Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №206/6138/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/6138/26

Провадження 2/206/3322/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23 вересня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання Дуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

14 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивовано тим, що 21 березня 1991 року сторони зареєстрували шлюб у Будьоннівському районному у місті Донецьку відділі державної реєстрації актів цивільного стану, про що складено актовий запис № 132. Спільних неповнолітніх дітей сторони не мають.

Позивач зазначив, що сімейні відносини між сторонами фактично припинилися у 2011 році через відсутність взаєморозуміння, втрату почуттів любові та поваги, різні погляди на подружнє життя. З цього часу сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Позивач також зазначив, що на теперішній час фактично проживає однією сім`єю з іншою жінкою, а подальше збереження шлюбу з відповідачкою суперечить його інтересам. Від надання строку для примирення позивач просив утриматися.

Позивач просив шлюб розірвати. У поданій до суду письмовій заяві просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачка відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань до суду не подала.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 23 вересня 2026 року о 09 год. 00 хв.

Оскільки останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідачки знаходиться на тимчасово окупованій території України, її виклик у судове засідання здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України відповідно до статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Оголошення про виклик на судове засідання, призначене на 23 вересня 2026 року, розміщено 24 серпня 2026 року. Отже, відповідачка вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У судове засідання сторони не з`явилися. Позивач просив розглянути справу без його участі, позов підтримав. Відповідачка, будучи належним чином повідомленою, у судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву не подала.

З огляду на зміст заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, підтримання ним позовних вимог та прохання їх задовольнити, заперечень позивача проти заочного вирішення справи до суду не надходило.

Враховуючи одночасну наявність умов, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів відповідно до статей 280–282 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 21 березня 1991 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб. Державну реєстрацію шлюбу проведено Будьоннівським районним у місті Донецьку відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 132. Після державної реєстрації шлюбу сторони залишили свої прізвища: чоловік — « ОСОБА_3 », дружина — « ОСОБА_4 ».

Зазначені обставини підтверджуються повторним свідоцтвом про шлюб, виданим органом державної реєстрації актів цивільного стану у 2025 році.

Матеріали справи не містять відомостей про наявність у сторін спільних неповнолітніх дітей; позивач у позові зазначив, що таких дітей сторони не мають.

З пояснень позивача вбачається, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з 2011 року, сторони тривалий час проживають окремо та спільного господарства не ведуть. Відповідачка цих обставин не спростувала та відзиву на позов не подала.

Позивач наполягає на припиненні шлюбу та вважає примирення неможливим. Будь-яких обставин, які свідчили б про фактичне збереження сімейних відносин між сторонами або про реальну можливість їх відновлення, судом не встановлено.

IV. Норми права та мотиви суду

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, а примушування до їх припинення або до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Згідно з частиною другою статті 104 та частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Частиною першою статті 110 СК України передбачено право одного з подружжя пред`явити позов про розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Разом із тим з огляду на те, що сторони фактично не підтримують сімейних відносин з 2011 року, проживають окремо, а позивач категорично наполягає на припиненні шлюбу та вважає примирення неможливим, суд не вбачає підстав для надання сторонам строку для примирення.

За змістом статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд ураховує тривалий період фактичного припинення сімейних відносин — з 2011 року, окреме проживання сторін, відсутність спільного господарства та наполягання позивача на припиненні шлюбу. Наведені обставини свідчать про стійкий та фактичний розпад сім`ї. За таких обставин збереження шлюбу мало б виключно формальний характер та суперечило б інтересам позивача, які мають істотне значення.

Твердження позивача щодо причин виникнення конфліктів у сім`ї, пов`язаних із поведінкою відповідачки, суд сприймає як виклад його особистої позиції щодо причин припинення сімейних відносин та не покладає ці твердження як самостійну встановлену обставину в основу рішення, оскільки окремих доказів на їх підтвердження матеріали справи не містять. Водночас це не впливає на висновок суду про фактичний розпад сім`ї та неможливість збереження шлюбу.

Отже, позовна вимога ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 115 СК України).

V. Судові витрати

Позивач є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 829439. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

За подання фізичною особою позовної заяви про розірвання шлюбу у 2026 році ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 331,20 грн.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки позов задоволено повністю, а позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263–265, 268, 273, 280–289, 354, 355 ЦПК України, статтями 24, 56, 104, 105, 110–115 Сімейного кодексу України, суд —

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 21 березня 1991 року Будьоннівським районним у місті Донецьку відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 132, — розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили цим рішенням суду.

Рішення суду після набрання ним законної сили є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Заочне рішення може бути переглянуте Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви відповідачки про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП суду не відомий, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя В.В. Гаркуша