України визначено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч.4 ст.1191 ЦК України, яку введено в дію законом №2457-VI від 08 липня 2010 року, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Відповідно до цієї норми права, територіальна громада, відшкодувавши шкоду, отримує право зворотної вимоги (регресу) до особи, винної за завдану шкоду, окрім як щодо відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди.

Спосіб захисту порушеного права позивача повинен доводити ступінь вини посадової особи у не виконанні вимог законодавства з урахуванням її владних повноважень і термінів каденції.

Матеріали справи не містять належних доказів того, що вина міського голови ОСОБА_1 у тривалому не виконанні судового рішення, яке призвело до стягнення бюджетних коштів є доведеною у встановленому законом порядку, оскільки позивачем не надано доказів його особистих неправомірних дій чи бездіяльності, а також ступеня його вини з урахуванням меж владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Знам`янської міської ради 795333,66 грн, виплачених на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі №340/693/22, яким з виконавчого комітету Знам`янської міської ради на користь ОСОБА_2 стягнуто середній заробіток за час затримки виконання постанови Знам`янського міськрайонного суду від 12 травня 2017 року у справі №389/3078/16-а про поновлення ОСОБА_2 на роботі.

Тому, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Знам?янської міської ради – залишити без задоволення.

Рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

23.09.2026 - складено постанову.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Судді: Л.М. Дьомич

О.А. Письменний