Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №202/2659/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/2659/26

Провадження № 2/202/3520/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Доценко С.І.,

за участі секретаря Тарасової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів неправомірно виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів неправомірно виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 10 вересня 2024 року ОСОБА_1 відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі – Порядок № 509), звернулася до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, зазначивши, що перемістилася з АДРЕСА_1 , до міста Дніпра.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 509 відповідач була включена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, про що 10 вересня 2024 року їй було видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1239-5003442987.

13 вересня 2024 року відповідач особисто звернулася до управління із заявою № 2546 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Рішенням управління від 13 вересня 2024 року № 51239-50922126-2024-1 відповідачу з 01.09.2024 року було призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 2 000,00 грн щомісячно.

Позивач зазначає, що згідно з отриманою від Міністерства фінансів України інформацією від 15 січня 2025 року за результатами верифікації в програмному комплексі «Єдина інформаційна система соціальної сфери» виплату допомоги було призупинено з лютого 2025 року у зв`язку з тим, що на дату звернення відповідача за призначенням допомоги (13.09.2024 року) не минуло 15 робочих днів після її повернення в Україну з-за кордону.

23 січня 2025 року управлінням листом № 6/7-110 було здійснено запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо надання інформації про перетин кордону відповідачем. За результатами отриманої відповіді встановлено, що відповідач в`їхала на територію України 05 вересня 2024 року, про що не повідомила управління при зверненні за призначенням допомоги.

Позивач також зазначає, що у заяві від 13.09.2024 року про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідач власноручним підписом засвідчила, що вона поінформована про те, що допомога не призначається у разі відповідності критеріям, встановленим пунктами 7, 8 Порядку № 332.

Рішенням управління від 04 лютого 2025 року визначено, що у відповідача право на призначення допомоги за заявою від 13.09.2024 року відсутнє у зв`язку із поданням заяви раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну, та визначено суму надміру виплачених коштів за період з 01.09.2024 року по 31.01.2025 року у розмірі 10 000,00 грн.

Про необхідність повернення надміру виплачених коштів відповідач була повідомлена засобами поштового зв`язку двічі: 06.03.2025 року (рекомендований лист № 8/13-278) та 08.08.2025 року (рекомендований лист № 8/13-599). На листи відповідач не відреагувала, на телефонні дзвінки не відповідає.

До теперішнього часу сума надміру виплачених коштів у розмірі 10 000,00 грн на рахунок управління не надходила, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про її стягнення, а також про стягнення судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою суду від 27 березня 2026 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомила. У встановлений судом строк відзив на позов чи зустрічний позов не подала.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При таких обставинах, враховуючи позицію представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Дослідивши наявні в справі докази та надавши їм відповідну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи та була включена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, про що їй було видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1239-5003442987 від 10.09.2024 року.

13 вересня 2024 року ОСОБА_1 особисто звернулася до управління із заявою № 2546 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Рішенням управління про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 13.09.2024 року № 51239-50922126-2024-1 ОСОБА_1 було призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.09.2024 року в розмірі 2 000,00 грн щомісячно.

За результатами верифікації, здійсненої Міністерством фінансів України, згідно з інформацією від 15 січня 2025 року в програмному комплексі «Єдина інформаційна система соціальної сфери» виплату допомоги відповідачу було призупинено з лютого 2025 року.

Листом від 23.01.2025 року № 6/7-110 управління звернулося до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо надання інформації про перетин кордону відповідачем. Згідно з відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 30.01.2025 року № 19/8708-25 ОСОБА_1 в`їхала на територію України 05 вересня 2024 року.

Рішенням Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 04.02.2025 року визначено, що право на призначення допомоги за заявою від 13.09.2024 року у відповідача відсутнє у зв`язку із поданням заяви раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну, та визначено суму надміру виплачених коштів за період з 01.09.2024 року по 31.01.2025 року в розмірі 10 000,00 грн.

Розмір надміру виплачених коштів підтверджується довідкою-розрахунком переплати та відповідає призначеному розміру допомоги: 2 000,00 грн х 5 місяців (вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 року, січень 2025 року) = 10 000,00 грн.

06.03.2025 року (рекомендований лист № 8/13-278) та 08.08.2025 року (рекомендований лист № 8/13-599) на адресу відповідача було направлено повідомлення про необхідність повернення надміру виплачених коштів. Надміру виплачені кошти відповідачем повернуті не були.

Призначення допомоги здійснюється відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 (далі – Порядок № 332).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 332 допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 332 з 1 листопада 2023 року допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей – 3000 гривень; для інших осіб – 2000 гривень.

Для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1. Така заява подається органу соціального захисту населення або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики (пункт 4 Порядку № 332).

Пунктом 8 Порядку № 332 встановлено, що внутрішньо переміщеній особі, яка перебувала за кордоном і яка вперше звертається за призначенням допомоги, виплата призначається на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну.

Відповідно до абзацу першого пункту 22 Порядку № 332 з метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги уповноваженій особі/отримувачу Міністерство соціальної політики України передає Міністерству фінансів України відповідну інформацію для здійснення верифікації відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат». Верифікація здійснюється шляхом перевірки інформації, наданої уповноваженою особою, з урахуванням даних, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам, визначеним у Порядку № 332 (абзац другий пункту 22 Порядку № 332).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 29 Порядку № 332 у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення. Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв`язку.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 29 Порядку № 332 у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18) та у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За положеннями статті 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно – правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства – суду та сторін (позивача та відповідача). У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення коштів чи спростування вказаних обставин на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів неправомірно виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42788389, місцезнаходження: 49081, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 8) неправомірно виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.09.2024 року по 31.01.2025 року у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42788389, місцезнаходження: 49081, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 8) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпра (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 10.09.2026 року.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі «Електронний суд».

Суддя С. І. Доценко