Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №212/6326/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8943/26 Справа № 212/6326/26 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю »УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 29 травня 2026 року, яке ухвалено суддею Козловим Д.О.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 29 травня 2026року, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором, оскільки остання не виконує умови договору.

На обґрунтування позову зазначено, що 22.06.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1412-0751, який підписаний електронним підписом через одноразовий ідентифікатор. За Кредитним договором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 2000 грн. зі сплатою відсотків за його користування. Приймаючи умови Кредитного договору ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з Правилами надання споживчих кредитів. У Подальшому між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено додаткові угоди до кредитного договору, та сума кредиту була збільшена до 5000 грн. Однак відповідачка умов договору не виконала, внаслідок чого заборгувала позивачу на загальну суму 17559 грн., з яких 3000 грн. сума боргу за наданим кредитом, 14109 грн. сума боргу за відсотками, 450 грн. сума боргу за комісією. На підставі викладеного просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 17559 грн., а також понесені судові витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 29 травня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість в розмірі 6450 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати з оплати судового збору в сумі 977,99 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ТОВ »УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи та невірне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд належним чином не з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме «природу» процентів які просив стягнути позивач. Позивач має законне право на нарахування процентів, за ставкою, яку обумовлено в сторонами та протягом строку кредитного договору.

Наполягає на тому, що норма закону, зокрема п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов Договору. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вбачається, що Товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана відповідачу.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Ціна позову у даній справі становить 17559,00 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції станом на час подання апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1412-0751, за умовами якого кредитор надав відповідачці кредит у сумі 2000 грн.

24 липня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено дві дотикові угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751, за умовами яких ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зобов`язується надати ОСОБА_2 додаткові грошові кошти в загальній сумі 3000 грн .

Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 22.06.2024 року, та додаткові угоди були підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено його укладання сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

В договорі про відкриття кредитної лінії ОСОБА_1 було зазначено номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

В додаткових угодах до договорю про відкриття кредитної лінії ОСОБА_1 було зазначено номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_2 .

Судом було встановлено, що грошові кошти в сумі 2000 грн. на виконання умов кредитного договору № 1412-0751 були перераховані 22.06.2024 на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією №2479329585.

Також судом було встановлено, що грошові кошти в сумі 1500 грн. на виконання умов додаткової угоди до кредитного договору були перераховані 24.07.2024 на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією №2493545569.

Також судом було встановлено, що грошові кошти в сумі 1500 грн. на виконання умов додаткової угоди до кредитного договору були перераховані 24.07.2024 на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією №2493602288.

Згідно п. 2.1 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 2.3 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 дата видачі кредиту -22.06.2024 року, останній календарний день базового періоду – 21.07.2024 року, сума кредиту 2000 грн., нараховані процента за користування кредитом та комісії за видачу кредиту -1020 грн. Разом до сплати – 3020 грн.

Вказане також узгоджується з п.п. 4.1, 4.2, 5.3.1 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751.

Згідно п. 4.8 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 базовий період складає 30 календарних дня.

Згідно п. 4.10 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненок суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: 1.50% (одна ціла, п`ятдесят сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою; 1.18% (одна ціла, вісімнадцять сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат. яка настане раніше).

Згідно п. 4.11 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотків) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Згідно п. 4.13 договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (гриста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 21.06.2025 року. Продовження Строку кредитування або строку виплати Кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження Строку кредитування та/або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою Сторін шляхом укладення Додаткової угоди до цього Договору. У такому випадку актуальний Строк кредитування зазначається в останній укладеній Сторонами Додатковій угоді до цього Договору, якою змінювався Строк кредитування.

Згідно умов п. 2.1 Додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в загальному розмірі 3000 грн. Комісія за видачу кредиту становить 15% від суми додаткових коштів.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1412-0751 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 17559 грн., з яких 3000 грн. сума боргу за наданим кредитом, 14109 грн. сума боргу за відсотками, 450 грн. заборгованість за комісією.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача за тілом кредиту наявна заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1412-07515 від 22.06.2024 року. Така заборгованість виникла у ОСОБА_1 оскільки взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором вона не виконала. Доказів повернення грошових коштів у повному обсязі за кредитним договором, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту, відповідач суду не надав.

Щодо розміру стягнення з відповідача процентів, то суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення його розміру, оскільки визначений позивачем (кредитором) розмір є непропорційно завищеним і призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін на шкоду позичальнику (споживачу).

Висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про визначення розміру заборгованості за тілом кредиту учасниками справи фактично не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру заборгованості за відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії № 1412-0751від 22.06.2024 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Факт укладення між ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 . Договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 від 22.06.2024 рокуу порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», встановлено судом першої інстанції та в апеляційному порядку сторонами не оспорюється.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, колегія суддів враховує, що нарахування процентів має здійснюватися в межах строку кредитування.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 від 22.06.2024 року, позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2000,00 грн. на наступних умовах: строк, на який надається кредит 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення кредиту – 21.06.2025 року; базовий період – 30 календарних днів.

Тіло кредиту в розмірі 2000,00 було погашено станом на 10.07.2024 (а.с. 68).

24 липня 2024 року в межах цієї кредитної лінії позичальниця отримала кредит в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до п. п. 4.9 Договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 від 22.06.2024 року, сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду. Проценти за користування Кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник.

Отже, строк кредитування за договором був погоджений сторонами та становив 365 днів, тобто до 21.06.2025, дії даного кредитного договору сторонами погоджено до цієї дати, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по цей день року включно.

Позивачем зазначено, що розраховано проценти в межах строку кредитування та у відповідності до умов укладеного кредитного договору, тобто 1,5% на день протягом перших 180 днів, та по 1,18 % до кінця строку кредитування, розмір заборгованості за відсотками за розрахунком становить 14109,00 грн. (а.с.68)

Доказів оспорення відповідачем Договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 від 22.06.2024 року, або певних його умов, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом або нарахування комісії, суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, на переконання колегії суддів, такі умови кредитного договору в частині нарахування процентів за ставкою 1,2%, 1,5% та 1,18 % за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки такі умови договору є нікчемними.

Так, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений 23.07.2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %.

Колегією суддів перевірено розрахунок розміру відсотків з врахуванням відсоткової ставки, яка не повинна перевищувати 1 % в день за період з 22.06.2024 року по 21.06.2025 року.

Так за період з 22.06.2024 року на тіло кредиту 2000,00 грн. позивачем було розраховано проценти по ставці 1,2% -756,00 грн. та сплачено відповідачкою 10.07.2024 тіло крдеиту та проценти в загальній сумі 2756,00 грн., а підлягало сплаті за процентною ставкою 1% -(2000,00 грн*1%*19 днів) 380,00 грн. процентів., а переплата процентів становить 376,00 грн.

Після видачі в межах даної кредитної лінії відповідачці ОСОБА_1 нового траншу в сумі 3000,00 грн. 24.07.2024 року позивач нарахував їй проценти на дане тіло кредиту за ставкою 0,90 %, за період з 24.07.2024 року по 22.08.2024 року за 30 календарних днів в сумі 810,00 грн., що не суперечить нормам Закону України «Про споживче кредитування».

А за період з 23.08.2024 по 19.01.2025 позивач розрахував проценти за ставкою 1,50%, а

решту строку кредитування з 20.01.2025 і до 23.07.2025 року по ставці 1.18%, хоча процентна ставка як зазначено вище не повинна перевищувати 1% і строк кредитування закінчився 21.06.2025, а не 23.07.2025 (п.4.13 договору).

Тому за період з 23.08.2024 року по день закінчення строку кредитування 21.06.2025 слід належною сумою процентів до сплати за ставкою 1% є 9 090,00 грн., з розрахунку (3000,00 х 1 % х 303 дні).

Тобто сукупно сума процентів, що підлягала сплаті за увесь період кредитування, складає 10280 грн. (380,00+810,00+9090,00), але за вирахуванням переплаченої суми при погашенні першого тіла кредиту - 376,00 грн., до сплати підлягає 9904,00 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню саме в цьому розмірі.

Наведеного вище суд першої інстанції не врахував, не перевірив відповідність розрахунку заборгованості вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про необхідність зменшення розміру відсотків, у зв`язку з їх неспівмірністю та необґрунтованістю.

При цьому, колегія суддів зазначає, що висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 щодо права суду зменшити розмір відсотків, який підлягає стягненню з боржника на користь кредитора за договорами споживчого кредиту через їх неспівмірність та несправедливість (у договорі встановлено вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації - понад п`ятдесят відсотків вартості продукції, було сформовано за інших фактичних обстави, а саме - кредитний договір було укладено у 2021 році, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ, якою було обмежено максимальний розмір денної процентної ставки.

Натомість, у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, максимальний розмір денної процентної ставки врегульовано на законодавчому рівні та не можна вважати такий розмір несправедливим.

Колегія суддів зазначає, що для визначення подібності правовідносин слід враховувати правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду у справах від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру процентів з мотивів їх неспівмірності, несправедливості чи надмірності для споживача.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню, з вищенаведених підстав.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, зміні в частині розміру заборгованості за відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 від 22.06.2024 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС”, із збільшенням цього розміру до 9904,00 грн., що тягне за собою зміну рішення суду й у частині загального розміру стягнутої заборгованості до 13 354,00 грн (прострочена заборгованість за кредитом 3000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 9904,00 грн, комісія 450,00 грн. ).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 .

Крім того, з огляду на задоволення апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір, понесений на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 3993,60 грн.

Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.

Абзаци другий та третій резолютивної частини рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 29 травня 2026 року викласти в такій редакції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1412-0751 від 22.06.2024 року в загальному розмірі 13 354,00 грн., з якої 3000,00 грн. складає тіло кредиту, 9904,00 грн. – проценти за договором, 450,00 грн. – комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви 2662,40 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги 3993,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: