Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №346/1653/15-ц — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/1653/15-ц

Провадження № 22-ц/4808/1324/26

Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Баркова В.М.,

cекретаря Петріва Д.Б.,

з участю представника особи, яка подала апеляційну скаргу, адвоката Рибак М.М., приватного виконавця Витвицького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Рибак Мар`яни Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, постановлену суддею Калинюком О.П. 26 травня 2026 року в м. Коломия Івано-Франківської області, за скаргою ОСОБА_1 , подану у його інтересах адвокатом Рибак Мар`яною Михайлівною, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант+» про визнання неправовірними дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича щодо передачі на реалізацію до державного підприємства «Сетам» шляхом проведення електронних торгів нерухомого майна та зобов`язання цього приватного виконавця припинити електронні торги з продажу лоту №593742,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст скарги:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про передачу на реалізацію до ДП «Сетам» квартири АДРЕСА_1 .

Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця Витвицького В.В. перебувають виконавчі провадження №79473726, №79473269, №79473407, які об`єднані у зведене виконавче провадження №79498775 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Діамант+».

10.02.2026 року приватним виконавцем сформовано повідомлення про реалізацію описаного та арештованого майна, яким до ДП «СЕТАМ» передано для реалізації на електронних торгах квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Про вказане рішення ОСОБА_1 не повідомлявся належним чином. Вперше копію повідомлення представник боржника отримав лише 26.02.2026 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Таким чином, строк на оскарження дій приватного виконавця розпочався 27.02.2026 року, а останнім днем його перебігу є 09.03.2026 року.

Відповідно до пункту 5-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про іпотеку» у період дії воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування зупиняється дія статей 41 та 47 цього Закону в частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах щодо нерухомого майна фізичних осіб, яке перебуває в іпотеці за споживчим кредитом.

Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 встановлено, що приватному виконавцю достеменно відомо про перебування спірної квартири в іпотеці.

Так, у матеріалах виконавчого провадження міститься копія договору іпотеки від 23.10.2006р., долучена до Звіту про незалежну оцінку квартири. Відповідно до цього договору квартира передана в іпотеку ПАТ «УкрСиббанк» для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 11062675000 від 23.10.2006 року. Крім того, у матеріалах зведеного виконавчого провадження міститься Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 451216800 від 07.11.2025, сформована самим приватним виконавцем, у якій наявні чинні записи про державну реєстрацію іпотеки. Отже, приватний виконавець володів усією необхідною інформацією про те, що квартира є предметом чинної іпотеки, проте, всупереч прямій забороні, встановленій пунктом 5-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про іпотеку», передав її на реалізацію через ДП «СЕТАМ».

Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 04.03.2026 року та повторно 06.03.2026 року подані письмові заяви з вимогою припинити електронні торги та наведено правове обґрунтування незаконності реалізації предмета іпотеки. Незважаючи на отримання цих заяв, приватний виконавець не надав жодної відповіді та не вжив заходів для усунення допущених порушень.

У виконавчому провадженні №79473407 примусово виконується виконавчий лист про стягнення заборгованості на користь АТ «УкрСиббанк». Разом з тим наданими доказами підтверджується, що право вимоги за кредитним договором № 11068462000 від 31.10.2006 року та договором іпотеки відступлено іншій особі. Отже, існують обґрунтовані сумніви щодо наявності у ТОВ «ДІАМАНТ +» статусу належного стягувача саме у цьому виконавчому провадженні.

Вважає, що спірна квартира передана на реалізацію не лише всупереч прямій забороні, встановленій Законом України «Про іпотеку», а й за наявності обґрунтованих сумнівів щодо правового статусу особи, в інтересах якої здійснюється примусове виконання.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії державного виконавця Витвицького В.В. щодо передачі на реалізацію до ДП «Сетам» шляхом проведення електронних торгів належної йому двокімнатної квартири загальною площею 77,2 кв.м., житловою площею 41.4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . Зобов`язати приватного виконавця припинити електронні торги з продажу лоту №593742 «Квартира двокімнатна, загальною площею 77,2 кв. м., житловою площею 41,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ».

Короткий зміст оскаржуваної ухвали:

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 , поданої 09.03.2026 року в його інтересах адвокатом Рибак Мар`яною Михайлівною, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант +", про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича щодо передачі на реалізацію до ДП «Сетам» шляхом проведення електронних торгів квартири та зобов`язання цього приватного виконавця припинити електронні торги з продажу лоту № 593742 «Квартира, двокімнатна, загальною площею 77,2 кв.м., житловою - 41,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ».

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги:

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій зазначив, що з ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою, постановленою з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції зазначив, що скаржником не доведено факт перебування спірної квартири в іпотеці станом на 10.02.2026 року, оскільки відсутні докази державної реєстрації іпотеки, а сама іпотека, на переконання суду, припинилася у зв`язку з відсутністю необхідності забезпечення кредитного договору, права вимоги за яким були відступлені стягувачу. Такий висновок суду апелянт вважає помилковим, таким, що не ґрунтується на доказах, наявних у матеріалах справи та суперечить положенням Закону України «Про іпотеку» і усталеній практиці Верховного Суду.

Вважає, що суд не взяв до уваги приписи частини п`ятої статті 3 та статті 17 Закону України «Про іпотеку», відповідно до яких іпотека має похідний характер від основного зобов`язання та припиняється виключно з підстав, прямо визначених законом.

Матеріали справи не містять доказів припинення основного зобов`язання, визнання недійсним договору іпотеки, реалізації предмета іпотеки, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки чи будь-якої іншої передбаченої статтею 17 Закону України «Про іпотеку» підстави для припинення іпотеки. Натомість до матеріалів справи долучено копію договору іпотеки від 23.10.2006 року, згідно з яким спірна квартира передана в іпотеку для забезпечення виконання кредитного договору. Крім цього, у матеріалах виконавчого провадження міститься Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 451216800 від 07.11.2025 року, сформована самим приватним виконавцем, яка містить записи про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження щодо спірної квартири.

Відтак, на момент передачі квартири на реалізацію приватний виконавець достеменно знав про існування чинної іпотеки, а суд першої інстанції безпідставно залишив ці докази поза увагою.

Крім того, апелянт вважає, що під час розгляду цієї справи судом першої інстанції допущені істотні порушення норм процесуального права, які призвели до позбавлення його можливості реалізувати гарантовані ЦПК України процесуальні права, зокрема право на участь у судовому засіданні, надання пояснень, подання клопотань, дослідження доказів та висловлення заперечень. Зокрема, суд не забезпечив належного повідомлення представника скаржника про дату та час судового засідання 26.05.2026 року, не створив технічної можливості для участі у судових засіданнях у режимі відеоконференції, незважаючи на подане та задоволене відповідне клопотання, а також фактично залишив без належного вирішення клопотання про витребування доказів, без яких всебічне та об`єктивне встановлення обставин справи є неможливим. Такі дії суду суперечать вимогам статей 8, 43, 128, 263 ЦПК України, принципам змагальності сторін, рівності учасників процесу, безпосередності дослідження доказів та забезпечення права кожної особи на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначені процесуальні порушення безпосередньо вплинули на правильність вирішення справи, оскільки суд зробив висновки без дослідження всіх необхідних доказів, без надання стороні скаржника можливості надати пояснення та обґрунтувати свою правову позицію, а також без належної оцінки заявлених клопотань.

Враховуючи наведене ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року та постановити нову, якою задовольнити скаргу ОСОБА_1 , подану у його інтересах адвокатом Рибак Мар`яною Михайлівною, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант+» про визнання неправовірними дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича щодо передачі на реалізацію до державного підприємства «Сетам» шляхом проведення електронних торгів нерухомого майна та зобов`язання цього приватного виконавця припинити електронні торги з продажу лоту №593742.

Позиція інших учасників справи:

Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький В.В. подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року та не містять належних і допустимих доказів порушення приватним виконавцем вимог законодавства під час здійснення виконавчого провадження.

Твердження апелянта про те, що передане на реалізацію майно перебувало в іпотеці є лише його припущенням, а матеріали справи не підтверджують наявності на момент передачі квартири на реалізацію зареєстрованого речового права іпотеки, оскільки у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні відомості відсутні.

Вважає, доводи апелянта про те, що спірна квартира не могла бути передана на реалізацію з підстав, передбачених пунктом 5-2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку», необґрунтованими, оскільки на момент вчинення виконавчих дій відомості про чинну державну реєстрацію іпотеки щодо цього об`єкта нерухомості були відсутні.

Матеріалами справи підтверджується, що примусове виконання здійснюється на підставі судових рішень, які набрали законної сили та відповідно до статті 18 ЦПК України є обов`язковими до виконання. При цьому заміну первісного стягувача на його правонаступника проведено на підставі ухвали суду, яка набрала законної сили, є чинною та у встановленому законом порядку не скасована.

Відповідно до статті 447 ЦПК України підставою для задоволення скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця є встановлення факту порушення саме прав скаржника. При цьому посилання на можливі порушення норм законодавства без доведення порушення конкретного права особи не може бути достатньою підставою для задоволення скарги, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду.

Вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, належним чином оцінив надані сторонами докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. Висновки суду відповідають встановленим фактичним обставинам та ґрунтуються на належних і допустимих доказах. Таким чином, підстав, передбачених статтею 376 ЦПК України, для скасування чи зміни ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року не встановлено. Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували законність оскаржуваної ухвали або свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

У зв`язку з викладеним апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року-без змін.

ТОВ «Діамант+» подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що висновки суду є законними, обгрунтованим, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності оскаржуваної ухвали.

Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що подана скарга не відповідала вимогам статті 448 ЦПК України, оскільки не містила обов`язкових відомостей, зокрема щодо наявності або відсутності електронного кабінету заявника, відомостей про всіх учасників справи, ідентифікатора доступу до виконавчого провадження, номера судової справи, у якій видано виконавчий документ, а також інформації про дату, коли заявник дізнався про порушення своїх прав. Крім того, до скарги не додано належних доказів надсилання її копій та доданих документів усім учасникам справи, які не мають електронного кабінету.

Водночас доводи апеляційної скарги щодо неправомірності передачі квартири боржника на реалізацію також є безпідставними. Матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження №79473407 завершене та не входило до складу зведеного виконавчого провадження №79498775, в межах якого здійснювалася реалізація майна. Відповідні відомості містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та долучені до матеріалів справи у суді першої інстанції разом із відзивом.

Посилання апелянта на положення пункту 52 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про іпотеку» також вважає необґрунтованими. Вказані положення поширюються виключно на нерухоме майно, яке одночасно належить фізичній особі та є предметом іпотеки за споживчим кредитом.

На момент передачі квартири на реалізацію відомості про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні. Натомість у реєстрі містилися лише записи про накладені арешти. Отже, квартира не мала статусу предмета іпотеки, а тому зазначені законодавчі обмеження щодо її реалізації не підлягали застосуванню.

Крім того, ТОВ «Діамант+» вважає, що апелянтом пропущено встановлений частиною першою статті 449 ЦПК України десятиденний строк на оскарження дій приватного виконавця. Рішення про передачу майна на реалізацію прийнято 10 лютого 2026 року, тоді як зі скаргою до суду заявник звернувся лише 9 березня 2026 року. При цьому будь-яких доказів поважності причин пропуску строку або заяви про його поновлення матеріали справи не містять.

Виходячи з наведеного ТОВ «Діамант+» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити без змін ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року.

Третя особа: ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не подала, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду:

Представник особи, яка подала апеляційну скаргу, завника ОСОБА_1 адвокат Рибак М.М. у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Приватний виконавець Витвицький В.В. апеляційну скаргу не визнав, просив відмовити у її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники - третя особа Гарасимчук К.І та представник ТОВ «Діамант+» у судове засідання не з`явилися. Суд виконав свій обов`язок щодо повідомлення учасників справи про день, місце та час розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст. 367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обгрунтованою виходячи з таких підстав.

Встановлені обставини справи:

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В. перебуває зведене виконавче провадження № 79498775, до складу якого входять виконавчі провадження № 79473269, № 79473726 та № 79473407 (а.с. 178, т. 5).

Виконавче провадження №79473269 здійснується з примусового виконання виконавчого листа 346/1653/15-ц виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11305995000 від 27.02.2008 року, станом на 30 березня 2015 року: заборгованість за кредитом та процентами у сумі 33 780 (тридцять три тисячі сімсот вісімдесят) доларів США 08 центів, з яких: заборгованість за кредитом: 18 266 (вісімнадцять тисяч двісті шістдесят шість) доларів США, 82 центи та заборгованість за процентами: 15 513 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот тринадцять) доларів США, 26 центів, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами: 102 050 (сто дві тисячі п`ятдесят) гривень, 32 копійки, з яких: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом: 2 717 (десять тисяч сімсот сімнадцять) гривень 23 копійки та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами: 91 333 (дев`яносто одна тисяча триста тридцять три) гривні, 09 копійок.

Виконавче провадження №79473726 здійснується з примусового виконання виконавчого листа 346/1653/15-ц виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11062675000 від 23.10.2006 року, станом на 30 березня 2015 року: заборгованість за кредитом та процентами у сумі 88 434 (вісімдесят вісім тисяч чотириста тридцять чотири) дол. США, 19 центів, з яких: 46 900,72 (сорок шість тисяч дев`ятсот) доларів США, 72 центи - заборгованість за кредитом та 41 533,47 (сорок одна тисяча п`ятсот тридцять три) долара США, 47 центів – заборгованість за процентами; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами: 333 615,27 (триста тридцять три тисячі шістсот п`ятнадцять) гривень 27 копійок, з яких 89 983,64 (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) гривні 64 копійки - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 243 631, 63 (двісті сорок три тисячі шістсот тридцять одна) гривня, 63 копійки - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

Виконавче провадження № 79473407 здійснювалося з примусового виконання виконавчого листа 346/1653/15-ц виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11068462000 від 31.10.2006 року, станом на 30 березня 2015 року: заборгованість за кредитом та процентами у сумі 39 137 (тридцять дев`ять тисяч сто тридцять сім) доларів США 44 центи, з яких: заборгованість за кредитом 22 248 (двадцять дві тисячі двісті сорок вісім) доларів США, 55 центи та заборгованість за процентами 16 888 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) доларів США., 89 центів, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами: 119 997 (сто дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень, 06 копійок, з яких: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 20 752 (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві) гривні 59 копійок та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами 99 244 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок чотири) гривні, 47 копійки.

23.10.2006 року ОСОБА_1 уклав із АТ «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту № 11062675000 згідно з яким банк надав ОСОБА_1 53 000 доларів США позичальнику. У пункті 1.4 кредитного договору зазначено, що кредит надається для особистих потреб позичальника (безпосередньо не пов`Цязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), а саме: на придбання квартири (а.с.10-17, т. 1).

23.10.2006 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 11062675000 від 23.10.2006 року укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Лисак Т.Б., зареєстрований в реєстрі за №946, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку АТ «УкрСиббанк» нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 215-218 том 1).

27.02.2008 року ОСОБА_1 уклав із АТ «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту № 11305995000 згідно з яким банк надав ОСОБА_1 20 000 доларів США (а.с.26-32, т. 1).

27.02.2008 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 11305995000 від 27.02.2008 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д., зареєстрований в реєстрі за №1115, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку АТ «УкрСиббанк» нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 219-222, т.1).

У тексті договору іпотеки зазначено про споживчий характер кредитного договору № 11305995000 від 27.02.2008 року, в забезпечення виконання зобов`язань за яким укладається договір іпотеки.

24.03.2009 року укладено договір про внесення змін до договору іпотеки від 27.02.2008 року за №1114, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д., зареєстрований в реєстрі за №716, за яким викладена преамбула до договору іпотеки з доповненням щодо Додаткової угоди № 1 від 24.03.2009 року до договору про надання споживчого кредиту № 11305995000 від 27.02.2008 року, а всі інші зобов`язання щодо іпотеки залишилися незмінними та сторони їх підтвердили (а.с.223 том 1)

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2016 року, яке набрало законної сили, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»:

1) заборговананість за кредитним договором № 11062675000 від 23.10.2006 року, станом на 30 березня 2015 року: заборгованість за кредитом та процентами у сумі 88 434 (вісімдесят вісім тисяч чотириста тридцять чотири) дол. США, 19 центів, з яких: 46 900,72 (сорок шість тисяч дев`ятсот) доларів США, 72 центи - заборгованість за кредитом та 41 533,47 (сорок одна тисяча п`ятсот тридцять три) долара США, 47 центів – заборгованість за процентами; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами: 333 615,27 (триста тридцять три тисячі шістсот п`ятнадцять) гривень 27 копійок, з яких 89 983,64 (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) гривні 64 копійки - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 243 631, 63 (двісті сорок три тисячі шістсот тридцять одна) гривня, 63 копійки - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами;

2) заборгованість за кредитним договором №11305995000 від 27.02.2008 року, станом на 30 березня 2015 року: заборгованість за кредитом та процентами у сумі 33 780 (тридцять три тисячі сімсот вісімдесят) доларів США 08 центів, з яких: заборгованість за кредитом: 18 266 (вісімнадцять тисяч двісті шістдесят шість) доларів США, 82 центи та заборгованість за процентами: 15 513 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот тринадцять) доларів США, 26 центів, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами: 102 050 (сто дві тисячі п`ятдесят) гривень, 32 копійки, з яких: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом: 2 717 (десять тисяч сімсот сімнадцять) гривень 23 копійки та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами: 91 333 (дев`яносто одна тисяча триста тридцять три) гривні, 09 копійок;

3) заборгованість за кредитним договором №11068462000 від 31.10.2006 року, станом на 30 березня 2015 року: заборгованість за кредитом та процентами у сумі 39 137 (тридцять дев`ять тисяч сто тридцять сім) доларів США 44 центи, з яких: заборгованість за кредитом 22 248 (двадцять дві тисячі двісті сорок вісім) доларів США, 55 центи та заборгованість за процентами 16 888 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) доларів США., 89 центів, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами: 119 997 (сто дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень, 06 копійок, з яких: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 20 752 (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві) гривні 59 копійок та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами 99 244 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок чотири) гривні, 47 копійки.

У тексті судового рішення зазначено про споживчий характер кредитних договорів.

14.08.2025 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області у справі № 346/1653/15-ц постановлено ухвалу про заміну стягувача ПАТ (АТ) «УкрСиббанк» його правонаступником - ТОВ «Діамант+», у виконавчих провадженнях № 59370687, № 59370993, № 59371174, № 59353432, № 59353623, № 59353777 та № 59353953 щодо виконання рішення суду від 30.06.2016 року (а.с. 25-27, т. 5).

03.11.2025 року приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький В.В. наклав арешт на все майно боржника в межах суми стягнення (а.с. 176-177, т. 5).

Згідно інформаційної довідки № 451216800 з Державного реєстру речових прав на рерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек , єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої 07 листопада 2025 року приватним виконавцем Витвицьким В.В., щодо об`єкта нерухомості квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 77,2 кв. м, житловою площею 41,4 кв. м. (власник ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 941 від 23.10.2006р., приватний нотаріус Лисак Т.Б.) наявні три записи щодо іпотеки цього майна:

№12651880, дата, час державної реєстрації - 28.02.2008р. о 10:35:19, документи, подані для державної реєстрації - повідомлення про реєстрацію змін іпотеки, серія та номер 9158, виданий 24.03.2009р., видавник АКІБ «УкрСиббанк», підстава внесення запису – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 27318265 від 21.12.2015 р., відомості про основне зобов`язання – строк виконання основного зобов`язання 23.02.2028р., розмір – 200000 доларів США, іпотеко держатель – ТОВ «Діамант+», відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення – Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки – 6683788, 28.02.2008 10:35:19;

№12651834, дата, час державної реєстрації - 30.12.2006р. о 16:08:52, документи, подані для державної реєстрації – договір іпотеки, серія та номер 945, виданий 23.10.2006р., видавник ОСОБА_3 , підстава внесення запису – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 27318265 від 21.12.2015 р., відомості про основне зобов`язання – строк виконання основного зобов`язання 22.10.2027р., розмір – 530000 доларів США, іпотеко держатель – ТОВ «Діамант+», відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення – Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки –4324455, 30.12.2006 16:08:52;

№12651793, дата, час державної реєстрації - 24.10.2006р. о 12:27:28, документи, подані для державної реєстрації – договір іпотеки, серія та номер 945, виданий 23.10.2006р., видавник ОСОБА_3 , підстава внесення запису – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 27318265 від 21.12.2015 р., відомості про основне зобов`язання – строк виконання основного зобов`язання 22.10.2027р., розмір – 530000 доларів США, іпотеко держатель – ТОВ «Діамант+», відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення – Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки – 3937795, 24.10.2006 12:27:28.

Крім того, наявні записи про арешт і заборону відчуження на усе нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (а.с. 55-60, т.5).

18.12.2025 року приватним виконавцем описано та арештовано квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 77,2 кв. м, житловою площею 41,4 кв. м (а.с. 171–172, т. 5).

09.01.2026 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на замовлення приватного виконавця Витвицького В.В. проведено оцінку зазначеної квартири. За результатами оцінки її вартість визначено у розмірі 4 652 700 грн (а.с. 165 та зворот, т. 5).

10.02.2026 року приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький В.В. повідомленням про реалізацію описаного та арештованого майна прийняв рішення про передачу до ДП «СЕТАМ» для реалізації на електронних торгах квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності (а.с. 173-175, т. 5).

Водночас станом на 10.02.2026 року, тобто на момент передачі квартири на реалізацію, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна відомості про зареєстровану іпотеку були відсутні (а.с. 166-167, т. 5).

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд:

Відповідно до ч.1. ст 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Ст. 61 цього закону встановлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає, зокрема, на підставі договору. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» (ст. 41 Закону України «Про іпотеку»).

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що станом на день передачі квартири АДРЕСА_1 на реалізацію відомості про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні, а тому заявником не доведено, що квартира на момент передачі її на електронні торги була предметом іпотеки.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.

Відповідно до пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку», яким доповнено розділ VI згідно із Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності з 17.02.2023 року у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.

З матеріалів справи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , передана в іпотеку на забезпечення виконання зобов`язань за договорами про надання споживчих кредитів №11062675000 від 23.10.2006 року та №1105995000 від 27.02.2008 року.

Обставини, передбачені абзацом другим пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку», які б унеможливлювали поширення на кредитні правовідносини між сторонами договорів про надання споживчих кредитів №11062675000 від 23.10.2006 року та №1105995000 від 27.02.2008 року та договорів іпотеки від 23.10.2006 року № 946 і від 27.02.2008р. №1115 з урахуванням договору про внесення змін до договору іпотеки від 24.03.2009 року № 716, укладених на забезпечення зобов`язань позичальника ОСОБА_1 за цими кредитними договорами, відсутні.

У постанові КЦС ВС від 12.01.2026 у справі № 642/716/22 викладений висновок, що вказані приписи закону застосовуються за наявності наступних критеріїв: - нерухоме майно належить фізичної особі; - нерухоме майно передано в іпотеку за споживчим кредитом; - зобов`язання виникло за договорами, які укладені до 17 березня 2022 року, за умови, що після 17 березня 2022 року до них не вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Норма також має ретроспективний характер. Зупиняється дія статей 37, 38, 40, 41, 47 цього Закону, починаючи із 24 лютого 2022 року на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення.

Водночас кредитний договір №11068462000 від 31 жовтня 2006 року забезпечувався іншим предметом іпотеки - квартирою АДРЕСА_3 .

Отже, правовий статус квартири АДРЕСА_1 , та правовідносини, пов`язані з її іпотечним обтяженням, необхідно оцінювати саме у взаємозв`язку з кредитними договорами №1105995000 та №11062675000. Посилання на кредитний договір №11068462000 як на підставу виникнення іпотеки щодо квартири АДРЕСА_4 не відповідає встановленим обставинам справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, а також знищення переданої в іпотеку будівлі чи споруди, якщо іпотекодавець не відновив її.

Отже, факт відсутності на певний момент відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не може автоматично ототожнюватися з припиненням самого речового права іпотеки за відсутності встановленої законом підстави його припинення. Для висновку про припинення іпотеки недостатньо встановити лише відсутність відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Необхідним є встановлення юридичного факту, з яким закон пов`язує припинення іпотеки.

14.08.2025 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області у справі № 346/1653/15-ц постановлено ухвалу, якою розглядалася заява ТОВ «Діамант+» про заміну стягувача - ПАТ (АТ) «УкрСиббанк» - його правонаступником, ТОВ «Діамант+», у виконавчих провадженнях № 59370687, № 59370993, № 59371174, № 59353432, № 59353623, № 59353777 та № 59353953 щодо виконання рішення суду від 30.06.2016 року (а.с. 25-27, т. 5). Апеляційний суд враховує, що відступлення права вимоги за основним кредитним зобов`язанням не припиняє забезпечувальне зобов`язання та не є передбаченою статтею 17 Закону України «Про іпотеку» підставою припинення іпотеки. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання, а тому перехід права вимоги за основним зобов`язанням, за відсутності інших юридичних фактів, не свідчить про припинення іпотеки.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Таким чином, сама зміна кредитора за основним зобов`язанням не створює правової підстави для висновку про припинення іпотеки. Суд першої інстанції належної правової оцінки цим обставинам не надав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 дійшла висновку, що виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру не впливає саме по собі на чинність іпотеки. Зазначений правовий висновок має істотне значення для вирішення цієї справи, оскільки спростовує ототожнення факту відсутності реєстраційного запису з фактом припинення іпотечного права. Суд першої інстанції, дійшовши висновку про припинення іпотеки, не встановив, коли саме, на якій правовій підставі та яким документом припинено іпотеку квартири АДРЕСА_4 , встановлену на забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами №1105995000 та №11062675000.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів припинення відповідних основних зобов`язань, закінчення строку дії іпотечних договорів, визнання іпотечних договорів недійсними чи настання іншої передбаченої законом підстави припинення іпотеки.

А дія статей 41 та 47 Закону України «Про іпотеку» у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах зупинена на період воєнного стану в Україні.

Разом із тим матеріалами справи підтверджується, що приватному виконавцю було відомо про існування іпотечного обтяження квартири АДРЕСА_4 .

Зокрема, інформаційна довідка № 451216800 від 07 листопада 2025 року, сформована самим приватним виконавцем Витвицьким В.В., містила відомості про три записи щодо іпотеки спірного нерухомого майна: №12651880, №12651834, №12651793 на підставі договорів іпотеки.

Таким чином, станом на 07 листопада 2025 року, тобто після відкриття виконавчих проваджень та до опису і арешту квартири АДРЕСА_4 , у відповідному державному реєстрі містилися відомості про іпотеку спірного майна. При цьому зазначена інформація отримана та сформована безпосередньо приватним виконавцем.

Дії приватного виконавця мали узгоджуватися із положеннями Закону України «Про виконавче провадження», зокрема обов`язки та права виконавця (стаття 18), спрямовані на виконання рішення суду, мали узгоджуватися із дотриманням засад виконавчого провадження, визначених положеннями статті 3 вказаного Закону, зокрема верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Реалізація арештованого майна виконавцем врегульована Порядком реалізації арештованого майна № 2831/5, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р.

Пункт 2 Розділу II Порядку передбачає, що заявка на реалізацію має містити, зокрема відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) .

Факт відсутності на 10 лютого 2026 року запису про іпотеку у інформаційному витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не є достатнім для висновку про припинення іпотеки, якщо не встановлено юридичної підстави такого припинення.

Приватний виконавець, усвідомлюючи обставини щодо обтяження квартири іпотекою, не перевіририв обставин щодо характеру кредитів, які є споживчими і забезпеченням виконання яких виступала квартира , підстав припинення запису про іпотеку в Державному реєстрі, обмежився самим фактом відсутності такого запису, передав квартиру на реалізацію у процедурі електронних торгів, порушивши право та законний інтерес ОСОБА_1 на володіння квартирою на строк, передбачений у пункті 5-2 Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку» (у період дії воєнного стану та тридцять днів після його припинення або скасування).

При цьому суд першої інстанції, посилаючись на припинення іпотеки у зв`язку з відсутністю необхідності забезпечення кредитного договору, не встановив, коли саме, на якій правовій підставі та яким документом припинено основне зобов`язання або договір іпотеки. Такий висновок суду є припущенням, яке не підтверджено належними доказами.

Водночас апеляційний суд звертає увагу на необхідність розмежування двох різних забезпечувальних зобов`язань. Квартира АДРЕСА_4 є предметом іпотеки за кредитними договорами №1105995000 та №11062675000, тоді як квартира АДРЕСА_5 є предметом іпотеки за кредитним договором №11068462000. Отже, факт існування зобов`язання за кредитним договором №11068462000 та забезпечення його виконання квартирою АДРЕСА_5 не свідчить про виникнення чи припинення іпотеки щодо квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного чи приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд у разі встановлення обґрунтованості скарги постановляє ухвалу про її задоволення та визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного чи приватного виконавця усунути порушення.

Апеляційний суд також не погоджується з доводами про пропуск заявником строку звернення зі скаргою на дії приватного виконавця.

Як встановлено матеріалами справи, представник ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження 26 лютого 2026 року і під час цього їй стало відомо про передачу спірної квартири на реалізацію. Відтак початок перебігу строку для звернення зі скаргою слід пов`язувати саме з цією датою, а не автоматично з датою формування приватним виконавцем повідомлення про реалізацію майна.

Скаргу подано 09 березня 2026 року, тобто в межах передбаченого законом десятиденного строку.

Посилання ТОВ «Діамант+» на те, що заявник повинен був дізнатися про порушення свого права ще 10 лютого 2026 року, є припущенням та не підтверджені належними доказами отримання ОСОБА_1 відповідного повідомлення саме цього дня.

Не може бути покладено в основу висновку про пропуск строку також і та обставина, що заявник не звертався із клопотанням про поновлення строку, оскільки фактичні обставини справи свідчать про дотримання ним установленого процесуального строку на подання скарги. Закон пов`язує початок перебігу зазначеного строку не виключно з датою вчинення виконавцем відповідної дії, а з моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Колегія суддів також відхиляє доводи про те, що заявником не доведено порушення його прав. Передача належного боржнику нерухомого майна на електронні торги без дотримання встановлених законом обмежень безпосередньо створює для нього правові наслідки та загрожує втратою права власності на нерухоме майно у той час, коли воно не мало б бути втрачено. Таким чином, оскаржувані дії приватного виконавця безпосередньо стосуються прав та інтересів ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні.

Щодо доводів про те, що виконавче провадження № 79473407 завершене та виведене зі зведеного виконавчого провадження, колегія суддів зазначає, що ця обставина не спростовує неправомірності передачі квартири на реалізацію за наявності інших виконавчих проваджень та за встановленого факту існування іпотечного обтяження. Наявність ухвали Коломийського міськрайонного суду від 14 серпня 2025 року про заміну стягувача не спростовує доводів заявника щодо неправомірності передачі на реалізацію предмета іпотеки. Предметом цієї скарги є правомірність конкретної виконавчої дії - передачі належної боржнику квартири на електронні торги. Відтак факт заміни стягувача не звільняв приватного виконавця від обов`язку дотримуватися передбачених законом обмежень щодо звернення стягнення та реалізації нерухомого майна.

Під час розгляду скарги заявник послідовно посилався на наявність договору іпотеки, записи про іпотеку у відповідному реєстрі, а також на перебування копії договору іпотеки в матеріалах виконавчого провадження. Натомість висновок суду першої інстанції про припинення іпотеки ґрунтується вцілому на відсутності відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не містить встановлення конкретної правової підстави припинення іпотеки.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення скарги, неправильно пов`язав правовий статус квартири АДРЕСА_4 із кредитним договором №11068462000 та дійшов передчасного висновку про припинення іпотеки лише на підставі відсутності відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про правомірність передачі квартири АДРЕСА_4 на реалізацію не ґрунтується на повному встановленні правового статусу цього майна та дотриманні приватним виконавцем передбаченого законом порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, тому ухвала суду підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги:

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький В.В., передаючи спірну квартиру на реалізацію, не встановив належним чином її правовий статус та не перевірив наявність законних підстав для припинення іпотеки. Факт відсутності станом на 10 лютого 2026 року запису про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не свідчить про припинення іпотеки, оскільки матеріали справи не містять доказів настання передбачених статтею 17 Закону України «Про іпотеку» підстав її припинення. Натомість матеріалами справи підтверджено існування договору іпотеки щодо спірної квартири, наявність у минулому відповідних реєстраційних записів та обізнаність приватного виконавця про існування такого обтяження. Тому його дії щодо передачі на реалізацію до Державного підприємства «Сетам» на електронні торги квартири неправомірні.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового судового рішення про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича щодо передачі спірної квартири на реалізацію.

Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Задовольнити апеляційну скаргу адвоката Рибак Мар`яни Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 .

Скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2026 року.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити частково скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича щодо передачі на реалізацію до Державного підприємства «Сетам» на електронні торги квартири АДРЕСА_6 (лот № 593742).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.М. Барков

Повний текст постанови складено 22 вересня 2026 року.