Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №212/11958/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11958/26

2/212/7483/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу

У складі судді Хомченко Л.І.

Секретар Сівак А.О.

За участю представника

позивача ОСОБА_1

представника

відповідача Заклецький В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_2

до Публічного акціонерне товариство "ЄВРАЗ Суха Балка" про стягнення моральної шкоди у зв`язку з профзахворюванням

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача посилаючись на те ,що він ОСОБА_2 , протягом 20 років працював на підприємстві Відповідача ПрАТ «Суха Балка», з них: з 22.08.2001 року по 23.01.2002 року підземним горноробочим дільниці 20 ШБУ ВАТ «Суха Балка», з 23.01.2002 року по 11.12.2002 року підземним проходчиком дільниця 20 ВАТ «Суха Балка», з 11.12.2002 року по 16.12.2004 року підземним машиністом електровозу дільниці 20 ВАТ «Суха Балка», з 16.12.2004 року по 30.03.2010 року – підземним прохідником з правом ведення вибухових робіт дільниці 20 ВАТ «Суха Балка», з 01.11.2014 року по 13.08.2015 року підземним прохідником дільниці 20 на ПАТ «Евраз Суха Балка», з 13.08.2015 року по 14.10.2024 року підземним прохідником дільниці 21 ПрАТ «Суха балка». Звільнений за власним бажанням 14.10.2024 року.Підприємство Відповідача змінювало назву: Рудник «Суха Балка», ВАТ «Суха Балка», ПАТ «Євраз Суха Балка», ПрАТ «Євраз Суха Балка», ПрАТ «Суха Балка»).

Вказане підтверджується копією його трудової книжки,

Так, згідно даних Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) №ПС/3.1/5568-25 від 24.03.2025 р.., затвердженої начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, він , працюючи підземним прохідником виконував комплекс робіт з проходки вертикальних та горизонтальних гірничих виробок. Роботи виконувались підземно. Технологічний процес складався з 30% ручної праці, 70% механізованої. Шкідливі фактори , що мали місце при виконанні технологічного процесу: пил фіброгенної дії, шум, вібрація, важкість та напруженість праці. До виконання робіт, не пов`язаних з професією, які зазначені у трудовій книжці, не залучався.

У відповідності з результатами лабораторно-інструментальних досліджень умови праці визначені такими, що відносяться:

по вмісту пилу фіброгенної дії у повітрі робочої зони відносяться до 3 класу 2 ступеня «шкідливі»,

по рівню шуму - до 3 класу 2 ступеня «шкідливі»

за рівнем локальної вібрації - до 3 класу 2 ступеня «шкідливі»,

по світловому середовищу - до 3 класу 2 ступеня «шкідливі»,

по показникам мікроклімату - до 3 класу 1 ступеня «шкідливі»,

за важкістю праці - до 3 класу 2 ступеня «шкідливі»,

по напруженості праці – до 3 класу 2 ступеня «шкідливі»

04 березня 2026 року ЛЕК відокремленого підрозділу «Науково-практичного медичного центру професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я імені ОСОБА_3 » йому було установлено такі професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5-S1, з помірно вираженим статико-динамічними порушеннями хребта на тлі випинання міжхребцевих дисків L3-S1, стійким та вираженим больовим і м`язово-тонічним синдромом, часто рецидивуючий перебіг, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом правого колінного суглобу (ПФ другого ступеня. Стан після протезування лівого колінного суглобу 25.06.2024 року. Вібраційна хвороба від дії локальної вібрації другої стадії з синдромом вегетатитивно-сенсорної полінейропатії, частими акроангіоспазмами, двобічним плечолопатковим періартрозом ліктьових суглобів R 1ст. (ПФ першого ступеня), деф.артрозом дрібних суглобів кистей та трофічними порушеннями на кистях. Хронічний необструктивний пиловий бронхіт. Емфізема легень. Нерізко виражений пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня. Захворювання професійні 04.03.2026 року.

У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, які характеризувалися наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищували гранично-допустимі норми, через недосконалість робочого місця, з вини Відповідача, він отримав хронічні професійні захворювання.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення захворювання від 02.04.2026 року підставою в його професійного захворювання постало те, що він працюючи в ШБУ ПрАТ «Суха Балка» прохідником з 23.01.2002 року по 11.02.2002 року, 16.12.2004 року по 30.03.2010 року та з 01.11.2014 року по 14.10.2024 року виконував весь комплекс робіт з проходки горизонтальних, похилих та вертикальних гірничих виробок. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичними перенавантаженнями.

Внаслідок недосконалої технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив підвищених показників локальної вібрації та підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.

Пунктом 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання встановлено, що причиною виникнення в мене професійного захворювання є важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, становила 35 кг при нормативному значенні до 30 кг; робоча поза незручна 40% тривалості зміни при допустимій до 25% згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» затвердженими наказом міністерства охорони здоров`я України» від 08.04.2014 року № 248, вібрація локальна: еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 2-5 Дб перевищував допустимий рівень згідно ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» та складав 78-81 Дб ПРИ гдр – 76 Дб, аерозоль переважно фіброгенної дії: концентрація кремнію діоксиду кристалічного при вмісті в пилу від 10% до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 2,46 разів відповідно до «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони» затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 року № 1192, і складала 4,92 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3

У зв`язку із заподіянням з вини Відповідача шкоди його здоров`ю, 19.06.2026 року, він пройшов огляд експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, де мені було визначено ступень втрати професійної працездатності в розмірі 65% (п.17.2.3 Витягу з рішення ЕКПФО 125/26/814/Р) з 02.04.2026 року та встановлено ІІІ групу інвалідності (п.17.1.6 рішення ЕКПФО) з 04.05.2026 безстроково (п.16 рішення ЕКПФО).

До рішення ЕКПФО від 19.06.2026 року було надано Рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (номер Витягу 125/26/814/1) в яких зазначено ступінь моєї здатності до самообслуговування: легкий, до пересування: помірний, до трудової діяльності помірний ступінь обмеження, рекомендовано допоміжні засоби реабілітації: ортези на колінний суглоб, засоби для захисту кистей рук, ортези на попереково-крижовий відділ хребта, потреба в санаторно-курортному лікування, встановлено загальні обмеження в професійній діяльності, що можуть значно вплинути на погіршення здоров`я.

Враховуючи стан його здоров`я, я неодноразово проходив лікування в медичних закладах з діагнозами, які стосуються професійних захворювань, а саме: з 04.03.2024 року по 15.03.2024 року, з 10.06.2024 року по 21.06.2024 року, з 04.09.2024 року по 13.09.2024 року, з 17.04.2025 року по 28.04.2025 року, з 12.08.2025 року по 21.08.2025 року, з 08.01.2026 року по 19.01.2026 року в КП «Криворізька центральна районна лікарня» Новопільської сільської ради, з 26.09.2024 року по 04.10.2024 року, з 05.11.2025 року по 11.11.2025 року в Криворізькій міській лікарні № 2, з 29.01.2026 року по 12.02.2026 року та з 10.06.2026 року по 24.06.2026 року в відокремленому підрозділі «Науково-практичний медичний центр професій ного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика.

Його постійно турбує ниючий біль у попереку та шиї з іррадіацією в ліву ногу, обмеження рухів в ліктьових, плечових і колінних суглобах, оніміння в кистях, мерзлякуватість, підвищену чутливість їх до холоду, побіління пальців рук у холодний період року, судоми в кінцівках, слабкість, погане самопочуття, переривистий сон, задишка при незначному навантаженні, кашель із слизовим мокротинням, важкість в грудній клітині.

У зв`язку з отриманим професійним захворюванням порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, займатися улюбленими справами, допомагати дружині по господарству, в нього постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабкістю, втомою та постійними болями.

Після проведеної операції по заміні колінного суглобу тривала ходьба для мене стала викликом, я відчуваю задишку, мені постійно треба зупинятися для передиху, я не можу їздити на велосипеді або робити тривалі часті рухи, фізичне навантаження для мене постійно обмежено, не можна підіймати велику вагу, що мене пригнічує, як чоловіка.

Тривалий процес лікування захворювання, пов`язаного з виробництвом, позбавляє мене можливості вести повноцінний спосіб життя. Я постійно відчуваю фізичні страждання та біль, обґрунтовані поганим самопочуттям та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманого ушкодження здоров`я, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуваю психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні головного болю та кашлю, особливо в нічний час. Мій фізіологічний стан поставив мене в залежність від медичних препаратів, які я постійно повинен купувати та носити з собою, адже при задишці в мене підіймається АТ та з`являються болі в серці. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на моєму душевному та фізичному станах, що позбавляє мене можливості приділяти належну увагу своїй родині.

Глибина його душевних страждань викликана, окрім вказаного, також поведінкою Відповідача по відношенню до нього , оскільки підприємство не виконувало свій обов`язок по створенню безпечних умов праці, знехтувало та завдало шкоди моєму здоров`ю. Тривалі роки не удосконалювало виробництво та видобуток руди, не створювало умов для механізації виробництва та зменшення впливу шкідливих факторів на здоров`я працівників.

На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни в його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань.

Вказаними вище обставинами йому завдано моральної шкоди з вини Відповідача.

Вважає, що саме Відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, яка завдана втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.

Так, статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецедентну практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.1 ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ч.4 ст.10 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Так рішенням від 27.07.2004 р. по справі "Ромашов проти України" Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача, але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Враховуючи зазначені положення, Відповідач мав створити належні та безпечні умови праці на моїх робочих місцях, за яких факт отримання професійних захворювань, іншого ушкодження здоров`я чи настання смерті були б неможливими.

Статтею 173 Кодексу законів про працю України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначені розміру моральної шкоди він враховує тривалий стаж роботи на підприємстві Відповідача, процент втрати працездатності 65%, встановлення 3 групи інвалідності та виходжу з розміру мінімальної заробітної плати встановленого на 01 січня 2026 року і оцінюю завдану йому моральну шкоду в 55 мінімальних заробітних плат: 55* 8647,00 грн. = 475585,0 грн.

Тобто, виходячи із зазначеного розрахунку та глибини, характеру та тривалості душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, керуючись принципом розумності та справедливості, розмір спричиненої мені моральної шкоди оцінює в 475 585, 00 (чотириста сімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень , що, на мою думку, буде еквівалентним завданим йому моральним стражданням і достатнім для їх відшкодування.

Установлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.

З огляду на положення ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 цієї норми).

Відповідно Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

За ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Конституційний Суд України в п. 4.1. свого Рішення від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 зазначив, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обставини, які зазначені в даній позовній заяві підтверджуються документами доданими до неї.На підставі наведеного, керуючись ст.3 Конституції України, ст. ст. 1167-1168, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 23, 76, 141, 175, 184, 274-276 ЦПК України, ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 6, 13 ЗУ «Про охорону праці», ст.ст. 6, 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.1 ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 5 ЗУ "Про судовий збір”, - просив

Відкрити провадження за даною позовною заявою та розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» (вул. Конституційна, 5, м.Кривий Ріг, 50029, ЄДРПОУ 00191329) на користь ОСОБА_2 , 1980 року народження, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 475 585, 00 (чотириста сімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого рогу від 27.08.2026 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву в якому він просиль відмовити у задоволенні позову посилаючись на те ,що При укладенні з ПрАТ «СУХА БАЛКА» трудового договору, Позивача було ознайомлено з умовами праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства, при цьому Позивач свідомо приймав наявні умови праці і усвідомлював можливість нанесення шкоди його здоров`ю. Тривалість роботи працівника у шкідливих умовах праці збільшує ризик професійного захворювання, і це залежить від самого працівника, оскільки лише він сам несе відповідальність за наслідки свого вибору. Також ПРАТ «СУХА БАЛКА» надавало Позивачу, встановлені чинним законодавством і колективними договорами пільги і компенсації, зокрема, оплату праці у підвищеному розмірі, додаткові відпустки, профілактичне харчування, перераховував до Пенсійного фонду кошти для забезпечення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 тощо. Відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Більше того, на ПрАТ «СУХА БАЛКА», відповідно до вимог законодавства, повсякчас застосовуються заходи щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, позитивного досвіду охорони праці. Відповідно до. Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 02.04.2026 року, Позивачу встановлено хронічне професійне захворювання (отруєння), а саме: 1. Радикулопатія, попереково-крижова L5-1 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на тлі випинання міжхребцевих дисків 13-S1, стійким та вираженим больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом правого колінного суглобу (ПФ другого ступеня). Стан після протезування лівого колінного суглоба (25.06.2024р.). 2. Вібраційна хвороба від дії локальної вібрації другої стадії з синдромом вегетативно-сенсорної полійнеропатії, частими акроангіоспазмами, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого ступеня), деф.артрозом дрібних суглобів кистей та трофічними порушеннями на кистях. 3. Хронічний необструктивний пиловий бронхіт. Емфізема легень. Нерізко виражений пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеню. Однак, звертаємо увагу на Окрему думку членів комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_2 , що ПрАТ «СУХА БАЛКА», як роботодавець, не винне у виникненні професійного захворювання ОСОБА_2 мотивуючи це тим, що умови праці, у яких працював Позивач, не створювались ПрАТ «СУХА БАЛКА», а є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом. Крім того, законодавчо допускається робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів виробничого середовища за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту. ОСОБА_2 на протязі всього часу роботи своєчасно забезпечувався захисними півмасками фільтруючими, ефективність очистки повітря від пилу яких становить 99,9%. Також усе гірниче обладнання, яке в процесі роботи утворює пил, обладнується пиловловлюючими пристроями. Тому за 2 i Y 3 умови постійного використання 313 шкідливий вплив пилу з вмістом кремнію діоксину кристалічного від 10 до 70% на ОСОБА_2 не відбувався. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» в ПрАТ «СУХА БАЛКА» постійно впроваджуються нові технології, дотримуються основних напрямків, в організації технологічних процесів та раціоналізації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії в частині комплексної механізації та автоматизації виробничих операцій, ведеться робота з пропаганди безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці. Відповіді заходи підтверджуються Колективним договором ПрАТ «СУХА БАЛКА».та іншими документами. Тому ймовірною причиною професійного захворювання ОСОБА_2 - є незастосування ним у процесі виконання трудових обов`язків засобів захисту, не зважаючи на забезпечення ними у повному обсязі. ечення ними у повному обсязі. Згідно зі ст. 14 Закону України «Про охорону праці» працівник зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а саме: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеки і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення вимог цієї статті, а статтею 6 вказаного Закону передбачено, що працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов`язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. Жодних заяв про відмову від дорученої роботи у зв`язку з небезпекою для здоров`я, або розірвання трудового договору за власним бажанням у зв`язку з невиконанням підприємством законодавства про охорону праці від ОСОБА_2 - не надходило. Позивач частково, тратив, працездатність, а тому здібність до самообслуговування він має. Також Позивач не потребує стороннього догляду чи допомоги. З огляду на наведене вище - профзахворювання не призвело до тяжких наслідків для Позивача, котрі змінювали його життя та тягли за собою немайнові витрати

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги ,просила позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві .

Представник відповідача заперечував проти позову ,пояснив ,що відсутня вина відповідача у спричиненні моральної шкоди позивачу ,просив відмовити у позові ,надав пояснення аналогічно викладеним у відповіді на відзив .

Заслухав пояснення сторін та дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивач перебував у тродивих відносинах з відповідачем ПрАТ «Суха Балка», з них працював : з 22.08.2001 року по 23.01.2002 року підземним горноробочим дільниці 20 ШБУ ВАТ «Суха Балка», з 23.01.2002 року по 11.12.2002 року підземним проходчиком дільниця 20 ВАТ «Суха Балка», з 11.12.2002 року по 16.12.2004 року підземним машиністом електровозу дільниці 20 ВАТ «Суха Балка», з 16.12.2004 року по 30.03.2010 року – підземним прохідником з правом ведення вибухових робіт дільниці 20 ВАТ «Суха Балка», з 01.11.2014 року по 13.08.2015 року підземним прохідником дільниці 20 на ПАТ «Евраз Суха Балка», з 13.08.2015 року по 14.10.2024 року підземним прохідником дільниці 21 ПрАТ «Суха балка». Звільнений за власним бажанням 14.10.2024 року.Підприємство Відповідача змінювало назву: Рудник «Суха Балка», ВАТ «Суха Балка», ПАТ «Євраз Суха Балка», ПрАТ «Євраз Суха Балка», ПрАТ «Суха Балка»). ,що підтверджується копією трудової книжки позивача .

Згідно даних Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) №ПС/3.1/5568-25 від 24.03.2025 р.., затвердженої начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, він , працюючи підземним прохідником виконував комплекс робіт з проходки вертикальних та горизонтальних гірничих виробок. Роботи виконувались підземно. Технологічний процес складався з 30% ручної праці, 70% механізованої. Шкідливі фактори , що мали місце при виконанні технологічного процесу: пил фіброгенної дії, шум, вібрація, важкість та напруженість праці. До виконання робіт, не пов`язаних з професією, які зазначені у трудовій книжці, не залучався.

У відповідності з результатами лабораторно-інструментальних досліджень умови праці визначені такими, що відносяться:

по вмісту пилу фіброгенної дії у повітрі робочої зони відносяться до 3 класу 2 ступеня «шкідливі»,

по рівню шуму - до 3 класу 2 ступеня «шкідливі»

за рівнем локальної вібрації - до 3 класу 2 ступеня «шкідливі»,

по світловому середовищу - до 3 класу 2 ступеня «шкідливі»,

по показникам мікроклімату - до 3 класу 1 ступеня «шкідливі»,

за важкістю праці - до 3 класу 2 ступеня «шкідливі»,

по напруженості праці – до 3 класу 2 ступеня «шкідливі»

04 березня 2026 року ЛЕК відокремленого підрозділу «Науково-практичного медичного центру професійного здоров`я Національного університету охорони здоров`я імені ОСОБА_3 » позивачу було установлено такі професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5-S1, з помірно вираженим статико-динамічними порушеннями хребта на тлі випинання міжхребцевих дисків L3-S1, стійким та вираженим больовим і м`язово-тонічним синдромом, часто рецидивуючий перебіг, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом правого колінного суглобу (ПФ другого ступеня. Стан після протезування лівого колінного суглобу 25.06.2024 року. Вібраційна хвороба від дії локальної вібрації другої стадії з синдромом вегетатитивно-сенсорної полінейропатії, частими акроангіоспазмами, двобічним плечолопатковим періартрозом ліктьових суглобів R 1ст. (ПФ першого ступеня), деф.артрозом дрібних суглобів кистей та трофічними порушеннями на кистях. Хронічний необструктивний пиловий бронхіт. Емфізема легень. Нерізко виражений пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня. Захворювання професійні 04.03.2026 року.

У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, які характеризувалися наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищували гранично-допустимі норми, через недосконалість робочого місця, з вини Відповідача, позивач отримав хронічні професійні захворювання.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення захворювання від 02.04.2026 року підставою професійного захворювання позивача постало те, що він працюючи в ШБУ ПрАТ «Суха Балка» прохідником з 23.01.2002 року по 11.02.2002 року, 16.12.2004 року по 30.03.2010 року та з 01.11.2014 року по 14.10.2024 року виконував весь комплекс робіт з проходки горизонтальних, похилих та вертикальних гірничих виробок. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичними перенавантаженнями.

Внаслідок недосконалої технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив підвищених показників локальної вібрації та підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.

Пунктом 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання встановлено, що причиною виникнення в позивача професійного захворювання є важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, становила 35 кг при нормативному значенні до 30 кг; робоча поза незручна 40% тривалості зміни при допустимій до 25% згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» затвердженими наказом міністерства охорони здоров`я України» від 08.04.2014 року № 248, вібрація локальна: еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 2-5 Дб перевищував допустимий рівень згідно ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» та складав 78-81 Дб ПРИ гдр – 76 Дб, аерозоль переважно фіброгенної дії: концентрація кремнію діоксиду кристалічного при вмісті в пилу від 10% до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 2,46 разів відповідно до «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони» затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 року № 1192, і складала 4,92 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3

19.06.2026 року, позивач пройшов огляд експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, де позивачу було визначено ступень втрати професійної працездатності в розмірі 65% (п.17.2.3 Витягу з рішення ЕКПФО 125/26/814/Р) з 02.04.2026 року та встановлено ІІІ групу інвалідності (п.17.1.6 рішення ЕКПФО) з 04.05.2026 безстроково (п.16 рішення ЕКПФО).

До рішення ЕКПФО від 19.06.2026 року було надано Рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (номер Витягу 125/26/814/1) в яких зазначено ступінь його здатності до самообслуговування: легкий, до пересування: помірний, до трудової діяльності помірний ступінь обмеження, рекомендовано допоміжні засоби реабілітації: ортези на колінний суглоб, засоби для захисту кистей рук, ортези на попереково-крижовий відділ хребта, потреба в санаторно-курортному лікування, встановлено загальні обмеження в професійній діяльності, що можуть значно вплинути на погіршення здоров`я.

Позивач неодноразово проходив лікування в медичних закладах з діагнозами, які стосуються професійних захворювань, а саме: з 04.03.2024 року по 15.03.2024 року, з 10.06.2024 року по 21.06.2024 року, з 04.09.2024 року по 13.09.2024 року, з 17.04.2025 року по 28.04.2025 року, з 12.08.2025 року по 21.08.2025 року, з 08.01.2026 року по 19.01.2026 року в КП «Криворізька центральна районна лікарня» Новопільської сільської ради, з 26.09.2024 року по 04.10.2024 року, з 05.11.2025 року по 11.11.2025 року в Криворізькій міській лікарні № 2, з 29.01.2026 року по 12.02.2026 року та з 10.06.2026 року по 24.06.2026 року в відокремленому підрозділі «Науково-практичний медичний центр професій ного здоров`я Національного університету охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика.

Суд не може не погодитись з поясненнями позивача ,що у зв`язку з отриманим професійного захворюванням порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, займатися улюбленими справами, допомагати дружині по господарству, в нього постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабкістю, втомою та він випробовує постійний біль.

Так, статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 173 Кодексу законів про працю України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначені розміру моральної шкоди суд погоджується з вимогами позивача ,що до її розміру , враховує тривалий стаж роботи на підприємстві Відповідача, процент втрати працездатності 65%, встановлення 3 групи інвалідності та виходтьб з розміру мінімальної заробітної плати встановленого на 01 січня 2026 року і оцінюю завдану позивачу моральну шкоду в 55 мінімальних заробітних плат: 55* 8647,00 грн. = 475585,0 грн. При цьому суд враховує глибину, характеру та тривалості душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ позивачем і керуючись принципом розумності та справедливості,

Установлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.

З огляду на положення ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 цієї норми).

Відповідно Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

За ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Конституційний Суд України в п. 4.1. свого Рішення від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 зазначив, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

За таких обставин суд приходить до висновку ,що позов слід задовольнити у повному обсязі ,оскільки заявлені вимоги обґрунтовані вимогами діючого законодавства і знайшли своє підтвердження доказами у судовому засіданні ,а пояснення представника відповідача в тій частині що відсутня вина відповідача у тому ,що позивач отримав професійне захворювання суд вважає не обґрунтованими ,такими що спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами .

Керуючись ст..ст.263-265 ЦПК України, ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 6, 13 ЗУ «Про охорону праці», ,

У Х В А Л И В :

Позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерне товариство "ЄВРАЗ Суха Балка" про стягнення моральної шкоди у зв`язку з профзахворюванням задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» (вул. Конституційна, 5, м.Кривий Ріг, 50029, ЄДРПОУ 00191329) на користь ОСОБА_2 , 1980 року народження, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 475 585, 00 (чотириста сімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» (вул. Конституційна, 5, м.Кривий Ріг, 50029, ЄДРПОУ 00191329) на користь державни за судовий збір 4755,85 гривень.

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1

місце реєстрації та проживання:

АДРЕСА_1 ,

Приватне акціонерне

товариство «СУХА БАЛКА»

вул.Конституційна, 5,

м.Кривий Ріг, 50029, ЄДРПОУ 00191329,

Рішення ухвалено та проголошено 21.09.2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Л. І. Хомченко