Суд: Криворізький районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №177/1350/26
Суддя: Коваль Н. В.
Справа № 177/1350/26
Провадження № 2/177/1255/26
Р І Ш Е Н Н Я
(заочне)
Іменем України
17 вересня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Коваль Н. В.
за участі: секретаря Кулініч Ю. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, яку уточнив та просив суд стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в розмірі 141488,24 грн., судовий збір у розмірі 1414,88 грн. сплачений позивачем при подані позовної заяви та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., витрати на проведення транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 7585,00 грн. та 1730,60 грн. за виготовлення копії паперових документів.
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначив, що він є власником транспортного засобу «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
У відповідності до норм законодавства він довірив керування своїм транспортним засобом «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 відповідачу ОСОБА_2 , передавши йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та переконавшись, що він має посвідчення водія відповідної категорії.
Проте, 18.01.2025 о 19.30 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Н-23 у Криворізькому районі Дніпропетровської області, на перехресті зазначеної автодорого та автодоріг, які ведуть до с. Вільне та с. Лозуватка перед виконанням повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечно та не створить небезпеку іншим учасникам руху, не надав перевагу у русі транспортному засобу «Fiat Tipo», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснив зіткнення з останнім. Внаслідок зіткнення зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження , чим завдано матеріального збитку їх власникам.
Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 року ОСОБА_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. У судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у скоєному ним правопорушенні, щиро розкаявся, усвідомлюючи спричинені ним наслідки.
Вказує, що внаслідок ДТП йому спричинено значної майнової шкоди, яка полягає у пошкодженні належного йому автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . Згідно висновку транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку №66/25 від 01.05.2025, складеного судовим експертом авто0товарознавцем Рейнюком О.В., вартість матеріального збитку, спричиненого йому ДТП при пошкодженні автомобіля становить 192546,28 грн.. Проте, ринкова вартість його автомобіля у аварійному стані після ДТП, згідно висновку експерта Рейнюка О.В. №37/26 від 13.04.2026 склала 51058,04. Таким чином, беручи до уваги залишкову ринкову вартість його автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , майнова шкода спричинена йому у наслідок ДТП становить 192546,28 грн – 51058,04 грн. + 141488,24 грн., яку просить стягнути з відповідача на його користь.
Позивач в судове засідання не з`явилися, від представника нього надійшла заява, в якій він просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі (а.с. 121).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчать довідки про доставку електронного документу згідно яких судові повістки про виклик його до суду доставлені до його електронного кабінету (а.с. 115 зворот, 120 зворот), причини неявки суду не повідомив. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відзиву не надано.
В зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних в справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.11).
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1,ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до п.2.2 Правил дорожнього руху України, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Так, озивач будучи власником транспортного засобу «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , довірив керування зазначеним автомобілем відповідачу по справі ОСОБА_2 , передавши йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та переконавшись, що він має посвідчення водія відповідної категорії, про що в позовній заяві вказував позивач та не заперечувалося відповідачем, який в судове засідання не з`явився.
Відповідно до постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2925 (а.с. 10), 18.01.2025 року о 19-30 годині в Криворізькому районі, с. Вільне, Лозуватська ТГ, траса Н-23, 104 км, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті траса Н-23 та автодороги до с. Вільне перед виконанням маневру лівого повороту не переконався, що це буде безпечно та не створить небезпеку іншим учасникам руху та не давши дорогу транспортному засобу Fiat Tipo д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку прямо , в результаті чого здійснив з ним зіткнення.Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 15.13, 10.1, 1.5 ПДР України. У наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків їх власникам.
Як видно з вказаної постанови ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак від його захисника надійшла заява зі змісту якої видно, що ОСОБА_2 повністю визнає свою вину у вчиненому правопорушенні, у скоєному розкаюється, усвідомлює спричинені наслідки.
Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави. Вказана постанова не оскаржувалася та набрала законної сили.
Таким чином, беручи до уваги викладене видно, що 18.01.2025 за участі належного позивачу автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , сталось ДТП внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 пунктів 15.13,10.1, 1,5 Правил дорожнього руху України. Отже, внаслідок вищевказаного ДТП ОСОБА_2 власнику автомобілю «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 заподіяна матеріальна шкода.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . застрахована ТОВ «Страхова група «Оберіг», згідно полісу страхування ЕР-221269848 від 05.06.2024 (а.с. 108).
Однак, як видно з заяви позивача про усунення недоліків наданої на виконання ухвали суду, він до страхової компанії не звертався, оскільки згідно ч. 1 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, чинній на момент ДТП, страхова (регламентна) виплата не здійснюється за шкоду: заподіяну життю та здоров`ю особи, яка використовує транспортний засіб (далі - водій) та спричинила дорожньо-транспортну пригоду; заподіяну транспортному засобу, водій якого спричинив дорожньо-транспортну пригоду; заподіяну майну, що перебувало у транспортному засобі, у тому числі вантажу, що перевозився транспортним засобом, водій якого спричинив дорожньо-транспортну пригоду,
Відповідно до висновку експерта транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню матеріального збитку № 66/25/23 від 01 травня 2025 року, складеного судовим експертом Рейнюком О.В. на підставі заяви ОСОБА_1 (а.с. 15-52) вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , складає 192546,28 грн.
Згідно висновку експерта за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості № 37/26 від 13 квітня 2026 року , складеного судовим експертом Рейнюком О.В. на підставі заяви ОСОБА_1 (а.с. 53-87), ринкова вартість автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , у аварійному стані на момент ДТП 18 січня 2025 року складає 51058,04 грн.
Таким чином, беручи до уваги залишкову ринкову вартість автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , майнова шкода спричинена позивачу відповідачем у наслідок ДТП становить 141488,24 грн. (192546,28 грн. – 51058,04 грн.).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа мас право на захист свою цивільного права у разі його порушення.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦПК, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
А згідно ч. 1,2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 р. за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що оскільки позивачу спричинена майнова шкода, внаслідок ДТП, яка виникла з вини водія ОСОБА_2 , тому з відповідача на користь позивача підлягає стягнення майнова шкода в розмірі 141488,24 грн.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 1414,88 грн. (а.с. 3).
Також, позивачем здійснені витрати на виготовлення копії паперових документів, вартість яких склала 1730,60 грн, (1188,60 грн. та 542,00 грн.), що підтверджено відповідними квитанціями (а.с. 92,93).
Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати за проведення транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 7585,00 грн.
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Як видно, позивачем сплачені витрати на проведення висновку експерта транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню матеріального збитку № 66/25/23 від 01 травня 2025 року у розмірі 2500,00 грн., що підтверджується рахунком - фактурою № 10 від 20.01.2025, та квитанцією про сплату за експертизу згідно рахунку № 10 від 20.1.2025, яка з урахуванням комісії банку склала 2525,00 грн (2500 грн. + 25 грн.) (а.с. 88-89), та витрати на проведення висновку експерта за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості № 37/26 від 13 квітня 2026 року, що підтверджується рахунком - фактурою № 68 від 25.03.2026, та квитанцією про сплату за експертизу згідно рахунку № 68 від 25.03.2026, яка з урахуванням комісії банку склала 50060,00 грн (5000 грн. + 60 грн.) (а.с. 90-91), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені останнім витрати за проведення транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 7585,00 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Судом встановлено, що 10.04.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Соловйовим І.П. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до якого адвокат зобов`язується надати правову допомогу клієнту з приводу участі та представництва в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої в наслідок ДТП від 18.01.2025, договором визначено гонорар за надану правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 94). Також, позивачем надано квитанцію про сплату послуг адвоката від 15 квітня 2026 року в розмірі 10000,00 грн (а.с. 95) та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 96).
Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5 ст. 141 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача подано договір про надання правової (правничої) допомоги від 10.04.2025, квитанцію про сплату послуг адвоката від 15.04.2026.
Оскільки розмір витрат позивача на правничу допомогу є належно обґрунтованим, доведеним належними доказами, відповідач такий розмір витрат позивача не заперечив, клопотання про його зменшення як неспівмірного не надав, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 30000 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , майнову шкоду у розмірі 141488 (сто сорок одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 24 копійки.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1414 (одна тисяча чотириста чотирнадцять) гривень 88 копійок, витрати на проведення витрати за проведення транспортно-товарознавчого дослідження в розмірі 7585 (сім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок, витрати на виготовлення копії паперових документівв розмірі 1730 (одна тисяча сімсот тридцять сім) гривень 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua