Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №183/7220/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7220/26

№ 2/183/6384/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.

за участі секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,

розглянувши у судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

в с т а н о в и в:

03 червня 2026 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання, на час навчання, у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення нею навчання.

В обґрунтування позову із посиланням на ст.ст. 180-183, 191, 199, 200 СК України позивач зазначає, що вона є повнолітньою донькою відповідача ОСОБА_2 , і на даний час продовжує навчання на денній формі навчання за спеціальністю «Транспортні технології на залізничному транспорті» у Дніпровському фаховому коледжі залізничного транспорту та транспортної інфраструктури на повному державному забезпеченні.

Рішенням Новомосковського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 11.12.2008 з відповідача на користь матері позивача стягнуто аліменти на утримання позивачки щомісяця у розмірі частини доходів з усіх видів його заробітку.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10.07.2018 зменшено розмір аліментів з частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини або зміни матеріального чи сімейного становища сторін.

Однак, як зазначає позивач, після досягнення нею повноліття, вона продовжує навчання і не має власного заробітку, достатнього для забезпечення її потреб.

З липня 2025 року позивач має значні проблеми зі здоров`ям, лікування та реабілітація потребують значних коштів.

На теперішній час позивачка зареєстрована та проживає з матір`ю, яка повністю її забезпечує.

Наразі, відповідач матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча фізично здоровий, працездатний, отримує дохід, зобов`язаний утримувати повнолітню доньку, тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 26 червня 2026 року відкрито провадження у справі.

В судове засідання позивач не з`явилася, надала при цьому заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , через систему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у повному обсязі визнає позовні вимоги. Також, просить суд врахувати, що він є пенсіонером з інвалідності 3 групи, ветераном війни. Крім того, відповідач має статус учасника бойових дій, тому просить суд при ухваленні рішення не стягувати з нього судовий збір.

Представник відповідача у відзиві просила суд розглянути справу у її відсутність та у відсутність відповідача.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Відповідач по справі є батьком позивачки – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою.

Відповідно до довідки № 131 від 15 квітня 2026 року, ОСОБА_1 дійсно є студенткою ІІ курсу, спеціальності 275 «Транспортні технології» на залізничному транспорті», освітньої програми «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті». На повному державному забезпеченні не знаходиться. Термін закінчення навчання – 30 червня 2028 року.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступних норм законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка або син, а також самі дочка або син, які продовжують навчання.

При цьому, у відповідності до ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Доказів на підтвердження негативного стану здоров`я відповідача суду не надано. Доказів того, що позивачка працевлаштована, отримує самостійні доходи та у зв`язку з графіком навчання має можливість отримувати дохід відповідачем суду не надано. Відтак, суд приходить до висновку про потребу позивача у матеріальній допомозі та спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу повнолітній донці, яка навчається.

Визначаючи вид та розмір аліментів, суд виходить з наступного.

Ст.200 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).

Позивач просить стягнути аліменти в частці від заробітку відповідача. При цьому, доказів на підтвердження негативного матеріального становища та стану здоров`я відповідача, які б могли мати істотне значення для визначення розміру аліментів суду не надано.

Внаслідок викладеного, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу), щомісяця, до закінчення навчання позивачкою у навчальному закладі.

Також, у відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд вважає за необхідне визначити дату початку стягнень з дати звернення до суду, а саме - з 03 червня 2026 року.

Визначаючи кінцеву дату стягнення аліментів, суд вважає за необхідне визначити датою закінчення ОСОБА_1 навчання. Водночас, суд враховує і можливість продовження отримання нею освіти, граничний термін сплати аліментів, визначений ст.199 СК України, змістом позовних вимог. Внаслідок чого, вважає за необхідне призначити до стягнення з відповідача аліменти на утримання позивачки до дати закінчення навчання, а за умови продовження останньою навчання - до досягнення 23 років.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Отже, за загальним правилом в подібних категоріях справ судові витрати у разі задоволення позову мають стягуватися з відповідача в дохід держави.

Згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу, щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Таким чином, аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу. Статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача аліментів, тобто предмет позову не пов`язаний із захистом прав відповідача, а тому відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп. належить стягнути з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнений згідно з законом від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її користь на її утримання, на час навчання, у розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 03 червня 2026 року до закінчення ОСОБА_1 навчання, тобто до 30 червня 2028 року включно, а за умови продовження навчання - не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцятитрирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О.В. Сорока