Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №718/1373/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/1373/26

Провадження №1-кп/718/70/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області, у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кіцмань, в режимі відео конференції, кримінальне провадження №12026262110000101 від 24.04.2026з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ревне Кіцманського району Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,-

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

23.04.2026, приблизно о 16:00 год., ОСОБА_3 , перебував в пішому порядку по вул. Прутській, навпроти будинку №5 с. Глиниця Чернівецького району Чернівецької області, де був зупинений у відповідності до ст. 32 Закону України про Національну поліцію України, працівниками поліції, а саме екіпажем ХРЕЩАТИК-36 в складі інспектора СРПП ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_6 та ПОГ СВГ ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , які заступили на чергування згідно графіка несення служби особовим складом відділення поліції №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області з 08 год. 00 хв. 23.04.2026 до 08 год. 00 хв. 24.04.2026, на чергування по охороні громадської безпеки та безпеки дорожнього руху на службовому автомобілі марки «Renault Duster» білого кольору з номерними знаками НОМЕР_1 на синьому фоні.

Під час спілкування із працівниками поліції, які були одягнуті у формений одяг працівників Національної поліції із розпізнавальними знаками та жетонами, при цьому у відповідності до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» на форменому одязі яких були закріплені відео-технічні пристрої та про застосування яких було повідомлено ОСОБА_3 .

В ході перевірки документів було встановлено, що згідно бази даних ІПНП «Призовник, військовозобов`язаний, резервіст», ОСОБА_3 перебуває у активному розшуку за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_2 та підлягає доставці.

В подальшому, 23.04.2026, в період часу з 16 год. 33 хв., ОСОБА_3 з метою реалізації єдиного злочинного умислу, спрямованого на висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди за уникнення від відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення та не доставлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодноразово висловлював пропозицію інспектору СРПП ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області капітану поліції ОСОБА_6 та ПОГ СВГ ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , які відповідно до прим. 1 ст. 364 КК України є службовими особами та відповідно до своїх повноважень вправі складати протоколи про адміністративні правопорушення, надати неправомірну вигоду за не складання протоколу та не доставляння ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після чого, 23.04.2025, приблизно о 16 год. 33 хв., не реагуючи на роз`яснення працівників поліції про те, що вказані дії є неправомірними і за них може настати кримінальна відповідальність, ОСОБА_3 переслідуючи мету уникнення від відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення та не доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у салоні, на задньому сидінні, службового автомобіля марки «Renault Duster» надав інспектору СРПП ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області капітану поліції ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 3500 гривень двома купюрами номіналом по 1000 гривень та трьома купюрами номіналом по 500 гривень, шляхом поміщення їх біля коробки передач у салоні службового автомобіля.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, тобто висловив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а також надав службовій особі неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Позиція учасників провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 після роз`яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 369 КК України - визнав повністю. Пояснив, що в квітні 2026 року в с.Глиниця працював по найму, приїхали працівники поліції, виявили , що він перебуває в розшуку ТЦК та СП. Він налякався, адже боявся, що його заберуть в ТЦК, а тому поклав гроші в сумі 3500 грн. в салоні службового автомобіля, щоб уникнути мобілізації в ТЦК та СП. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати. В даний час проходить службу в ЗСУ та бажає виконувати свій обов`язок по захисті Батьківщини. Усвідомлює, що вчинив протиправно.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні, у зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини, запропонував порядок дослідження доказів, передбачений ч.3 ст. 349 КПК України. Щодо міри покарання, вказав на необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 тис. неоподатковуваних мінімумів, що становить 17 000 гривень. Речові докази: гроші в сумі 3500 – конфіскувати в дохід держави.

Захисник ОСОБА_5 просив при призначенні покарання обвинуваченому врахувати його особу, відсутність судимостей, позитивну характеристику за місцем проживання , визнання вини та щире каяття, а також проходження служби в ЗСУ та здійснення захисту Батьківщини. Запропонований штраф вважав справедливим покаранням.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, розглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України доведена повністю.

Оскільки обвинуваченим, іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, ОСОБА_3 правильно зрозумів зміст пред`явленого йому обвинувачення, в учасників процесу відсутні сумніви у добровільності та істинності його позицій, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу, документів, що стосуються речових доказів.

При цьому, судом з`ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Покази обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав суду вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 369 КК України, за обставин наведених у вироку.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

З огляду на наведене, виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 369 КК України, оскільки останній умисно висловив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а також надав службовій особі неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 65 КК України, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який, у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, являється військовослужбовцем, проходить службу в Харківській області в складі ЗСУ. Крім того, обвинвачений на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, згідно ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає – щире каяття.

Обставини, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 – судом не встановлені.

Таким чином, виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно і доцільно призначити покарання в межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 369 КК України.

При цьому, суд виходить як із суспільної небезпеки вчиненого, наявності пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих обставин, приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді штрафу, яке буде достатнім і необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та відповідатиме його особі і буде достатнім для досягнення передбачених ст. 50 КК України цілей покарання.

Мотиви інших рішень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, клопотань щодо його обрання до суду не надходило, а тому беручи до уваги бездоганну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду, відсутність підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не було заявлено.

Процесуальні витрати - відсутні.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 100, 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Речові докази:

– 3500 (три тисячі п`ятсот ) гривень, які знаходяться у сейф-пакеті №CRI1080568 та передані на зберігання в АТ «УКРГАЗБАНК» за адресою: 58005, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану,77 – конфіскувати. (а.с.27-28);

- диск «DVD» із надписом « Alerus» DVD-R, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження на ( а.с.37, 48-49 ) - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12026262110000101.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням лише резолютивної частини вироку.

Суддя: ОСОБА_1