Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №185/9631/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9631/26

Провадження № 1-кп/185/1530/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041400000626 від 29 грудня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Новоіванівське, Юр`ївського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, який має на утримані малолітню доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який працює на посаді водія в ТОВ АТП «Авто-імідж», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2025 року близько о 06.20 годині, водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , керуючи технічно справним автобус - D марки - «VOLKSWAGEN», модель - «LT35 ПЕ», VIN (номер кузова, шасі, рами) - « НОМЕР_1 », з державним номерним знаком НОМЕР_2 , білого кольору, (перевізник ТДВ «АВТОПРОМІНЬ») власником якого, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , рухався по автодорозі 0041106 сполученням «Зелене - Богданівка - Богуслав», яка проходить по території Павлоградського району, Дніпропетровської області та має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі сторони міста Тернівка, Дніпропетровської області в бік села Богуслав, Павлоградського району, Дніпропетровської області.

Під час руху водій ОСОБА_3 , маючи об`єктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку та дистанцію, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, поблизу с. Богуслав, Павлоградського району, Дніпропетровської області допустив виїзд за межі проїзної частини дороги праворуч, відносно руху транспортного засобу, де в подальшому відбулось перекидання автобусу.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобусу - D марки - «VOLKSWAGEN», модель - «LT35 ПЕ», VIN (номер кузова, шасі, рами) - « НОМЕР_1 », з державним номерним знаком НОМЕР_2 , білого кольору - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка перебувала в салоні автобусу отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, закритого перелому променевої кістки в нижній третині, шилоподібного відростка ліктьової кістки лівого передпліччя, садна 4 пальця правої кисті, які утворилися від дії тупих твердих предметів (предмету), які діяли за ударним механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області або при ударі об такі та такими предметами могли бути виступаючі частини всередині салону транспортного засобу при зіткненні його з перешкодою, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні (більш ніж 21 день) згідно п.2.2.1 в) п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося у тому, що водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автобусом - D марки - «VOLKSWAGEN», модель - «LT35 ПЕ», VIN (номер кузова, шасі, рами) - « НОМЕР_1 », з державним номерним знаком НОМЕР_2 , своїми діями порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, в якому вказано:

Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_3 , знаходиться в причинному зв`язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, ОСОБА_3 , являючись особою, яка керує транспортним засобом, порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого спричинив потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Дії ОСОБА_3 кваліфікованоза ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та суду показав, що 29 грудня 2025 року біля 06 години 05 хвилин він працюючи водієм в ТДВ «Автопромінь» виїхав за кермом мікроавтобуса «Фольцваген LT5» н.з. НОМЕР_2 за маршрутом «Тернівка-Дніпро». Недоїжджаючи до с. Богуслав на звуженні перед мостиком зупинився автобус, а так як за погодними умовами була ожеледиця і він побачив, що не встигне загальмувати, з`їхав на узбіччя і опрокинувся на правий бік. Військовий, який перебував у автобусі вибив люк на криші, який перебував вже з правого боку. Він в цей час момент відкрив ліві водійські двері, виліз з маршрутки і відкрив задні двері в маршрутці. Люди повиходили через задні двері. Хтось з пасажирів визвав швидку для Світлани. Хвилин через 15 приїхала швидка. Також їхав наступний автобус, куди пересіли люди, а Світлану забрала швидка. Потім приїхала поліція і склали схему ДТП. Він особисто перевіряв мікроавтобус на справність, він був справний. За 300 метрів він побачив, що перед ним зупинився автобус. Він їхав зі швидкістю десь 60-70 км/год. Перешкод, щоб зменшити швидкість у нього не було. Потерпіла сиділа в маршрутці ззаду. В той же день через іншого водія він передав потерпілій 5000 грн. Десь 4 січня вони здзвонилися і потерпіла попросила 120 000 грн. він сказав, що у нього такої суми зараз немає. Він згоден розбити цю суму на дві частини. Вона відмовилася. Потім він ще один раз дзвонив, вона не взяла слухавку, і він більше не дзвонив. Виїхавши з м. Тернівки він знав, що вже ожеледиця. В потоку автомобілів вони їхали десь 1,5 км і він цього автобуса наздоганяв. Коли той автобус почав зупинятися, він розумів, що вже не встигає зупинитись. По цьому маршруту він їздив 7 років. Перед мостом є знак пріоритету і його сторона рух повинна пропускати зустрічну смугу руху. В скоєному розкаявся.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 29 грудня 2025 року біля 06 годин 05 хвилин вона їхала на роботу з м. Тернівки в м. Дніпро на маршрутці з м. Тернівка. Маршрутка їхала дуже швидко і дорога була слизька і ще було темно. В маршрутці, вона сиділа з правого боку на передостанньому місці ззаду. Вона дивилася у вікно і побачила, що маршрутку почало заносити. Вона підняла очі і побачила, що перед мостом на с. Богуслав стояла одна чи дві машини, а потім маршрутка вилетіла з дороги на великій швидкості, зачепивши дерево. Після чого маршрутка впала. Вона втратила свідомість. Потім вона прийшла до свідомості, коли в маршрутці вже нікого не було. Вона почала кричати. Здається солдат, який сидів за нею, став допомагати їй і тягнув її з маршрутки через задні двері. Вона лягла на сніг. Хтось викликав швидку, яка забрала її до 4 міської лікарні м. Павлограда. Там їй надали допомогу, наклали гіпс на ліву руку і сказали, що треба робити операцію, бо перелом зі зміщенням. Тиск у неї був 180, їй зробили укол, і десь біля 12.00 години її відпустили з лікарні. Потім на таксі вона поїхала в м. Тернівку. За цей час обвинувачений телефонував їй і цікавився здоров`ям і запропонував 5000 грн. для обстеження і інший водій їй передав ці гроші. Вона написала розписку. Потім на наступний день вона поїхала в м. Самар, де звернулася до лікаря. Одразу операцію їй не зробили, бо був великий тиск. 14 січня 2026 року їй зробили операцію на лівій руці. Вона лежала в лікарні тиждень, а потім була виписана на амбулаторне лікування до лікаря – травматолога та продовжує лікування і у лікаря – невролога. Також до сих пір ходить до психолога. Вона була на лікарняному 79 днів. 18 березня 2026 року вона вийшла на роботу і періодично ходить на огляд до травматолога. Машини, які були перед ними, були в попутному напрямку. Маршрутка була на правому боці в перевернутому вигляді. Більше коштів обвинувачений не пропонував і не надавав. Вона не просила у обвинуваченого 120 000 грн., а просила відшкодувати 100 000 грн. Обвинувачений злетів у кювет, обігнавши автобус і побачивши, що там стоять автомобілі. Покарання просила призначити на розсуд суду.

Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

За згодою учасників кримінального провадження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого та потерпілої, і дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого, документів стосовно речових доказів та процесуальних витрат. При цьому суд з`ясував, що обвинувачений та потерпіла правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції нема.

Враховуючи показання обвинуваченого та його бажання не досліджувати інші докази по справі, суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною повністю.

Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є часткове відшкодування завданого збитку.

Суд не відносить до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого щире каяття. Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв?язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття – це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди. А обвинувачений за період більш ніж 6 місяців з моменту спричинення шкоди потерпілій сплатив останній лише грошові кошти в сумі 5 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, що не підтверджує щирого каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

За місцем проживання та роботи обвинувачений характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває .

На підставі ст. 65 КК України, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді обмеження волі у межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення з застосовуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий, вину визнав повністю, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання і основне покарання йому можливо призначити з застосуванням положень ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання не має.

Накладений арешт, шляхом заборони будь-яким особам права відчуження, розпорядження та користування на автобус - D марки - «VOLKSWAGEN», модель - «LT35 ПЕ», VIN (номер кузова, шасі, рами) - « НОМЕР_1 », з державним номерним знаком НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 , відповідно до ухвали слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 січня 2026 року – скасувати.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

У справі маються судові витрати за проведення судових експертиз технічного стану транспортних засобів на суму 916,02 грн., на суму 3850,88 грн. та судової автотехнічної експертизи на суму 3565,60 грн., всього на загальну суму 8332 грн. 50 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт, шляхом зняття заборони будь-яким особам права відчуження, розпорядження та користування на автобус - D марки - «VOLKSWAGEN», модель - «LT35 ПЕ», VIN (номер кузова, шасі, рами) - « НОМЕР_1 », з державним номерним знаком НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 , відповідно до ухвали слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 січня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 8332 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування процесуальних витрат.

Речові докази: автобус - D марки - «VOLKSWAGEN», модель - «LT35 ПЕ», VIN (номер кузова, шасі, рами) - « НОМЕР_1 », з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який зберігається на території філії ТДВ «Автопромінь» за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 294-а – залишити у їх користуванні.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1