Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №347/1478/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1478/26

Провадження № 2/347/1097/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю.С.,

секретаря Сумарука І.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

15.06.2026 року АТ «Акцент-Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою отримання в АТ «А-Банк» кредиту, відповідач ОСОБА_1 15.02.2024 року електронним підписом підписав Заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101707986821091, уклавши таким чином із АТ «Акцент-Банк» кредитний договір. Відповідно до умов вказаного договору, йому було надано кредит у розмірі 29500 грн. зі строком кредитування 24 місяці (з 15.02.2024 року по 14.02.2026 року), зі сплатою відсотків у розмірі 55 % на рік.

АТ «А-банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач зобов?язався погашати кредит шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 2063,56 грн.

Відповідач користувався кредитом, та частково погасив кредит, однак припинив надавати своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим, станом на 15.06.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 13820,55 грн., в яку входить: 10359,05 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 1812,57 грн. – заборгованість за процентами, 1648,93 грн. – заборгованість за пенею.

У зв?язку із цим, АТ «Акцент Банк» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101707986821091 від 15.02.2024 року у розмірі 13820,55 грн., а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, який представником відповідача було подано 31.07.2026 року.

У відзиві на позов представник відповідача категорично не погодився із позовом та зазначив, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, такими, що повністю суперечать нормам матеріального та процесуального права. Зокрема, кредитний договір є неукладеним (нікчемним) внаслідок відсутності істотних умов, оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 15.02.2024 року між АТ «А-Банк» та Відповідачем нібито було укладено кредитний договір №АВНОСТ155101707986821091 шляхом підписання заяви-анкети. Проте, істотні умови у підписаних Відповідачем документах у повному обсязі відсутні, тому відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Також, не доведено ознайомлення позичальника з Умовами і правилами, так як Банк у своєму позові посилається на Умови і Правила надання банківських послуг та Тарифи як на невід`ємну частину кредитного договору. Однак такі документи не були надані Відповідачу, він з ними не був ознайомлений і їх не підписував. Розміщення Умов, Правил і Тарифів на банківському сайті постійно змінюється і редагується, у зв`язку з чим неможливо встановити редакцію вказаного документа на день підписання заяви-анкети. Роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Окрім того, не доведено факту перерахування та отримання кредитних коштів, оскільки переказ та фактичне отримання суми кредиту Відповідачем нічим не підтверджені, в позивач на підтвердження даної операції будь-яких належних первинних документів не надав. А самостійний розрахунок заборгованості, складений банком в односторонньому порядку, не є документом, що підтверджує проведення розрахункових операцій.

У зв?язку із наведеним, просив у задоволенні позовних вимог АТ «Акцент-Банк» відмовити у повному обсязі.

У відповіді на відзив поданій 20.08.2026 року, представник позивача не погодився із доводами та запереченнями викладеними стороною відповідача у відзиві на позовну заяву, та посилаючись на відповідні норми закону у взаємозв?язку із умовами укладення кредитного договору, позовні вимоги підтримав повністю, детально зазначивши підстави для такого задоволення.

У запереченні на відповідь на відзив, представник відповідача повторно навів позицію сторони відповідача щодо правомірності використання простого електронного підпису, нарахування відсотків та погодження істотних умов кредитування, а також щодо виписки по рахунку та меморіальних ордерів як доказів. Просив врахувати зазначені ним заперечення при розгляді вказаної справи та відмовити в позові в повному обсязі.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду справи не з?явився, однак у позовній заяві та додатково поданому клопотанні просив проводити розгляд справи за відсутності представника банку, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги заперечили з наведених у відзиві на позов підстав, просили в позові відмовити в повному обсязі. Представник додатково зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні докази ознайомлення відповідача з усіма істотними умовами договору.

Відповідач в судовому засіданні вказав, що ніякого договору з банком не укладав, проте не заперечив, що здійснював погашення заборгованості щомісяця у розмірі 2063 грн. за кредит швидка готівка. На уточнюючі запитання суду, відповідач ОСОБА_1 зазначив, що дійсно йому було надано кредитний ліміт, він користувався грошовими коштами, погашав отриманий кредит в розмірі який сказали працівники банку. Однак, у зв`язку з участю у дорожньо-транспортній пригоді, в подальшому у нього не було коштів для погашення кредиту. Вважає, що працівники банку ввели його в оману оформивши кредитний ліміт, та не проінформували про умови надання такого кредиту. В задоволенні позову просив відмовити повністю.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 24.06.2026 року позовну заяву АТ «Акцент Банк» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторони відповідача та призначено до судового розгляду на 10.08.2026 року.

Ухвалою від 10.08.2026 року витребувано докази у АТ «Акцент-Банк», у зв?язку із чим судове засідання відкладено на 22.09.2026 року.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

З копії Паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» встановлено інформацію надану споживачу щодо умов кредитування (а.с.13-14).

Судом установлено, що з метою отримання в АТ «А-Банк» кредиту, відповідач ОСОБА_1 15.02.2024 року електронним підписом підписав Заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101707986821091, уклавши таким чином із АТ «Акцент-Банк» кредитний договір. Відповідно до умов вказаного договору, йому було надано кредит у розмірі 29500 грн. шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , зі строком кредитування 24 місяці (з 15.02.2024 року по 14.02.2026 року), та сплатою відсотків у розмірі 55 % на рік (а.с.15-17).

Також, відповідач ОСОБА_1 ознайомився та власноруч підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, погодившись з тим, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, складають між ним і банком Договір про надання банківських послуг (а.с.18), а також підписав простим електронним підписом Заяву про погодження використання удосконаленого електронного підпису від 15.02.2024 року шляхом введення ОТП-пароля (а.с.19).

З копії Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит встановлено графік погашення позичальником кредиту, шляхом здійснення щомісячної оплати рівними платежами у сумі 2063,56 грн., 24 платежі, останній платіж 14.02.2026 року (а.с.20).

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за Договором №АВН0СТ155101707986821091 від 15.02.2024 року, укладеного між АТ «А-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , загальна заборгованість станом на 15.06.2026 року становить 13820,55 грн., в яку входить: 10359,05 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 1812,57 грн. – заборгованість за процентами, 1648,93 грн. – заборгованість за пенею (а.с.22).

Відповідно до копії меморіального ордера від 15.02.2024 року, на рахунок позичальника ОСОБА_1 зараховано грошові кошти у розмірі 29500 грн. за кредитним договором №АВН0СТ155101707986821091 від 15.02.2024 року (а.с.23).

Відповідно до копії виписки по кредиту та копії виписки по картці ОСОБА_1 за період 15.02.2024-16.09.2025, виданої АТ «А-Банк», встановлено рух коштів по рахунку та їх призначення, що підтверджує, що відповідач користувався кредитними коштами банку та здійснював погашення кредиту шляхом внесення грошових коштів у сумі та строки передбачені таблицею обчислення загальної вартості кредиту до 16.09.2025 року (а.с.24-25, 26, 77-78).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (АТ «Акцент-Банк») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію».

Зокрема, норми Закону України«Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»,визначають правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Так, згідно ч.2 ст.16 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», до складу електронних довірчих послуг входять: створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту; формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу; реєстрована електронна доставка; зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов`язаних з цими послугами. Кожна послуга, що входить до складу електронних довірчих послуг, може надаватися окремо або в сукупності.

Положеннями ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Також, відповідно до ч.ч.12-13 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», – електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст.ст.3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що з метою отримання в АТ «А-Банк» кредиту, відповідач ОСОБА_1 15.02.2024 року електронним підписом підписав Заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101707986821091, уклавши таким чином із АТ «Акцент-Банк» кредитний договір. Відповідно до умов вказаного договору, йому було надано кредит у розмірі 29500 грн. зі строком кредитування 24 місяці (з 15.02.2024 року по 14.02.2026 року), зі сплатою відсотків у розмірі 55 % на рік.

В свою чергу, позичальник зобов?язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов?язки, передбачені договором.

Таким чином, між сторонами виникли договірні зобов`язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов`язання та договір.

Всупереч умов кредитного договору №АВН0СТ155101707986821091 від 15.02.2024 року відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов?язання, внаслідок чого у відповідача за вказаним договором станом на 15.06.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 13820,55 грн., в яку входить: 10359,05 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 1812,57 грн. – заборгованість за процентами, 1648,93 грн. – заборгованість за пенею.

При цьому, заперечення сторони відповідача факту укладення ОСОБА_1 кредитного договору та перерахування йому грошових коштів, спростовуються поясненнями даними в судовому засіданні відповідачем, який визнав, що отримав у банку на платіжну картку грошові кошти, якими користувався, і до вересня 2025 року здійснював погашення кредиту швидкі гроші у сумі по 2063 грн. щомісячно.

Тобто судом встановлено укладення між сторонами кредитного договору, перерахування позичальнику грошових коштів, а також часткове погашення відповідачем кредиту до вересня 2025 року шляхом щомісячного внесення сум передбачених таблицею обчислення вартості кредиту. Однак, починаючи з вересня 2025 року відповідач перестав погашати кредит, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 13820,55 грн.

Однак суд не погоджується із такою сумою заборгованості з наступних підстав.

Так, положенням п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

А тому, з урахуванням викладеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по пені у розмірі 1648,93 грн., є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Отже, від загальної суми заборгованості 13820,55 грн., яка заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача,слід відняти суму пені у розмірі 1648,93 грн. (13820,55 грн. – 1648,93 грн. = 12171,62 грн.)

Таким чином, загальна сума заборгованості за вказаним договором становитиме 12171,62 грн., з яких: 10359,05 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 1812,57 грн. – заборгованість за процентами

Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково у розмірі 12171,62 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2344,77 грн. (12171,62 х 100% : 13820,55 = 88,07; 2662,40 : 100% х 88,07 = 2344,77 грн.).

На підставі статей 11, 207, 526, 549, 598, 599, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ 14360080, рахунок № НОМЕР_2 , МФО №307770) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101707986821091 від 15.02.2024 року у розмірі – 12171 (дванадцять тисяч сто сімдесят одну) грн. 62 коп., яка складається з наступного: 10359,05 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 1812,57 грн. – заборгованість за процентами, а також судові витрати у розмірі 2344,77 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя Ю.С. Кіцула