Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №212/3746/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7045/26 Справа № 212/3746/24 Суддя у 1-й інстанції - Ведяшкіна Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

сторони:

позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 09 квітня 2026 року, яке ухвалено суддею Ведяшкіною Ю.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 09 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ

У квітні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі- АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 13.06.2013 в розмірі 94926,89 грн. та понесених судових витрат по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., оскільки останній не виконує умови договору.

В обґрунтування позову вказує, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку №б/н від 13.06.2013 року, на підставі якої відповідачу відкрито картковий рахунок і видано кредитну картку, на яку було встановлено кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 75000,00 грн. Відповідач отримав кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії -03/16, тип «Універсальна», яка в подальшому перевидавалась. Після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору, Відповідач здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчить про укладення сторонами кредитного договору. 10.04.2023 року Відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримав додаткову кредитну корту № НОМЕР_5, строк дії - 11/26, тип - Картка «Універсальна» «GOLD», на момент підписання заборгованість Відповідача становила -74882,38 грн.

В процесі підготовки позовної заяви було встановлено, що відповідач перестав вносити кошти посилаючись на «спірні» операції, які були проведені по його картці НОМЕР_2 за 06.04.2023 року - Переказ зі своєї картки. В ході перевірки даної інформації встановлено, що Банком 08.04.2023 року було зафіксовано звернення клієнта з оскарженням операцій по його рахунку та проведено службову перевірку, під час якої встановлено, що компрометація входу під акаунтом Приват24 клієнта ОСОБА_1 та подальше проведення операцій по переводу коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 на рахунки інших банків, сталася з вини самого клієнта. При цьому Банк свої зобов`язання за зазначеним Договором виконав в повному обсязі, в тому числі щодо заборони передавати третім особам ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу, натомість Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював платежі за Договором, та з вини якого 06.04.2023 року відбулося списання грошових коштів з його карткового рахунку, внаслідок чого станом на 31.03.2024 року виникла зазначена заборгованість.

Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 09 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача АТ КБ «Приватбанк», посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення у справі про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції розглянув справу упереджено, оскільки встановив факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання переказу коштів з кредитної картки та картки для виплат Позивача, в підґрунтя оскаржуваного рішення поклав не підтверджені жодним доказом заперечення відповідача, що він нікому не передавав даних своїх карток та не переходив за будь-якими гіперпосиланнями. Судом встановлено, що, відповідач ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, внаслідок чого відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку №б/н від 13.06.2013 року, на підставі якої Відповідачу відкрито картковий рахунок і видано кредитну картку, на яку було встановлено кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 75000,00 грн. Відповідач отримав кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії -03/16, тип «Універсальна», яка в подальшому перевидавалась. Після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору, Відповідач здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчить про укладення сторонами кредитного договору. 10.04.2023 року Відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримав додаткову кредитну корту № НОМЕР_5, строк дії - 11/26, тип - Картка «Універсальна» «GOLD», на момент підписання заборгованість Відповідача становила -74882,38 грн. Суд дійшов помилкового висновку щодо, того що за оспорювані відповідачем транзакції 06.04.2023 р. відповідальність має нести банк.

Судом також встановлено, відповідач перестав вносити кошти, посилаючись на «спірні» операції, які були проведені по його картці номер НОМЕР_2 за 06.04.2023 рік - переказ зі своєї картки. В ході перевірки даної інформації Банком встановлено, що 08.04.2023 Банком зафіксовано звернення клієнта з оскарженням операції по його рахунку, та проведено службову перевірку, якою встановлено, що клієнт ОСОБА_1 повідомив банк про підозрілі операції, які були здійснені 06.04.2023 року по його кредитній картці НОМЕР_2 , тільки 08.04.2023 року. Під час прослуховування телефонної розмови клієнта ОСОБА_1 з оператором лінії клієнтської підтримки 3700 була отримана інформація, згідно якої стало відомо, що зі слів клієнта у нього вірогідно зламали акаунт П24, оскільки він не може до нього увійти. При спробі входу система вимагала у нього підтвердження фінансового телефону, який він згодом підтвердив в банкоматі. Сам ОСОБА_1 заперечує будь- яку передачу інформації по його карткам, персональним даним та логіну і паролю входу в П24, третім особам. Надалі, проводячи службову перевірку, було проведено аналіз вибірки за період 01.01.2023 - 27.03.2024, в ході чого встановлено, що номер фінансового телефону НОМЕР_3 . Інформація про зміну логіну в П24 надходила клієнту ОСОБА_1 як в push-повідомленнях в акаунті П24 ОСОБА_1 так і в смс- повідомленнях, які надходили на фінансовий номер телефону НОМЕР_4 клієнта. Авторизація в акаунті П24 клієнта відбулася 06.04.2023 року о 10:00:14 через IVR-виклик, який надійшов з телефону банку на фінансовий номер телефону НОМЕР_4 ОСОБА_1 , де клієнт, під час виклику власноруч підтвердив дозвіл для входу в свій акаунт П24, натиснувши цифру 1: - 2023-04-06 10:00:14 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_4 Р24WEB authorization. Отже, в даному випадку саме відповідач підтвердив вхід в П24, натиснувши цифру 1: - 2023-04-06 10:00:14.

Зібрані у ході перевірки дані свідчать про те, що несанкціонований вхід в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 став можливим через компрометацію клієнтом конфіденційних даних (фінансовий номер не змінювався, вхід в акаунт Приват24 здійснено шляхом коректного вводу логіну, паролю). Компрометація конфіденційних даних, ймовірно виникла внаслідок переходу клієнта за фішинговими посиланнями в мережі інтернет, з подальшим внесенням вказаних даних у відповідну форму. Використовуючи вказані дані, зловмисники отримали доступ до акаунту Приват24 клієнта ОСОБА_1 , отримали ПІН-код від картки, та здійснили несанкціоновані шахрайські операції по картковому рахунку клієнта. Таким чином, факт шахрайства у відношенні клієнта ОСОБА_1 , став можливим через порушення клієнтом "Умов і правил надання банківських послуг" до яких Відповідач приєднався підписавши Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 06.04.2023 року.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, сторони перебувають у правовідносинах, підставою виникнення яких є дійсний договір про надання банківських послуг від 13.06.2013 року.

Так, відповідач ОСОБА_1 13.06.2013 року звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, унаслідок чого підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку № б/н від 13.06.2013 року (а.с.72).

Відповідач ОСОБА_1 після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчить про укладення сторонами кредитного договору.

21.12.2019 року відповідач ОСОБА_1 власноруч підписав Анкету - заяву клієнта - фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в якій ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок/картку у гривні, та зазначив, що він ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг; зобов`язався виконувати умови договору про надання банківських послуг, підписавши цю анкету - заяву, підтвердив укладання договору про надання банківських послуг; зобов`язався самостійно ознайомлюватись зі змінами Умов і правил надання банківських послуг на офіційному сайті Банку (а.с.40-42).

21.12.2019 року відповідач ОСОБА_1 власноруч підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг (а.с.17-24).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 15.12.2023 року за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 були надані наступні кредитні картки: 13.06.2013 року № НОМЕР_1 «Універсальна», термін дії 03/16; 21.01.2016 № НОМЕР_9 «Універсальна», термін дії 01/20; 20.05.2016 № НОМЕР_9 «Універсальна», термін дії 01/20; 21.12.2019 № НОМЕР_2 «Універсальна», термін дії 10/23; 10.04.2023 № НОМЕР_5 «Універсальна GOLD», термін дії 11/26 (а.с.51).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 15.12.2023 року за вказаним кредитним договором, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 здійснювалась зміна умов кредитування та обслуговування кредитної картки, а саме: 13.06.2013 року проведено старт карткового рахунку НОМЕР_1 , картковий ліміт 300,00 грн; 14.06.2013 року - збільшено кредитний ліміт до 2700,00 грн.; 26.05.2017 року - збільшено кредитний ліміт до 21000,00 грн.; 13.10.2017 року - збільшено кредитний ліміт до 23000,00 грн.; 11.11.2020 року - збільшено кредитний ліміт до 33000,00 грн.; 18.12.2020 року - збільшено кредитний ліміт до 45000,00 грн.; 18.11.2022 року - збільшення кредитного ліміту до 75000,00 грн.; 01.08.2023 року - зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн. (а.с.52).

Суд встановив, що відповідно до виписки за договором б/н за період 13.06.2013 - 15.12.2023 відповідач ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, наданими АТ КБ «ПриватБанк» в період до 17.12.2021 року (а.с.43-48). Станом на 18.12.2021 року Відповідач не мав заборгованості за вказаним кредитним договором.

Відносно спірних операцій, проведених 06.04.2023 року, судом встановлені наступні обставини.

Згідно наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки по картці/рахунку НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) і додатковим розрахунком договору SAMDN52000092449748 від 13.06.2013 за період 06.04.2023 - 06.04.2023, кредитний ліміт становив 75000,00 грн., баланс на початок періоду: 2002,04, баланс на кінець періоду: -74882,38 грн., усього витрат: 76884,42 грн., сума комісій: 2892,42 грн.

Відповідно до якої, 06.04.2023 року з картці/рахунку НОМЕР_5 , яка перебувала у користуванні відповідача ОСОБА_1 дванадцятьма платежами було знято 73992 грн., на які банком були нарахована сума комісії: 2892,42 грн. (а.с.126).

08.04.2023 року відповідач ОСОБА_1 з приводу несанкціонованого списання грошових коштів з його картки зателефонував на лінію клієнтської підтримки АТ КБ «ПриватБанк»; аудіо - запис розмови ОСОБА_1 з оператором лінії клієнтської підтримки АТ КБ «ПриватБанк», був прослуханий судом під час судового засідання 27.02.2026 року за участю відповідача ОСОБА_1 , з якого вбачається що відповідач ОСОБА_1 повідомив представника банку про те, що з його картки невідомі особи незаконно зняли грошові кошти, при цьому він повідомив, що зазначеною карткою тривалий час не користувався, стороннім особам номер картки та інші відомості не повідомляв; в той час коли мав намір перевірити надходження заробітної плати, встановив, що вхід до Приват24 заблокований, та після розблокування встановив факт незаконного списання з його картки невідомими особами грошових коштів.

10.04.2023 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до ВП № 7 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення, на підставі якої 11.04.2023 року за № 12023041740000240 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якому зазначено, що 10.04.2023 року до ВП № 7 із письмовою заявою звернувся ОСОБА_1 , про те що у період з 10:12 годин 06.04.2023 року по 10:40 годину 06.04.2023 року невстановлена особа, у період військового стану вчинила крадіжку грошових коштів із банківської картки потерпілого НОМЕР_2 , на загальну суму 76884 грн., чим спричинила потерпілому матеріальну шкоду (зворот а.с.126 - 127). На сьогоднішній день досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні не закінчено.

АТ КБ «ПриватБанк» було проведено перевірку інформації про вчинення шахрайських дій по відношенню до клієнта банку ОСОБА_1 , якою встановлено, що на день виникнення спірних транзакцій, 06.04.2023 року, клієнт ОСОБА_1 користувався кредитною карткою НОМЕР_2 , згідно референсу договору SAMDN52000092449748 (основна картка НОМЕР_1), на яку 18.11.2022 року було встановлено кредитний ліміт 75000 грн.. В ході аналізу виписки по кредитній карті НОМЕР_2, встановлено, що 06.04.2023 року , в період часу з 10:12:25 години до 10:41:31 години, в результаті проведення дванадцяти транзакцій, кошти з кредитної картки клієнта ОСОБА_1 на загальну суму 73992 грн. (з комісією 76884,42 грн.) були переведені (Р2Р) на карту іншого банку через термінал 00000001 банк-еквайєр «ОксіБанк». Встановити подальший рух коштів та картковий рахунок, на який вони переведені, не надається можливим.

Передавторизація та всі транзакції, при списанні коштів у сумі 73992 грн. з карти НОМЕР_2 були проведені через зовнішній інтернет - сайт з коректним ручним введенням номера картки (без її наявності), введенням cvv-коду, терміну дії картки та підтверджені 3D-secure паролем які надходили на фінансовий номер телефону НОМЕР_4 .

Загальна сума витрачених кредитних коштів по спірним операціям, які проведені 06.04.2023 року, в період часу з 10:12:25 години до 10:41:31 години, за кредитною карткою НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 склала 73992 грн. На теперішній час кредитна заборгованість ОСОБА_1 складає 94926,89 грн.

Під час прослуховування телефонної розмови клієнта ОСОБА_1 , з оператором, після дзвінків клієнта 08.04.2023 року на лінію клієнтської підтримки була отримана інформація, згідно якої стало відомо, що зі слів клієнта у нього вірогідно зламали акаунт П24, оскільки він не може до нього увійти. При спробі входу система вимагала у нього підтвердження фінансового телефону, який він згодом підтвердив в банкоматі. При звернені до відділення банку йому стала доступна інформація про зняття коштів з його кредитної картки, вказані дії він не проводив. Сам ОСОБА_1 заперечує будь - яку передачу інформації по його карткам, персональним даним та логіну і паролю входу в П24, третім особам.

Надалі, проводячи службову перевірку, було проведено аналіз вибірки за період 01.01.2023 - 27.03.2024, в ході чого встановлено, що номер фінансового телефону НОМЕР_3 . Інформація про зміну логіну в П24 надходила клієнту ОСОБА_1 як в push-повідомленнях в акаунті П24 ОСОБА_1 так і в смс- повідомленнях, які надходили на фінансовий номер телефону НОМЕР_4 клієнта. Авторизація в акаунті П24 клієнта відбулася 06.04.2023 року о 10:00:14 через IVR-виклик, який надійшов з телефону банку на фінансовий номер телефону НОМЕР_4 ОСОБА_1 , де клієнт, під час виклику власноруч підтвердив дозвіл для входу в свій акаунт П24, натиснувши цифру 1: 2023-04-06 10:00:14 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_4 Р24WEB authorization.

Встановлено, що сам клієнт ОСОБА_1 , напередодні о 10:00:32, 06.04.2023 року входив в свій акаунт П24. Також зафіксовано за часом, що крім входу в акаунт П24 самим ОСОБА_1 з типового мобільного пристрою REDMI 8 XIAOMI (з ідентифікатором банку - 60С027F073B9FA50) та типової для клієнта ІР-адреси НОМЕР_7 (мобільний провайдер Kyivstar PJSC), одночасно зафіксовано о 10:00:43 06.04.2023 року вхід в акаунт П24 клієнта з PERSONAL COMPUT (ІНФОРМАЦІЯ_1) з нетиповим для клієнта ІР-адреси НОМЕР_8 ( мобільний провайдер PRJSC VF Ukraine) з подальшою авторизацією в П24 (P24WEB).

З наведених обставин, Банком зроблені висновки, що клієнтом ймовірно було здійснено перехід за посиланням на фішинговий сайт з подальшим підтвердженням авторизації в П24 на своєму телефоні, де ним попередньо було введено логін та пароль входу в свій акаунт П24. При перевірці логінів входу за період з 01.01.2023 року по 27.03.2024 року за номером НОМЕР_3 , на який було змінено номер фінансового телефону клієнта, крім входу в акаунт П24 клієнта ОСОБА_1 , який відбувся 06.04.2023 року, інших входів не зафіксовано. Отже, під час перевірки Банком встановлено, що компрометація входу під акаунтом Приват24 клієнта ОСОБА_1 та подальше проведення операцій по переводу коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 на рахунки інших банків, сталася з вини самого клієнта , яким самостійно передано доступ до облікового запису в своєму акаунті П24, включаючи конфіденційні дані по своїй кредитній картці та підтверджено авторизацію входу в його П24, зі свого телефону, що дало можливість невідомим особам провести вище зазначені операції по картковому рахунку клієнта та на додаток , змінити номер фінансового телефону клієнта на свій. У зв`язку з чим Банк вважає, що Вина банку у проведені спірних транзакцій по кредитній карті НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 , які були проведені 06.04.2023 року, відсутня. Клієнту ОСОБА_1 не підлягають відшкодуванню Банком збитки, спричинені невідомими особами.

За результатами перевірки Банком зроблено висновок про те, що шахрайські дії по відношенню до клієнта банку ОСОБА_1 , з боку третіх осіб, сталися з вини клієнта, внаслідок порушення ОСОБА_1 «Умов та Правил надання банківських послуг». (а.с.147-165).

Проаналізувавши встановлені обставини суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами (не надав беззаперечні докази), на підтвердження сприяння відповідачем незаконному використанню персональної інформації, яка дала змогу ініціювати третіми особами платіжні операції 06.04.2023 року. Тому суд відмовив у задоволенні заявленого позову.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду.

Положеннями статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини друга, четверта статті 83 ЦПК України).

При цьому суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, зазначено: «Банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

Отже, саме Банк мав подати беззаперечні докази сприяння Відповідачем незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку №б/н від 13.06.2013 року, на підставі якої йому відкрито картковий рахунок і видано кредитну картку, на яку було встановлено кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 75000,00 грн.

Відповідач отримав кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії -03/16, тип «Універсальна», яка в подальшому перевидавалась. Після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору, Відповідач здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчить про укладення сторонами кредитного договору. 10.04.2023 року Відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримав додаткову кредитну корту № НОМЕР_5, строк дії - 11/26, тип - Картка «Універсальна» «GOLD», на момент підписання заборгованість Відповідача становила -74882,38 грн

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, відповідач перестав вносити кошти на погашення кредитної заборгованості, посилаючись на «спірні» операції, які були проведені по його картці номер НОМЕР_2 за 06.04.2023 року - переказ зі своєї картки.

До відділення банку відповідач звернувся лише 08.04.2023. Банком зафіксовано звернення клієнта з оскарженням операції по його рахунку, та проведено службову перевірку, якою встановлено, що клієнт ОСОБА_1 повідомив банк про підозрілі операції, які були здійснені 06.04.2023 року по його кредитній картці НОМЕР_2 , тільки 08.04.2023 року. Під час прослуховування телефонної розмови клієнта ОСОБА_1 з оператором лінії клієнтської підтримки 3700 була отримана інформація, згідно якої стало відомо, що зі слів клієнта у нього вірогідно зламали акаунт П24, оскільки він не може до нього увійти. При спробі входу система вимагала у нього підтвердження фінансового телефону, який він згодом підтвердив в банкоматі.

Відповідач ОСОБА_1 заперечив будь- яку передачу інформації по його карткам, персональним даним та логіну і паролю входу в П24, третім особам. При цьому ним не було заявлено про втрату контролю за його банківською картою, викрадення телефону із фінансовим номером телефону тощо.

При службовій перевірці, банком було проведено аналіз вибірки за період 01.01.2023 - 27.03.2024, в ході чого встановлено, що номер фінансового телефону НОМЕР_3 . Інформація про зміну логіну в П24 надходила клієнту ОСОБА_1 як в push-повідомленнях в акаунті П24 ОСОБА_1 так і в смс- повідомленнях, які надходили на фінансовий номер телефону НОМЕР_4 клієнта. Авторизація в акаунті П24 клієнта відбулася 06.04.2023 року о 10:00:14 через IVR-виклик, який надійшов з телефону банку на фінансовий номер телефону НОМЕР_4 ОСОБА_1 , де клієнт, під час виклику власноруч підтвердив дозвіл для входу в свій акаунт П24, натиснувши цифру 1: - 2023-04-06 10:00:14 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_4 Р24WEB authorization.

Тому колегія суддів вважає слушними доводи апелянта, що в даному випадку саме відповідач підтвердив вхід в П24, натиснувши цифру 1: - 2023-04-06 10:00:14. Зібрані у ході перевірки дані свідчать про те, що несанкціонований вхід в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 став можливим через компрометацію клієнтом конфіденційних даних (фінансовий номер не змінювався, вхід в акаунт Приват24 здійснено шляхом коректного вводу логіну, паролю).

Компрометація конфіденційних даних, поза розумним сумнівом, виникла внаслідок переходу клієнта за фішинговими посиланнями в мережі інтернет, з подальшим внесенням вказаних даних у відповідну форму.

Презюмуючи, що відповідач дає правдиві пояснення, що дані операції виконані не ним, тоді слід дійти висновку, що треті особи/зловмисники, використовуючи вказані дані, отримали доступ до акаунту Приват24 відповідача ОСОБА_1 , отримали ПІН-код від картки, та здійснили несанкціоновані шахрайські операції по картковому рахунку клієнта.

Проте, факт шахрайства у відношенні ОСОБА_1 , став можливим через порушення ним самим "Умов і правил надання банківських послуг" до яких Відповідач приєднався підписавши Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 06.04.2023 року, оскільки згідно них:

-п.1.1.2.1.11. Для уникнення неправомірних операцій з рахунками Клієнт зобов`язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення Фінансового номеру телефону Клієнта та/або доступу до програмних систем Банку.

В разі втрати Клієнтом Фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до Фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із Фінансовим номером телефону Клієнт зобов`язаний негайно повідомити про це Банк в будь - якому з доступних каналів.

-п.1.1.5.14. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації.

Вироку суду в кримінальному провадженні №12020041740000240 не ухвалено, відповідач, а не банк визнаний потерпілим у ньому.

Згідно з п. 140 Розділу VІІ Постанови НБУ від 29.07.2022 № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції , та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. Згідно з п.п.16-17 Розділу І Постанови НБУ від 29.07.2022 № 164 власник рахунку здійснює контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів. Користувач здійснює контроль за використанням платіжного інструменту для проведення операцій.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 13.06.2013 року, вбачається, що заборгованість за тілом кредиту становить 74917,47 грн., за процентами - 20009,42 грн. Даний розрахунок не спростований відповідачем, заборгованість не погашена.

З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених колегією суддів обставин справи та досліджених доказів, слід дійти висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду- скасуванню, з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Крім того з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи та витрати на правову допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 09 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13.06.2013 в загальному розмірі 94926,89 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 74917,47 грн., за процентами - 20009,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій зі сплати судового збору в сумі 6 056,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: