Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №629/8021/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №629/8021/26

Суддя: ТКАЧЕНКО. Н. В.

Кримінальне провадження №629/8021/26

Номер провадження 1-кп/629/366/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Алаверді Вірменія, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 16.10.2024 року у справі № 634/890/24, яка набрала законної сили 29.10.2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, яке мало місце 21.08.2024, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Крім того, постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 25.06.2025 року у справі № 634/495/25, яка набрала законної сили 08.07.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке мало місце 13.05.2025 року, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років.

Після чого, у невстановлений в ході досудового розслідування час, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин у ОСОБА_4 виник умисел на умисне невиконання зазначених судових рішень в частині позбавлення права керування транспортними засобами. Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаних постанов Сахновщинського районного суду Харківської області від 16.10.2024 року, яка набрала законної сили 29.10.2024 року, та від 25.06.2025 року, яка набрала законної сили 08.07.2025 року, будучи ознайомлений з ними належним чином та маючи реальну можливість їх виконання, діючи з метою підриву авторитету органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України, в частині обов`язковості виконання судових рішень, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом направленим на невиконання вказаних судових рішень в частині позбавлення права керування транспортними засобами, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 08.05.2026 року о 17 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 керував автомобілем марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Шляхова в селищі Орілька Лозівського району Харківської області, де скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час чого працівниками Лозівського РВП ГУНП в Харківській області було встановлено, що останній позбавлений права керувати транспортними засобами строком на 7 (сім) років, відповідно до вище вказаних постанов суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 допитаний у судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердивши факт вчинення ним кримінального правопорушення, пояснивши час, спосіб та обставини, за яких він вчинив кримінальне правопорушення, підтвердивши характер та механізм своїх дій, щиро розкаялися у вчиненому, просив суворо не карати та призначити покарання у виді штрафу.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину в повному обсязі, а також те, що ним не оскаржуються фактичні обставини кримінального провадження, які зазначені в обвинувальному акті, обвинувачений вірно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів по кримінальному провадженню, у суду відсутні сумніви в добровільності та істинності позиції обвинуваченого, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд обмежив дослідження доказів по кримінальному провадженню, обмежившись допитом обвинуваченого, та вивченням особистості обвинуваченого, та визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оскаржуються.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вина ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена.

Таким чином дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України – тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є громадянином України, українцем, з середньою освітою, одружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

При призначенні та визначенні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує те, що він вчинив нетяжкий злочин, згідно ч. 4 ст. 12 КК України.

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 суд вважає його щире каяття в скоєному.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання, та обставини, яка обтяжує покарання, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого покарання передбаченого санкцією даної статті, у вигляді штрафу та вважає дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстави для застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України, у суду відсутні.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн.

Речовий доказ: DVD-R диск з відеозаписами, який зберігається у матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_5

Оригінал: reyestr.court.gov.ua