Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №345/4731/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4731/26

Провадження № 2-о/345/175/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 р. м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Калуська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Сидор А.В., звернувся до суду із вказаною заявою, яку мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина за на земельну ділянку (пай) у селі Боднарів Калуського району Івано-Франківської області. З метою оформлення спадкових прав заявник звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з тим, що ним пропущений 6-місячний строк для прийняття спадщини.

Заявник зазначає, що він постійно проживав з батьком ОСОБА_2 на день його смерті в будинку АДРЕСА_1 , та вважав, що спадщину після смерті батька прийняв.

У зв`язку з цим, заявник просить суд встановити факт його постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 21.08.2026 відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати в порядку окремого провадження з викликом учасників справи.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, однак його представник подала суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони заявника, заяву просить задовольнити (а.с.25).

Представник заінтересованої особи Калуської міської ради в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Просить суд прийняти законне та обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права (а.с.22-24).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть від 20.12.2023 року, видане Калуським відділом ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1531 – а.с.6).

Після його смерті відкрилася спадщина за на земельну ділянку (пай) у селі Боднарів Калуського району Івано-Франківської області, власником якого ОСОБА_2 був на підставі державного акту від 28.11.2008 (а.с.16).

З метою оформлення спадкових прав заявник ОСОБА_1 (син спадкодавця) звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з тим, що ним пропущений 6-місячний строк для прийняття спадщини (а.с.5).

Також судом встановлено, що на день його смерті ОСОБА_2 був зареєстрований один в будинку АДРЕСА_1 (а.с.11).

09.11.1989 року ОСОБА_2 було розірвано шлюб з ОСОБА_3 (а.а.7).

Заявник ОСОБА_1 (син спадкодавця) постійно проживав з батьком ОСОБА_2 на день його смерті в будинку АДРЕСА_1 . Цей факт підтверджується Довідкою № 74 від 12.08.2026 року, яка видана старостою Боднарівського старостинського округу, та Актом про проживання особи без реєстрації місця проживання від 12.08.2026 року (а.с.9, 10).

Крім того, заявник ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 25.02.2015 (а.с12).

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Після звернення до нотаріуса, заявниці повідомлено про те, що нею пропущено строк для прийняття спадщини, а отже встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем є необхідним для реалізації права на оформлення спадкового майна.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 3 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 цієї ж постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з п. 3.22 Глави 10 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Таким чином у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Глави 10 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Разом з тим, у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом".

Таким чином, встановлення факту проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцями породжує для заявниці юридичні наслідки, вона зможе оформити свої спадкові права. Крім того, встановлення даного факту не пов`язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про право та чинним законодавством не передбачено порядок іншого (позасудового) його встановлення.

Відповідно до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті, показаннями свідків оглянути речові докази.

Як вбачається з наданих суду документів, як до смерті, так і після смерті батька ОСОБА_2 , заявник ОСОБА_1 постійно проживав разом з ним в одному будинку. Таким чином, в ході судового розгляду підтверджено факт, що має юридичне значення, а саме той факт, що заявник, як того вимагає положення ч. 3 ст.1268 ЦК України, проживав постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що заявник не має іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, враховуючи, що заінтересована особа не заперечує щодо задоволення заяви ОСОБА_1 , суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини надасть змогу заявнику реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті спадкодавця у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273, 319 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий