Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №176/1423/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №176/1423/26

Суддя: Крамар О. М.

справа №176/1423/26

провадження №2/176/2524/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Крамар О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

31.03.2026 року через систему «Електронний суд» на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.03.2019 року між АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 (позичальник та/або відповідач) укладено Договір № Z02.21840.005073199 (Договір).

Умовами кредитного договору визначено, що шляхом нанесення власноручного підпису під цим договором позичальник акцептував публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» (Договір) у редакції, чинній на момент його укладення. Текст зазначеного Договору було розміщено на офіційній інтернет-сторінці Банку в розділі «Архів публічних договорів» за посиланням: https:ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6a870a-5c4d-49a8-8071-b978c5ec881b.

Відповідач підтвердив ознайомлення з усіма умовами кредитного договору, їх зрозумілість та добровільність прийняття, що підтверджується укладенням договору у формі, визначеній чинним законодавством України. Умови кредитного договору є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнані та є обов`язковими для виконання сторонами.

Згідно з умовами кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 27178.00 грн. під 1.99 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та слати всіх передбачених договором платежів, у тому числі але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів.

Кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, видав кредитні кошти.

Станом на дату подання позовної заяви відповідач, усупереч умовам кредитного договору та взятим на себе договірним зобов`язанням, не здійснив повернення отриманих кредитних коштів у строки, визначені договором і графіком щомісячних платежів, а також не сплатив у повному обсязі нараховані відповідно до узгоджених умов договору платежі, у тому числі але не виключно проценти за користування кредитом. Зазначене свідчить про невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та є порушенням умов кредитного договору, що стало підставою для звернення позивача до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

11.12.2025 року було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z02.21840.005073199.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови договору.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № Z02.21840.005073199 від 26.03.2019 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 49152.03 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 22027.48 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1444.90 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 0.00 грн., заборгованість за комісіями – 25679.65 грн., інфляційні збитки – 0.00 грн., нараховані 3% річних – 0.00 грн.

Просять стягнути з боржника яким є ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» ЗАБОРГОВАНІСТЬ за Договором № Z02.21840.005073199 від 26.03.2019 у розмірі 49152.03 грн., понесені витрати за сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16000.00 грн.

Відповідно до ст. 187 ЦПК України витребувана інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін в приміщенні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Заочним рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 09 червня 2026 року позов задоволено.

З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» стягнуто заборгованість за Договором № Z02.21840.005073199 від 26.03.2019 року у розмірі 49152.03 грн., понесені витрати за сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16000.00 грн.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2026 року, на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 заочне рішення суду скасовано. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Учасники справи про судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлені належним чином.

Відповідачу, відповідно до вимог ЦПК України, за місцем її реєстрації направлялись копія заочного рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

14.08.2026 року представник відповідача адвокат Лапшин В.В. в приміщенні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області отримав копії ухвали Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13.08.2026 р., що підтверджується власноруч написаними розписками.

17.08.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло повідомлення Укрпошта R 06813 740413 7 з відміткою про вручення особисто 13.08.2026 р. відповідачу ОСОБА_1 поштового відправлення.

Відповідач ОСОБА_1 , скористалася своїм правом, подала відзив на позовну заяву, який 26.08.2026 року надійшов на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, де відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Лапшин В.В. зазначили, що позивачс не навів в позовній заяві жодного обґрунтування як нарахування так і стягнення комісії, відсутні посилання на норми договору чи закону, які б передбачали нарахування та стягнення суми комісії наведеної в позовній заяві. Вважають, що це дає підстави для відмови в цій частині вимог. Оскільки на момент укладання відповідачем кредитного договору діяла таж сама редакція статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а зміст п.п.1.4., 3.2.4., 6 договору є ідентичними, тому обов`язки позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно є нікчемними. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу у розмірі 16000 грн., зазначають, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Зазначають, що враховуючи те, що відповідач визнає позовні вимоги частково у розмірі 6659.21 грн., а інші вимоги в силу закону є необґрунтованими, вважають, що витрати в розмірі 16000 грн., що становить майже на 10000 більше ніж суми яка є фактичним боргом, а тому, не відповідають критерію реальності, співмірності таких витрат, і тому, на думку відповідача та її представника адвоката Лапшина В.В., необхідно зменшити розмір стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу до суми 2000 грн., яка відповідатиме принципу розумності. Просять суд задовольнити частково позов ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в розмірі 6659.21 грн., а витрати на правничу допомогу зменшити до 2000 грн., а в іншій частині позовних вимог відмовити.

01.09.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лапшина В.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначив, що відповідач ОСОБА_1 не спростовує факт укладення кредитного договору №Z02.21840.005073199 між Акціонерним Товари ством "ІДЕЯ БАНК" та відповідачем і що згідно до умов цього договору банк надав їй кредит у розмірі 27178,00 грн. під 1.99% річних. Зазначає, що позивач не взяв до уваги той факт, що у разі якщо умови договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором (пункти 1.4 та 6 кредитного договору), є нікчемними, і що такі умови не визнаються судом недійсними оскільки вони є недійсними в силу закону з моменту укладення договору. Вважає, що всі інші доводи позивача жодним чином не спростовують цього факту. Вважає, що аргументи позивача, викладені у відповіді на відзив на позовну заяву є неспроможними. Просить суд врахувати заперечення відповідача при вирішенні справи.

Позивач та його представник належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін, заперечень щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, не надали. В прохальній частині позовної заяви представник позивача просить суд проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Розглядати справу за відсутності представника позивача.

28.08.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від позивача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надійшла відповідь на відзив, де зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, наслідком чого стало звернення позивача до суду з вищевказаною позовною заявою. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06.05.2026 року відкрито провадження у даній справі та встановлено відповідачу 15-денний строк для подачі відзиву на позов з дня вручення йому данної ухвали, а позивачу – строк для подачі відповіді на відзив 5 днів з дня отримання відзиву. Позивач отримав відзив на позовну заву через підсистему «Електронний суд» 26.08.2026 року, отже, відповідь на відзив подано в межах встановленого 5-денного терміну по 31.08.2026 року. Детально ознайомившись з відзивом на позовну заяву, вважають його необґрунтованим та таким, який не спростовує підстави, які зазначені в позовній заяві та таким, що не підлягає взяттю до уваги, з огляду на наступне. 26.03.2019 року між АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник та/або відповідач) укладено Кредитний Договір № Z02.21840.005073199 (Договір). За казаним Договором відповідачу надано кредит на наступних умовах: сума кредиту27178.00 грн. (п.1.1), процентна ставка 1.99 % (п.1.3), строк кредиту 60 місяців (п.1.2). У п.1.3 Договору зазначено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 1,99% річних від залишкової суми кредиту. Згідно п.1.4 Договору за обслуговування кредиту банком, що включає в себе: - надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів в Україні, в Контакт-центрі Банку, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; - надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; - опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо. Позичальник оплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором (Графік щомісячних платежів). У розділі 2 Договору встановлено порядок повернення заборгованості та порядок розрахунків. 2.1 позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 60 щомісячних внесках включно до дня 2 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів Платежі здійснюватимуться на транзитний рахунок в банку, з якого проводиться погашення заборгованості за Договором у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за договором; 2) для погашення нарахованої заборгованості за Договором, строк сплати якої не минув; 3) для оплати штрафних санкцій (пені) згідно п.3.3.1 цього Договору; 4) для погашення іншої заборгованості (в т.ч. дострокове погашення заборгованості за кредитом). 2.2. Погашення простроченої заборгованості за цим Договором (крім штрафних санкцій) здійснюється шляхом списання банком з транзитного рахунку суми простроченої заборгованості в день надходження грошових коштів на рахунок обліку заборгованості. Погашення іншої заборгованості здійснюється в терміни погашення заборгованості визначені Графіком щомісячних платежів. 2.5. Нарахування процентів здійснюється 2 рази на місяць за методом «факт/факт», а плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати видачі кредиту. Нарахування процентів і плати за обслуговування кредитної заборгованості припиняється після повного повернення кредиту, а також у інших випадках, передбачених цим Договором. У Паспорті споживчого кредиту встановлено, що плата за обслуговування кредитної заборгованості становить 2,65% щомісячно від початкової суми кредиту. Відповідно до Графіку щомісячних платежів за кредитним договором встановлено порядок повернення кредиту, кількість, розмір та періодичність внесення, а саме: встановлено обов`язок позичальника сплачувати щомісячно до 2 числа на розрахунковий рахунок суму в розмірі 1196,46 грн. в кількості 59 таких платежів та останній 60 платіж розмірі 1207,40 грн., починаючи з 02.05.2019 року по 26.03.2024 року. Як вбачається з Виписки по рахунку, відповідач здійснювала погашення заборгованості невчасно та не в повному обсязі, а після 24.11.2020 року взагалі припинила вносити платежі на погашення заборгованості, чим порушувала умови Договору та у зв`язку з чим виникала прострочена заборгованість. При внесенні відповідачем платежів на розрахунковий рахунок, погашення заборгованості за Договором проводилася у черговості визначеній п.2.1 Договору. На даний час заборгованість за договором відповідачем не погашається, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Зазначає, що це свідчить про системне та тривале порушення відповідачем умов кредитування. Позичальник ігнорувала погоджений графік платежів, визначений Графіком щомісячних платежів до Договору, та здійснювала оплату з регулярними затримками. Внаслідок такої недобросовісної поведінки відповідача виникла прострочена заборгованість, нарахування та погашення якої відбувалося у суворій відповідності до черговості, встановленої пунктом 2.1 Договору. Зазначає, що оскільки внесені відповідачем кошти першочергово спрямовувалися на закриття вже наявних прострочених зобов`язань, а в подальшому відповідач взагалі припинила здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором, то це призвело до утворення заборгованості, що є прямим наслідком тривалого порушення відповідачем умов договору. 11.12.2025 року було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z02.21840.005073199 від 26.03.2019 року. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № Z02.21840.005073199. Позивачем, який набув право вимоги до відповідача за договором факторингу, не здійснювалось жодних нарахувань за Кредитним договором № Z02.21840.005073199 від 26.03.2019 року. Зазначає, що оскільки банк, правонаступником якого за договором відступлення прав вимоги є позивач, виконав всі передбачені кредитним договором умови щодо надання відповідачу кредитних коштів, а останній, за укладеним договором вказані грошові кошти отримав, однак свої зобов`язання щодо їх повернення відповідно до умов договору не виконав, то можна зробити висновок, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором. Підписавши кредитний договір, позичальник засвідчила факт добровільного та усвідомленого вступу в договірні правовідносини, взявши на себе повну відповідальність за виконання всіх узгоджених зобов`язань. Крім того, відповідач мала реальну можливість заздалегідь ознайомитися з усіма умовами кредитування, зважити фінансові ризики та обрати саме ті параметри правочину, які вважала для себе найбільш прийнятними та вигідними. Системне, тривале та добровільне виконання відповідачем своїх обов`язків, шляхом послідовної сплати тіла кредиту, відсотків та плати обслуговування, є беззаперечним конклюдентним підтвердженням її повної згоди з усіма умовами підписаного договору. Договір та його умови в судовому порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Послідовні дії позичальника з виконання договору протягом тривалого часу виключають його право на подальше заперечення цих же умов під час судового спору, оскільки такі заперечення прямо суперечать фундаментальному принципу добросовісності. На думку позивача, доводи відповідача є спрямованими виключно на ухилення від виконання законно взятих на себе фінансових зобов`язань. Щодо правомірності нарахування та стягнення плати за обслуговування кредитної заборгованості (комісії) зазначає, що згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Стаття 627 ЦК України додатково закріплює принцип свободи договору. Включаючи плату за обслуговування кредитної заборгованості (п.1.4 Договору), банк реалізував своє право на визначення ціни фінансової послуги, а позичальник, підписавши Договір, реалізувала своє право на прийняття таких умов. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Закон вимагає, щоб такі платежі були чітко розкриті споживачу до укладення договору. Банк виконав вимоги законодавства щодо прозорості та розкриття інформації. Договором чітко визначено перелік дій банку, що становлять сутність «обслуговування заборгованості», і позичальник погодилася сплачувати за них певну ціну як частину загальної вартості кредиту, тому така комісія є частиною правомірно погодженої ціни договору. Банк дотримався вимог щодо договірного інформування споживача, а позичальник ОСОБА_1 , розуміючи значення своїх дій, добровільно погодилася на такі умови. Її обізнаність з розміром, базою нарахування та строками сплати відповідної комісії беззаперечно підтверджується її власноручними підписами на Договорі та Паспорті споживчого кредиту. Вважає, що підстави для визнання вказаної умови договору недійсною чи несправедливою, відсутні, оскільки жодного обману чи приховування інформації з боку фінансової установи не було допущено. Щодо суми витрат на оплату правової допомоги позивача зазначає. У постанові від 19.02.2020 року по справі №755/9215/15-ц Велика Палата вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Вважає заперечення відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, такі твердження є припущеннями. Позивачем до матеріалів позовної заяви було належним чином долучено документи, які підтверджують обсяг, характер наданих юридичних послуг, а також їхню вартість. Зазначає, що позивачем обґрунтовано та доведено належним чином розмір та характер витрат на правову допомогу. Зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду. Вважає витрати такими, що повинні бути покладені на відповідача у встановленому позивачем розмірі. Просять суд позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

28.08.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Дашко І.В. надійшла постанова від 24.08.2026, винесена при примусовому виконанні виконавчого листа №176/1423/26 від 13.07.2026, виданого Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області, про закінчення виконавчого провадження, де зазначив, що 24.08.2026 р. від представника боржниці, якою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адвоката Лапшина В.В. отримано заяву про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку зі скасуванням заочного рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 09.06.2026 у справі №176/1423/26, на підставі якого судом було видано виконавчий лист №176/1423/23 від 13.07.2026. З огляду на зазначене, у зв`язку зі скасуванням рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, виконавче провадження підлягає закінченню, а заходи примусового виконання скасуванню. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 67727.28 гривень, сума стягненої винагороди приватного виконавця 8.72 грн.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, доходить висновку.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 26.03.2019 року між АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 (позичальник та/або відповідач) укладено Договір № Z02.21840.005073199 (Договір).

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору.

На підтвердження розміру заборгованості за Кредитним договором до позовної заяви додано виписку по рахунку та довідку-розрахунок заборгованості.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Отже, Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом.

Зазначена заборгованість відповідачем у встановленому законом порядку не спростована, доказів повернення кредитних коштів суду не надано.

Судом встановлено, що відповідачу порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 205 ЦК України - Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязаня, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.

Статтею 530 ЦК України, визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Зазначену позивачем заборгованість за договором, відповідач у встановленому законом порядку не спростувала, доказів повернення зазначених коштів суду не надала.

Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 22027.48 грн. підлягають задоволенню.

З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), яка становить 22027.48 грн.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1444.90 грн. судом встановлено.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

В силу положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1,2 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1,2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як було зазначено, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості складає 1444.90 грн., який не перевищує тіло кредиту, є співмірною із сумою основного боргу (тілом кредиту), яка становить 22027.48 грн. Зазначений розмір процентів за договором повністю відповідає погодженим сторонами умовам, не є очевидно завищеними, а тому підлягає стягненню в повному обсязі, що передбачено ч. 3 ст. 509 ЦК України та ч. 2 ст. 627 ЦК України, та відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 22027.48 грн., про стягнення заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1444.90 грн. за Договором № Z02.21840.005073199 від 26.03.2019 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про нарахування та стягнення з відповідача суми заборгованості за комісіями 25679.65 грн. суд дійшов висновку.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відтак, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі №686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).

Згідно з частинами першою, другою статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів“, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України „Про споживче кредитування“. Крім того, відповідно до статті 18 Закону України „Про захист прав споживачів“, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відтак, правових підстав для нарахування даної комісії у позивача не було.

За таких обставин, нарахування позивачем суми заборгованості за комісіями –25679.65 грн., є безпідставним, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Позовні вимоги ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" підлягають задоволенню частково, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), яка становить 22027.487 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, яка становить 1444.90 гривень, на загальну суму 23472,38 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, слід відмовити

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: 23472,38 грн. сума заборгованості за Договором № Z02.21840.005073199 від 26.03.2019 р.(заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), яка становить 22027.487 грн.+ заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, яка становить 1444.90 грн.) / 49152.03 грн. ціна позову = 0,4775465 х 100% = 47,7546% (47,75%).

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1271,42 грн. = (0,4775465 х 2662,40 грн. = 1271,4198016).

Окрім того, звідповідача на користь позивача слід стягнути витрати понесені на правову допомогу в розмірі: 7640,74 грн. = (0,4775465 х 16000 грн.=7640,744 грн.).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 141, 258, 259, 265,273,354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за Договором № Z02.21840.005073199 від 26.03.2019 р.у розмірі 23472,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1271,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7640,74 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 24.09.2026 року.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521).

Представник позивача: Сердійчук Ярослава Ярославівна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса:м. Київ, просп. Правди, 17-Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Адвокат Лапшин Володимир Валентинович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua