Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №176/2479/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2479/26

провадження №2/176/2047/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючої - судді Крамар О.М., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -

В С Т А Н О В И В:

17.06.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 04.10.2021 р. між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 (позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 8739266 (Договір).

04.10.2021 р. між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 (позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 0813-9741 (Договір).

04.10.2021 р. між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 (позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 5379421 (Договір).

Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору.

Відповідно до Договору Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором.

Відповідно до Розділу І Договору:

-розмір (сума) кредиту становить 10000.00 грн.;

-нарахування Кредитом процентів за користування кредитом здійснюється за

кожен день користування, з дати надання кредиту до його повного повернення на залишок фактичної заборгованості від наданої суми кредиту;

-Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк та сплатити

проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами 1.6 – 1.8 Кредитного договору;

-Строк дії Договору: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але

не більше 1 (одного) календарного року.

Щодо умов та порядку укладання Договору № 0813-9741 від 04.10.2021 р.

Як вбачається із змісту Кредитного договору, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (Правила) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був посередньо ознайомлений.

До укладення цього Договору Позичальник отримав від Кредитора інформацію, що визначена ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит в сумі 6500.00 грн. для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі – 2.0% в день.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Позичальник несе відповідальність перед Кредитодавцем за порушення умов даного Договору відповідно до вимог законодавства України та умов Договору і Правил.

У разі несвоєчасного повернення отриманого Кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти від неповерненої суми Кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Щодо умов та порядку укладення Договору № 5379421 від 04.10.2021.

Згідно п. 1.2. Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі, визначеному п.1.3. Договору (Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути отриманий Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі відповідно до умов Договору та Правил. Сума кредиту становить 5550.00 грн. Строк дії Договору до 23.04.2022 року.

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Позичальника, зазначений ним при укладенні Договору.

Відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема: у базовий період – за пільговою (акційною) процентною ставкою 1.69 відсотків за кожен день користування кредитом; - у спеціальний (або інший передбачений Договором) період – за стандартною процентною ставкою 3.0 відсотків за кожен день користування кредитом.

Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку дії Договору.

Умовами Договору передбачено, що всі істотні умови кредитування, у тому числі строки повернення кредиту, розмір процентної ставки, загальна вартість кредиту, графік платежів, визначаються у Договорі та Додатку до нього (Графіку платежів), який є його невід`ємною частиною.

Сторонами погоджено, що Позичальник має продовжити строк користування кредитом (пролонгацію) за умови виконання вимог, встановлених Договором та Правилами, зокрема шляхом сплати нарахованих процентів та/або інших платежів. У разі продовження строку користування кредитом проценти можуть нараховуватись за ставками, визначеними умовами Договору.

У разі невиконання або належного виконання Позичальником зобов`язань за Договором, Кредитодавець має право нараховувати проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов Договору, а також застосувати наслідки, передбачені чинним законодавством України.

Договір укладається в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему Кредитодавця (особистий кабінет Позичальника).

Розміщена в особистому кабінеті Позичальника інформація про умови кредитування та/або текст Договору є пропозицією (офертою) Кредитодавця укласти кредитний договір. Акцепт (прийняття пропозиції) здійснюється Позичальником шляхом підтвердження умов Договору із використанням одноразового ідентифікатора (SMS-коду), який надсилається на номер мобільного телефону Позичальника. Введення такого коду є електронним підписом Позичальника.

З моменту акцепту Договір вважається укладеним та таким, що має юридичну силу, рівнозначну письмовому договору, підписаному власноруч.

Після укладення Договір надається Позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті, а також може бути направлений на електронну пошту або інші засоби зв`язку, зазначені Позичальником.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошті у розмірі, встановленому Договором.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

29.11.2021 року було укладено договір № 29/11-1 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8739266.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8739266.

10.03.2026 року було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8739266.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 8739266.

28.10.2021 року було укладено договір № 02/10/2021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0813-9741.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0813-9741.

01.04.2026 року укладено договір № АК 01-04/2026 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5379421.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 5379421.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №8739266 від 04.10.2021р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 23652.19 грн., з яких:

-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 10000.00 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права

вимоги – 13470.00 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з

моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 0.00 грн.;

-заборгованість за пенею та/або штрафами – 0.00 грн.;

-заборгованість за комісіями – 0.00 грн.;

-інфляційні збитки – 160.00 грн.;

-нараховані 3% річних – 22.19 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 0813-9741 від 04.10.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 20735.00 грн., з яких:

-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 6500.00 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права

вимоги – 14235.00 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з

моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.;

-заборгованість за пенею та/або штрафами – 0.00 грн.;

-заборгованість за комісіями – 0.00 грн.;

-інфляційні збитки – 0.00 грн.;

-нараховані 3% річних – 0.00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 5379421 від 04.10.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 36939.80 грн., з яких:

-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5550.00 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права

вимоги – 31389.80 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з

моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 0.00 грн.;

-заборгованість за пенею та/або штрафами – 0.00 грн.;

-заборгованість за комісіями – 0.00 грн.;

-інфляційні збитки – 0.00 грн.;

-нараховані 3% річних – 0.00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної зави відповідно до розрахунку заборгованості, становить 81326,99 грн., з яких:

-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 22050.00 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права

вимоги – 59094.80 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з

моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 0.00 грн.;

-заборгованість за пенею та/або штрафами – 0.00 грн.;

-заборгованість за комісіями – 0.00 грн.;

-інфляційні збитки – 160.00 грн.;

-нараховані 3% річних – 22.19 грн.

Просять суд стягнути з боржника яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за вищевказаними Договорами у розмірі 81326.99 грн., понесені витрати за сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25000.00 грн.

В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК країни витребувана інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 13 липня 2026 року у цивільній справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням /виклику/ сторін в приміщенні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав. Просять розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача. При цьому у позові представник не заперечував щодо заочного розгляду справи з ухваленням заочного рішення.

Відповідачу, відповідно до вимог ЦПК України, за місцем його реєстрації направлялись копія ухвали судді про відкриття провадження у справі. Надано строк для подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзиву на позовну заяву.

20.07.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яреська Т.В. надійшла заява про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, де просять розгляд справи провести в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.07.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яреська Т.В. надійшла заява, де просять суд зупинити провадження у цивільній справі. Просять розглянути клопотання без участі відповідача та його представника.

22.07.2026 року ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яреська Т.В. про розгляд цивільної справи з повідомленням /викликом/ сторін, а також у задоволенні заяви про зупинення провадження у цивільній справі, відмовлено, про що повідомлено відповідачу та його представнику.

Відповідач ОСОБА_1 скористався своїм правом, подав відзив на позовну заяву, який надійшов до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області 20.07.2026 року. В обґрунтування свого відзиву на позов, відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Яресько Т.В. зазначили, що 13.07.2026 року відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами та ознайомився з матеріалами справи, так як зареєстрований в Електронному суді. Зазначають, що позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.10.2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 8739266 «Кредитний договір № 1», відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 10000 грн. За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконав зобов`язання за Кредитним договором № 1 щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку з чим за цим договором утворилася заборгованість у розмірі 23652,19 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту — 10000,00 грн.; заборгованості за процентами — 13470,00 грн.; інфляційних збитків — 160,00 грн.; 3% річних — 22,19 грн. Відповідач зазначає, що 29.11.2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення прав вимоги №29/11-1, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до Відповідача за Кредитним договором №1. 10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого, як стверджує позивач, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до Відповідача за Кредитним договором №1. 10.03.2026 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/26, відповідно до якого, за твердженням позивача, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №1. 04.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір №0813-9741 (надалі - «Кредитний договір №2»), відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 6500,00 грн., зі встановленням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 2,00% на день та строком кредитування 300 календарних днів. За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконав зобов`язання за Кредитним договором №2, у зв`язку з чим за цим договором утворилася заборгованість у розмірі 20735,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту — 6500,00 грн.; заборгованості за процентами — 14235,00 грн. Позивач зазначає, що 28.10.2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №02/10/2021, відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», як стверджує позивач, набуло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №2. Крім того, 04.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №5379421 (надалі - «Кредитний договір №3»), відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 5550,00 грн. Зазначають, що позивач посилається на те, що за умовами Кредитного договору №3 строк дії договору встановлено до 23.04.2022 року, а проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема у Базовий період — за пільговою процентною ставкою 1,69% за кожен день користування кредитом, а у Спеціальний період — за стандартною процентною ставкою 3,00% за кожен день користування кредитом. За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконав зобов`язання за Кредитним договором №3, у зв`язку з чим за цим договором утворилася заборгованість у розмірі 36939,80 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту — 5550,00 грн.; заборгованості за процентами — 31389,80 грн. 01.04.2026 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №АК 01-04/2026, відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», як стверджує Позивач, набуло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №3. Загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача за трьома кредитними договорами, становить 81326,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту — 22050,00 грн.; заборгованість за процентами — 59094,80 грн.; інфляційні збитки — 160,00 грн.; 3% річних – 22,19 грн. У зв`язку з викладеним ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 81326,99 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн. Зазначають, що відповідач не заперечує сам факт укладення Кредитних договорів № НОМЕР_2 , №08139741 та №5379421, а також не заперечує факт отримання кредитних коштів за вказаними договорами. Разом із тим, відповідач не погоджується із заявленим позивачем розміром заборгованості, оскільки вважає його завищеним, таким, що не відповідає умовам кредитних договорів, фактичним обставинам справи та наданим позивачем доказам. У зв`язку з цим відповідач визнає позовні вимоги лише частково в межах тіла кредиту. 2.1. Щодо заборгованості за Кредитним договором № 5379421. 2.1.1. Щодо невідповідності розрахунку заборгованості умовам Кредитного договору та Графіку платежів. Відповідач вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за Кредитним договором №5379421 від 04.10.2021 року не відповідає погодженим сторонами умовам Кредитного договору та Графіку платежів, який є його невід`ємною частиною, а тому не може вважатися належним доказом заявленого позивачем розміру заборгованості. Відповідач не заперечує факт укладення 04.10.2021 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 Договору про надання кредиту №5379421, а також не заперечує факт отримання кредитних коштів у розмірі 5550,00 грн. Разом із тим, відповідач не погоджується із заявленим позивачем розміром заборгованості за цим договором, а саме із сумою 36939,80 грн., з яких 5550,00 грн. становить тіло кредиту, а 31389,80 грн. – проценти за користування кредитом. Реальний спір у цій частині полягає не у факті укладення Кредитного договору та не у факті отримання кредитних коштів, а у тому, чи відповідає заявлена позивачем сума процентів погодженому сторонами Графіку платежів. Відповідно до п.1.3 Кредитного договору № 5379421 «сума кредиту складає 5550,00 грн.». Відповідно до п. 1.6 Кредитного договору № 5379421 «розрахунок зобов`язань позичальника, строки виконання зобов`язань, умови кредитування, дати початку періодів, дати платежів, загальні суми платежів, основна сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір процентної ставки, орієнтовна реальна річна процентна ставка, абсолютне значення подорожчання кредиту та орієнтовна загальна вартість кредиту зазначаються у Графіку платежів, який є Додатком № 1 до цього Договору». Саме Графік платежів конкретизує фінансові умови Кредитного договору: періоди кредитування, суму основного боргу в кожному періоді, суму процентів, розмір платежів та загальну вартість кредиту для споживача. Відповідно до п. 1.7.2 Кредитного договору № 5379421 за Загальними умовами кредитування процентні ставки визначені таким чином: «у базовий період протягом 21 календарного дня з 04.10.2021 року до 25.10.2021 року включно – 1,69% за один день користування кредитом; у спеціальний період протягом 180 календарних днів з 26.10.2021 року до 23.04.2022 року включно – 3% за один день користування кредитом». При цьому у самому п.1.7.2 Кредитного договору прямо зазначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 7525,10 грн. Графік платежів як Додаток № 1 до Кредитного договору деталізує, за рахунок яких складових формується ця сума. Зі змісту Графіку платежів вбачається, що за загальними умовами кредитування у базовий період з 04.10.2021 року до 25.10.2021 року позичальник зобов`язаний сплатити загальну суму платежу у розмірі 7518,70 грн., яка складається з: - основної суми кредиту – 5549,00 грн.; - процентів за користування кредитом – 1969,70 грн. Натомість у спеціальний період з 26.10.2021 року до 23.04.2022 року Графік платежів визначає іншу базу нарахування процентів. У цьому періоді основна сума кредиту, що залишається непогашеною, становить 1,00 грн., а проценти за користування цією сумою нараховуються за спеціальною ставкою 3% на день і в загальному підсумку складають 5,40 грн. Таким чином, за Графіком платежів за весь строк дії Кредитного договору за загальними умовами кредитування сторони погодили: - загальну суму платежів – 7525,10 грн.; - основну суму кредиту – 5550,00 грн.; - проценти за користування кредитом – 1975,10 грн. Саме ці показники — 5549,00 грн.основного боргу та 1969,70 грн. процентів за Базовий період, а також 1,00 грн основного боргу і 5,40 грн. процентів за Спеціальний період — формують погоджену сторонами загальну вартість кредиту за Загальними умовами у розмірі 7525,10 грн. Отже, у системному зв`язку п. 1.6, п. 1.7 Кредитного договору та Графіку платежів сторони погодили не лише процентні ставки, а й базу їх застосування. За умовами Графіку платежів на дату 25.10.2021 року Позичальник мав обов`язок повернути 5549,00 грн. основного боргу та сплатити 1969,70 грн процентів за Базовий період. Починаючи з 26.10.2021 року, у Спеціальний період, у користуванні Позичальника за Графіком платежів залишається 1,00 грн основної суми кредиту, на яку і нараховуються проценти за ставкою 3% на день. Такий розрахунок прямо відповідає арифметиці Графіку платежів: 1,00 грн ? 3% ? 180 днів = 5,40 грн. Зазначені умови також узгоджуються з Паспортом споживчого кредиту, в якому вказано, що строк кредитування за Загальними умовами становить 201 день, загальні витрати за кредитом становлять 1975,10 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача становить 7525,10 грн, а порядок повернення кредиту передбачає два платежі: до 25.10.2021 року — 7518,70 грн та до 23.04.2022 року — 6,40 грн. Таким чином, Паспорт споживчого кредиту додатково підтверджує ті ж самі умови, які сторони погодили у Кредитному договорі та Графіку платежів. Натомість із поданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що Первісний кредитор фактично нараховував проценти за ставкою 3% на день на всю суму кредиту 5550,00 грн, у зв`язку з чим щоденна сума нарахування становила 166,50 грн. Тобто кредитор застосував передбачену договором спеціальну процентну ставку 3%, але застосував її до іншої бази нарахування, ніж та, що визначена у Графіку платежів. Саме ця підміна бази нарахування призвела до збільшення процентів до 313898,80 грн. При цьому спір у цій справі не зводиться до питання про те, чи була передбачена Кредитним договором ставка 3% у Спеціальний період. Така ставка у договорі дійсно зазначена. Однак процентна ставка сама по собі не визначає кінцевий розмір боргу без встановлення бази її застосування. У цій справі таку базу прямо визначено у Графіку платежів. Якщо б сторони дійсно погодили, що у Спеціальний період проценти за ставкою 3% на день нараховуються на всю суму кредиту 5550,00 грн. протягом 180 днів, то така модель мала б бути прямо відображена у Графіку платежів, оскільки вона істотно змінює загальну суму платежів, суму процентів та загальну вартість кредиту. Однак такої моделі в Графіку платежів немає. Навпаки, Графік платежів прямо визначає, що у Спеціальний період основна сума кредиту становить 1,00 грн., проценти за користування кредитом — 5,40 грн., а загальна сума платежу — 6,40 грн. Позивач не може використовувати з Кредитного договору лише положення про ставку 3% у Спеціальний період та одночасно ігнорувати той самий Графік платежів, у якому визначено, що у спеціальний період така ставка застосовується до залишку основної суми кредиту 1,00 грн., а не до всієї суми кредиту 5550,00 грн. Заявлена позивачем сума процентів у розмірі 31389,80 грн. ґрунтується не на Графіку платежів, а на односторонньому деталізованому розрахунку первісного кредитора. використовувати з Кредитного договору лише положення про ставку 3% у Спеціальний період та одночасно ігнорувати той самий Графік платежів, у якому Такий односторонній розрахунок заборгованості не є додатком до Кредитного договору, не є Графіком платежів, не підписувався Відповідачем та не підтверджує погодження Відповідачем інших умов кредитування, ніж ті, що прямо визначені у Кредитному договорі та Додатку №1 «Графік платежів». Кредитор не може після укладення Кредитного договору в односторонньому порядку змінити погоджену сторонами загальну вартість кредиту, змінити базу нарахування процентів або замінити Графік платежів власним внутрішнім розрахунком.Окремо слід звернути увагу, що позивач не надав суду жодної додаткової угоди, нового графіка платежів, документа про реструктуризацію заборгованості або будь- якого іншого документа, яким Відповідач погодив би іншу загальну вартість кредиту, іншу базу нарахування процентів у Спеціальний період або інший розмір процентів, ніж ті, що визначені у Кредитному договорі та Графіку платежів. Відсутність такого документа має істотне значення, оскільки позивач фактично просить суд стягнути з відповідача не ті проценти, які прямо передбачені Графіком платежів, а значно більшу суму процентів, сформовану на підставі одностороннього розрахунку кредитора. За таких обставин поданий Позивачем розрахунок заборгованості не відповідає прямо визначеним умовам Кредитного договору та Графіку платежів, суперечить погодженій загальній вартості кредиту за Загальними умовами та включає проценти, які в заявленому розмірі договором не передбачені. Отже, цей розрахунок не може розглядатися як належний та допустимий доказ розміру заборгованості позичальника за Кредитним договором №5379421.Відсутність належних доказів нарахування процентів відповідно до умов Кредитного договору та Графіку платежів свідчить про недоведеність позовних вимог у частині стягнення заявленої суми процентів за Кредитним договором №5379421 та має бути врахована судом при вирішенні питання про обґрунтованість позову в цілому. Щодо невідповідності розрахунку позивача вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Наведені у попередньому пункті обставини свідчать не лише про невідповідність розрахунку Позивача умовам Кредитного договору та Графіку платежів, а й про його суперечність імперативним вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальна вартість кредиту для споживача — це сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом, які споживач зобов`язаний сплатити кредитодавцю згідно з договором про споживчий кредит. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» реальна річна процентна ставка — це загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів. Отже, проценти за користування кредитом є вартісним елементом кредиту, який повинен бути належним чином відображений у договорі, врахований у загальній вартості кредиту та розкритий споживачу до або під час укладення договору. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит мають зазначатися, зокрема, орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору. При цьому всі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит має зазначатися порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів. З аналізу наведених норм вбачається, що кредитодавець зобов`язаний розкрити споживачу не лише розмір процентної ставки, а й усю фінансову модель її застосування: порядок повернення кредиту, базу нарахування процентів, кількість та розмір платежів, загальні витрати за кредитом і загальну вартість кредиту для споживача. У цій справі такою розкритою та погодженою моделлю є модель, відображена у Кредитному договорі та Графіку платежів: загальна вартість кредиту за Загальними умовами кредитування становить 7525,10 грн, а загальна сума процентів за весь строк кредитування становить 1975,10 грн. Натомість позивач фактично обґрунтовує позовні вимоги іншою моделлю розрахунку, за якою проценти у Спеціальний період нараховуються не на суму 1,00 грн, визначену у Графіку платежів, а на всю суму кредиту 5550,00 грн. Саме така інша модель розрахунку призвела до заявлення позивачем процентів у розмірі 31389,80 грн. Однак така модель не була належним чином розкрита відповідачу як споживачу. Вона не була прямо зазначена у Кредитному договорі, не була відображена у Графіку платежів та не була врахована при визначенні орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача. Якщо кредитодавець вважав, що у Спеціальний період проценти за ставкою 3% на день мають нараховуватися на всю суму кредиту протягом 180 днів, таке припущення мало бути прямо зазначене у договорі та відображене у Графіку платежів, оскільки воно істотно впливає на загальні витрати за кредитом і загальну вартість кредиту для споживача. Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані у відповідних розрахунках, зазначених у договорі про споживчий кредит. У даній справі проценти у розмірі 31389,80 грн не були зазначені у Кредитному договорі та не були враховані у Графіку платежів як вартісний елемент кредиту, який відповідач зобов`язаний сплатити кредитодавцю. Фактично позивач просить суд стягнути проценти, розраховані за припущенням, яке не було розкрите споживачу під час укладення Кредитного договору та не було включене до погодженої сторонами загальної вартості кредиту. Такий підхід суперечить меті Закону України «Про споживче кредитування», яка полягає у тому, щоб споживач до укладення договору розумів реальну вартість кредиту, структуру платежів та фінансові наслідки користування кредитними коштами. Кредитодавець як професійний учасник ринку фінансових послуг не може спочатку зазначити у Графіку платежів одну загальну вартість кредиту, а після виникнення спору обґрунтовувати вимоги іншим розрахунком, який істотно збільшує суму зобов`язання споживача. За таких обставин вимога Позивача про стягнення процентів у розмірі 31389,80 грн. ґрунтується не на належним чином розкритих та погоджених умовах договору споживчого кредиту, а на альтернативній моделі розрахунку, яка не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Отже, розрахунок заборгованості, поданий позивачем, не може бути покладений в основу задоволення позову в частині стягнення процентів у розмірі 31389,80 грн. 2.1.2. Щодо застосування принципу contra proferentem та необхідності тлумачення умов Кредитного договору на користь споживача. Відповідач вважає, що умови Кредитного договору №5379421 та Графіку платежів чітко визначають порядок нарахування процентів у Спеціальний період: спеціальна процентна ставка 3% застосовується до залишку основної суми кредиту 1,00 грн, визначеного у Графіку платежів. Разом із тим, якщо суд вважатиме, що між положенням Кредитного договору про спеціальну процентну ставку 3% та показниками Графіку платежів існує неоднозначність щодо бази нарахування процентів у Спеціальний період, така неоднозначність не може тлумачитися на користь кредитодавця. У такому випадку відповідні умови Кредитного договору мають тлумачитися на користь відповідача як споживача та слабшої сторони у спірних правовідносинах. У даному випадку текст Кредитного договору, Правил надання кредиту, Паспорта споживчого кредиту та Графіку платежів був сформований саме кредитодавцем — ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ». Відповідач як споживач не брав участі у формуванні тексту договору, не визначав структуру Графіку платежів, не розраховував орієнтовну загальну вартість кредиту та не формулював умови щодо порядку застосування процентних ставок. Отже, саме кредитодавець як професійний учасник ринку фінансових послуг повинен нести ризик неясності, неточності або внутрішньої суперечності умов договору, який він самостійно підготував та запропонував споживачу для приєднання. Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»: «Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача». Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Отже, Кредитний договір №5379421 має тлумачитися не ізольовано за одним пунктом про процентну ставку, а системно, у сукупності з Графіком платежів, умовами про загальну вартість кредиту, загальні витрати та порядок сплати платежів. У відносинах споживчого кредитування такою слабшою стороною є саме споживач — позичальник. У цій справі Позивач фактично наполягає на тлумаченні Кредитного договору, за яким спеціальна процентна ставка 3% у Спеціальний період застосовується до всієї суми кредиту 5550,00 грн. Водночас таке тлумачення не узгоджується з Графіком платежів, у якому для Спеціального періоду прямо визначено іншу базу нарахування процентів — 1,00 грн основної суми кредиту. Відповідач, підписуючи Кредитний договір та Графік платежів, міг обґрунтовано виходити з того, що його зобов`язання визначаються саме тими сумами і структурою платежів, які зазначені у Графіку платежів, а не майбутнім одностороннім розрахунком кредитора. Саме таке тлумачення відповідає змісту Графіку платежів, погодженій сторонами загальній вартості кредиту та інформації, яка була розкрита Відповідачу як споживачу при укладенні Кредитного договору. За таких обставин будь-які сумніви щодо змісту та порядку застосування умов Кредитного договору можуть тлумачитися лише на користь відповідача як споживача та слабшої сторони у спірних правовідносинах, а не на користь професійного кредитора, який самостійно сформулював умови типового договору. Інакший підхід означав би, що кредитодавець може сформулювати договір таким чином, щоб у Графіку платежів показати споживачу одну загальну вартість кредиту, а в суді посилатися на інший спосіб розрахунку, який збільшує суму зобов`язання у декілька разів. Такий підхід суперечить принципу добросовісності, спеціальному законодавству про захист прав споживачів та самому призначенню Графіку платежів як документа, що має чітко і зрозуміло визначати фінансові наслідки кредиту для споживача. Отже, навіть у разі наявності сумнівів щодо порядку застосування спеціальної процентної ставки 3% у Спеціальний період, такі сумніви мають тлумачитися на користь відповідача. Відповідно, розрахунок позивача, який ґрунтується на тлумаченні умов Кредитного договору на користь кредитора та всупереч Графіку платежів, не може бути покладений в основу задоволення позову в частині стягнення процентів у розмірі 31389,80 грн. 2.1.2. Щодо неспівмірності та несправедливості заявленої суми процентів за Кредитним договором №5379421. Відповідач наполягає на тому, що заборгованість за Кредитним договором №5379421 має визначатися відповідно до умов Кредитного договору та Графіку платежів, з огляду на що вимоги Позивача про стягнення процентів у розмірі 31389,80 грн. є необґрунтованими. Разом із тим, навіть у випадку, якщо суд дійде висновку про можливість нарахування процентів за розрахунковою логікою Позивача, заявлений Позивачем розмір процентів є очевидно непропорційним, несправедливим та таким, що створює для відповідача як споживача непомірний фінансовий тягар. Як вбачається з матеріалів справи, за Кредитним договором №5379421 відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 5550,00 грн. Водночас позивач просить стягнути з відповідача проценти у розмірі 31389,80 грн., тобто суму, яка більш ніж у п`ять разів перевищує розмір отриманого кредиту. Такий розмір процентів не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, які відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України є загальними засадами виконання зобов`язань. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Разом із тим, свобода договору у споживчих правовідносинах не є абсолютною. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, однак у договорах за участю фізичної особи — споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Згідно з ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів. Отже, у спорах щодо споживчого кредитування суд має оцінювати не лише формальну наявність у договорі процентної ставки, а и те, чи не призводить її застосування до очевидного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. У цій справі заявлена Позивачем сума процентів у розмірі 31389,80 грн за кредитом у розмірі 5550,00 грн. фактично перетворює проценти із плати за користування кредитом на джерело отримання кредитором невиправданого прибутку та непомірний тягар для споживача. Відповідач є фізичною особою — споживачем кредитної послуги, а ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» є професійним учасником ринку фінансових послуг, який самостійно розробив умови Кредитного договору, Правил, Паспорта споживчого кредиту та Графіку платежів. Саме кредитодавець визначив структуру договору, порядок викладення умов кредитування, процентні ставки, періоди їх застосування та спосіб розрахунку загальної вартості кредиту. За таких обставин ризик того, що сформована кредитодавцем фінансова конструкція договору призводить до непропорційного збільшення боргу споживача, не може покладатися виключно на відповідача. Більше того, сама позиція позивача у цій справі підтверджує, що умови кредитування не забезпечили для споживача достатньої прозорості щодо дійсного розміру можливих нарахувань. З одного боку, Графік платежів передбачає загальну вартість кредиту за Загальними умовами у розмірі 7525,10 грн. З іншого боку, позивач просить суд стягнути за цим самим договором 36939,80 грн., посилаючись на односторонній розрахунок первісного кредитора. Така різниця між сумою, яка випливає з погодженого Графіку платежів, та сумою, заявленою у позові, є істотною і не може вважатися звичайним або справедливим наслідком виконання договору споживчого кредиту. Наявність у кедитодавця можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми процентів спотворює їх правове призначення, оскільки вони перестають бути розумною платою за користування кредитними коштами та фактично перетворюються на спосіб покладення на споживача непропорційного фінансового обтяження. Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Хоча заявлені позивачем проценти формально визначені як проценти за користування кредитом, у спірних правовідносинах їх розмір та спосіб нарахування фактично виконують функцію надмірного фінансового обтяження споживача після невиконання ним зобов`язання у Базовий період. Тому до таких нарахувань мають застосовуватися загальні критерії справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності. У цій справі заявлена позивачем сума процентів у розмірі 31389,80 грн є неспівмірною сумі отриманого кредиту 5550,00 грн, суперечить принципам розумності та добросовісності, а також є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду відповідачу як споживачу фінансової послуги. Такі проценти не можуть розглядатися як справедлива та пропорційна плата за користування кредитом, оскільки їх розмір більш ніж у п`ять разів перевищує суму фактично отриманих кредитних коштів.Тому, якщо суд не погодиться з доводами відповідача про необхідність визначення заборгованості виключно відповідно до Кредитного договору та Графіку платежів, суд має врахувати очевидну непропорційність заявлених процентів та зменшити їх розмір до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів. В іншій частині вимоги позивача про стягнення процентів за Кредитним договором №5379421 є неспівмірними, несправедливими та такими, що не підлягають задоволенню. 2.1.2. Щодо неможливості нарахування процентів за Кредитним договором №5379421 у період проходження відповідачем військової служби. Окремо відповідач звертає увагу суду на те, що навіть у випадку, якщо суд не погодиться з доводами відповідача щодо необхідності визначення заборгованості за Кредитним договором №5379421 відповідно до Графіку платежів, заявлена позивачем сума процентів у будь-якому разі підлягає зменшенню на суму процентів, нарахованих у період проходження відповідачем військової служби. Відповідач проходив військову службу у період, який охоплює, зокрема, період з 26.02.2022 року по 23.04.2022 року. Отже, на момент нарахування частини спірних процентів за Кредитним договором №5379421 Відповідач мав статус військовослужбовця та проходив військову службу під час особливого періоду. У зв`язку з цим на відповідача поширюються гарантії, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема щодо ненарахування процентів за користування кредитом. Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:«Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, — штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються». Таким чином, на відповідача поширюються пільги, встановлені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період — це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або з моменту введення воєнного стану в Україні чи в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Аналогічне визначення особливого періоду наведено у статті 1 Закону України «Про оборону України». Отже, у період проходження відповідачем військової служби проценти за користування кредитом за Кредитним договором №5379421 не могли нараховуватися. З наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором №5379421 вбачається, що первісний кредитор після 26.10.2021 року здійснював нарахування процентів за ставкою 3% на день на всю суму кредиту 5550,00 грн, у зв`язку з чим щоденна сума нарахування становила 166,50 грн. При цьому такі нарахування продовжували здійснюватися, зокрема, у період з 26.02.2022 року по 23.04.2022 року, тобто в період проходження відповідачем військової служби. Кількість днів у зазначеному періоді становить 57 днів. Отже, навіть за розрахунковою логікою позивача, проценти, нараховані за період проходження відповідачем військової служби, складають: 166,50 грн ? 57 днів = 9490,50 грн. Вказана сума не підлягала нарахуванню та не може бути включена до складу заборгованості відповідача за Кредитним договором №5379421. Таким чином, навіть якщо суд не погодиться з доводами Відповідача щодо визначення заборгованості відповідно до Графіку платежів, заявлена позивачем сума процентів у розмірі 31389,80 грн. у будь-якому разі підлягає зменшенню щонайменше на 9490,50 грн. У такому випадку розмір процентів за Кредитним договором №5379421 не може перевищувати 21899,30 грн.: 31389,80 грн. – 9490,50 грн. = 21899,30 грн. Відповідно, навіть за розрахунковою логікою позивача, загальний розмір заборгованості за Кредитним договором №5379421 не може перевищувати 27449,30 грн., з яких: 5550,00 грн. — заборгованість за тілом кредиту; 21899,30 грн. — проценти за користування кредитом після виключення процентів, нарахованих за період проходження відповідачем військової служби. В іншій частині проценти за Кредитним договором №5379421 є такими, що нараховані всупереч прямій законодавчій забороні та не підлягають стягненню з відповідача. 2.2.Щодо недоведеності заявленого розміру заборгованості за Кредитним договором №0813-9741 Позивач заявляє до стягнення за Кредитним договором №0813-9741 від 04.10.2021 року заборгованість у розмірі 20735,00 грн., з яких: 6500,00 грн. — заборгованість за тілом кредиту; 14235,00 грн. — заборгованість за процентами. Відповідач не заперечує факт укладення Кредитного договору №0813-9741 та отримання кредитних коштів у розмірі 6500,00 грн. Водночас відповідач не погоджується із заявленим позивачем розміром процентів за цим договором, оскільки матеріали справи не підтверджують належними, допустимими та достатніми доказами нарахування процентів саме у розмірі 14235,00 грн. Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. При цьому відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Отже, Позивач як новий кредитор має право вимагати від відповідача лише ту заборгованість, яка реально існувала у первісного кредитора, була належним чином сформована за умовами Кредитного договору та підтверджена відповідними доказами. Сам факт переходу права вимоги не звільняє позивача від обов`язку довести розмір заборгованості, яку він просить стягнути. З наданого позивачем розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», вбачається, що за Кредитним договором №0813-9741 первісний кредитор визначив заборгованість за процентами у розмірі 10270,00 грн. Зокрема, із зазначеного розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися виходячи із щоденної суми 130,00 грн., а загальна сума процентів, відображена первісним кредитором у розрахунку, становить 10270,00 грн. Натомість у позовній заяві позивач просить стягнути за цим самим Кредитним договором проценти у розмірі 14235,00 грн. Таким чином, між сумою процентів, визначеною у розрахунку первісного кредитора, та сумою процентів, заявленою позивачем до стягнення, існує різниця у розмірі 3965.0 грн.: 14235.0 грн. – 10270,00 грн. = 3965,00 грн. Вказана різниця не підтверджена жодним належним розрахунком. Матеріали справи не містять документа, з якого можна було б встановити, за який саме період, за якою ставкою, на яку суму основного боргу та на якій договірній підставі були додатково нараховані проценти у розмірі 3965,00 грн. Також матеріали справи не містять доказів того, що після складення розрахунку первісного кредитора були укладені додаткові угоди, змінені умови кредитування, погоджений новий графік платежів, проведена реструктуризація або здійснені інші дії, які могли б обґрунтовувати збільшення суми процентів із 10270,00 грн. до 14235.0 грн. За таких обставин позивач фактично просить суд стягнути з відповідача суму процентів, походження якої не розкрите та не підтверджене матеріалами справи. Саме по собі зазначення більшої суми заборгованості у позовній заяві, витягу з реєстру боржників або іншому похідному документі не може замінити належного розрахунку заборгованості за кредитним договором. Реєстр боржників може підтверджувати факт включення певної вимоги до предмета відступлення, однак не є самостійним доказом правильності нарахування процентів, оскільки не містить деталізації періодів нарахування, ставок, бази нарахування та договірних підстав формування кожної складової заборгованості. Інакше кажучи, реєстр боржників або зазначена у ньому сума не доводить, що саме така сума процентів була правомірно нарахована первісним кредитором відповідно до умов Кредитного договору. Особливе значення у цій справі має те, що наданий Позивачем розрахунок саме первісного кредитора не підтверджує заявлену у позові суму процентів 14235,00 грн., а навпаки — містить інший розмір процентів, а саме 10270,00 грн. Тобто докази самого позивача у цій частині є внутрішньо неузгодженими: один документ свідчить про нарахування процентів у розмірі 10270,00 грн., тоді як у позові заявлено до стягнення 14235,00 грн. За наявності такої розбіжності суд не може самостійно припускати походження додаткових 3965,00 грн., замінювати собою позивача у виконанні обов`язку доказування або здійснювати власний розрахунок на користь сторони, яка не надала належних доказів. У цій справі предметом доказування є не лише факт укладення Кредитного договору №0813-9741 та факт переходу права вимоги до Позивача, а й конкретний розмір заборгованості, її складові, періоди нарахування процентів, застосовані ставки та договірні підстави такого нарахування. Позивач цього обов`язку у частині процентів понад 10270,00 грн. не виконав. Наданий Позивачем розрахунок первісного кредитора дозволяє встановити лише суму процентів у розмірі 10270,00 грн. , тоді як додаткова сума 3965,00 грн. є недоведеною. За таких обставин розмір заборгованості за Кредитним договором №08139741, який може бути підтверджений наданими Позивачем доказами, становить не більше 16770,00 грн., з яких: 6500,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 10270,00 грн. – проценти за користуванням кредитом. За своєю правовою природою, Договір № 0813-9741 є не договором кредитної лінії, а кредитним договором, зокрема позичальнику надані грошові кошти на умовах оплатності та строковості. Окрему увагу Суду звертають на Паспорт споживчого кредиту, який містить Графу «Заявлений строк» - Заявлений строк обирається споживачем до укладення Договору відкриття кредитної лінії з урахуванням його побажань від 1 до 30 календарних днів. Натомість Строк кредитування вказано - 300 днів. Тобто позичальник міг обрати лише строк кредитування від 1-30 днів, натомість кредитор встановив строк 300 днів, що призвело до завищення заборгованості. Окрім того, в Графі «Загальні витрати за кредитом, грн.» зазначено: «У випадку кредитування на суму 1000 гривень протягом всього строку кредитування із розрахунку застосування Стандартної ставки 3% в день, загальні витрати за кредитом становитимуть не більше 9000 гривень. У разі дострокового погашення кредиту загальні витрати за кредитом зменшуються пропорційно фактичному строку користування коштами. У випадку застосування Пільгової та Зниженої ставки загальні витрати за кредитом зменшуються.». Згідно зі статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності. До укладення договору про споживчий кредиткредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою). Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин). З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. В порушення норм законодавства, кредитором було складено Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію, що вводить позичальника в оману. Таким чином нарахований Позивачем розмір процентів є явно неспівмірним із сумою основного боргу, становить надмірний та невиправданий майновий тягар для Відповідача, порушує принципи добросовісності та розумності. 2.3. Щодо несправедливості процентів за Кредитним договором №8739266. Щодо Кредитного договору №8739266 від 04.10.2021 року, укладеного з ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», Позивач стягує: 10000,00 грн. — заборгованість за тілом кредиту; 13470,00 грн — заборгованість за процентами; 160,00 грн. — інфляційні втрати; 22,19 грн. — 3% річних. За умовами Кредитного договору № 8739266 від 04.10.2021 року ТОВ «БІ ЕЛ ДЖІ МІКРОФІНАНС» надало Відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 60 календарних днів. Договором установлено диференційовану процентну ставку: з першого по тридцятий день користування кредитом — 1,99 % за кожен день; з тридцять першого по шістдесятий день користування кредитом — 2,50 % за кожен день. Унаслідок застосування зазначених ставок до суми кредиту 10 000,00 грн. за 60 календарних днів Первісним кредитором нараховано 13 470,00 грн. процентів. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, зазначена безпосередньо у Договорі, становить 17 845,46 %, а загальна вартість кредиту визначена в розмірі 23 470,00 грн. Отже, лише за 60 днів користування кредитом розмір процентів становив 134,7 % від фактично отриманої суми кредиту, а проценти на 3 470,00 грн. перевищують суму основного боргу. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства. Стаття 627 ЦК України передбачає свободу договору, однак така свобода реалізується з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю споживача свобода договору додатково обмежується законодавством про захист прав споживачів. Отже, принцип свободи договору не є безумовним та не надає кредитодавцю права встановлювати і вимагати стягнення будь-якої плати незалежно від її економічної обґрунтованості, співмірності із сумою кредиту та тривалістю користування коштами.Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умова договору є несправедливою, якщо всупереч принципу добросовісності її наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. У спірних правовідносинах такий істотний дисбаланс виявляється у тому, що кредитодавець, надавши Відповідачу 10 000,00 грн лише на 60 днів, вимагає сплатити 13 470,00 грн як плату за користування цими коштами. При цьому ставка не лише є надзвичайно високою, а й збільшується з 1,99 % до 2,50 % за день протягом другої половини строку кредитування, хоча сума фактично наданих коштів не збільшується і жодна додаткова послуга споживачу не надається. Проценти за кредитом за своєю правовою та економічною природою є платою за тимчасове користування коштами. Вони мають забезпечувати кредитодавцю справедливу винагороду, однак не повинні перетворювати короткостроковий споживчий кредит на механізм утворення надмірного боргового навантаження, за якого плата за користування коштами протягом двох місяців перевищує суму самих коштів. Крім того, умови Договору не забезпечують повної та однозначної прозорості для споживача. При визначеному строку кредитування 60 днів та кінцевій даті повернення кредиту 03.12.2021 року в пункті 1.8 Договору одночасно зазначено рекомендовану дату повернення 03.11.2021 року, але наведено суму 23 470,00 грн., яка включає проценти, розраховані за весь 60-денний строк. Така невідповідність стосується безпосередньо загальної вартості кредиту та ускладнює однозначне розуміння споживачем фінансових наслідків укладення Договору. За таких обставин вимога про стягнення 13 470,00 грн. процентів за користування кредитом у сумі 10 000,00 грн. протягом 60 днів є очевидно непропорційною сумі отриманих коштів, тривалості кредитування та економічній суті процентів як плати за користування кредитом. Щодо судових витрат зазначають, що Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України: «Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.». Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що: «До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу». Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України: «1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплатів порядку компенсацїї витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги». 3.1. Щодо витрат Відповідача на правничу (правову) допомогу. Представництво інтересів Відповідача здійснював адвокат Яресько Тарас Віталійович на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.06.2026 року №26138 (надалі — «Договір»). Відповідно до п.3.1 Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правничу (правову) допомогу, визначається Сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін. 18.06.2026 року між Відповідачем та адвокатом Яресько Т.В. було укладено Додаток №1 до даного Договору. Відповідно до п.1 Додатку №1 до Договору: «Даний Додаток визначає порядок оплати правничої (правової) допомоги (надалі — «Гонорар») Адвокату за: надання правничої допомоги щодо супроводження даної судової справи в суді І інстанції. Адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції, відповідно до підсудності справи.». Відповідно до п.2 Додатку №1 до Договору: «Вартість послуг за домовленістю Сторін складає фіксований Гонорар у сумі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).». При цьому, відповідно до п.2.1 Додатку №1 до Договору: «За домовленості Сторін до зазначеної в п.2 даного Додатку суми Фіксованого Гонорару не входить вартість участі Адвоката в судових засіданнях в режимі ВКЗ, що складає 1000,00 грн. (одну тисячу гривень 00 копійок) за кожне судове засідання, що сплачується окремо в порядку, узгодженому Сторонами щодо сплати Гонорару.». Пунктами 7.1-7.3 Додатку №1 до Договору встановлено, що правова допомога вважається наданою після підписання Сторонами Акту приймання-передачі послуг, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності). Адвокат надає Клієнту Акт приймання-передачі послуг, в якому зазначається детальний зміст наданої правової допомоги (за необхідності), розмір Гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокатом понад узгоджену суму Гонорару (якщо такі мали місце). Клієнт зобов`язаний протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання Акту приймання-передачі послуг підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту. Таким чином, заявлені витрати на правничу допомогу не відповідають фактичним обставинам справи, її складності, обсягу виконаних робіт та принципу розумності, передбаченому ч.4 ст.137 ЦПК України. Враховуючи масовий та шаблонний характер справ, витрати на усну консультацію, складання позовної заяви та письмову послугу з вивчення документації Клієнта, просять визнати необґрунтованими та зменшити до 1000 грн. Просять позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково та стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 22050,00 грн., з яких: за Кредитним договором №8739266 від 04.10.2021 року – 23652,19 грн., з яких: 10000 грн. – заборгованість за тілом кредиту. За Кредитним договором №0813-9741 від 04.10.2021 року — 16770,00 грн., з яких: 6500.0 грн. — заборгованість за тілом кредиту. За Кредитним договором №5379421 від 04.10.2021 року — 6975,10 грн., з яких: 5550.0 грн. — заборгованість за тілом кредиту. Просять у задоволенні решти позовних вимог відмовити. Просять зменшити витрати на професійну правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до 1000,00 грн. Просять стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з витратами на професійну правничу допомогу, виходячи з розміру фактично понесених Відповідачем витрат 10000,00 грн.

23.07.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від представника позивача ТОВАРИСТИВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я.Я. надійшов відповідь на відзив, де зазначають, що позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, наслідком чого стало звернення позивача до суду з вищевказаною позовною заявою.Ознайомившись із відзивом відповідача від 20.07.2026 р. позивач вважає його необґрунтованим та безпідставним з огляду на таке. Щодо заборгованості за Договором № 8739266 зазначає. 04.10.2021 р. між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 (позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 8739266 (Договір). Відповідно до п.1.3. Договору розмір (сума) кредиту: 10 000,00 грн. Відповідно до п. 1.5. Договору кредит надається строком на 60 днів (строк кредитування). Згідно п. 1.6. Термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом 03.12.2021 року. П. 1.7.1. визначає, що з першого по тридцятий день позичальник сплачує проценти за кожен день користування розмірі кредитом 1,9900%. П.1.7.2. з тридцять першого по шістдесятий день користування кредитом – 25000%. П.1.8. Рекомендована дата повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів у сумі 23470,00 грн. – 03.11.2021 року. П. 1.9. У разі відсутності змін щодо строку кредитування, встановленого п. 1.5. Договору, розмір процентної ставки, встановленої п. 1.7. Договору, залишається незмінним. П.1.10. Позичальник має право ініціювати продовження строку кредитування або строку виплати кредиту, установлених цим Договором, на підставі звернення до кредитодавця в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. П. 1.11. Ініціювання Позичальником продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування, встановленого п. 1.5 Договору, без пояснення причин. П. 1.13. Обов`язковою умовою для продовження строку кредитування є сплата позичальником платежу у розмірі, встановленому додатковою угодою. Внесений платіж зараховується в рахунок оплати процентів, що нараховані та на момент такої оплати, та в рахунок часткової оплати кредиту (у разі, якщо сума шатеку перевищує розмір нарахованих процентів). П. 1.14. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти (плату за користування кредитом), як нараховуються на фактичний залишок виданого кредиту за кожний день користування кредитом. П.1.15. Тип процентної ставки у п.1.7: фіксована. П.1.16. Строк дії Договору: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань але не більше 1 (одного) календарного року. Як вбачається із розрахунків боргу, відсотки за користування кредитними коштами не нараховувались поза узгодженого терміну повернення кредиту. 29.11.2021 року було укладено договір № 29/11-1 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8739266. Матеріали справи містять розрахунок заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» були нараховані 3% річних у розмірі 22,19 грн. та інфляційні збитки у розмірі 160,00 грн. 10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8739266. 10.03.2026 року було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8739266. Відповідно до розрахунків заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», донарахування за Договором не проводилися. Розрахунок заборгованості позивача базується на розрахунках заборгованості ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал». Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №8739266 від 04.10.2021р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 23652.19 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 10000.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 13470.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 0.00 грн.; - заборгованість за пенею та/або штрафами – 0.00 грн.; заборгованість за комісіями – 0.00 грн.; - інфляційні збитки – 160.00 грн.; - нараховані 3% річних – 22.19 грн. Зертають увагу суду, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження повного належного виконання умов договору. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснення кредитором розрахунків. Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межаї строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами Договору. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Не виконуючи належним чином зобов`язання за договорами, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови договорів. Вказана заборгованість підтверджується доданими до позовної заяви розрахунками заборгованості, та є чинною та такою, що не спростована відповідачем. Всі інші доводи відповідача є нічим іншим як непогодженням з позовними вимогами, без належного правового обґрунтування, з урахуванням визначеності правомірності правочину. Наголошують, що на момент укладення кредитного договору відповідач не звертався до кредитора із заявами про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, що свідчить про прийняття та згоду зі всіма умовами такого договору, в тому числі із спірними умовами про продовження строку кредитування. Щодо заборгованості за Договором №0813-9741. 04.10.2021 р. між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 (позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 0813-9741 (Договір). Відповідно до п. 7.1. Кредитного Договору зазначено, що цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://creditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настанн правових наслідків, обумовлених ним. Відпотвідно до п. 7.2.1. Договору позичальник підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом кредитного договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України,зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону Укаїни «Про споживче кредитування» на сайті: https://creditkasa.ua, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Відповідно до п.1.2. Договору кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів (Кредит) позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту – кредитна лінія. Згідно з п. 2.1. Договору розмір кредитного ліміну, тобто загальний розмір наданого кредиту 6500 грн. Кредит надається позичальнику шляхом шляхом перерахування грошової суми, вказаної у п.2.1. цього Договору, позичальнику. Кредит надається позичальнику протягом 3 (трьох) днів з моменту укладання цього Договору (п.2.2. Договору). Заявлений строк користування Кредитом складає 21 календарних днів з дня надання Кредиту. Заявлений строк – це обраний позичальником в момент укладання цього Договору строк користування Кредитом, протягом якого може бути використано право користування Кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою (Заявлений строк). Позичальник має право достроково до закінчення строку кредитування, передбаченого у п.2.8. цього Договору сплатити Кредит повністю у останній календарний день заявленого строку, як зазначено у п.п. 2.4.1. – 2.4.5. цього Договору (п.2.4. Договору). Згідно з п. 3.1. Договору позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю отриманий кредит, проценти за користування кредитом та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо така буде) не пізніше ніж в останній календарний день строку 8 кредитування, вказаного у п. 6.6. цього Договору шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), що затверджені кредитодавцем та діють на дату цього Договору (Правила). Позичальник має право у будь-який час повністю або частково достроково повернути отриманий кредит, тобто до закінчення строку кредитування у будь-який момент. У такому випадку позичальник сплачує проценти за фактичний строк користування кредитом за ставкою визначеною умовами даного Договору, тобто за строк з моменту отримання кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах. При цьому, якщо позичальник достроково поверне чвстину кредиту,зобов`язання позичальника підлягають відповідному коригуванню (п.3.2. Договору). Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за кожен календарний день користування кредитом за ставкою, визначеною у п. 2.4. цього договору. Проценти нараховуються на неповернену суму кредиту за кожен календарний день користування кредитом у строк кредитування (п.3.3. Договору). Протягом заявленого строку користування кредитом позичальник може скористатися правом користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентою ставкоюб у відповідності до правил. Зокрема, відповідно до цього договору позичальник може скористатися правом користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою таким чином: знижена процентна ставка у розмірі 2% в день на 21 дні з дати видачі кредиту, включаючи день видачі кредиту. При цьому, якщо даним пунктом передбачно право користування кредитом у заявлений строк виключно за ільговою ставкою, позичальник може скористатися цим правом за умови сплати процентів за користування кредитом у останній календарний день заявленого строку, у разі невикористання права користування кредитом за пільговою ставкоюб (не сплати процентів), користування кредитом здійснюється за стандартною ставкою, як визначено абз. 2 п. 3.6. цього договору з дати видачі кредиту (п.3.4. Договору). Позичальник та кредитодавець дійшли згоди, що обов`язок здійснити першу сплату процентів за користування кредитом протягом заявленого строку виникає у позичальника в останній календарний день заявленого строку. В подальшому позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом на 21 календарний день після закінчення заявленого строку та кожен наступний 21 календарний день користування кредитом (день сплати процентів). Розмір процентів за користування кредитом належний до сплати на відповідний день сплати процентів, зазначається у особистому кабінеті позичальника (п. 3.5. Договору). Якщо позичальник сплачує проценти за користування кредитом протягом заявленого строку в останній календарний день заявленого строку, то такі проценти нараховуються на неповернену суму кредиту за ставкою вказаною у п. 3.4. цього договору. В подальшому якщо позичальник, як сумлінни й позичальник, сплачує проценти за користування кредитом не пізніше ніж кожний черговий день сплати процентів, то проценти нараховуються на неповернену суму кредиту за зниженою ставкою, зазначеною у п. 2.6. цього договору та (на дату укладення цього Договору) складають 2 730 грн. Знижена процентна ставка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позиальника,з метою сумлінного користування кредитом (п. 3.7. Договору). Якщо позичальник не скористається правом користування кредитом за зниженою процентою ставкоюб при виконані умов, передбачених п. 3.7. цього договору, то сплата процентів за користування кредитом після останнього календарного дня заявленого строку та/або після відповідного длня сплати процентів здійснюється за стандартною ставкою (п.3.8. Договору). Кредитодавець має право у разі не здійснення сплати процентів у останній календарний день заявленого строку та/або у певний черговий день сплати процентів нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми кредиту. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань позичальником на підставі цього договору, не може перевищувати половини кредиту, одержаного позичальником за договором (п.5.2. договору). З договору вбачається, що у відповідності до вимог частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. П. 6 Правил регламентовано порядок нарахування процентів за користування кредитом. Зокрема п. 6.1. Правил встановлено, що за користування кредитом позичальнику нараховуються, а позичальник повинен сплатити кредитодавцю проценти у розмірі, який зазначено в договорі про відкриття кредитної лінії. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом відповідно до умов договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику (перерахування грошових коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника) до дня (включно), коли позичальник або повністю виконав зобов`язання за договором або до закінчення строку кредитування (в залежності, яка з цих подій настала першою). Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та погашення, складені ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за Договором № 0813-9741 від 04.10.2021 року, складених первісним кредитором, 04.10.2021 року відповідачу було видано кредит у розмірі 6500 грн. та відбулись щоденні нарахування процентів за користування кредитом за зниженою ставкою в розмірі 2%, що відповідає умовам договору. 28.10.2021 року було укладено договір № 02/10/2021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0813-9741. Отже, підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплоати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Позивач мав можливість не вступати у кредитні відносини із товариством, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим. Позивач погодився зі своєї сторони на такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Щодо несправедливих вимог кредитних договорів та нарахування непропорційно великої суми по відсоткам, наголошують, що на виконання вимог чинного законодавства, ані первісний кредитор, ані наступний кредитор, ані наступні кредитори, зокрема і позивач неустойку (компенсацію) за кредитним договором не нарахували, а нарахували виключно проценти, що є платою за користування кредитом, а не компенсацією. Звертають увагу на безпідставність тверджень представника відповідача та нерозуміння самої правової природи процентів і неустойки (пені/штрафу). З наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів здійснювалось виключно відповідно до погоджених сторонами умов договору. Так, протягом базового періоду з 04.10.2021 року по 24.10.2021 року нарахування здійснювалось на залишок основної суми кредиту 5 550 грн. та застосовувалась ставка 1,69 % на день, у зв`язку з чим щоденний розмір процентів становив 93,80 грн. (5 550 х 1,69% в день = 93,80 грн.). Після завершення базового періоду, починаючи з 25.10.2021 року, нарахування здійснювалось за погодженою сторонами спеціальною процентною ставкою 3% на день, що становило 150 грн. за кожен день користування кредитом (5 550 х 3,00% в день = 165,50 грн.). Таким чином, порядок формування заборгованості є повністю зрозумілим та обґрунтованим. 01.04.2026 року укладено договір № АК 01-04/2026 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5379421. Отже, нарахування процентів здійснювалось позивачем виключно на підставі та в межах умов договору, погоджених сторонами під час його укладення. Наданий розрахунок повністю відповідає механізму нарахування процентів, визначеному договором та правилами надання кредиту, а тому доводи відповідача про неправомірність чи необґрунтованість нарахованої заборгованості є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Щодо наявності у відповідача пільги, передбаченої частиною 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У відзиві на позов відповідач не погоджується з нарахованими за кредитним договором відсотками зазначаючи про те, що мав статус військовослужбовця, а тому до нього має бути застосована пільга, передбачена ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка звільняє військовослужбовців від сплати процентів за користування кредитом. Однак, позивач не вважає надані відповідачем докази такими, що підтверджують наявність у нього права на застосування пільги, передбаченої частиною 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, відповідно до п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 01.08.2021 що діяла станом на дату, з якої відповідач перебуває на службі) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Отже, вищевказаною нормою закону дійсно встановлено пільгу для військовослужбовців певної категорії на час їх призову. Однак, Національний банк України своїм листом №14-0005/45819 від 14.06.2024 року надав роз`яснення Асоціації українських банків, відповідно до якого вищевказана пільга зазначеним категоріям військовослужбовців надається на весь час їх призову (проходження військової служби), а також їх дружинам (чоловікам), на підставі наступного переліку документів: - посвідчення офіцера і генерала або військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу (в залежності від військового звання військовослужбовця); - довідки за визначеною формою 5 у додатку 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31 січня 2024 року № 40; - витягу (завіреної копії) із наказу по особовому складу про призначення на посаду; - для дружин (чоловіків) військовослужбовця, додається також свідоцтво про шлюб. У свою чергу, пунктом 12 Указу Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 «Про затвердження Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» передбачено, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України. Звертають увагу суду на таке. Період нарахування відсотків за кредитним договором № 5379421 від 04.10.2021 року: - з 04.10.2021 по 23.04.2022 року – ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ». – період нарахування відсотків, що перепадає на період проходження військової служби – 26.02.2022 по 23.04.2022 року. Період нарахування відсотків за кредитним договором №8739266 від 04.10.2021 року: - з 05.10.2021 по 03.12.2021 року – ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС». – період нарахування відсотків, що перепадає на період проходження військової служби – відсутній. Період нарахування відсотків за кредитним договором № 0813-9741 від 04.10.2021 року: - з 05.10.2021 по 20.12.2021 року – ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». – період нарахування відсотків, що перепадає на період проходження військової служби – відсутній. Період проходження військової служби з 26.12.2022 до 09.02.2023 року. Отже, з урахуванням наведеного, відповідачем не було надано повний перелік документів, які згідно норм діючого законодавства підтверджують право відповідача на застосування пільги, передбаченої ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», окрім того, така пільга могла бути застосована виключно на час проходження відповідачем військової служби, тобто з 26.02.2022 рю. – дати мобілізації. Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження по справі зазначають, що позивач заперечує проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та вважає його необґрунтованим з таких підстав. Відповідач не надав належних та достатніх правових підстав які б свідчили про об`єктивну неможливість розгляду даної справи до завершення перегляду справи №552/672/23 Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Щодо витрат на правову допомогу на користь позивача зазначають, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відпорвідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій строни, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, враховуючи складність справи, великий обсяг доказів, які необхідно було дослідити та описати, вважають, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та спів мірною зі складністю даної справи. Щодо витрат на правову допомогу на користь відповідача зазначають, що спір виник внаслідлок протиправної поведінки відповідача, пов`язаної з тривалим невиконанням умов договору. Отже, стягнення витрат на правничу допомогу з позивача не можна вважати розумним, справедливим та таким, що відповідає засадам цивільного судочинства. Витрати на правову допомогу, заявлені відповідачем вважають безпідставними, а їх розмір є завищеним та необґрунтованим. У зв`язку з чим, просить відмовити відповідачу у задоволенні вимоги про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу або суттєво зменшити її розмір. Просять визнати заяву відповідача про зупинення провадження у справі необґрунтованою та відмовити відповідачу у зупиненні провадження у даній справі. Позовну заяву позивача до відповідача про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі.

24.07.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яреська Т.В. надійшли заперечення (на відповідь на відзив), де зазначають, що обставини, на які посилається позивач не є належним спростуванням позиції відповідача, а тому не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. У зв`язку з чим відповідач важає за необхідне надати такі заперечення на доводи позивача. Щодо не спростування позивачем доводів відповідача про неправильне визначення заборгованості за кредитним договором №5379421 зазначають, що доводи позивача не спростовують головного аргументу відповідача, викладеного у відзиві. Спір у цій частині стосується не самого факту встановлення у договорі ставки 3% на день, а бази, до якої ця ставка мала застосовуватися у спеціальний період, та відповідності заявлених позивачем процентів погодженому сторонами графіку платежів. Відповідно до погодженого сторонами графіка платежів загальна сума процентів за весь строк кредитування становить 1975,10 грн., а загальна вартість кредиту 7525,10 грн. Саме ці фінансові показники були відображені у договорі, графіку платежів та паспорті споживчого кредиту. Позивач у відповіді на відлзив не пояснив причини такої розбіжності. Він не зазначив, чому у погодженому сторонами графіку платежів проценти за спеціальний період становлять саме 5,40 грн., не навів іншого арифметичного пояснення цієї суми та не вказав конкретної умови Договору, яка надавала б кредитодавцю право не враховувати визначену у графіку базу нарахування процентів. Таким чином позивач не спростував доводів відповідача про невідповідність заявлених до стягнення процентів умовам кредитного договору №5379421 та графіку платежів. Вимога про стягнення 31389,80 грн. процентів ґрунтується на моделі розрахунку, яка не відображена у графіку платежів та істотно відрізняється від погодженої сторонами загальної вартості кредиту. Щодо не спростування позивачем доводів відповідача про недоведеність розміру заборгованості за кредитним договором №0813-9741. Із наданих позивачем відомостей про щоденні нарахування і погашення вбачається, що первісним кредитором за ставкою 2% на день було нараховано проценти у загальному розмірі 10270,00 грн. Отже, первинний розрахунок кредитора не підтверджує заявлену у позові суму процентів 14235,00 грн., а містить іншу суму, яка є меншою на 3965,00 грн. Не усуває цієї розбіжності посилання позивача на договір факторингу №02/10/2021 та перехід до нього права вимоги за кредитним договором №0813-9741. Зазначають, що відповідь на відзив не спростовує доводів відповідача щодо внутрішньої неузгодженості доказів позивача. Заявлена до стягнення сума процентів у розмірі 14235,00 грн. не підтверджується відомостями про щоденні нарахування і погашення, а походження різниці у розмірі 3965,00 грн. позивачем не розкрито та належними доказами не підтверджено. Щодо не спростування позивачем доводів відповідача про необґрунтованість розміру процентів за кредитним договором №8739266 зазначають, що наведені позивачем твердження не спростовують доводів відповідача, викладених у відзиві. Відповідач звертає увагу на внутрішню неузгодженість умов кредитного договору. Позивач не надав змістовної відповіді на доводи відповідача щодо непропорційності процентного навантаження та суперечності між строком кредитування, рекомендованою датою повернення і загальною сумою процентів. Повторне цитування умов кредитного договору не спростовує цих обставин та не є достатньою підставою для стягнення процентів у заявленому розмірі. Щодо періоду військової служби відповідача зазначають, що позивач не спростував факту проходження відповідачем військової служби у період з 26.02.2022 року до 23.04.2022 року та не довів правомірності нарахування процентів за цей період. Твердження про недостатність поданих документів суперечить як матеріалам справи так і власним висновкам позивача, який фактично визнав дату мобілізації та період військової служби з нарахуванням процентів. Щодо необґрунтованості заперечень позивача проти зупинення провадження у справі зазначає, що зазначені доводи позивача не відповідають правовій підставі, з якої відповідач просить зупинити провадження. Необгрунтованим є й твердження позивача про те, що відповідач мав довести повну тотожність правовідносин у справі 176/2479/26 та справі 552/672/23. На думку відповідача, заперечення позивача ґрунтуються на неправильному ототожненні різних процесуальних підстав зупинення провадження. Відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи та неповна тотожність її фактичних обставин зі справою №552/672/23 не виключають застосування п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 04.10.2021 р. між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 (позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 8739266 (Договір).

04.10.2021 р. між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 (позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 0813-9741 (Договір).

04.10.2021 р. між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 (позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 5379421 (Договір).

Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору.

Відповідно до Договору Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором.

Відповідно до Розділу І Договору: розмір (сума) кредиту становить 10000.00 грн.; нарахування Кредитом процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування, з дати надання кредиту до його повного повернення на залишок фактичної заборгованості від наданої суми кредиту;

Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами 1.6 – 1.8 Кредитного договору. Строк дії Договору: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше 1 (одного) календарного року.

Щодо умов та порядку укладання Договору № 0813-9741 від 04.10.2021 р.

Як вбачається із змісту Кредитного договору, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (Правила) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був посередньо ознайомлений.

До укладення цього Договору Позичальник отримав від Кредитора інформацію, що визначена ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит в сумі 6500.00 грн. для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі – 2.0% в день.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Позичальник несе відповідальність перед Кредитодавцем за порушення умов даного Договору відповідно до вимог законодавства України та умов Договору і Правил.

У разі несвоєчасного повернення отриманого Кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти від неповерненої суми Кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Щодо умов та порядку укладення Договору № 5379421 від 04.10.2021.

Згідно п. 1.2. Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі, визначеному п.1.3. Договору (Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути отриманий Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі відповідно до умов Договору та Правил. Сума кредиту становить 5550.00 грн. Строк дії Договору до 23.04.2022 року.

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Позичальника, зазначений ним при укладенні Договору.

Відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема: у базовий період – за пільговою (акційною) процентною ставкою 1.69 відсотків за кожен день користування кредитом; - у спеціальний (або інший передбачений Договором) період – за стандартною процентною ставкою 3.0 відсотків за кожен день користування кредитом.

Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку дії Договору.

Умовами Договору передбачено, що всі істотні умови кредитування, у тому числі строки повернення кредиту, розмір процентної ставки, загальна вартість кредиту, графік платежів, визначаються у Договорі та Додатку до нього (Графіку платежів), який є його невід`ємною частиною.

Сторонами погоджено, що Позичальник має продовжити строк користування кредитом (пролонгацію) за умови виконання вимог, встановлених Договором та Правилами, зокрема шляхом сплати нарахованих процентів та/або інших платежів. У разі продовження строку користування кредитом проценти можуть нараховуватись за ставками, визначеними умовами Договору.

У разі невиконання або належного виконання Позичальником зобов`язань за Договором, Кредитодавець має право нараховувати проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов Договору, а також застосувати наслідки, передбачені чинним законодавством України.

Договір укладається в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему Кредитодавця (особистий кабінет Позичальника).

Розміщена в особистому кабінеті Позичальника інформація про умови кредитування та/або текст Договору є пропозицією (офертою) Кредитодавця укласти кредитний договір. Акцепт (прийняття пропозиції) здійснюється Позичальником шляхом підтвердження умов Договору із використанням одноразового ідентифікатора (SMS-коду), який надсилається на номер мобільного телефону Позичальника. Введення такого коду є електронним підписом Позичальника.

З моменту акцепту Договір вважається укладеним та таким, що має юридичну силу, рівнозначну письмовому договору, підписаному власноруч.

Після укладення Договір надається Позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті, а також може бути направлений на електронну пошту або інші засоби зв`язку, зазначені Позичальником.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошті у розмірі, встановленому Договором.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

29.11.2021 року було укладено договір № 29/11-1 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8739266.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8739266.

10.03.2026 року було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8739266.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 8739266.

28.10.2021 року було укладено договір № 02/10/2021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0813-9741.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0813-9741.

01.04.2026 року укладено договір № АК 01-04/2026 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5379421.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 5379421.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №8739266 від 04.10.2021р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 23652.19 грн., з яких:

-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 10000.00 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права

вимоги – 13470.00 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з

моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 0.00 грн.;

-заборгованість за пенею та/або штрафами – 0.00 грн.;

-заборгованість за комісіями – 0.00 грн.;

-інфляційні збитки – 160.00 грн.;

-нараховані 3% річних – 22.19 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 0813-9741 від 04.10.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 20735.00 грн., з яких:

-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 6500.00 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права

вимоги – 14235.00 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з

моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.;

-заборгованість за пенею та/або штрафами – 0.00 грн.;

-заборгованість за комісіями – 0.00 грн.;

-інфляційні збитки – 0.00 грн.;

-нараховані 3% річних – 0.00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 5379421 від 04.10.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 36939.80 грн., з яких:

-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5550.00 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права

вимоги – 31389.80 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з

моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 0.00 грн.;

-заборгованість за пенею та/або штрафами – 0.00 грн.;

-заборгованість за комісіями – 0.00 грн.;

-інфляційні збитки – 0.00 грн.;

-нараховані 3% річних – 0.00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної зави відповідно до розрахунку заборгованості, становить 81326,99 грн., з яких:

-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 22050.00 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права

вимоги – 59094.80 грн.;

-заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з

моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 0.00 грн.;

-заборгованість за пенею та/або штрафами – 0.00 грн.;

-заборгованість за комісіями – 0.00 грн.;

-інфляційні збитки – 160.00 грн.;

-нараховані 3% річних – 22.19 грн.

Просять суд стягнути з боржника яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за вищевказаними Договорами у розмірі 81326.99 грн., понесені витрати за сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25000.00 грн.

Зазначена заборгованість відповідачем у встановленому законом порядку не спростована, доказів повернення кредитних коштів суду не надано.

Судом встановлено, що відповідачу порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 205 ЦК України - Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.8-9 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 512 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 3) шляхом приєднання клієнта до договору, якни може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги.

У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 512 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості врегулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 10000.00 грн. за Договором №8739266 від 04.10.2021 р. підлягають задоволенню.

З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 10000.00 грн. за Договором №8739266 від 04.10.2021 р.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13470 грн. суд дійшов висновку.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

Згідно вимог частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості складає 13470.00 грн., який є майже рівним за тілом кредиту. Заборгованість за процентами у розмірі 13470.00 грн. є співмірною із сумою заборгованості за основною сумою боргу, яка становить 10000.00 грн. Зазначений розмір процентів за договором повністю відповідає погодженим сторонами умовам, не є очевидно завищеними, а тому підлягає стягненню в повному обсязі, що передбачено ч. 3 ст. 509 ЦК України та ч. 2 ст. 627 ЦК України, та відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором №8739266 від 04.10.2021 р. у розмірі 23470 грн., з яких 10000.00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 13470.00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення інфляційних збитків 160.00 грн. та нарахованих 3% річних 22.19 грн., суд дійшов висновку.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЦК України, пункт 18, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних збитків 160.00 грн. та нарахованих 3% річних 22.19 грн., слід відмовити.

Тому позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором №8739266 від 04.10.2021 р. у розмірі 23470 грн., з яких 10000.00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 13470.00 грн. підлягають задоволенню частково. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 6500.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 14235.00 грн. за Договором № 0813-9741 від 04.10.2021 р., суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що відповідач, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 6500.00 грн. за Договором № 0813-9741 від 04.10.2021 р., підлягають задоволенню.

З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 6500.00 грн. за Договором № 0813-9741 від 04.10.2021 р.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14235.00 грн. суд дійшов висновку.

Частина 1,2 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1,2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками – фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14235.00 грн за Договором № 0813-9741 від 04.10.2021 р. не є співмірною за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 6500.00 грн., що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як поживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаними договорами до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів.

А тому справедливим буде стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами, сума яких дорівнює вартості кредиту, тобто у розмірі 6500.00 грн.

Тому позовні вимоги позивача за Договором № 0813-9741 від 04.10.2021 р. слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 6500.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6500.00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5550.00 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 31389.80 грн. за Договором № 5379421 від 04.10.2021 р., суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що відповідач, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5550.00 грн. за Договором № 5379421 від 04.10.2021 р., підлягають задоволенню.

З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5550.00 грн. за Договором № 5379421 від 04.10.2021 р.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 31389.80 грн. суд дійшов висновку.

Згідно вимог частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частина 1,2 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1,2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками – фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 31389.80 грн. за Договором № 5379421 від 04.10.2021 р. не є співмірною сумі кредиту 5550.00 грн., що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як поживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаними договорами до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів.

А тому справедливим буде стягнення з відповідача процентів, сума яких дорівнює вартості кредиту, а саме 5550.00 грн.

Тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з ввдповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5550.00 грн., заборгованості за нарахованими процентами 5550.00 грн. за Договором № 5379421 від 04.10.2021р. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 про проходження ним військової служби, який охоплює період з 26.02.2022 року по 23.04.2022 року та поширення на нього гарантій, передбачених частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд зазначає таке.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 01.08.2021, що діяла станом на дату, з якої відповідач перебуває на службі) Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Отже, вищевказаною нормою закону дійсно встановлено пільгу для військовослужбовців певної категорії на час їх призову.

Однак, Національний банк України своїм листом №14-0005/45819 від 14.06.2024 року надав роз`яснення Асоціації українських банків, відповідно до якого вищевказана пільга зазначеним категоріям військовослужбовців надається на весь час їх призову (проходження військової служби), а також їх дружинам (чоловікам), на підставі наступного переліку документів:

-посвідчення офіцера і генерала або військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу (в залежності від військового звання військовослужбовця);

-довідки за визначеною формою 5 у додатку 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31 січня 2024 року №40;

-витягу (завіреної копії) із наказу по особовому складу про призначення на посаду;

-для дружин (чоловіків) військовослужбовця, додається також свідоцтво про шлюб.

У свою чергу, пунктом 12 Указу Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 «Про затвердження Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» передбачено, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

На підтвердження зазначеного відповідачем надано копію посвідчення НОМЕР_3 та військовий квиток серія НОМЕР_4 .

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду проценти за користування кредитом не нараховуються.

Водночас дія цієї норми має тимчасовий характер і триває виключно протягом строку перебування особи на військовій службі. Відтак, правові підстави для повного або автоматичного звільнення відповідача від сплати процентів за весь інший час (поза межами періоду служби) на підставі цієї статті відсутні.

Разом з тим, суд наголошує, що оцінюючи загальний розмір нарахованих позивачем процентів та баланс інтересів сторін, судом було повною мірою застосовано принципи розумності, справедливості та пропорційності, що зазначено у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Зокрема, врахувавши обставини справи та особливий статус відповідача, суд дійшов висновку про необхідність зменшення загального розміру нарахованих позивачем процентів, обмеживши їх граничний розмір сумою тіла кредиту за договорами.

Таким чином, баланс інтересів сторін та справедливий захист прав відповідача як військовослужбовця вже повністю забезпечено судом шляхом суттєвого зменшення грошових зобов`язань та визначення остаточної суми заборгованості за договорами у розмірі 47 570,00 грн. Додатковому зменшенню чи звільненню від сплати вказаної суми заборгованість не підлягає.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

На підставі ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_3 виданого 04.05.2017 р.

Згідно з п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Оскільки даний спір не пов`язаний із порушенням прав відповідача як учасника бойових дій у розумінні пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», правові підстави для автоматичного звільнення відповідача ОСОБА_1 від сплати судового збору за вказаною нормою відсутні.

Тому, враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені частково, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: 47570 грн. / 81326,99 грн. = 0,58492266 х 100% = 58,4922% (58,49%).

Частка задоволених позовних вимог становить 58,49% (47 570,00 грн / 81 326,99 грн = 0,58492266), відповідно частка вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено, складає 41,51% (0,41507734).

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1557,30 грн. = (0,58492266 х 2 662,40 грн.= 1557,2981 грн.).

Окрім того, звідповідача на користь позивача слід стягнути витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі: 14623,07 грн. = (0,58492266 х 25000,00 грн.= 14623,0665 грн.).

Щодо стягнення з позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню частково, пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу було відмовлено (41,51%).

Відтак, з позивача на користь відповідача підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в розмірі 4 150,77 грн. (0,41507734 ? 10 000,00 грн = 4 150,7734 грн).

Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи наявність взаємних претензій сторін щодо відшкодування витрат на професійну правничу домовому, суд вважає за доцільне здійснити зустрічне зарахування (взаємозалік). Внаслідок такого зарахування остаточному стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 10 472,30 грн. (14 623,07 грн – 4 150,77 грн.), а в іншій частині взаємних вимог сторін щодо правничої допомоги сторони звільняються від обов`язку сплачувати їх одна одній.

Застосувати зустрічне зарахування взаємних судових витрат сторін на професійну правничу допомогу на підставі ч. 10 ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 141, 258, 259, 265,273,354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорамизадовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за вищевказаними Договорами у розмірі 47570 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати за сплату судового збору у розмірі 1557,30 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10472,30 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 24.09.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521).

Представник позивача: Сердійчук Ярослава Ярославівна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: м. Київ, просп. Правди, 17-Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Яресько Тарас Віталійович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: 04071, м. Київ, а/с 2.

Суддя