Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №638/14605/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/14605/26

Провадження № 2/638/9536/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Невеніцина Є. В.,

за участю секретаря Лєбєдєвої А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 30.11.1996; стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовною заявою і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у сторін відсутні спільні інтереси чоловіка з дружиною, наявні різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутнє взаєморозуміння, подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного. На теперішній час позивач з відповідачем спільне господарство не ведуть, шлюбні відносини між ними припинені, подружжя проживає окремо один від одного з жовтня 2019 року. З того часу ОСОБА_2 самоусунувся від участі в утриманні і вихованні доньки ОСОБА_2 , яка наразі проживає з матір`ю. Відтак позивачка самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати малолітню дитину, постійно витрачає кошти на харчування, одяг, лікування дитини тощо, коштів не вистачає для забезпечення належного рівня життя доньки, тому батько, який здоровий, працездатний, зможе сплачувати аліменти на утримання дитини.

Ухвалою суду від 06.07.2026 відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася, представник позивача надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України.

Враховуючи викладене, оскільки позивач не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 між позивачем та відповідачем Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська 30 листопада 1996 року зареєстровано шлюб.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За положенням ч.2 ст. 112 СК України, суд, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умов, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Враховуючи викладене, оскільки фактичні шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинено, подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї неможливе та суперечить інтересам позивача та відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивач та відповідач.

ОСОБА_2 проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади міста Харкова від 24.06.2026.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У відповідності до вимог ч.1 та ч.2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).

Згідно з частинами 1,2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Відповідач має задовільний стан здоров`я, працездатний, інвалідності відсутні, не має тяжких захворювань, інших осіб на утриманні не має, доказів на спростування зазначених обставин суду не надано.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з відповідача на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви.

Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відтак, оскільки позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів 25.06.2026, з урахуванням статті 191 Сімейного кодексу України, їх стягнення належить здійснювати саме з дати звернення до суду.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. 21, 112, 180-185 СК України, ст. 12, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 30.11.1996 Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, актовий запис № 1012.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий Є.В.Невеніцин