Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №398/7892/25 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 398/7892/25

н/п : 2/397/242/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.09.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Волошаненко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Літовченко Ольги Олександрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 25.01.2025-100001831 у розмірі 15804,97 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 25.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено договір № 25.01.2025-100001831 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», згідно умов якого позивач надав відповідачці грошові кошти в сумі 6000,00 грн. на строк 140 днів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальниці грошові кошти шляхом перерахування на її банківську картку. Зважаючи на ті обставини, що відповідачка належним чином не виконує свої зобов`язання за договором, у останньої утворилась заборгованість в розмірі 15804,97 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту – 5689,72 грн., процентів – 7175,25 грн. та неустойки - 2940,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2026 справу розподілено судді Максимовичу І.В. (а.с. 34).

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимовича І.В. від 16.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачці було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву (а.с. 37-39).

На адресу суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідачка зазначила, що між нею та позивачем дійсно був укладений договір споживчого кредиту. Вважає, що розмір заборгованості заявлений позивачем, є необґрунтованим та завищеним, нараховані позивачем відсотки, штрафи та пеня є неспівмірними з сумою фактично отриманого кредиту та строком користування коштами, що порушує принципи справедливості, розумності та добросовісності. Крім того зазначає, що кредитні договори були укладені нею в умовах психологічного примусу та контролю з боку третьої особи. Вона перебувала у стані емоційної залежності та страху негативних наслідків у разі відмови, що позбавляло її можливості вільно та усвідомлено приймати фінансові рішення. Вказує на те, що під час оформлення кредитів як контактний (другорядний) номер телефону було зазначено номер третьої особи, що підтверджує наявність стороннього впливу та контролю при укладенні договорів. Зазначає, що обставини свідчать про істотне порушення балансу прав та обов`язків сторін, а також про кабальний характер умов договору. Також вказує на те, що відповідно до ст. 551 ЦК України суд має право зменшити розмір неустойки, якщо вона є надмірною. Зазначає, що її матеріальне становище є складним, що унеможливлює сплату заявленої суми в повному обсязі. У зв`язку з наведеним просила зменшити розмір відсотків, штрафних санкцій та пені, заявлених позивачем. Задовольнити позовні вимоги частково, з урахуванням принципу співмірності та фактичних обставин справи. В іншій частині — відмовити у задоволенні позову (а.с. 35-36).

19.01.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій представник зазначив,що спірний кредитний договір укладено договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 25.01.2025 р.; 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору № 25.01.2025-100001831 (кредитної лінії) від 25.01.2025 р.; 3) надсилання відповідачем Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №25.01.2025-100001831 (кредитної лінії) від 25.01.2025 р. Таким чином, було укладено Кредитний договір №25.01.2025- 100001831 від 25.01.2025 р. у електронній формі, яка законодавчо прирівнюється до письмової. Зазначає, що стороною позивача (кредитодавця) документи, що складають кредитний договір підписувались електронним підписом. Стороною відповідача документи, що складають кредитний договір підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який надсилався у смс-повідомлені на номер, вказаний останньою, як фінансовий. Саме його було використано відповідачкою для підписання кредитного договору, відповідачка не заперечує, що вказаний нею у кредитному договорі засіб зв`язку, (номер телефону) належить їй, або що на час укладення спірних договорів вона втратила вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Отже, сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами. Зазначає, що видача кредитних коштів відповідачці підтверджується листом ТОВ «УПР». Отже, позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідачки, номер якого зазначено нею у кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет-еквайрингу – iPay. Відповідачка не надала до суду виписки по рахунках в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідачка зазначила при оформленні договору, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача, хоча такий обов`язок передбачений статтею 81 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. TOB «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання за кредитним договором №25.01.2025-100001831 в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Просив задовольнити позовні вимоги(а.с. 49-53).

Розпорядженням керівника апарату Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2026 № 55 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ на підставі рішень Вищої Ради Правосуддя від 26.03.2026 № 510/о/15-26 та від 05.05.2026 № 8940/о/9-26, а також рішення зборів суддів Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2026 № 3 (а.с. 72).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 справу розподілено судді Мирошниченку Д.В. (а.с. 73).

Ухвалою від 12.06.2026 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 74).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі (а.с. 8 зворот).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення копії ухвали про прийняття справи до свого провадження та судової повістки про виклик до суду на адресу місця проживання відповідачки, згідно відповіді з ЄДДР № 2129985 від 15.12.2025. Поштове відправлення, що направлялося відповідачці, повернулося на адресу суду без вручення.Про причини неявки суду не повідомила. Також, відповідачка викликалася шляхом розміщення оголошення на сайті суду(а.с. 26, 90, 94).

За правилами частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відтак, справа розглядається за правилами спрощеного провадження на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 25.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 25.01.2025-100001831. Відповідно до умов договору позичальниці надано та перераховано на її банківську картку кредит у розмірі – 6000,00 грн., строком на 140 днів. Спосіб надання позичальниці коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-1300. Дата повернення (виплати) кредиту – 13.06.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1(один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням – 20% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Денна процентна ставка становить: 0.87%.

Крім того, сторони за ініціативою та на підставі звернення позичальника було укладено додатковий договір до кредитного договору № 25.01.2025-100001831,а саме продовжити строк, на який надається кредит та строк дії договору, внести зміни в заявку та акцепт та з дати укладення даного Додаткового Договору викласти норми, встановлюючі строк, на який надається кредит, дату повернення (виплати) кредиту, графік платежів, строк дії договору, денну проценту ставку та її розрахунок. Строк, на який надається кредит – 154 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 27.06.2025 (а.с.10-11)

25.05.2025 ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн. на картковий рахунок, згідно квитанції про перерахунок коштів (а.с.13)

Факт укладання договору та отримання коштів відповідачкою визнається та не оспорюється.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Як вбачається з ч.ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Уклавши кредитний договір на умовах, викладених в ньому, відповідачка тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати його умови.

Що стосується стягнення неустойки суд зазначає, що відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, законодавцем звільнено позичальників за кредитними договорами від сплати неустойки (штрафу, пені), які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, оскільки договір № 25.01.2025-100001831 від 25.01.2025 укладено після 15.03.2022, заборгованість з відповідачки за неустойкою у розмірі 2940,00 грн. не підлягає стягненню.

За таких обставин, суд вважає що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 12864,97 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням та процентів.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При подачі позову позивачем заявлено до стягнення з відповідачки заборгованість за кредитним договором на загальну суму 15804,97 грн. Позов задоволено частково на загальну суму 12864,97 грн. Тому, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1971 грн. 83 коп.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов представника Літовченко Ольги Олександрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 25.01.2025-100001831 від 25.01.2025 у розмірі 12864 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 97 (дев`яносто сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1971 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят одну) гривню 83 (вісімдесят три) копійки у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду протягом 30 днів з дня його складання може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, Київська область, місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Представник позивача: Літовченко Ольга Олександрівна, адреса: 01032, Київська область, місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А, РНОКПП – 3786209769, довіреність № 1806/25-01 від 18 червня 2025 року.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО