Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №350/1122/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1122/26

Номер провадження 2/350/923/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду селища Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, суд –

в с т а н о в и в :

I. Стислий виклад позицій сторін:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідача, у якій просить суд визнати за нею право власності на домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку площею 86,2 кв.м, прибудови площею 9,9 кв.м, прибудови площею 10,1 кв.м, сараю площею 17,9 кв.м, огорожі з металевої сітки площею 59,8 кв.м та криниці, оціночною вартістю 281 665,92 грн, в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 87 років, померла її мати ОСОБА_2 , яка за життя була власником зазначеного домоволодіння. Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом, на момент смерті матері проживала разом з нею, вступила у фактичне володіння та управління спадковим майном, а також в установлений законом строк подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, у зв`язку з чим вважається такою, що прийняла спадщину. З метою юридичного оформлення спадкових прав вона звернулась до Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори, однак листом від 03.07.2026 № 114/02-14 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове домоволодіння. Оскільки в позасудовому (нотаріальному) порядку оформити спадкові права позивачка не може, вона змушена звернутися за захистом своїх прав до суду. Позивачка також зазначила, що іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав нею не подавалося.

Позивачка ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не прибула, однак подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, крім цього вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить постановити рішення про їх задоволення, а також погодилась на заочний розгляд справи.

Представник відповідача Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області Левицька М.Я., яка діє на підставі доручення селищного голови від 20.05.2026 № 127/03-21, у підготовче судове засідання не прибула, направила до суду клопотання, в якому просить розгляд даної справи проводити у відсутності представника відповідача, щодо задоволення позовних вимог заперечень не має.

II. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 13.07.2026 року суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи.

23.09.2026 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити у її відсутності, крім цього вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить постановити рішення про їх задоволення, а також погодилась на проведення заочного розгляду справи.

23.09.2026 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника відповідача Перегінської селищної ради Левицької М.Я. надійшло клопотання № 239/03-21 від 23.09.2026, в якому вона просить розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача, щодо задоволення позовних вимог заперечень не має.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч. 4 ст. 200 ЦПК України).

Враховуючи, що представник відповідача не заперечила проти задоволення позовних вимог, що за змістом частини першої статті 206 ЦПК України є визнанням позову, а таке визнання не суперечить закону та інтересам сторін, суд приймає визнання позову представником відповідача та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення позову.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Оскільки таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

III. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 87 років у смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, про що виконкомом Перегінської селищної ради зроблено відповідний актовий запис № 70 від 24.05.2014 року.

Батько позивачки - ОСОБА_3 , чоловік спадкодавиці, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою спадкодавиці ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про шлюб, згідно з якою 23.11.1982 року зареєстровано шлюб.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 84711795 від 31.03.2026, виданого Другою Рожнятівською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу № 29/2026.

Будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини проживала разом із спадкодавицею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2026/004661364 від 24.03.2026, а також довідками Перегінської селищної ради, згідно з якими позивачка проживала разом із матір`ю, вели спільне господарство, здійснила поховання матері та після її смерті є головою даного домогосподарства.

Таким чином, позивачка на момент смерті матері постійно проживала разом із спадкодавицею, вступила у фактичне володіння й управління спадковим майном, а також у межах встановленого законом строку подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а тому відповідно до статей 1268, 1269 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .

До складу спадщини увійшло домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленим ФОП ОСОБА_4 станом на 19.05.2026 за замовленням ОСОБА_1 , зазначене домоволодіння складається з житлового будинку (літера А) 1958 року забудови загальною площею 86,2 кв.м (у тому числі житловою площею 54,0 кв.м, допоміжною - 32,2 кв.м), прибудови (літера а1) площею 9,9 кв.м, прибудови (літера а2) площею 10,1 кв.м, сараю (літера Б) площею 17,9 кв.м, огорожі з металевої сітки (N1) площею 59,8 кв.м та криниці (N2).

Відповідно до Виписки з архівних інвентаризаційних та реєстраційних матеріалів Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації від 15.06.2026 № 00167, станом на 08.12.1987 до складу зазначеного будинковолодіння входили житловий будинок (літ. А) та господарські будівлі (літ. Б, В, Г, Д, Е), а склад і найменування допоміжних будівель з того часу неодноразово змінювались, що узгоджується з тривалим періодом використання домоволодіння та не спростовує його належності до одного й того ж будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Цією ж випискою підтверджено, що станом на 31.12.2012 реєстрація права власності на зазначене домоволодіння в ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» не проводилась.

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260708-0012031198 від 08.07.2026, оціночна вартість домоволодіння становить 281 665,92 грн, у тому числі оціночна вартість поліпшень - 279 044,27 грн, оціночна вартість земельної ділянки - 2 621,65 грн.

Судом установлено, що спадкодавиця ОСОБА_2 з 1958 року і до дня своєї смерті відкрито, добросовісно та безперервно володіла і користувалась зазначеним домоволодінням як власним майном, несла тягар його утримання, що підтверджується наведеною технічною документацією та довідками органу місцевого самоврядування; відомостей про наявність спору щодо цього майна, а також про реєстрацію права власності на нього за іншими особами, матеріали справи не містять.

З метою реалізації спадкових прав позивачка звернулась із заявою до Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори, проте листом державного нотаріуса Левицької Г.В. від 03.07.2026 № 114/02-14 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане домоволодіння з підстав відсутності документів, що посвідчують право власності спадкодавця на це майно, з роз`ясненням права на звернення до суду.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні наявні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Частинами 1, 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 3 частини 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а згідно статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За змістом цієї ж статті, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який обчислюється з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 41 Конституції України кожному гарантовано право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Із досліджених судом доказів вбачається, що спадкодавиця ОСОБА_2 з 1958 року і до дня своєї смерті відкрито, добросовісно та безперервно володіла і користувалась спірним домоволодінням як власним майном; відомостей про наявність спору щодо цього майна чи про реєстрацію права власності на нього за іншими особами матеріали справи не містять. Відсутність державної реєстрації права власності спадкодавця в органах технічної інвентаризації станом на час її смерті сама по собі не спростовує факту належності їй зазначеного домоволодіння на праві власності, а лише позбавляє позивачку можливості оформити спадкові права в позасудовому (нотаріальному) порядку, на що й вказав державний нотаріус у своїй відмові.

З урахуванням викладених обставин суд доходить переконання, що позов підлягає задоволенню шляхом визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , права власності на спірне домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на спадкове майно за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 81, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), право власності на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку (літера А) загальною площею 86,2 кв.м, прибудови (літера а1) площею 9,9 кв.м, прибудови (літера а2) площею 10,1 кв.м, сараю (літера Б) площею 17,9 кв.м, огорожі з металевої сітки (N1) площею 59,8 кв.м та криниці (N2), загальною оціночною вартістю 281 665 (двісті вісімдесят одна тисяча шістсот шістдесят п`ять) грн 92 коп., в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Бейко