Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №345/6428/25 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6428/25

Провадження № 2/345/242/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Гапоненка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Баран В.В.,

представника позивача-відповідача адвоката Гуцол М.В.,

представника відповідача-позивача адвоката Іваніва О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Гуцол Максим Володимирович до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник – адвокат Іванів Олег Богданович до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з первісним позовом до відповідача в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить визнати за ним право приватної власності на 1/2 ідеальну частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58.6 кв.м. в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Стягнути з ОСОБА_2 26849,50 грн. грошової компенсації за 1/2 частку ринкової вартості автомобіля марки Volkswagen passat, VIN НОМЕР_1 з номерним знаком НОМЕР_2 , 2000 року первинної реєстрації.

Позов мотивує тим, що 14.11.2015 року між ним та відповідачем було укладено шлюб. Від спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області у справі №528/754/25 від 09.10.2025 року шлюб між сторонами розірвано.

У період перебування у шлюбі сторонами було придбано автомобіль марки Volkswagen passat, VIN: НОМЕР_1 з номерним знаком НОМЕР_2 , дата реєстрації 05.05.2021, номер документа НОМЕР_3 , орган, що видав ТСЦ8045, що зареєстрований на ОСОБА_1 . На даний час автомобіль перебуває у фактичному користуванні та володінні відповідача, тому він позбавлений можливості оглянути транспортний засіб, встановити його технічний стан, провести експертну оцінку та визначити точну ринкову вартість автомобіля.

Крім того, у період перебування у шлюбі сторонами було придбано квартиру, загальною площею 58.6 кв.м., житлова площа 41.6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість квартири на момент купівлі була 27 000 євро, що еквівалентно за курсом НБУ на дату подання позовної заяви 1 307 510,10 гривень.

У зв`язку з викладеним, він змушений звернутися до суду із позовною заявою про поділ спільного сумісного майна подружжя, оскільки фактично позбавлений доступу до належного йому на праві спільної сумісної власності автомобіля марки Volkswagen Passat, який перебуває у володінні та користуванні відповідача. Крім того, відповідач не надав йому документів, що підтверджують право власності на квартиру, що була придбана у період шлюбу, хоча він фактично фінансово забезпечував сім`ю.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

До суду звернувся представник ОСОБА_2 – адвокат Іванів О.Б. з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить суд виділити у власність ОСОБА_1 транспортний засіб марки Volkswagen passat, VIN: НОМЕР_1 з номерним знаком НОМЕР_2 , 2000 року випуску. Стягнути з ОСОБА_1 на її користь 26849,50 грн. грошової компенсації за 1/2 частку ринкової вартості транспортного засобу марки Volkswagen passat, VIN: НОМЕР_1 з номерним знаком НОМЕР_2 , 2000 року випуску.

Свої вимоги мотивує тим, що вона не заперечує щодо поділу квартири АДРЕСА_2 , яку сторони набули у шлюбі, шляхом визнання права власності за кожним із колишніх подружжя по 1/2 частці. Однак заперечує щодо поділу транспортного засобу у спосіб, запропонований ОСОБА_1 шляхом присудження ідеальних часток. Вважає, що транспортний засіб, який набутий сторонами у шлюбі слід поділити шляхом присудження його одному із подружжя з наступним стягненням половини вартості цього автомобіля в якості грошової компенсації в користь іншого з подружжя. Так, дійсно, за час шлюбу ними придбано транспортний засіб марки Volkswagen passat, VIN: НОМЕР_1 з номерним знаком НОМЕР_2 , 2000 року випуску. Придбання вказаного транспортного засобу ініціювалося відповідачем-позивачем. Він також і вибирав цей автомобіль, займався його придбанням і реєстрацією права власності на своє ім`я. Користування цим транспортним засобом здійснювалося також виключно відповідачем-позивачем. Автомобіль їй не потрібен на даний час. Вона не має достатніх навичок їзди, не має можливості утримувати автомобіль. Транспортний засіб практично перебуває нерухомо біля будинку за місцем її проживання, де його і залишив відповідач-позивач.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.01.2026 прийнято зустрічну позовну заяву, об`єднано із первісним позовом, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.02.2026 у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.05.2026 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.06.2026 справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача-відповідача адвокат Гуцол М.В., позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а саме визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 ідеальну частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Стягнути з ОСОБА_2 26849,50 грн. грошової компенсації за 1/2 частку ринкової вартості автомобіля марки Volkswagen passat. Зазначив, що протягом останніх років ОСОБА_2 користувалася вищезазначеними квартирою та автомобілем, а тому на даний час він не знає в якому стані знаходиться автомобіль і наполягає на грошовій компенсації.

У судовому засіданні представник відповідача-позивача ОСОБА_5 зазначив, що первісні позовні вимоги визнає частково, а саме не заперечує щодо поділу квартири АДРЕСА_2 , яку сторони набули у шлюбі, шляхом визнання права власності за кожним із колишніх подружжя по 1/2 частці. Позовні вимоги зустрічної позовної заяви підтримує та просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь 26849,50 грн. грошової компенсації за 1/2 частку ринкової вартості транспортного засобу марки Volkswagen passat. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на ОСОБА_1 зареєстрований даний транспортний засіб, він ініціював поділ майна, крім того ОСОБА_2 не має досвіду водіння, на даний час не має змоги керувати транспортним засобом оскільки термін дії іі посвідчення водія закінчився. Просить вирішити питання щодо судових витрат, а саме стягнути в з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн. та витрати, пов`язані з проведенням автотоварознавчої експертизи в сумі 3465,78 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 14.11.2015 зареєстровано шлюб між сторонами у справі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_4 .

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області у справі №528/754/25 від 09.10.2025 року шлюб між сторонами розірвано.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки Volkswagen passat, VIN: НОМЕР_1 з номерним знаком НОМЕР_2 , дата реєстрації 05.05.2021, номер документа НОМЕР_3 , орган, що видав ТСЦ8045, вказано ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.11.2025 ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.11.2023 приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Гаврилюк О.І., договір купівлі-продажу від 13.11.2023.

Відповідно до інформації АТ КБ «Приват Банк» про окремі операції по картці ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 05.09.2025 та за період з 01.03.2023 по 31.05.2025 останній здійснював перерахунок коштів на карту ПриватБанку ОСОБА_2 на різні суми.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/109-26/4057-АВ від 06.05.2026 ринкова вартість транспортного засобу марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 року випуску, номер кузова VIN - НОМЕР_1 станом на час проведення дослідження 29 квітня 2026 року становила 53699,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1 та 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшення, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11).

Зі змісту п.п.23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

Частинами 1 та 2 статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У частині другій статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно із положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким, чином, враховуючи, що майно у вигляді квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 58.6 кв.м., набуте сторонами в період шлюбу, ведення спільного господарства за спільні кошти є об`єктом, спільної сумісної власності подружжя, що також не заперечується відповідачем за первісним позовом, суд вважає за можливе в порядку поділу майна подружжя, визнати за позивачем та відповідчем право особистої приватної власності по 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом сторонами не заперечується, що транспортний засіб марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1993 року випуску, номер кузова VIN - НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_1 є спільною сумісною власністю подружжя.

Представник ОСОБА_2 зазначив, що вона та відповідач не зможуть спільно користуватися автомобілем, тому вона просить стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію в розмірі 1/2 частки ринкової вартості автомобіля.

ОСОБА_2 не має права керувати транспортним засобом оскільки термін дії іі посвідчення водія закінчився 26.04.2025, що підтверджується копією посвідчення водія НОМЕР_5 .

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦК України).

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини друга, четверта та п`ята статті 71 СК України).

Слід зазначити, що транспортний засіб є неподільною річчю, тобто неможливо його поділити без втрати його цільового призначення. Тим самим, логічним буде при поділі майна залишити транспортний засіб одному з подружжя у власність, а другому подружжя отримати компенсацією вартості його частини автомобіля.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 зазначила наступне: частини четверта та п`ята статті 71 СК України не передбачають обов`язкову згоду відповідача на присудження позивачеві грошової компенсації замість частки останнього у праві спільної сумісної власності на майно, а також не передбачають обов`язкове внесення відповідачем на депозитний рахунок суду грошової компенсації у спорах, у яких про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності й отримання компенсації на свою користь просить позивач. Платоспроможність відповідача не має значення для вирішення спору, у якому про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ та отримання відповідної компенсації на свою користь просить позивач. У разі задоволення цього позову відповідач стає одноосібним власником речі. Тому його не можна вважати неплатоспроможним. Якщо за позовом одного із подружжя (який відмовляється від його частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ на користь відповідача - іншого із подружжя - та просить стягнути відповідну грошову компенсацію за таку частку) суд визначить кожному з подружжя ідеальні частки у цьому майні, бо відповідач не погодився на присудження грошової компенсації позивачеві та не вніс відповідну суму на депозитний рахунок, таке судове рішення не буде ефективним для захисту прав та інтересів позивача як співвласника. Залишення неподільної речі у спільній власності не позбавить того із подружжя, хто фактично користується річчю, можливості це робити надалі. Але інший із подружжя, який формально залишається співвласником, усупереч частинам першій і сьомій статті 41 Конституції України за відсутності окремої домовленості фактично позбавляється можливості такого користування, впливу на долю речі, а також грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.

Тому з урахуванням доводів сторони відповідачки-позивачки, заперечень позивача-відповідача, того, що автомобіль вже зареєстрований на ОСОБА_1 , натомість ОСОБА_2 не має права керувати транспортним засобом оскільки термін дії іі посвідчення водія закінчився 26.04.2025, суд вважає що його слід залишити у власності ОСОБА_1 та стягнути з нього на користь позивачки компенсацію вартості частини спільного майна в розмірі 26849,50 грн.

Виходячи з заявлених позовних вимог, пояснень сторін, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача за зустрічною позовною заявою є обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 1211,20 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 133 ЦПК України).

Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.

Так, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Частинами другою, третьою статті 102 ЦПК України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно із частинами першою, п`ятою - сьомою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:

- витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;

- висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;

- у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;

- при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Вищевикладене узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №712/4126/22 від 22листопада 2023 року.

А тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з проведенням автотоварознавчої експертизи в сумі 3465,78 грн.

Керуючись ст.60, 61, 63, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. 331, 364, 368, 372, 376 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 102, 106, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В :

Первісний позов задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 , право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

В порядку поділу спільного майна подружжя залишити у власності ОСОБА_1 транспортний засіб марки Volkswagen passat, VIN: НОМЕР_1 з державним номерним знаком НОМЕР_2 .

Cтягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 26849,50 грн. за рахунок компенсації вартості 1/2 частки ринкової вартості транспортного засобу марки Volkswagen passat, VIN: НОМЕР_1 з державним номерним знаком НОМЕР_2 .

Cтягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн. та витрати, пов`язані з проведенням автотоварознавчої експертизи в сумі 3465,78 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду і протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 24.09.2026.

Головуючий: