Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №205/8863/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/8863/26

Номер провадження3/205/2321/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов протокол серії ЕПР1 №702529 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу 25.06.2026 о 12:15 за адресою: м. Дніпро пр.Івана Мазепи, е/о 159, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Seat Leon AE0610OE, при зміні напрямку руху не переконався у безпеці та скоїв зіткнення із автомобілем DAF XF 460Far НОМЕР_1 з причіпом Crone ZZ НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду надано такі матеріали:

-схему місця ДТП від 25.06.2026,

-пояснення ОСОБА_1 про те, що 25.06.2026 він рухався зі сторони Криворізької траси по проспекту Мазепи у правій смузі, приблизно о 12:15 після того, як по лівій смузі проїхала вантажівка Нової пошти, зупинився у безпечному місці та побачив пошкодження заднього лівого крила та бампера з лівого боку свого автомобіля, вантажний автомобіль поїхав;

-пояснення ОСОБА_2 про те, що 25.06.2026 о 12:15 він рухався у м. Дніпро пр.Івана Мазепи на автомобілі Seat Leon AE0610OE, та його «підрізав» автомобіль Seat Leon AE0610OE.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що 25.06.2026 о 12:15 він рухався у м. Дніпро по пр.Івана Мазепи по крайній правій смузі, випередив вантажівку Нової пошти та інші автомобілі, коли вказана вантажівка була на відстані біля 30 метрів за ним, об`їхав баки для сміття на правій смузі та повернувся у праву смугу, попереду перед водостоком на дорозі пригальмував, щоб безпечно його проїхати, та в цей час побачив, що по смузі зліва від нього на швидкості проїхав по водостоку вантажний автомобіль Нової пошти, від цієї перешкоди його рух змінився у правий бік, проте вказаний водій не зупинився та поїхав далі. Після цього ОСОБА_1 зупинився та побачив пошкодження на своєму автомобілі (заднього лівого крила та бампера з лівого боку) та викликав поліцію. Працівники поліції по приїзду вилучили з відеореєстратора, встановленого на його автомобілі, відеозапис та скинули йому копію. Вказаний відеозапис разом із фотознімками пошкоджень автомобіля ОСОБА_1 долучив до справи в судовому засіданні. Вважає винним у дорожньо-транспортній пригоді водія вантажівки Нової пошти.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.

Дослідивши обставини справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1, п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Отже, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, а тому для встановлення наявності складу цього правопорушення обов`язковим є доведення порушення особою конкретних вимог Правил дорожнього руху України (ПДР). У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 поставлено за провину порушення вимог п. 10.1 ПДР України, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

У матеріалах справи містяться письмові пояснення потерпілого про те, що його «підрізав» автомобіль Seat Leon. Проте ці пояснення не містять детального опису дорожньої обстановки, динаміки руху обох транспортних засобів, швидкості їх руху та моменту виникнення небезпеки, а тому самі по собі не можуть беззаперечно свідчити про винуватість ОСОБА_1 .

Досліджений у судовому засіданні відеозапис з відеореєстратора автомобіля Seat Leon містить некоректну дату зйомки (06.03.2010). Незважаючи на твердження ОСОБА_1 про те, що на пристрої просто не було виставлено актуальний час та дату, суд не може прийняти цей запис як належний доказ, оскільки встановити точний час, дату та автентичність зафіксованих на ньому подій за допомогою наявних технічних засобів не є можливим.

Надані ОСОБА_1 фотознімки фіксують наявність механічних пошкоджень заднього лівого крила та лівої частини бампера автомобіля Seat Leon. Локалізація вказаних пошкоджень (задня ліва частина кузова) узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 та не виключає версію про те, що саме вантажний автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , рухаючись ззаду у попутному напрямку, міг вчинити наїзд на автомобіль Seat Leon, який пригальмував перед перешкодою (водостоком). Механізм ДТП та траєкторія зіткнення транспортних засобів уповноваженими особами поліції належним чином не досліджувалися, експертні дослідження у справі не проводились, версію ОСОБА_1 жодним чином не перевірено та не спростовано.

Дослідивши наявну в матеріалах справи схему дорожньо-транспортної пригоди від 25.06.2026, суд приходить до висновку про її неінформативність, неповноту та неможливість покладення в основу судового рішення з огляду на таке.

Відповідно до вимог п.3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, схема ДТП є графічним зображенням місця події, яке повинно містити фіксацію всіх першочергових даних, необхідних для об`єктивного з`ясування обставин пригоди.

Судом встановлено, що у порушення зазначених вимог на оскаржуваній схемі дорожньо-транспортної пригоди взагалі не відображено безпосереднє розташування транспортних засобів у момент їхнього зіткнення, їхнє кінцеве положення після повної зупинки; відсутні числові заміри та прив`язка положення автомобілів відносно сталих орієнтирів та, зокрема, відстані від коліс транспортних засобів до краю правої смуги проїзної частини; не вказано загальну кількість смуг для руху, межі цих смуг та дозволені напрямки руху на даній ділянці дороги; не зафіксовано дорожню обстановку, зокрема наявність/відсутність дорожньої розмітки, дорожніх знаків та можливих перешкод на смугах руху, які могли вплинути на траєкторію руху учасників пригоди.

За таких обставин зазначена схема дорожньо-транспортної пригоди не відображає динаміку розвитку події та траєкторію руху транспортних засобів до моменту контакту. Відсутність фіксації вказаних параметрів позбавляє суд та експертів у галузі автотехнічних досліджень можливості встановити розташування автомобілів на проїзній частині, визначити безпечний боковий інтервал, вирахувати наявність чи відсутність у водіїв технічної можливості уникнути зіткнення, а також встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями учасників та настанням наслідків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що додана до протоколу схема дорожньо-транспортної пригоди носить імовірнісний характер, не відповідає критеріям повноти, належності та достовірності доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, а тому не може бути належним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, була висловлена правова позиція про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи відсутність у даній справі належних та беззаперечних доказів факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , беручи до уваги відсутність у суду права відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є недоведеним, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, ст. 124, ч. 1 ст. 247 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М.Дахно