Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №202/3429/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/3429/26

Провадження № 2/202/3825/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Мариніна О.В.

за участю секретаря судового засідання - Пєшкічевої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 25.11.2000 року по 11.08.2017 роки вони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у сторін є спільні діти - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач вказує, що відповідач перебуває на військовій службі є діючим військовослужбовцем і має постійний дохід, інших осіб на утриманні не має. Відтак, просить суд стягнути аліменти у 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 14.04.2026 року і до повноліття дитини.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 18 червня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Пегзи К.К. про зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовлено, призначено дату судового засідання.

Представник позивача в системі «Електронний суд» надала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача в системі «Електронний суд» надала заяву від 12.08.2026 року, в якій просила розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

Відповідач у судове засідання двічі (25.08.2026 року, 15.09.2026 року) не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами, щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 25.11.2000 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис за № 843.

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11.08.2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Від шлюбу сторони мають спільних дітей повнолітніх дітей, а також малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 29.12.2015, актовий запис № 1295.

Малолітня дитина проживає разом із позивачем у справі – ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи, зокрема копією Довідки про склад сім`ї, виданою Магістратом у справах громадян та громадського порядку Відділу у справах населення та виборів, м. Дармштадт, зі змісту якої вбачається що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 постійно зареєстровані за основним місцем проживання – АДРЕСА_1 з 21 березня 2022 року.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Частиною першою статті. 12 вказаного Закону визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З метою детального та всебічного з`ясування всіх обставин справи, судом було зроблено запит до Державного реєстру платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами та відповідно до отриманої Відповіді № 3325634 від 16.09.2026 року зі змісту якої вбачається, що сумарно за 2025 рік відповідачем у справі було отримано 2 117 690,94 грн., за період з січня 2026 – по липень 2026 відповідачем у справі отримано 1 457 660,23 грн., за ознакою доходу – виплати військовослужбовцям.

Так, судом досліджено копію посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 відряджений до Міністерства у справах ветеранів України з військової частини НОМЕР_3 .

Зі змісту копії Довідки, виданої Міністерством у справах ветеранів України від 11.06.2026 № 156-11.1, встановлено, що майор ОСОБА_2 як військовослужбовець Збройних Сил України наразі відряджений та перебуває на військовій службі у Міністерстві у справах ветеранів України з 22 листопада 2024 року по теперішній час.

Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

Суд зазначає, що відповідно до актуальної судової практики, визначення остаточного розміру виплат є виключною компетенцією суду, який зобов`язаний дотримуватися балансу інтересів дитини та реальних можливостей батьків.

Розмір аліментів визначається судом, а не автоматично відповідно до суми, зазначеної позивачем у позовній заяві, а підлягає доказуванню. За недоведеності заявленої суми суд вправі визначити менший розмір аліментів, виходячи з матеріального та сімейного стану сторін, наявності інших дітей, майна, доходів та інших обставин, що мають істотне значення.

Частина перша статті 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181,192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення аліментів саме у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача у справі позивач зазначає про те, що відповідач перебуває на військовій службі та є діючим військовослужбовцем, має постійний дохід, інших осіб на утриманні не має, є працездатною особою.

Аналізуючи вищевикладене, зважаючи, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, приймаючи до увагу отриману судом інформацію стосовно доходів відповідача, його стан здоров`я та матеріальне становище; наявність у сторін інших дітей на яких, згідно відомостей з ЄДРСР аліменти в судовому порядку не стягуються, відомостей про наявність непрацездатних дружини, батьків чи інші обставини, що мають істотне значення, відповідач суду не надав, а судом не встановлено, дослідивши всі обставини справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання спільної із позивачем дитини у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника - платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позивачка при подачі позову була звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідачка на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 258-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) заробітку (доходу) боржника - платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 14.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 22 вересня 2026 року.

Суддя О. В. Маринін