Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №212/1970/18 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/1970/18

1-о/212/2/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Кривому Розі заяву захисника засудженого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у кримінальному провадженні № 42017040000001302 від 18.10.2017 р.

Учасники провадження - прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , засуджений ОСОБА_3 , захисник адвокат ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_6 , представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2024 р. по справі № 212/1970/18 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040000001302 від 18.10.2017 р., ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винними у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України та призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі кожному з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки кожному.

На підставі ст. 52, 54 КК України, позбавлено обвинувачених ОСОБА_8 спеціального звання - капітана поліції, та ОСОБА_3 спеціального звання - старшого сержанта поліції.

Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_3 солідарно на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи № 30/10.9/2963 від 19.12.2017 р. – 2 968,80 грн, судової почеркознавчої експертизи № 30/1.1/3171 від 20.12.2017 р. – 2 226,60 грн; судової психологічної експертизи № 5252/18-61 від 22.03.2018 р. – 8 580,00 грн.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_3 солідарно, на користь ОСОБА_6 у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 25 000,00 грн. та у відшкодування спричиненої моральної шкоди 50 000,00 грн.

Цивільний позов, заявлений в інтересах КЗ «Криворізької міської лікарні № 2 ДОР» також задоволено. Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_3 солідарно, на користь медичного закладу кошти в сумі 4 187,83 грн. витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_6 .

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.10.2024 р. по справі №212/1970/18 в рамках даного кримінального провадження апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діяв в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , було залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора задоволено частково.

Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2024 року стосовно ОСОБА_3 в частині стягнення на користь держави процесуальних витрат змінено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати по справі: за проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи №30/10.9/2963 від 19.12.2017 р. в сумі 1 484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривні 40 копійок; за проведення судової почеркознавчої експертизи № 30/1.1/3171 від 20.12.2017 р. в сумі 1 113 (одна тисяча сто тринадцять) гривень 30 копійок; за проведення судової психологічної експертизи № 5252/18-61 від 22.03.2018 року в сумі 4 290 (чотири тисячі двісті дев`яносто) гривень 00 копійок.

В іншій частині вирок суду стосовно ОСОБА_3 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 3 липня 2025 року, касаційна скарга потерпілого ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 лютого 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні 42017040000001302 від 18.10.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця та жителя міста Кривий Ріг Дніпропетровської області залишена без задоволення.

Захисник засудженого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування поданої заяви захисник вказує, що відповідно до п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

Обставинами, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути є наступне:

- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Згідно з приписами ст. 75 КК (у редакції, чинній на момент скоєння засудженим злочину), якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади та правила призначення покарання, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням яких є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Зваживши на наведені обставини, суд з урахуванням положень, зокрема статті 75 КК України приймає рішення про можливість чи неможливість звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.

Повертаючись до обставин цієї справи, сторона захисту звертає увагу, що суд першої інстанції при призначені покарання ОСОБА_3 у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки, не врахував в повній мірі тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи. Суд першої інстанції встановив наступне: обвинувачений є громадянином України, має вищу освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, офіційно працював на посаді помічника чергового чергової частини Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює начальником дільниці ПрАТ «ПівнГЗК».

Відповідно до ст. 66 та 67 КК України, судом не встановлено обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише з ізоляцією його від суспільства, а тому обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за скоєне кримінальне правопорушення в межах санкції частини 1 статті 28, ч.2 ст.365 КК України виключно в виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на певний строк.

На думку суду першої інстанції, саме таке покарання у виді позбавлення волі на певний строк відповідатиме цілям покарання та буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 .

Так само, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з огляду на встановлені обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, відсутності усвідомлення ним протиправності своїх дій та будь-якого каяття.

Сторона захисту зазначає, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у скоєному злочині, вибачився перед потерпілим ОСОБА_6 , та ще в суді першої інстанції, до винесення вироку по справі відшкодував завдану моральну та матеріальну шкоду в повному обсязі, про що потерпілим було складено відповідну розписку, яка надана в Додатках, але яка не надавалася в суді першої та апеляційної інстанцій, за помилковою порадою адвоката ОСОБА_3 , який захищав обвинуваченого.

З потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_3 примирилися. Про це свідчить розписка, складена потерпілим ОСОБА_6 від 02.02.2024 року про те, що він не має до ОСОБА_3 жодних претензій ні матеріального ані морального характеру. Матеріальна та моральна шкода ОСОБА_3 ОСОБА_6 відшкодовано повністю. ОСОБА_6 зобов`язався не пред`являти надалі до ОСОБА_3 претензій майнового та не майнового характеру в рамках кримінального провадження № 42017040000001302 від 18.10.2017 р. по обвинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України.

Згідно зі ст. 66 КК України - щире каяття може бути визнане обставиною, що пом`якшує покарання винного. Щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася.

Так, виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Розкаяння передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину, добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.

Крім того, системний аналіз кримінального закону свідчить про те, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, в тому числі й під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

З огляду на викладене, щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди (ВС ККС, справа №523/4890/19 від 04.10.2022 р.).

Щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (ВС/ККС у справі № 182/1539/19 від 23.12.2021).

Сторона захисту звертає увагу суду, що ОСОБА_3 щиро розкаявся перед потерпілим. Дана обставина підтверджується наданою розпискою потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди.

Повноваження суду, надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.

Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами підтримав, просив її задовольнити, пославшись на обставини, викладені в заяві.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, вважаючи її не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

В силу статті 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. При цьому обставини, передбачені пунктами 2 і 3 повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування (ч.3 ст.459 КПК України).

Отже, за змістом ст. 459 КПК України нововиявленими визнаються обставини, які могли вплинути на судове рішення та стосуються предмету обвинувачення, порядку збирання й оцінки доказів, а також інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути. Нововиявленими слід вважати обставини як фактичного, так і правового характеру, які:

-об`єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи;

-не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоч би одній особі, яка брала участь у справі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами кримінального провадження вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2024 р. по справі № 212/1970/18 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017040000001302 від 18.10.2017 р., ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винними у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України та призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі кожному з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки кожному.

На підставі ст. 52, 54 КК України, позбавлено обвинувачених ОСОБА_8 спеціального звання - капітана поліції, та ОСОБА_3 спеціального звання - старшого сержанта поліції.

Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_3 солідарно на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи № 30/10.9/2963 від 19.12.2017 р. – 2 968,80 грн, судової почеркознавчої експертизи № 30/1.1/3171 від 20.12.2017 р. – 2 226,60 грн; судової психологічної експертизи № 5252/18-61 від 22.03.2018 р. – 8 580,00 грн.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_3 солідарно, на користь ОСОБА_6 у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 25 000,00 грн. та у відшкодування спричиненої моральної шкоди 50 000,00 грн.

Цивільний позов, заявлений в інтересах КЗ «Криворізької міської лікарні № 2 ДОР» також задоволено. Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_3 солідарно, на користь медичного закладу кошти в сумі 4 187,83 грн. витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_6 .

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.10.2024 р. по справі №212/1970/18 в рамках даного кримінального провадження апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діяв в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , було залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора задоволено частково.

Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2024 року стосовно ОСОБА_3 в частині стягнення на користь держави процесуальних витрат змінено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати по справі: за проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи №30/10.9/2963 від 19.12.2017 р. в сумі 1 484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривні 40 копійок; за проведення судової почеркознавчої експертизи № 30/1.1/3171 від 20.12.2017 р. в сумі 1 113 (одна тисяча сто тринадцять) гривень 30 копійок; за проведення судової психологічної експертизи № 5252/18-61 від 22.03.2018 року в сумі 4 290 (чотири тисячі двісті дев`яносто) гривень 00 копійок.

В іншій частині вирок суду стосовно ОСОБА_3 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 3 липня 2025 року, касаційна скарга потерпілого ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 лютого 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні 42017040000001302 від 18.10.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця та жителя міста Кривий Ріг Дніпропетровської області залишена без задоволення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються:

- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

В силу ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.

Суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими або виключними обставинами, якщо вони не оспорюються (ч. 4 ст. 466 КПК України).

Статтею 467 КПК України передбачено право суду скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

Згідно процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами підставою його здійснення є одна з визначених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, що на час подання відповідної заяви підтверджена належними засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалюючи вирок від 26.02.2024 р. по справі № 212/1970/18 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017040000001302 від 18.10.2017 р., Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області визнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України та призначив покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 52, 54 КК України, позбавлено обвинуваченого ОСОБА_3 спеціального звання - старшого сержанта поліції.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, якщо вони супроводжувались насильством, за відсутності ознак катування, вчиненого групою осіб, без попередньої змови ґрунтується виключно на показаннях потерпілого ОСОБА_6 наданих під час досудового розслідування та в суді.

Так, будучи допитаним у судовому засіданні при розгляді справи по суті, потерпілий ОСОБА_6 суду показував, що точно не пам`ятає, з 05 на 06.10.2017 року близько 19-00 годин він приїхав на бульвар ОСОБА_10 в будинок №20 і зустрівся на площадці в під`їзді на 5 поверсі з Пальохою та Касьян. Були питання по автомобілю ВАЗ 21111, який він купив у ОСОБА_11 . Він приїхав вирішувати питання по документам. Пальоха та ОСОБА_12 зразу почали його бити руками по всім частинам тіла, потім положили на підлогу, вділи наручники с заду. Він був обличчям до підлоги, вивели сходами на вулицю, посадили в автомобіль ВАЗ 2108 зеленого кольору, біля нього сидів ОСОБА_13 , ОСОБА_12 був за рулем, повезли на Шурупова. Завели на 3 поверх рай. відділу. Пальоха кулаками по обличчю бив, вимагали щоб він повернув автомобіль, розписку, технічний паспорт, ключі. Він відмовився, так як купив автомобіль у ОСОБА_14 . Є розписка, вона казала що її батьки померли, треба буде вступити в спадщину. Він автомобіль справив, прийшов час переоформлювати автомобіль, прийшов до неї додому. Відкрила двері її мати і сказала, що автомобіль не продавали. Потім його повезли в дружину. Вивели його з райвідділку в наручниках біля 22 години. В кабінеті його заставили підписати чисті аркуші паперу, внизу було написано з моїх слів написано вірно. Повезли в дружину, яка знаходилась на 44 кварталі, точного адресу не знає. Йому в 23-24:00 годин стало погано, він почав втрачати свідомість. ОСОБА_15 , яка за ним стежила в дружині, надавала йому медичну допомогу, давали ліки знеболюючі. Але йому все одно було погано і Касьян, Пальоха винесли його на лавку в сквер і визвали швидку допомогу. Йому надали медичну допомогу і відпустили. Він зателефонував матері, матір його забрала. Потім швидка його направила в ОСОБА_16 , там зафіксували гематому на голові.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 наголосив на тому, що попередні свідчення відрізняються від того, що було. Бив та одягав наручники ОСОБА_13 . Касьян нічого особисто не робив, стояв поряд, можливо з його сторони і були погрози, але фізичного насильства не відбувалось. Все що було зроблено робив ОСОБА_17 . Касьян лише був за кермом, насильство не вчиняв, биту до нього не застосовував, точні обставини всього не може згадати, фізичний стан після того - був побитий.

Стверджує, що насильства не було з боку ОСОБА_12 , робив все ОСОБА_13 . Касьян поводився як працівник поліції. Повідомляє суду, що раніше було примирення, це було до винесення вироку. Була зустріч та відбулось примирення, з невідомих причин адвокати про примирення не сказали. Вважає, що ці всі обставини треба врахувати як нововиявлені, помилився стосовно активних дій ОСОБА_12 , оскільки був молодший віком та мав сильний стрес.

Захисник засудженого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 наголосила на тому, що потерпілий ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 примирилися ще на стадії судового розгляду. Обвинувачений ОСОБА_3 повністю відшкодував спричинену матеріальну та моральну шкоду, будь яких претензій потерпілий до нього не має. ОСОБА_3 не вчиняв ніяких насильницьких дій щодо потерпілого, не вчиняв ніяких активних дій.

Просить суд врахувати вказані обставини як нововиявлені та виправдати ОСОБА_3 .

Суд наголошує, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах.

У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

Суд не погоджується із доводами сторони захисту про те, що відшкодування спричиненої шкоди потерпілому слід розглядати як нововиявлену обставину.

Суд наголошує на тому, що добровільне відшкодування шкоди суд може врахувати як обставину, що у розумінні ст. 66 КК пом`якшує покарання обвинуваченій особі, лише тоді, коли ця обставина з наведенням відповідних доказів (у тому числі письмових) буде підтверджена перед судами (як першої, так і апеляційної інстанцій) в ході розгляду кримінального провадження, але до часу набрання обвинувального вироку суду законної сили.

Наданий суду оригінал розписки від 02.02.2024 року, свідчить про повне відшкодування шкоди потерпілому.

Добровільне відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди не визнається судом як нововиявлена.

Однак, суд звертає увагу, що відповідно наданих пояснень, потерпілий ОСОБА_6 повідомив суд про те, що він помилився стосовно активних дій обвинуваченого ОСОБА_3 та наполягав на тому, що ОСОБА_3 не наносив йому жодних ударів 05.10.2017 року ані в під`їзді будинку, ані в приміщенні Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, ані в приміщенні опорного пункту поліції.

эрамре хумамнум эст — це відома латинська приказка, яка перекладається як «Людині властиво помилятися». Вона означає, що кожна людина може оступитися або зробити неправильний крок, оскільки ніхто не є ідеальним.

stultum est in errore perseverare, що означає, «а наполягати на своїй помилці — дурість».

Суд приймає до уваги покази потерпілого ОСОБА_6 у суді стосовно активних дій обвинуваченого ОСОБА_3 оскільки психологічна оцінка потерпілим дій обвинуваченого — це суб`єктивне сприйняття та емоційно-смислове ставлення постраждалої особи до вчиненого злочину та особи правопорушника. У кримінальному процесі та юридичній психології вона є ключовим елементом для розуміння глибини завданої шкоди.

В кримінальному праві та судовій психології помилка психологічної оцінки потерпілим дій обвинуваченого є формою добросовісної омани, яка суттєво впливає на кваліфікацію злочину, правову оцінку події та призначення покарання.

Якщо потерпілий неправильно сприйняв характер або ступінь загрози з боку обвинуваченого, його показання оцінюються судом з урахуванням цього психологічного стану.

Головна особливість полягає в тому, що омана потерпілого є добросовісною — він не намагається обманути слідство та суд, а дійсно вірив у кримінальний характер чи специфіку дій обвинуваченого через стрес, страх або дефіцит часу.

Помилкова оцінка дій обвинуваченого майже завжди провокується екстремальними факторами:

?Афект та сильний страх: Звужують свідомість, блокують логічне мислення та змушують інтерпретувати будь-який нейтральний жест як смертельну небезпеку.

?Раптовість нападу: Брак часу на аналіз ситуації змушує мозок діяти на основі найгіршого сценарію.

?Зовнішні умови: Погана видимість, шум, перебування у стані алкогольного сп`яніння або хворобливий стан потерпілого.

Таким чином, суд вважає помилкову оцінку дій обвинуваченого зі сторони потерпілого нововиявленою обставиною, та вважає, що вказана обставина, що не була відома суду на час розгляду справи, могла вплинути на правильність рішення суду, яке переглядається. На переконання суду, зазначена обставина має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки впливає на правильність призначення покарання.

Суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Згідно з приписами ст. 75 КК (у редакції, чинній на момент скоєння засудженим злочину), якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади та правила призначення покарання, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням яких є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд у відповідності до ч. 4 ст. 466 КПК України не досліджував інші докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами, оскільки вони не оспорюються учасниками кримінального провадження.

З огляду на встановлену нововиявлену обставину, враховуючи, що відсутність активних дій зі сторони обвинуваченого значним чином зменшують суспільно-небезпечні наслідки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим заяву захисника засудженого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2024 року – задовольнити.

Керуючись ст. 373, 374, 459, 466, 467 КПК України, суд

ухвалив:

Заяву захисника засудженого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2024 року – задовольнити.

Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2024 р. по справі № 212/1970/18 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040000001302 від 18.10.2017 р., яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України та призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки та на підставі ст. 52, 54 КК України, позбавлено ОСОБА_3 спеціального звання - старшого сержанта поліції – скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та на підставі ст. 52, 54 КК України, позбавити ОСОБА_3 спеціального звання - старшого сержанта поліції

У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від відбуття призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 (ДВА) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2024 року залишити без змін.

Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_18