Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №724/2354/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2354/26

Провадження № 2/724/1126/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ахмедова Р.А.,

за участю секретаря судового засідання: Корневської Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в м. Хотині Чернівецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

05 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Боднарюк В.І., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти на її користь на період її навчання у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з моменту звернення до суду та до закінчення навчання чи досягнення ОСОБА_1 23-річного віку, а також стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 являється її батьком. При цьому, ОСОБА_1 являється студенткою другого курсу денної форми навчання Харківського національного університету внутрішніх справ, яку зараховано на навчання з 01 вересня 2024 року, передбачений термін закінчення навчання – червень 2027 року.

Вказує, що позивачка ОСОБА_1 потребує утримання, оскільки у зв`язку із навчанням вона ніде не працює, внаслідок чого не має змоги самостійно себе утримувати. Таким чином, вона потребує матеріальної допомоги, зокрема, на витрати на навчання, а також витрати, пов`язані з проїздом до навчального закладу, систематичним придбанням канцелярських товарів, підручників і зошитів, а також харчуванням, одягом і взуттям.

В той час, відповідач ОСОБА_1 жодної допомоги на утримання повнолітньої доньки, що навчається, зовсім не надає, безвідповідально відноситься до виконання своїх батьківських обов`язків та не переймається добробутом повнолітньої доньки.

27.08.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на період її навчання у розмірі 1/7 (однієї сьомої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до припинення нею навчання, але не довше ніж до досягнення двадцяти трьох років. Крім цього, просить у задоволенні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу відмовити та стягнути з Позивача на користь Відповідача 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених Відповідачем у зв`язку з розглядом цієї справи.

Представником відповідача зазначено, що відповідач добровільно, систематично та в різних формах надавав і продовжує надавати матеріальну допомогу своїй доньці ОСОБА_1 , зокрема: здійснював грошові перекази безпосередньо на користь Позивача; оплачував вартість її навчання; оплачував проживання у гуртожитку; здійснював платежі, пов`язані з орендою житла, у якому фактично проживає Позивач; оплачував відповідні комунальні послуги. На підтвердження зазначених обставин до відзиву додаються квитанції та платіжні інструкції про переказ коштів Позивачу на суми 500 грн, 1 000 грн, 1 200 грн, 2 000 грн та інші суми. Крім безпосередніх грошових переказів, Відповідач оплачував навчання Позивача, зокрема здійснив платежі на суми 14 850 грн, 14 452 грн та інші платежі, що підтверджується відповідними платіжними документами. Відповідач також оплачував проживання Позивача у гуртожитку на суми від 1 300 грн до 1 500 грн та здійснював інші платежі, пов`язані з її проживанням. Таким чином, Відповідач не ухилявся від утримання доньки, а навпаки – добровільно й систематично забезпечував значну частину її потреб, у тому числі безпосередньо пов`язаних із навчанням і проживанням.

Крім того, вказує, що середньомісячний дохід Відповідача після сплати податків і зборів становить приблизно 23622,59 грн. Одна третя частина такого доходу становить орієнтовно 7874,20 грн щомісячно. Стягнення аліментів у розмірі 1/3 усіх видів доходу Відповідача без урахування здійснюваних ним витрат, сімейного становища, добровільної оплати навчання та проживання Позивача створить для нього надмірний і неспівмірний фінансовий тягар. Одна сьома частина середньомісячного доходу Відповідача становить орієнтовно 3 374,66 грн щомісячно. Такий розмір забезпечить регулярну участь Відповідача в утриманні повнолітньої доньки та водночас відповідатиме його реальним матеріальним можливостям.

Враховуючи зазначене, відповідач не погоджується з розміром аліментів, який просить з нього стягнути позивачка, а тому вважає, що позовні вимоги повинні бути задоволені частково.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду від 10 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак від її представника – адвоката Боднарюка В.І. надійшла заява, в якій просить проводити судове засідання у його відсутності та у відсутності позивача, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити. Крім того, представником позивача було надано суду клопотання про долучення доказів, а саме, квитанцію про самостійну оплату ОСОБА_1 витрат за платне навчання.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак від його представника – адвоката Цепенди Д.П. надійшла заява, в якій просить проводити судове засідання без її участі та участі відповідача, вимоги у відзиві підтримують та просять їх задовольнити.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що згідно копії витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.11.2007 року, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 6).

Згідно довідки виданої виконкомом Рукшинської сільської ради Дністровського району Чернівецької області, ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 , та до скалду сім`ї якої входять мати – ОСОБА_3 та брат – ОСОБА_4 (а.с.7).

Довідкою Харківського національного університету внутрішніх справ № 20/969с від 12.05.2026 року, підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно є студентом 2 курсу денної форми здобуття освіти з оплатою вартості навчання. Зараховано на навчання з 01 вересня 2024 року наказом ХНУВС № 550 від 14.08.2024 року. Передбачуваний термін закінчення навчання та присвоєння ступеня вищої освіти «бакалавр» - червень 2027 року (а.с.8).

Навчання ОСОБА_1 у Харківському національному університеті внутрішніх справ підтверджується також копією студентського квитка № НОМЕР_2 , дійсний до 30.06.2027, форма навчання денна.

Згідно копії рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 15.05.2026 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , укладений 06 вересня 2005 року та зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Хотинського районного управління юстиції Чернівецької області за актовим записом №84 – розірвано (а.с.9-12).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 21 серпня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_5 , який зареєстрований Хотинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Згідно з довідкою про доходи, дохід відповідача ОСОБА_1 за останні шість місяців, а саме з лютого по липень 2026 року становив 141735,52 грн.

Згідно з довідкою про доходи, дохід дружини відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 за останні шість місяців, а саме з лютого по липень 2026 року становив 125557,25 грн.

Відповідно до висновку ЛКК №32 від 13 серпня 2026 року виданого КНП «Хотинська БЛ», дружина відповідача ОСОБА_1 є вагітною.

Згідно з актом обстеження від 25 серпня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_5 та її неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Відповідно до довідки Хотинського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області №22.6.20/14812 від 18 серпня 2026 року виконавчі провадження щодо стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 , де остання являється стягувачем, відсутні.

Згідно з актом обстеження від 20 серпня 2026 року, позивач ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно копії платіжних інструкцій №9371-6592-9206-1390 від 05.03.2025 року, №9390-5547-3306-7011 від 10.09.2025 року, №9411-4404-8430-7005 від 07.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 оплачував навчання ОСОБА_1 на суми 14452 грн., 14850 грн. та 1500 грн. відповідно.

Згідно копії платіжних інструкцій №9393-4403-1029-0443 від 09.10.2025 року, №9396-5682-2412-6823 від 09.11.2025 року, №9412-1364-4338-6607 від 14.04.2026 року, №9414-4602-4610-4800 від 07.05.2026 року, №9417-5451-9894-9580 від 07.06.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 оплачував проживання у гуртожитку ОСОБА_1 на суми 1300 грн., 1500 грн., 1300 грн., 1300 грн. та 1300 грн. відповідно.

Крім цього, відповідач ОСОБА_1 систематично та в різних формах здійснював інші платежі позивачці ОСОБА_1 , що підтверджується копіями квитанцій та платіжних інструкцій, які долучені до відзиву на позовну заяву.

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 199 Сімейного кодексу України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язковою сукупністю таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Потреба повнолітньої дитини у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням полягає у необхідності її витрат, пов`язаних з проїздом до навчального закладу, систематичним придбанням канцелярських товарів, підручників і зошитів, а також харчуванням, одягом і взуттям, тощо.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дочки, сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року, справа № 199/9339/16-ц, провадження № 61-32330св18.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

З аналізу вищенаведених норм сімейного законодавства вбачається, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Позивач в своїй позовній заяві при визначенні розміру аліментів, які вона просить суд стягнути з відповідача, виходить з того, що вона є студенткою та навчається на денній формі навчання, доходів для забезпечення своєї життєдіяльності вона не має, оскільки ніде не працює та не може себе самостійно утримувати.

З`ясовуючи наявність вищезазначених умов, судом встановлено, що на даний час позивачка навчається на денній формі навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги з боку батька, зокрема, на витрати, які пов`язані з навчанням.

Встановивши вказані обставини та врахувавши, що відповідач як батько дитини, що продовжує навчання має змогу надавати матеріальну допомогу, якої потребує донька, суд прийшов до висновку, що в силу зазначених положень СК України останній зобов`язаний утримувати дитину до досягнення нею двадцяти трьох років.

Разом з цим, визначаючи розмір аліментів на повнолітню дочку у частці від заробітку (доходу) відповідача - платника аліментів, суд не погоджується з позовними вимогами позивача в частині розміру 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) з огляду на наступне.

Так, суд бере до уваги доводи представника відповідача про те, що відповідач продовжує надавати матеріальну допомогу своїй доньці ОСОБА_1 , що підтверджується копіями квитанцій про переказ коштів на суму 500 грн., 1000 грн., 1200 грн., 2000 грн. та інші суми.

Крім цього, відповідач оплачував навчання позивача на суми 14850 грн., 14452 грн., що також підтверджується відповідними платіжними документами, долученими до матеріалів справи, а також за проживання у гуртожитку.

Крім того, відповідач має вагітну дружина, відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 25.08.2026, разом з відповідачем проживають також неповнолітні діти його дружини — ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . За останні шість місяців, а саме з лютого по липень 2026 року відповідач отримав дохід у розмірі 141735,52 грн, що становить 23622 грн на місяць.

Враховуючи зазначені фактичні обставини справи, суд враховую, що відповідач як батько позивача, не самоусунувся від надання матеріальної допомоги доньки, продовжує надавати таку допомогу. При цьому, маючи невеликий місячний дохід, наявність вагітної дружини, а також на утриманні двох неповнолітніх дітей дружини, розмір аліментів 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) створить для нього надмірний і неспівмірний фінансовий тягар.

Отже, суд в цій частині погоджується з доводами представника відповідача про неспівмірність заявленого позивачем розміру аліментів.

Одночасно з цим, суд також не погоджується з позицією представника відповідача про стягнення 1/7 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача оскільки такий розмір аліментів не буде достатнім для належного матеріального забезпечення позивача, яка продовжує навчання.

Суд зауважує, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Отже, беручи до уваги викладене, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача аліментів на період навчання позивачки у розмірі 1/5 (однієї п`ятої) частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягнення з 05.08.2026 року, тобто з моменту звернення позивача до суду, і до закінчення навчання, але не пізніше досягнення позивачем 23-річного віку.

На думку суду, такий розмір аліментів відповідатиме встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України та не буде надмірним тягарем для відповідача.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Оскільки позовні вимоги задовольняються на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1331,20 грн. в дохід держави.

Вирішуючи заяву представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн., а також заяву представника відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п.1, 2 ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 (справа №904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

До матеріалів справи представником позивача адвокатом Боднарюком В.І. долучено попередній розрахунок суми судових витрат, згідно з яким вказано послуги за: усну консультацію з клієнтом в сумі 1500 грн (1 год), ознайомлення із матеріалами справи в сумі 3000 грн (2 год), складання та оформлення цивільного позову в сумі 7500,00 грн (5 год), участь у судових засіданнях у сумі 3000 грн (2 судових засідання) на загальну суму 15000 грн.

Крім того, до матеріалів справи представником відповідача адвокатом Цепендою Д.П. долучено копію договору про надання правової допомоги, копію акту про надання послуг правничої допомоги, згідно з яким вказано послуги за: консультацію з клієнтом в сумі 2000 грн., складання відзиву на позовну заяву в сумі 7000 грн., клопотання про ознайомлення із матеріалами справи в сумі 2000 грн., участь у судових засіданнях у сумі 4000 грн. на загальну суму 15000 грн., копію квитанції №17/08/26 від 17.08.2026 року згідно якої клієнт ОСОБА_1 оплатив послугу за надання правової допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), постанови Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 369/10907/22 (провадження № 61-16010св23), від 01 травня 2024 року у справі № 557/174/23 (провадження № 61-15995св23).

Суд вважає, що супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справи здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, підготовка позову та відзиву у цій справі не вимагала від адвокатів значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача та представником відповідача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. є завищеною і непропорційною до предмету спору.

Відтак, з урахуванням викладеного, а також складності цієї справи, обсягу виконаних адвокатами робіт, принципу співмірності та критерію розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, розмір витрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, необхідно зменшити з 15000 грн. до 5000 грн.

Крім того, розмір витрат, які підлягають до стягнення з позивача на користь відповідача, необхідно зменшити також з 15000 грн. до 5000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.81, 141, 247, 263 - 265, 268, 272 - 273 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.182, 187, 189 - 192, 194 - 197, 198 - 200 Сімейного Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ), яка продовжує навчання, в розмірі 1/5 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду 05.08.2026 та до закінчення нею навчання, але не пізніше досягнення 23-річного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя: Р. А. АХМЕДОВ