Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №206/3519/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/3519/26

Провадження 2/206/2305/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

за участю секретаря Тимченко Ю.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 25.04.2025 року по справі № 206/1657/25 стягнено з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини. Наразі розмір аліментів, які відповідач сплачує на утримання дитини, є недостатнім для забезпечення її гармонійного розвитку, оскільки на даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні дитини. Відповідач відмовляється сплачувати аліменти в більшому розмірі. У відповідача покращилось матеріальне становище, він є працездатним, інших утриманців не має.Просила суд ухвалити рішення, яким змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 з твердої грошової суми у розмірі 5000 грн. на аліменти у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечував поти задоволення позовних вимог, зазначив, що наразі не працевлаштований, його дохід носить мінливий характер, посилання позивача є необгрунтованими, просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 02.06.2026 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій підтримувала позовні вимоги та просила їх задовольнити на підставі викладених обставин.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, відповідно до ст.ст. 223, 247 ЦПК України, ухвалив розглянути справу за відсутності позивача і відповідача, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 25.04.2025 року по справі № 206/1657/25 стягнено з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.

Позивач посилається на ті обставини, що наразі розмір аліментів, які відповідач сплачує на утримання дитини, є недостатнім для забезпечення її гармонійного розвитку, оскільки на даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні дитини.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.2 ч.3ст. 181 СК України, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину становить 1/4 від офіційного доходу платника. Проте ця сума за законом не може бути меншою ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Разом з цим, право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Ураховуючи наведене, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

При цьому правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у справах щодо зміни способу стягнення аліментів (постанова від 13 лютого 2019 року, справа №152/100/18, провадження № 61-40460св18).

Зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст. 192 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на дитину становить 1/4 від офіційного доходу платника. Проте ця сума за законом не може бути меншою ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Саме зміну (збільшення) розміру раніше стягнутих аліментів через зміну способу їх стягнення мала на увазі позивач ОСОБА_1 , пред`являючи даний позов, яким просить змінити стягнення аліментів з суми у розмірі 5000,00 грн на 1/3 частку від доходу відповідача, наслідком чого є фактичне їх збільшення.

Однак, зміна способу стягнення аліментів не звільняє позивачку від обов`язку належного обґрунтування та доказування позову, зокрема, підстав і умов, необхідних як для зміни способу стягнення аліментів, так і для збільшення їх розміру, яке не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни способу стягнення або розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пред`являючи вимогу про зміну способу стягнення аліментів з суми на 1/3 частку від доходу відповідача, позивачка, належним чином не обґрунтувала та не підтвердила належними та допустимими доказами зміну обставин, які мали місце за період з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів та станом на час звернення до суду з даним позовом.

В позовній заяві та під час судового розгляду справи позивач не доводить обставин, визначених ст. 192 СК України, які є підставою для зміни способу стягнення аліментів, що були стягнуті за рішенням суду , саме на 1/3 частину від заробітку відповідача, а не на як це встановлено чинним законодавством.

Натомість, в обґрунтування позовної заяви позивачка обмежилася загальними фразами, щодо батьківського обов`язку утримувати неповнолітніх дітей, надала до суду витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо придбання відповідачем нерухомого майна, а саме квартири.

Так, позивачем не підтверджено витрати необхідні фактично для збільшення розміру аліментів на 1/3 частину від доходу відповідача, не надано доказів оплати зазначених витрат, а саме: не надані фіскальні чеки та товарні чеки з печатками продавця, квитанції про оплату медичних чи освітніх послуг, договори про надання послуг (наприклад, з приватною школою, секцією чи клінікою), медичні висновки, довідки, рецепти лікарів (для підтвердження, що ліки чи процедури дійсно були необхідні дитині), банківські виписки про перерахунок коштів на офіційні рахунки організацій тощо.

Крім того, позивачка не довела належними та допустимими доказами обставини щодо зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров`я, інших змін, які на підставі ст.192 СК України, є підставою для зміни способу стягнення аліментів, фактично їх збільшення. Не заявляла клопотання про витребування необхідних доказів, які неможливо отримати самостійно. Сам по собі витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не може слугувати підставою для збільшення аліментів.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи результати вирішення справи, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі вище викладеного, ст. ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Малихіна