Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №212/9210/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №212/9210/26

Суддя: Дехта Р. В.

Справа № 212/9210/26

2/212/6254/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу, у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участю секретаря судового засідання Попик С.Д., розглянувши без присутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у відкритому судовому засіданні цивільну справу у порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровий Олександр Борисович про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, -

встановив:

15 червня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Покровського районного суду міста Кривого Рогу із позовною заявою про визнання за нею права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов мотивований тим, що за життя спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору дарування квартири, посвідченим Часовоярською державною нотаріальною конторою Донецької області 03 жовтня 2001 року за реєстровим № 1842, володіла квартирою АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації відділу комунального господарства в/к Артемівської м/р Донецької області 02 листопада 2001 року у реєстровій книзі за № 11-2946, згідно відмітки на звороті договору дарування квартири від 03 жовтня 2001 року АЕВ №585739.

До матеріалів справи додано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , яка розташована на 2-му поверсі 2-во поверхового будинку, загальною площею 45,45 кв.м., та складається з 2-х кімнат житловою площею 32,99 кв.м.: у тому числі площа 1-ї кімнати 16,06 кв.м, площа другої кімнати 16,93 , кв.м., кухні площею 5,03 кв.м., коридора площею 3,50 кв.м., вбудованої шафи площею 1,00 кв.м.

Спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Смерть спадкодавця ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом НОМЕР_1 виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Артемівського міського управління юстиції в Донецькій області, актовий запис за № 173 від 03 лютого 2003 року.

Спадкодавець ОСОБА_2 була матір`ю дітей – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На момент смерті матері діти мешкали разом з матір`ю, перебували у неповнолітньому віці. Зокрема, доньці спадкодавця ОСОБА_3 виповнилося повних 13 років, а сину ОСОБА_4 виповнилося повних 11 років.

Після смерті матері діти мешкали спільно з призначеним згідно з рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради від 21 травня 2003 року № 442 опікуном ОСОБА_5 .

Після досягнення повноліття ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 мешкала за адресою: АДРЕСА_3 , тобто фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Даний факт підтверджується оплатою нею комунальних послуг за квартиру та доводиться розрахунковою книжкою за 2007-2008 р.р. по оплаті комунальних послуг за квартиру Часів-Ярського виробничого ремонтно-житлового підприємства, особовий рахунок НОМЕР_2 та квитанцією № 1023 за 23 грудня 2008 року на суму 200 грн.

Також місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , а відтак і фактичне управління та володіння спадковим майном доводиться повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00058539823 від 22 травня 2026 року, де зазначено що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 27 вересня 2008 року проживає в АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рідний брат позивача та син спадкодавця ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в смт. Кірове, м. Дзержинськ Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 виданим повторно Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідний актовий запис № 211 від 06 вересня 2011 року зареєстрований Часовоярською міською радою м. Артемівська.

З метою оформлення своїх спадкових прав на квартиру в АДРЕСА_3 позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Ярового Олександра Борисовича з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

За заявою від 26 листопада 2025 року за № 147 ОСОБА_1 було відкрито спадкову справу № 54/2025, згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 83394508 від 26 листопада 2025 року.

Нотаріусом встановлено, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до набрання чинності Цивільним Кодексом України у редакції Закону від 16 січня 2003 року № 435-IV, відповідно до пунктів 5, 7 прикінцевих та перехідних положень ЦК України та пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008, до спадкових правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року.

Також нотаріусом було встановлено, що місцем відкриття спадщини відповідно до ст. 526 ЦК УРСР 1963 року є місцезнаходження основної частини спадкового майна. Відповідно, місцезнаходження квартири, належної померлій і визначає місце відкриття спадщини після її смерті, тобто м. Часів Яр, Бахмутського району Донецької області, яка на разі є тимчасово окупованою територією України та відноситься до території активних бойових дій, згідно з «Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані російською федерацією», затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28 лютого 2005 року.

01 травня 2026 року згідно п. 2 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 . Підставою для відмови стало відсутність інформації та документів, які б підтверджували факт прийняття спадщини або вступ в управління спадковим майном, тому неможливо встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 .

Відтак, спадкоємець ОСОБА_1 не може оформити свої спадкові права на майно та отримати свідоцтво про право на спадщину, що є підставою для звернення до суду з позовом про визнання свого права власності на нерухоме майно, іншого способу захисту своїх прав у позивача немає.

Представник позивача, адвокат Тимохіна Л.С. звернулася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивача ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Від відповідача, Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області на адресу суду надійшла заява в якій представник відповідач просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні судом встановлено, що постановою Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровий Олександр Борисович від 01 травня 2026 року №102/02-31 про відмову у вчинення нотаріальної дії, відмовлено ОСОБА_1 , у вчиненні нотаріальної дії, а саме увидачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 . Підставою для відмови стало відсутність інформації та документів, які б підтверджували факт прийняття спадщини або вступ в управління спадковим майном, тому неможливо встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_1 виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Артемівського міського управління юстиції в Донецькій області, актовий запис за № 173 від 03 лютого 2003 року. На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Відтак, спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, тому застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР 1963 року часом (моментом) відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Автоматичне прийняття спадщини за ЦК УРСР 1963 року не передбачалося.

У відповідності до ч.1 ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доданими до матеріалів справи доказами доводиться, що на час смерті спадкодавець ОСОБА_2 була матір`ю дітей – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На момент смерті матері діти перебували у неповнолітньому віці. ОСОБА_3 виповнилося повних 13 років, а ОСОБА_4 виповнилося повних 11 років. Діти мешкали разом з мамою. Батько ОСОБА_7 після розірвання шлюбу з гр. ОСОБА_2 в 1997 році проживав в м. Дзержинську. На протязі 6 років до смерті матері батько вихованням і утриманням дітей не займався і не цікавився їх долею. Внаслідок зазначених обставин опікунство над дітьми взяла їх далека родичка ОСОБА_5 , якій було довірено забезпечення збереження квартири АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_3 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_5 та фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, що засвідчується фактом оплати нею комунальних послуг за квартиру та доводиться розрахунковою книжкою за 2007-2008 р.р. по оплаті за квартиру Часів-Ярського виробничого ремонтно-житлового підприємства, особовий рахунок НОМЕР_2 та квитанцією № 1023 за 23 грудня 2008 року на суму 200 грн.

Також місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , а відтак і фактичне управління та володіння спадковим майном доводиться повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00058539823 від 22 травня 2026 року, де зазначено у розділі «Відомості про наречену» що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 27 вересня 2008 року проживала в АДРЕСА_3 .

Відтак, підтверджується, що позивач ОСОБА_9 одразу після досягнення повноліття, а отже у встановлений строк, вступила у фактичне управління та володіння спадковим майном – квартирою за адресою: АДРЕСА_3 .

У свою чергу син спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7 , але доказів того що він вступив у фактичне управління та володіння спадковим майном – квартирою АДРЕСА_1 не надано. Мешкав в смт. Кірове м. Дзержинська, до своєї смерті в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що доводиться свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 виданим повторно Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідний актовий запис № 211 від 06 вересня 2011 року зареєстрований Часовоярською міською радою м. Артемівська.

Докази прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті матері ОСОБА_2 – відсутні.

Зазначені вище обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №54/2025, яка заведена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровим Олександром Борисовичем, копія якої витребувана за клопотанням позивача та приєднана до матеріалів цивільної справи.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" також роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після померлої матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 – підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 76-81, 89, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровий Олександр Борисович про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РОНКПП НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на спадкове майно: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,52 кв.м., що складається з 2-х кімнат житловою площею 32,99 кв.м.: площа 1-ї кімнати 16,06 кв.м, площа 2-ї кімнати 16,93 , кв.м., кухні площею 5,03 кв.м., коридору площею 3,50 кв.м., вбудованої шафи площею 1,00 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду складено 23 вересня 2026 року.

Суддя: Р. В. Дехта

Оригінал: reyestr.court.gov.ua