Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №641/9578/25
Суддя: Музиченко В. О.
Провадження № 2/641/5513/2026 Справа № 641/9578/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Музиченко В.О.
за участю секретаря – Микитюк В.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Картавих М. І.,
представника відповідача - адвоката Терещука С. С.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Моторно (транспортне) страхове бюро України про стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 в яких просить суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 70000,00 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31.08.2021 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Nissan Primaster д.нз. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував він. Автомобіль ВАЗ 21063 належить його матері ОСОБА_3 . Постановою Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2021 р. відповідач визнаний винним у скоєнні ДТП. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від04.06.2024 року за його позовом до ПАТ «СК «Глобал Гарант» стягнуто на його користь матеріальну шкоду за пошкоджений автомобіль. Від Моторно- транспортного страхового бюро України він отримав часткове відшкодування за авто у розмірі 25194,08 грн. Від відповідача він не отримав відшкодування ні моральної, ні матеріальної шкоди. Причинену йому шкоду він оцінює у 70000,00 грн. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які він зазнав у зв`язку із пошкодженням майна. Після ДТП у нього з`явилась роздратованість, постійні переживання та турботи, пов`язані з пошкодженням автомобіля, також з необхідністю звернення до суду з метою захисту порушених прав та законних інтересів. ДТП сталася 31.08.2021 року, перед початком навчального року, у машині разом із ним перебував його син, який дуже злякався.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 22.07.2026 скасовано заочне рішення у вказаній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснив, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди. ДТП трапилось більше ніж п`ять років тому, у учасників ДТП не було тілесних ушкоджень, відсутні докази проходження лікування. Позивач не був власником автомобіля, а лише ним керував. Страхова компанія відшкодувала спричинені матеріальні збитки. Сам по собі факт дорожньою транспортної пригоди не свідчить про спричинення моральної шкоди. Позивач повинен довести наявність маральної шкоди та причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і такою шкодою. Просив у задоволенні позову відмовити.
Треті особи ОСОБА_3 та Моторно (транспортне) страхове бюро України в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного.
31.08.2021 о 09:40 год. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом NISSAN Primaster. д.н.з. НОМЕР_1 в м. Харкові по вул. Сумська, 132, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем ВА3 21063, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду під керуванням ОСОБА_4 28.10.2021 постановою судді Київського районного суду м. Харкова у справі №953/17635/21 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова набрала законної сили 09.11.2021 року.
Заочним рішенням Київського районного суду міста Харкова від 04.06.2024 року стягнуто з ПАТ «СК «ГЛОБАЛ ГАРАНТ» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування 23760,20 грн., 3 % річних 1326,01 грн., пеню 18782,93 грн., інфляційні витрати 7227,68 грн., а всього 51096 грн. 82 коп. Стягнуто з ПАТ «СК «ГЛОБАЛ ГАРАНТ» на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1 073 грн. 60 коп., витрати на правничу допомогу у сумі 15000 грн. 00 коп., витрати пов`язані з проведенням оцінки 1433 грн. 88 коп.
Рішення набрало законної сили 05.07.2024 року.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц (провадження № 61-6468зпв18).
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
Представником позивача надано суду відповідь КНП «Міська клінічна лікарня № 13» Харківської міської ради № 1530/0/516-26 від 08.09.2026 р. з якої вбачається, що відповідно до форми первинної облікової документації ф. 12 «Історія розвитку дитини» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 08.09.2021 зареєстровано звернення до лікаря невролога дитячого КНП «МКЛ № 13» ХМР зі скаргами на головний біль страхи, порушення сну. Інформація, що дитина постраждала внаслідок ДТП не надавалась. Було встановлено діагноз: Астено-невротичний синдром. В неврологічному статусі патології не виявлено. Призначені заспокійливі лікарські засоби. За період з 08.09.2021 по теперішній час зареєстровано 7 звернень ОСОБА_5 до лікаря невролога дитячого. Діагноз: Астеноневротичний синдром. Призначена терапія: дотримання режиму дня, обмеження користування гаджетами, прийоми заспокійливих лікарських засобів.
Також в судовому засіданні в якості свідка був допитаний позивач ОСОБА_1 , який пояснив, 31.08.2021 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участі його та відповідача ОСОБА_2 . Він керував автомобілем ВАЗ 21063 власником якого є його матір, у машині разом із ним перебував його син ОСОБА_5 , який дуже злякався. У нього також після ДТП з`явилась роздратованість, постійні переживання та турботи. В результаті ДТП майнова шкода йому в повному обсязі не була відшкодована, він мав додаткові втирати на ремонт автомобіля та придбання ліків.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 70000 грн., позивач взагалі не пояснює в чому полягає ця моральна шкода, а лише перераховує норми, які визначають підстави та порядок стягнення моральної шкоди. І виходячи з яких міркувань він оцінив цю шкоду саме в такому розмірі. Позивач вказує, що у результаті ДТП дуже злякався його син, однак як законний представник сина до суду з позовом про відшкодування спричиненої моральної шкоди, він не звертається. З моменту ДТП пройшло більше п`яти років, даних, що у результаті ДТП його учасникам були спричинені тілесні ушкодження, матеріали справи не містять. У наданій представником позивача довідці з КНП «»Міська лікарня № 13 ХМР вказано, що інформація, що дитина постраждала наслідок ДТП не надавалась. Доказів перебування позивача на лікуванні або звернення до лікаря з приводу ДТП, яка мала місце 31.08.2021 року, матеріали справи не містять. Виплата не в повному обсязі страхових виплат не може бути підставою для стягнення моральної шкоди. Спричинені матеріальні збитки не можуть бути відшкодовані за рахунок моральної шкоди.
Дорожньо-транспортна пригода та пошкодження авто створює для його власника або особи, яка на законних підставах керувала транспортним засобів негативних наслідків та зміну звичного способу життя, переживання, необхідність вчинення додаткових дій для відновлення стану, який існував до моменту ДТП, проте з цього не слідує, що потерпіла особа звільнена від доказування та належного обґрунтування спричиненої їй моральної шкоди.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та у задоволенні позову слід відмовити.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 11-13, 76-81, 83, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Моторно (транспортне) страхове бюро України про стягнення моральної шкоди – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2
Третя особа: Моторно (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, адреса: м. Київ вул. Русанівський бульвар, 8.
Повний текст судового рішення виготовлений 24.09.2026 року.
Суддя В.О.Музиченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua