Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №932/8892/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4256/26 Справа № 932/8892/23 Суддя у 1-й інстанції - Давидовська Т.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Макарова М.О., Пищиди М.М.,

за участю секретаря судового засідання — Глущенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Соборного районного суду м.Дніпра від 23 грудня 2025 року про призначення судової комплексної експертизи, у складі судді Давидовської Т.В. у цивільній справі № 932/8892/23 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи — Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області, Департамент адміністративних послуг та довільних процедур Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованих споруд, скасування державної реєстрації та припинення права власності, –

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Соборного районного суду м.Дніпра перебуває вказана цивільна справа.

У листопаді 2025 року в ході підготовчого провадження у справі представником відповідача заявлено клопотання про призначення судової комплексної експертизи, проведення якої просить доручити Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, у зв`язку з необхідністю застосування спеціальних знань для прийняття законного і обґрунтованого рішення і запропоновано коло питань, які, на думку заявника, слід поставити перед експертом. В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що відповідно до технічного паспорту будівлі літнього кафе «1001 ніч», що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна №29Г в редакції від 11.02.2021 до споруд, які розташовані на воді, тобто на землях водного фонду, на території прибережної смуги уздовж річки Дніпро, належать наступні споруди: т2- навіс; т-4 відкрита тераса; В-навіс; О (над Б-1) навіс; споруди №1-3, 12, 13 та №15 - гідротехнічна споруда гравітаційного типу. Отже, для з`ясування питання щодо належності гідротехнічних споруд до земель комунальної власності та їх технічного призначання, а також належності спірних споруд до самостійних об`єктів нерухомості або його складових, вважає необхідним призначити у справі комплексу експертизу.

Ухвалою Соборного районного суду м.Дніпра від 23 грудня 2025 року клопотання представника відповідача про призначення судової комплексної експертизи у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованих споруд, скасування державної реєстрації та припинення права власності задоволено.

Призначено у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованих споруд, скасування державної реєстрації та припинення права власності судову комплексну експертизу, на вирішення яких поставлено наступні питання:

1. Чи перебувають споруди т2- навіс; т-4 відкрита тераса; В-навіс; О (над Б-1) навіс; споруди №1-3, 12, 13 та №15 - гідротехнічна споруда гравітаційного типу, що розташовані у м. Дніпро, Соборний район, вул. Січеславська Набережна, буд. 29 - Г, на земельній ділянці комунальної власності?

2. Чи є споруди т2- навіс; т-4 відкрита тераса; В-навіс; О (над Б-1) навіс; споруди №1-3, 12, 13 та №15 - гідротехнічна споруда гравітаційного типу, що розташовані у м. Дніпро, Соборний район, вул. Січеславська Набережна, буд. 29 - Г, самостійними об`єктами нерухомості?

3. Яке технічне призначення мають споруди т2- навіс; т-4 відкрита тераса; В-навіс; О (над Б-1) навіс; споруди №1-3, 12, 13 та №15 - гідротехнічна споруда гравітаційного типу, що розташовані у м. Дніпро, Соборний район, вул. Січеславська Набережна, буд. 29 - Г?

Проведення експертизи доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, Січеславська Набережна, 17, офіс 801).

Експерта попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384-385 Кримінального кодексу України.

У розпорядження експерта надано матеріали даної цивільної справи №932/8892/23 (2/201/5168/2025).

Зобов`язано сторони на вимогу експерта надати документацію та речі, що мають відношення до предмету експертизи, а також забезпечити вільний доступ до споруд за адресою: м. Дніпро, Соборний район, вул. Січеславська Набережна, буд. 29 - Г, для проведення експертного огляду.

Роз`яснено сторонам їх право на участь в проведенні експертом експертних дій, зобов`язавши експерта повідомити їх про дату експертного огляду.

Попереджено сторін про відповідальність за ухилення від участі в проведенні експертизи.

Оплату зазначеної експертизи покладено на відповідача у справі - ОСОБА_1 .

Провадження по даній цивільній справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання у відповідній галузі і від встановлення обставин, на які посилаються сторони, залежить можливість розгляду справи по суті. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що на час проведення експертизи, необхідний значний проміжок часу. Також суд першої інстанції врахував справедливий баланс між правом сторін на розумні строки розгляду справи в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та принципами змагальності і диспозитивності судового розгляду (а.с.174-176 Том І виділених матеріалів цивільної справи 932/8892/23).

Не погоджуючись з ухвалою суду Дніпровська міська рада через свого представника — Костюченка О.Т. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та відмови у задоволенні клопотання представника Гаджиєва С.А-Л.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено жодного обґрунтовування мети призначення експертизи. Також зазначає, що, звертаючись із цим клопотанням, сторона відповідача значно ускладнює цивільний процес та розгляд справи по суті вимог. Скаржник наголошує, що матеріали справи містять достатньо доказів того, що відповідачем здійснено самочинне будівництво, відомості про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі технічних паспортів та актів інженерів з технічної інвентаризації майна, на підставі чого проведено і державну реєстрацію права приватної власності. Однак, така інформація не занесена у свідоцтво про право власності. Більшість зі складових частин спірного об`єкту нерухомості є тимчасовими спорудами, державна реєстрація яких не проводиться, а технічний паспорт та акт інженера з технічної інвентаризації майна не є належним доказом, що підтверджує виникнення права власності на таке нерухоме майно. Скаржник відзначає, що відповідачем без жодних дозвільних документів та правових підстав для будівництва та набуття права власності на будівлі, які зведено самочинно, змінено опис об`єкту нерухомого майна, а самочинні споруди зведені на земельній ділянці комунальної громади м. Дніпра без дозвільних документів. З цього скаржник вважає, що відповідачем не наводилось доказів щодо належності земельної ділянки йому чи іншим особам, на якій розташоване самочинне будівництво, тоді як позивачем докази належності спірної земельної ділянки комунальній власності доведено та що не потребує призначення та проведення заявленої відповідачем експертизи (а.с.179-184 Том І виділених матеріалів цивільної справи 932/8892/23).

У березні 2026 року ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, подав через свого представника — адвоката Підлубну Ю.В. в системі “Електронний суд” відзив на апеляційну скаргу, де просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість, а, відтак, і обов`язковість її виконання. Сторона відповідача посилається на те, що мотиви апеляційної скарги містять доводи, які стосуються виключно оцінок по суті спору, що не входить до предмету перегляду ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи. Доводи скаржника щодо зведення об`єктів нерухомого майна на комунальній земельній ділянці без дозвільних документів є передчасними, адже справа по суті спору ще не розглянута, провадження триває. Також сторона відповідача наголошує і на тому, що ухвалою суду першої інстанції залучений до участі у справі третьою особою Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області, оскільки до їх сфери входить управління, використання та відтворення водних ресурсів України, адже спір стосується об`єкта нерухомості, що частково розташований на воді та є цілісним майновим комплексом. Сторона відповідача зазначає, що матеріали справи не містять достатньо доказів, що спірна земля знаходиться у комунальній власності та саме ДМР має право звертатись до суду з цим позовом. Питання, які зазначені в оскаржуваній ухвалі суду, безпосередньо стосуються визначення дійсних обставин справи, що сприяє всебічному та об`єктивному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про призначення у справі судової експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання у відповідній галузі і від встановлення обставин, на які посилається позивач, залежить можливість розгляду справи по суті, враховуючи підстави та предмет позову.

Колегія судів не погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами існує спір щодо усунення перешкод позивачеві у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованих спору, скасування державної реєстрації та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна у визначений позивачем частині.

Однак, з метою доведення того факту, що спірні споруди, які позивач вважає самочинними, відносяться до водного фонду та не є комунальною власністю, а також, що ці споруди є невід`ємною частиною комплексу, сторона відповідача, посилаючись на відповідні матеріали справи, просила суд призначити у справі судову комплексну експертизу та запропонувала суду питання, роз`яснення яких, потребують висновку експерта, на думку відповідача.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з вимогами ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

За частинами 1, 3, 5 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.3 - 5ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд, з врахуванням обставин справи, має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

За змістом законодавчих та нормативно-правових актів (абз. 6 пп. 1.2.13 п. 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом від 17 липня 2017 року № 591) комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). Тобто, комплексною є експертиза, в якій експерти, що спеціалізуються в різних галузях знань або родах судових експертиз, зайняті спільним вирішенням одних и тих самих питань та формулюванням загального висновку.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 травня 2025 року у справі № 208/2264/15-к.

Колегія суддів наголошує, що надані виділені матеріали даної цивільної справи не містять жодного висновку експерта, який би піддавався сумніву однією чи іншою стороною у справі. Про наявність такого висновку експерта не зазначають і сторони справи.

Зазначене унеможливлює призначення та проведення судової комплексної експертизи, оскільки лише у разі необхідності із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання) така експертиза може бути призначена.

Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції не дослідив достеменно як клопотання сторони відповідача, так і питання, які поставлені на вирішення експерту, за для визначення типу експертизи та відкидання заявленого типу, як судової комплексної експертизи, де проводиться дослідження різних напрямів у межах однієї галузі знань, з урахуванням вже проведеної певної експертизи, помилково ухваливши про призначення такої експертизи у справі. Зазначені обставини є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, адже свідчать про порушення судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції повністю.

Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про зупинення провадження у даній справі, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради — задовольнити.

Ухвалу Соборного районного суду м.Дніпра від 23 грудня 2025 року— скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “15” вересня 2026 року.

Повний текст постанови складено “23” вересня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.О. Макаров

М.М. Пищида