Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №191/7137/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/7137/25

Провадження № 2/191/3866/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Силкіної О.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Кульбашний І.О. звернувся до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2019 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка в квартирі заявниці за адресою: АДРЕСА_1 . Від спільного проживання однією сім`єю у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із ОСОБА_2 позивач спільно вели побут, господарство, спільно виховували сина, мали спільний бюджет, сплачували рахунки по комунальним платежам, купували речі, предмети побуту. 22 жовтня 2024 року ОСОБА_2 був мобілізований до лав ЗСУ. 21.12.2024 року ОСОБА_2 з іншими солдатами зникнув безвісті під час бою поблизу населеного пункту Мала Локня, Суджанського району, Курської області, російської федерації. 07.12.2025 року позивач отримала сповіщення № 9839 про те, що її цивільний чоловік ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Мала Локня, Суджанського району, Курської області, російської федерації. Смерть пов`язана з захистом Батьківщини. Позивач особисто отримала лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 № НОМЕР_1 та свідоцтво про смерть останнього. Після отримання повідомлення про загибель ОСОБА_2 позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу отримання одноразової грошової допомоги в зв`язку зі смертю військовослужбовця як члена сім`ї загиблого. Але їй усно було роз`яснено, що так як шлюб між нею та ОСОБА_2 не був зареєстрований то їй необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту' проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. У зв`язку з чим, просить суд встановити факт її проживання однією сім`єю без шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (день смерті).

Ухвалою суду від 02.01.2026 року відкрите загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначене на 02.02.2026 року.

03.02.2026 року від представника третьої особи Міністерства оборони України на адресу суду надійшли письмові пояснення в яких третя особа посилається на ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", відповідно до якої виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Згідно ст. 16-1 Закону №2011-ХІІ: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають в тому числі діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець) та жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. Особа, яка вважає себе членом сім`ї військовослужбовця, повинна довести: а) факт проживання з загиблим; б) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків. Представник третьої особи посилається на практику Верховного суду та зазначає, що акт спільного проживання та видана довідка не підтверджує обставини, на які посилається позивач. Сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю. Спільна присутність на святах та пересилання коштів не можуть свідчити про те, що між сторонами склались усталені відносини, які притаманні подружжю. Сам собою факт періодичного спільного відпочинку не є достатньою підставою для визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Наявність документів, пов`язаних зі смертю та захороненням спадкодавця, не є доказом перебування з ним у фактичних шлюбних відносинах. Просить прийняти письмові пояснення та врахувати при ухваленні рішення. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року закрито підготовче засідання та призначено цивільну справу до судового розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, в наданих поясненнях просила провести розгляд справи за відсутності представника Міністерства оборони України.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 позов підтримали, просили задовольнити. Крім того, позивачка пояснила, що з ОСОБА_6 проживала разом з 2019 року, в подальшому у них народилася спільна дитина, вони були пов`язані спільним побутом. У 2024 році ОСОБА_7 був мобілізований. Він забезпечував повністю позивачку та їхню дитину, оскільки вона перебувала у декретній відпустці. 04.12.2024 прийшло сповіщення, по смерть ОСОБА_8 . Похований в с. Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що позивачка є її сусідкою. Їй відомо, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 по день мобілізації останнього до лав ЗСУ. Вони разом проживали в квартирі ОСОБА_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, виховували спільну дитину.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що позивачка є його сестрою. Йому відомо, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 як чоловік та жінка, жили дружно, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. У них народилася спільна дитина, в подальшому ОСОБА_2 поїхав на заробітки, потім його мобілізували до лав ЗСУ.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, свідків, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Синельниківським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 11.02.2008 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності № НОМЕР_3 від 20.12.2013 року, ОСОБА_1 на праві спільної власності є власником 1/3 частки квартири загальною площею 90,7 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 виданого Синельниківським відділом реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , актовий запис №166.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 19.07.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 , виданого Синельниківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 09.12.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті Російська Федерація, Курська область, Суджанський район, с. Мала Локня, актовий запис № 527.

Відповідно до довідки № 34 від 20.05.2025 року, виданої начальником СМКП «ЖЕК-1» Музичка А., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно проживав до дня зникнення 21.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 . Вів спільне господарство та проживав разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки № 188 від 10.12.2025 року, виданої начальником СМКП «ЖЕК-1» Музичка А., ОСОБА_3 , 1994 року народження, проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом з цивільною дружиною ОСОБА_1 , 1991 року народження, та сином ОСОБА_4 , 2022 року народження, однією сім`єю з 2019 року по 21.12.2024 року.

Згідно зі сповіщенням сім`ї № 11942 від 23.12.2024 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що її чоловік, навідник 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_6 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісті 21.12.2024 поблизу населеного пункту Мала Локня, Суджанського району, Курської області (рф).

В матеріалах справи містяться також докази щодо грошових переказів, які здійснював ОСОБА_2 на картку ОСОБА_1 протягом 2022-2024 років, докази оплати речей для ОСОБА_2 - ОСОБА_11 .

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у шлюбі ні з позивачкою, ні з іншою жінкою не перебував, що підтверджується інформацією наданою від Синельниківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі від 09.09.2026 року, оскільки відсутні актовий запис про шлюб.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до положень ст.1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Згідно положень ч.4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

При цьому, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із подружжя, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну “член сім`ї”) визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

За змістом статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» defacto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, що зазначено у ст. 74 СК України .

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 за № 5-рп/99 визначено таку обов`язкову ознаку поняття «член сім`ї», як ведення спільного господарства.

Іншими доказами проживання однією сім`єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; спільна участь у питанні життєзабезпечення сім`ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту, спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороби, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, доглядом за місцем поховання, тощо.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 року у справі № 369/16486/18.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів, є обов`язком суду при їх оцінці.

Як встановлено судом, встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідно позивачці для одноразової грошової допомоги в зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_2 як члена сім`ї загиблого.

Із сукупності пояснень позивачки, свідків, письмових матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачка ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 - день його смерті, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, приймали спільну участь у питанні життєзабезпечення їх сім`ї та проведенні дозвілля, разом виховували спільного сина.

Аналізуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи покази свідків, які кожен окремо підтвердили факт проживання позивачки ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про доведеність факту проживання позивачки однією сім`єю з ОСОБА_2 як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу у період з 2019 року по день смерті останнього.

Суд відхиляє аргументацію третьої особи, яка базується на окремих постановах Верховного суду в окремих справах, що самі по собі акт спільного проживання та видана довідка, факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки, спільна присутність на святах та пересилання коштів, спільний відпочинок тощо не свідчать, що вони проживали однією сім`єю як чоловік і дружина, як нерелевантні: правові позиції Верховного суду цієї категорії справи базуються на конкретних фактичних обставинах, які не є універсальними для всіх; у даній справі суд оцінює конкретні обставини в їх сукупності та взаємозв`язку.

Відповідно до ст. ст. 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи заяву у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподіл між сторонами судових витрат.

Враховуючи, що позивачкою не заявлено відповідного клопотання щодо розподілу судових витрат, вказане питання судом не вирішується та такі судові витрати залишаються за позивачкою.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , однією сім`єю як чоловіка та жінки за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації шлюбу з 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (день смерті).

На рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання – після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Суддя О. В. Чорна