Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №202/11922/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/11922/25

Провадження № 2/202/1830/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мариніна О.В.

за участю секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 202/11922/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «УКРФІНСТАНДАРТ», третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «УКРФІНСТАНДАРТ», третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем був вчинений виконавчий напис за № 26695 від 15.09.2021 р. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 22.02.2020 р. в сумі 25 610 грн. 00 коп. Постановою приватного виконавця Шагана Олексія Анатолійовича від 13.10.2021 р. було відкрито виконавче провадження № 67141082. Постановою приватного виконавця від 11.12.2023 р. було звернуто стягнення на доходи позивача з відрахуванням коштів на погашення заборгованості за виконавчим написом. Постановою приватного виконавця від 22.01.2025 р. був накладений арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках позивача. Постановою приватного виконавця від 22.01.2025 р. був накладений арешт на майно позивача. На час подання позовної заяви виконавче провадження триває, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників.

Позивач наголошує, що з 22.02.2017 р. нотаріуси України не мають права вчиняти виконавчі написи щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, які не посвідчені нотаріально. В той же час, між позивачем та відповідачем не було укладено жодного нотаріально посвідченого кредитного договору, відповідно й нотаріус не міг вчинити виконавчий напис. Позивач також зазначає, що із розміром заборгованості він не погоджується, а відтак заборгованість не є безспірною. Отже, позивач просить суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем за № 26695 від 15.09.2021 р. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 22.02.2020 р. в сумі 25 610 грн. 00 коп. таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача а користь позивача понесені ним судові витрати.

Представник позивач надав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович у судове засідання двічі не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович у судове засідання двічі не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані в силу ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем був вчинений виконавчий напис за № 26695 від 15.09.2021 р. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 22.02.2020 р. в сумі 25 610 грн. 00 коп.

Постановою приватного виконавця Шагана Олексія Анатолійовича від 13.10.2021 р. було відкрито виконавче провадження № 67141082. Постановою приватного виконавця від 11.12.2023 р. було звернуто стягнення на доходи позивача з відрахуванням коштів на погашення заборгованості за виконавчим написом. Постановою приватного виконавця від 22.01.2025 р. був накладений арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках позивача. Постановою приватного виконавця від 22.01.2025 р. був накладений арешт на майно позивача.

Виконавче провадження триває, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 08 грудня 2025 року заяву про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем за № 26695 від 15.09.2021 року про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 22.02.2020 року, у виконавчому провадженні №67141082 від 13.10.2021 року, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексієм Анатолійовичем до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 202/11922/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «УКРФІНСТАНДАРТ», третя особа- Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, третя особа – Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 Закону України «Про нотаріат» та гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більш як 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більш як один рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

Відповідно до пп.1, 3 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку №296/5).

Пунктом 3.5 глави 16 цього ж Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору:

6) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків и погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та P. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 рішення суду залишено без змін.

Згідно з пунктом 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, після 22.02.2017 року застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29 червня 1999 року, в редакції постанови КМУ від 29 листопада 2001 року.

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди,

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови укладення нотаріально посвідченого кредитного договору.

21.11.2025 року виконавче провадження поновлено у зв`язку із зміною стягувача у виконавчому провадженні №67141082 щодо примусового виконання виконавчого документу, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем був вчинений виконавчий напис за № 26695 від 15.09.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія – Актив» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «УКРФІНСТАНДАРТ».

Як зазначалось позивачем в позовній заяві та не спростовано відповідачем, нотаріально посвідченого договору ані з первісним кредитором, ані із відповідачем ОСОБА_1 не було укладено.

Так, у свій Постанові у справі № 185/30/24 від 20 травня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду встановив, що: «з наданих сторонами доказів та висловлених доводів і заперечень вбачається, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу під час вчинення виконавчого напису, для підтвердження існування кредитних правовідносин та розміру заборгованості за основним зобов`язанням, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), від 06 жовтня 2021 року у справі № 361/4793/20 (провадження № 61-5910св21).».

Стосовно безспірності заборгованості, суд зазначає наступне.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

У Постанові КЦС ВС від 11 вересня 2024 року в справі № 372/2174/22 встановлено, що право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Також на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.»

Постанова КЦС ВС від 16 травня 2018 року в справі № 320/8269/15-ц визначає, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, – шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З огляду на наведене та з урахуванням статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Отже, з аналізу актуальної судової практика вбачається, що підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника

Доказів, доводів на підтвердження відсутності безспірності розміру заборгованості відповідачем не надано.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік № 1172).

Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26 листопада 2014 року Перелік № 1172 доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису № 26695 від 15.09.2021 р. року таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Так, зі змісту квитанції № 1742-5475-8832-2771 від 12.05.2025 року вбчається, що позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.5,10-13,81- 89,247, 263-265 ЦПК України, суд,-

У х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 26695 від 15.09.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «УКРФІНСТАНДАРТ» (правонаступник - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія – Актив») заборгованість за кредитним договором від 22.02.2020 р. в сумі 25 610 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «УКРФІНСТАНДАРТ» на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Дата складення повного судового рішення 23 вересня 2026 року.

Суддя О. В. Маринін