Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №944/7042/25 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 944/7042/25

Провадження № 2/723/3771/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Клапійчук Б.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , представник позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, зазначивши, що уклала з відповідачем шлюб, який зареєстрований 23.08.2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2522. Від подружнього життя у сторін народилися діти: ОСОБА_5 , 2009 р.н., ОСОБА_6 2014 р.н., ОСОБА_7 , 2018 р.н.

Зазначає, що між подружжям немає взаєморозуміння щодо побудови гармонійних сімейних відносин, відсутнє спільне бачення подальшого спільного проживання. Вони проживають окремо. Фактично шлюбні відносини припинені. Примирення між ними не можливе. Просить шлюб, укладений з відповідачем розірвати та стягнути з відповідача судові витрати.

15.09.2026 р. представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив, що ОСОБА_8 є громадянином Сполучених Штатів Америки, та проживає у США понад 30 років. Вказав, що позивачка в позові зазначила невірне місце проживання відповідача, хоча достовірно знала його адресу місця проживання в США. Зареєстрованого місця проживання у відповідача в Україні немає, так як він проживає в США. Крім того у нього відсутній РНОКПП, так як він не є громадянином України. Зазначив, що дійсно 23 серпня 2007 року між сторонами в Україні був укладений шлюб. Після закінчення університету позивачка переїхала до США на постійне проживання до відповідача. В Сполучених Штатах Америки в сторін народилось троє дітей - Тетяна 2009 року народження, ОСОБА_9 2014 року народження та ОСОБА_10 2018 року народження. Всі діти є громадянами США, де постійно проживали до 2019 року. В сторін були хороші сімейні відносини. В червні 2019 року на прохання позивачки відповідач надав дозвіл на виїзд дітей закордон (до України) строком з 20 червня 2019 року по 19 серпня 2019 року. Проте, позивачка в США дітей не повернула, самочинно змінивши фактичне місце проживання. На даний час позивачка разом із дітьми проживає в Республіці Польща, де діти піддаються численним знущанням та приниженням через своє українське походження. Позивачка приховала від суду, що вона також отримала громадянство США. Так в дозволі на виїзд закордон вказаний паспорт № НОМЕР_1 від 21 травня 2019 року, як

громадянки США. Тобто позивачка має подвійне громадянство та в Україні фактично не проживає. Батько намагається постійно підтримувати контакт з дітьми, періодично приїжджає до Польщі, постійно надає матеріальну допомогу дітям. Зі сторони позивачки постійно чинятся перешкоди у спілкуванні з дітьми. Проте, всі спірні питання відповідач намагається вирішувати шляхом переконання та переговорів, без залучення правоохоронних органів, незважаючи на численні порушення його прав та прав дітей зі сторони позивачки. Щодо розірвання шлюбу, то відповідач не заперечує проти розлучення. Проте, він заперечує проти покладення всіх судових витрат на нього, зважаючи на необгрунтовану поведінку саме позивачки та введення суду в оману щодо численних фактів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 повідомила, що позивачка позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на розірванні шлюбу та заперечує проти надання строку на примирення. Просила шлюб між сторонами розірвати та стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов та заявив, що відповідач визнає позовну вимогу про роозірвання шлюбу, та просив здійснити розподіл судових витрат по сплаті судового збору з врахуванням визнання позову.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі, зареєстрованому 23.08.2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2522, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

Сторони є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_3 , виданого реєстраційним округом № 22,0 штат Іллінойс), ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_4 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану секретаря округу Кук штат Іллінойс), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_5 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану секретаря округу Кук штат Іллінойс).

Згідно положень ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків, не проживають разом та не ведуть спільного господарства, позивач не бажає перебувати в шлюбі з відповідачем, наполягає на його розірванні. Відповідач позов визнав. Наведене свідчить, що шлюб між сторонами розпався, і не відповідає своєму призначенню. Подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача з огляду на відсутність її згоди, яка є основою шлюбу.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України у сумі 968,96 грн. грн., 50% якого підлягає стягненню з відповідача у зв"язку з визнанням позову на користь позивача.

На підставі ст. 24, 110, 112 СК України, керуючись ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 263-265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , зареєстрований 23.08.2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2522.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя