Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №932/5805/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2615/26 Справа № 932/5805/26 Суддя у 1-й інстанції - Карягіна Н.О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026 року відносно нього по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Дніпровського апеляційного суду, втретє, надійшла апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026 року відносно нього по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

22 вересня 2026 року автоматизованою системою документообігу для розгляду даної справи, повторно, визначено головуючим суддю Руденка В.В.

До початку апеляційного розгляду справи заявляю собі самовідвід з наступних підстав.

Вивченням матеріалів адміністративної справи убачається, що постановою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців. Одночасно стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

31 липня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування свого клопотання апелянт вказував на те, що в судовому засіданні він присутнім не був, і як виявилося його представник — адвокат Юрашко О.П. також в судове засідання не з`явився, хоча в телефонному режимі повідомляв, що мав бути присутнім. Між тим, згідно інформації з ЄДРСР оскаржувану постанову надіслано судом до реєстру 17 липня 2026 року, зареєстровано 18 липня 2026 року, а забезпечено надання загального доступу 20 липня 2026 року. Тож раніше ознайомитися з текстом судового рішення він не міг і ЄДРСР, а тільки після отримання копії постанови його представником — адвокатом Опарою Г.В. 24 липня 2026 року він мав можливість ознайомитися зі змістом та мотивами, якими керувався суд під час її винесення. Отже апелянт вважав, що він має право на поновлення йому пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та просив його поновити.

07 серпня 2026 року автоматизованою системою документообігу для розгляду даної справи було визначено головуючим суддю Руденка В.В., та мною постановою від 11 серпня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження судового рішення було відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала.

14 серпня 2026 року ОСОБА_1 , повторно, подав апеляційну скаргу, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду.

20 серпня 2026 року автоматизованою системою документообігу для розгляду даної справи було визначено головуючим суддю Руденка В.В., та мною постановою від 24 серпня 2026 року, повторно, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження судового рішення було відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала.

27 серпня 2026 року ОСОБА_1 , втретє, подав апеляційну скаргу, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026 року, в якому наводить ті ж самі мотиви пропуску строку на апеляційне оскарження, які вже були предметом апеляційного розгляду і в задоволенні якого було відмовлено.

22 вересня 2026 року автоматизованою системою документообігу для розгляду даної справи знову було визначено головуючим суддю Руденка В.В.

Таким чином, оскільки мною за результатами перевірки даної апеляційної скарги, що надійшла разом із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення, раніше вже ухвалювались вмотивовані рішення щодо відсутності підстав для задоволення такого клопотання, то в разі повторного розгляду даної справи можуть виникнути сумніви у моїй неупередженості. Тому викладені у заяві про самовідвід обставини виключають мою участь, як судді, у даній справі.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Приймаючи до уваги, що чинним законодавством України про адміністративні правопорушення не передбачений процесуальний порядок вирішення заяв та клопотань про відвід (самовідвід) судді, у зв`язку з чим суду слід застосовувати аналогію права, зокрема, у даному випадку вимоги чинного кримінального процесуального законодавства України, які регулюють аналогічні відносини щодо вирішення питання про відвід (самовідвід) та це узгоджується з положеннями ч.1 ст.2 КУпАП.

Згідно з п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у розгляді провадження за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Як зазначено положеннями ч.1 ст.80 та ч.1 ст.81 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний… зобов`язані заявити самовідвід.

У разі заявлення відводу судді (в тому числі самовідводу), який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.3 ст.35 КПК України.

За таких обставин, враховуючи положення ст.245 КУпАП, відповідно до яких одним із завдань у справах про адміністративні правопорушення є об`єктивне з`ясування обставин справи та відповідно до ст.248 КУпАП, недопущення від учасників процесу будь-якихсумнівів щодо упередженості та необ`єктивності розгляду даної справи суддею, вважаю за необхідне заявити самовідвід, з передачею матеріалів до канцелярії апеляційного суду на автоматизований розподіл для визначення судді-доповідача для розгляду даної справи.

На підставі ст.ст. 245,248 КУпАП, та керуючись статтями 75, 80, 81 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Заявити самовідвід від участі у справі за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 червня 2026 року відносно нього по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Матеріали справи № 932/5805/26 передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду на повторний автоматизований розподіл для визначення судді-доповідача для розгляду даної справи.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО