Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №215/9914/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10416/26 Справа № 215/9914/25 Суддя у 1-й інстанції - Лиходєдов А. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.

сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника відповідача Зенкіна Віталія Олександровича на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року, яке ухвалено суддею Лиходєдовим А.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, (дата складання повного судового рішення – 22.06.2026),

ВСТАНОВИВ

В грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 09.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 4743960. Згідно умов кредитного договору, відповідачу було надано кредит в розмірі – 15000 грн., строком на 20 днів. Проценти за користування кредитом: - 3750,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту – 1500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 4743960 від 09.10.2021 р., становить - 96750,00 грн., з яких: - 15000,00 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням; - 80250,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 1500,00 грн. – заборгованість за комісіями.

13.01.2022 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал», було укладено Договір № 13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», право грошової вимоги в тому числі за кредитним договором № 4743960.

10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр», право грошової вимоги в тому числі за кредитним договором № 4743960.

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» з ОСОБА_1 96750 грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором, з яких: - 15000 грн. 00 коп. заборгованість за основним зобов`язанням; - 80250 грн. 00 коп заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 1500 грн. 00 коп. заборгованість за комісіями; - 2422 грн. 40 коп. судового збору, а також 25000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього - 124172 грн. 40 коп.

Не погодившись із даним рішенням представник відповідача адвокат Зенкін В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнути з ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 15000,00 грн. за основним зобов`язанням та нараховані проценти в сумі 3750,00 грн. та стягнути на користь відповідача судові витрати.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що відповідач не погоджується з тим, що договором перебачено фіксовану ставку процентів, умови договору суперечливі, нараховані проценти є несправедливими та неспівмірними, комісія нарахована не6праувомірно.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Коолект Центр", посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду та необгрунтованість рішення суду, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року залишити без змін.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. 09 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 4743960.

Згідно умов кредитного договору, відповідачу було надано кредит в розмірі – 15000 грн., строком на 20 днів. Проценти за користування кредитом: - 3750,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту – 1500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово.

Так, згідно п. 1.5.2. Договору про споживчий кредит проценти за користування кредитом 3750 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 1.7. Договору тип процентної ставки: фіксована.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору продовження вказаного в п. 1.3. Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних умовах, наступним чином.

Відповідно до п. 2.3.1.1. Договору позичальник має право, неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (Далі - Правила), що розміщені на веб- сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.Ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені, розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче, з якої вбачається, що максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту становить 3.00% при продовженні строку на 3 дні; 5.00% при продовженні строку на 7 днів; 10.00% при продовженні строку на 15 днів.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.

Водночас, пунктом 2.3.1.2. Договору № 4743960 визначено порядок пролонгації на стандартних (базових) умовах.

Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6. Договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до реквізитів Договору № 4743960 від 09.10.2021 року, укладеного між сторонами, відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «J74579».

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 15000 грн., шляхом зарахування 09.10.2021 року кредитних коштів на рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією, наданою ФК «ЕЛАЄНС» (а.с.113).

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 4743960 від 09.10.2021 р., становить - 96750,00 грн., з яких: - 15000,00 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням; - 80250,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 1500,00 грн. – заборгованість за комісіями.

13.01.2022 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал», було укладено Договір № 13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», право грошової вимоги в тому числі за кредитним договором № 4743960.

10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр», право грошової вимоги в тому числі за кредитним договором № 4743960.

Таким чином, судом першої інстанції установлено, що між відповідачем та першим кредитором укладено у належній формі кредитний договір, першим кредитором виконано умови кредитного договору належним чином, надано відповідачеві кредитні кошти. Право вимоги за договорами перейшло до позивача внаслідок заміни кредитора. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів повернення ним у повному обсязі отриманих у кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, у межах визначеного сторонами строку кредитування як першому кредитору, так і новим кредиторам.

Суд першої інстанції перевірив розрахунок заборгованості, наданий позивачем та отриманий від першого кредитора умовам самого кредитного договору з огляду на узгоджений сторонами порядок нарахування процентів та їх розмір, строк, протягом якого таке нарахування проведене та визнав його вірним.

Враховуючи умови кредитного договору, узгоджені відповідачем у частині строку та порядку нарахування відсотків, складові показники, факт продовження строку дії договорів відповідачем, принцип арифметичної вірності та послідовності, суд правильно виснував, що заборгованість, яка виникла за кредитним договором необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача.

Що стосується нарахованих процентів, то суд приходить до висновку, що нараховані проценти є правомірними, оскільки умовами кредитних договорів передбачена автопролонгація строку кредитування, а отже проценти нараховуються за весь фактичний період користування кредитом, включаючи продовжений строк.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Доводи апеляційної скарги спростовуються договором про споживчий кредит № 4743960 від 09.10.2021 року, підписаним відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 41-49). Положеннями наведеного договору визначено порядок нарахування відсотків, строк договору та порядок пролонгації.

Будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості відповідачкою суду надано не було.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.

При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення виготовлено 23 вересня 2026 року.

Головуючий

Судді