Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №191/6649/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/6649/26

Провадження № 1-кп/191/386/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026046390000111від 02.06.2026 стосовно ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року (№191/3750/25) ОСОБА_3 зобов`язаний виплачувати кошти (аліменти) на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 21.07.2025 та до досягнення дитиною повноліття, тобто до 18.10.2027.

Однак, ОСОБА_3 , знаючи про свій обов`язок щодо сплати аліментів, маючи прямий умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання, у період часу з 21 липня 2025 року до 25 квітня 2026 року не сплачував аліменти, внаслідок чого порушив право дитини на повноцінне життя та всебічний фізичний, психічний і соціальний розвиток.

У період з 21 липня 2025 по 25 квітня 2026 року ОСОБА_3 , працюючи на різних підприємствах без укладення трудового договору, про суми заробітку та джерела доходів державного виконавця не повідомляв та з отриманих доходів гроші на утримання сина (аліменти) у повному обсязі не сплачував, будь-якої іншої допомоги сину не надавав, тобто умисно рішення суду не виконував.

Також, ОСОБА_3 у Синельниківській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості у період часу з липня 2025 року до 25 квітня 2026 року на обліку не перебував та не звертався до вказаної установи за допомогою у працевлаштуванні, що свідчить про небажання офіційно працевлаштуватися та сплачувати аліменти на дитину, на попереджувальні листи Синельниківського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про необхідність погашення заборгованості не реагував.

В результаті чого у ОСОБА_3 утворилася заборгованість у період з 21 липня 2025 року по 25 квітня 2026 року зі сплати аліментів у розмірі 52 677 гривень 54 копійки (п`ятдесят дві тисячі шістсот сімдесят сім) гривень 54 копійки, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Відповідно до статей 291, 302 КПК України обвинувальний акт відносно обвинуваченого надійшов до суду з клопотанням прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_6 про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

-письмова заява ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності;

- письмові заяви потерпілої ОСОБА_5 та неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_6 про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

В заяві про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеній в присутності захисника-адвоката ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Згідно даної заяви ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

В заяві щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зазначили, що згодні із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, згодні на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути в порядку, визначеному ч. 2 ст. 381 КПК України.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При призначенні виду та міри покарання, необхідних та достатніх для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, яке відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Як обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Вирішуючи питання щодо призначення обвинуваченому покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.1 ст.164 КК України, яке буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а саме у виді пробаційного нагляду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази по справі відсутні.

Судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст. 368-370, 373-374, 381-382, ч.1 ст. 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст. 59-1 КК України в період пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його отримання до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1