Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №211/10343/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/10343/25

Провадження № 2/211/1424/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 вересня 2026 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костенко Є.К.,

за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Масальської Ю.О., Нестерук А.В.,

розглядаючи в судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Газорозподільні мережі України» про зобов`язання вчинити певні дії, а саме встановити індивідуальний лічильник газу за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок відповідача відповідно до вимог чинного законодавства та нормативних актів, у строк, визначений судом.

Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що він є побутовими споживачем природного газу, використовую природний газ з метою приготування їжі, за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 , власником якої він є. Колишнім Оператором ГРМ АТ «Криворіжгаз» у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , був встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу через що визначення вартості наданої послуги з розподілу природного газу в залежності від обсягу спожитого мешканцями будинку природного газу (за відсутності у споживача індивідуального лічильника газу) значно підвищило витрати позивача на оплату послуги. 26.06.2025 та 08.07.2025 ОСОБА_1 звертався до відповдіача ТОВ «Газорозподільні мережі України», як нового Оператора ГРМ, з заявою про встановлення індивідуального лічильника. У встановленні індивідуального вузла обліку на об`єкті споживання за рахунок Оператора ГРМ позивачу було відмовлено. Таким чином, на думку позивача, відповідач зобов`язаний був забезпечити виконання вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в частині встановлення за свій рахунок лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року. На підставі викладеного позивач просить суд зобов`язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» за власні кошти підприємства встановити у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , індивідуальний комерційний вузол обліку природного газу у визначений судом строк.

03.10.2025 на адресу суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з таких підстав. Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - є надавачем послуг з розподілу природного газу на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 лише з 01.08.2023. До цієї дати повноваження Оператора ГРМ виконувало АТ "Криворіжгаз", тому саме дане підприємство повинно було забезпечити встановлення індивідуальних лічильників споживачам.

08.10.2025 позивач скерував до суд відповідь на відзив, у якій зазначив, що ст. 6 Закону №3533-VI визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку. Відповідно до Постанови НКРЕКП від 28 липня 2023 року №1388 АТ «Криворіжгаз» зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 845, у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію. Таким іншим суб`єктом є ТОВ «Газорозподільні мережі України». Тобто, на даний час AT «Криворіжгаз» не є суб`єктом господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, тому не має повноважень на виконання робіт щодо встановлення індивідуального лічильника газу. Факт комплексного порушення зобов`язань АТ "Криворіжгаз" по встановленню населенню індивідуальних лічильників та обов`язок ТОВ "Газорозподільні мережі Україні" щодо забезпечення невиконаних попереднім Операором ГРМ зобов`язань, було підтверджено НКРЕКП. З огляду на вказане вважає свої позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представником відповідача під час судового засідання 13 листопада 2025 року заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, з мотивів того, що в провадженні Касаційного цивільного суду Верховного Суду перебуває справа №176/230/25 за аналогічними правовідносинами, яка пов`язана із з`ясуванням необхідності вживати дії щодо встановлення індивідуальних газових лічильників саме новим уповноваженим суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу природного газу. У зв`язку з цим, просить зупинити провадження по справі до закінчення перегляду КЦС Верховного Суду справи №176/230/25.

Ухвалою суду від 13 листопада 2025 року провадження по справі зупинено в зв`язку з тим, що існують обставини відповідно до п. 10 ч. 1 ст.252 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду даної цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі.

01 вересня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі, оскільки КЦС ВС 03.08.2026 розглянуто справу №176/230/25.

Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року провадження по справі було поновлено.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у позов. Також, позивач вказує, що проводив оплату за надані послуги за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних.

Представник відповідача прои задоволення позову заперечує, вважає, що у відповідача відсутні повноваження на виконання обов`язків АТ "Криворіжгаз".

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, заслухавши думку сторін, приходить до такого висновку.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.01.2009 №21567881 квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Позивач є побутовим споживачем природного газу відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу», а саме використовує природний газ з метою приготування їжі, за об`єктом споживання по АДРЕСА_1 , про що свідчить заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 12.12.2023.

Відповідач є операторами ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням в необхідних об`ємах (обсягах).

Листом Криворізької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" №КрФ/100/103/4/ВИХ-11105-25 від 21.07.2025 (у відповідь на звернення позивача від 14.07.2025) позивачу було відмовлено у встановленні індивідуального лічильника газу за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки споживачі будинку вже забезпечені комерційним обліком за рахунок Оператора ГРМ шляхом встановлення загальнобудинкового лічильника та роз`яснено позивачу, що вона може встановити індивідуальний лічильник газу за власні кошти або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Як передбачено ст. 21 цього ж Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Відповідно до п.п.3,4,7 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; норми споживання комунальних послуг (далі - норми споживання) - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 16 квітня 2015 року № 1274 про видачу ліцензії на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ ПАТ «Криворіжгаз» видано ліцензію на господарську діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривого Рогу (крім житлового масиву «Інгулець» Інгулецького району в м. Кривому Розі) та Криворізького району Дніпропетровської області у зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ПАТ «Криворіжгаз».

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Типового договору розподілу природного газу, що розміщений на офіційному сайті АТ«Криворіжгаз», цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України.

Згідно з пунктом 2.1 цього Типового договору, АТ«Криворіжгаз`взяло на себе зобов`язання постачати природний газ споживачам в необхідних об`ємах (обсягах), а позивачі взяли на себе зобов`язання своєчасно сплачувати вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Позивач ОСОБА_1 приєднався до вказаного Типового договору розподілу природного газу, оскільки щомісячно споживала природний газ та щомісячно сплачувала рахунки за спожитий природний газ.

Постановою НКРЕКП №845 від 29 червня 2017 року про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Криворіжгаз», відповідачу 1 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах міста Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в м. Кривий Ріг) та Криворізького району Дніпропетровської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПАТ «Криворіжгаз».

04 червня 2019 року постановою НКРЕКП №943 внесено зміни в повне та скорочене найменування ліцензіата: повне найменуванняАкціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», скорочене АТ «Криворіжгаз».

Постановою НКРЕКП від 28 липня 2023 року № 1388 зупинено дію ліцензії АТ «Криворіжгаз» на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 29 червня 2017 року № 845, у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.

Цією ж постановою внесено зміни до постанови від 26 грудня 2022 року № 1839, якою ТОВ «Газорозподільні мережі України» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та розширено територію провадження ТОВ "Газорозподільні мережі України" діяльності з розподілу природного газу шляхом включення до неї, крім іншого, м. Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району).

Крім того, згідно п.2-3 вказаної постанови, НКРЕКП зобов`язано АТ «Криворіжгаз» до 31 грудня 2023 року передати грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ "Криворіжгаз" на праві власності, для забезпечення виконання ТОВ «Газорозподільні мережі України» невиконаних АТ "Криворіжгаз" зобов`язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ "Криворіжгаз" з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходу державного контролю НКРЕКП діяльності АТ "Криворіжгаз" у 2021-2023 роках, зокрема: кошти, що підлягають коригуванню за результатами заходів державного контролю; на баланс ТОВ «Газорозподільні мережі України» вузли обліку природного газу, що є на балансі АТ "Криворіжгаз", у тому числі тих, що були встановлені (замінені). Також, зобов`язано АТ "Криворіжгаз" надати до НКРЕКП звітність за результатами провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у 2023 році, у порядку та строки, визначеніпостановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07 липня 2016 року № 1234, від 17 лютого 2021 року № 254, від 10 листопада 2022 року № 1416 та фінансову звітність.

Таким чином, розподіл природного газу побутовому споживачеві ОСОБА_1 до 01 серпня 2023 року здійснював АТ «Криворіжгазгаз», після 01 серпня 2023 року - ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі його Криворізької філії.

Згідно з главою 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до п.1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС - Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення), визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу, з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Відповідно до частин другої, третьої статті 18 Закону України «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Згідно з главою 5 розділу ІХ Кодексу, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Відповідно до приписів частини друго їстатті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в редакції від 20 січня 2018 року загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеномустаттею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року; у подальшому вказаний строк було продовжено.

У постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року в справі № 212/7490/17-ц (провадження № 61-1511св19) зроблено такий висновок: враховуючи те, що за час розгляду справи в Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» були внесені зміни, зокрема і в статі 6 цього Закону, якою передбачається строк встановлення газових лічильників для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021 року, апеляційним судом правильно застосовано указаний Закон, оскільки спірні правовідносини є триваючими. Схожий за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі № 212/3482/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 212/4456/19.

Судом встановлено, що обсяги спожитого мешканцями будинку природного газу (за відсутності у споживача індивідуального лічильника газу) були визначені пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому приміщенні у відповідності до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2002 року №620.

Відповідачем було відмовлено позивачу у встановленні індивідуального лічильника газу.Так в Постанові від 21.02.2018 по справі № 908/1312/17, Верховний Суд зазначив, що із змісту Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» вбачається обов`язок встановлення відповідним суб`єктом господарюваннягазорозподільними організаціями за власний рахунок лічильників газу для такої категорії споживачів природного газу як населення, саме у вигляді таких приладів обліку природного газу, що дозволяють визначення обсягів споживання кожним окремими позивачем, та що стаття 6 цього Закону визначає обов`язок газорозподільної організації встановити за власний рахунок саме квартирні прилади обліку в багатоквартирному будинку.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 214/2435/17 у постанові від 07.11.2018 дійшла висновку про те, що відмова відповідача (газорозподільної організації) встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечать вимогам законодавства, порушує права позивачів. Волевиявлення позивачів на встановлення індивідуальних лічильників газу не може бути порушеним.

Вищевикладені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої ПалатиВерховного Суду, викладеною у справі №212/5836/17від 26.10.2021, таз ПостановоюПершої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №210/5132/19 від 08.07.2020.

Судом встановлено та не було спростовано в ході судового розгляду, що позивач сплачував за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, а тому, позивач мав право на забезпечення індивідуальним газовим лічильником і АТ «Криворіжгаз» був зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачем, та відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природнього газу» забезпечити встановлення індивідуального лічильника газу позивачу у строк до 01 січня 2023 року.

Постановою НКРЕКП від 01.09.2021 року №1467 встановлено факт порушення АТ «Криворіжгаз» положень пп. «а» п.1 ч.1 ст.6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу`в частині забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для підігріву води та приготування їжідо 01 січня 2016 року; тільки для приготування їжі до 01 січня 2021 року.

В ході розгляду даної справи судом встановлено та не спростовано жодними належними і допустимими доказами факт невиконання АТ «Криворіжгаз» обов`язку з встановлення індивідуального газового лічильника позивачу ОСОБА_1 у строки, передбачені законом, тобто до 01 січня 2023 року.

Таким чином, суд вважає доведеною вимогу позивача про порушення Оператором ГРМ його права на встановлення індивідуального приладу обліку газу.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Газорозподільні мережі України» зазначає, що ТОВ є оператором ГРМ в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з 01.08.2023, тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 повинні були виконуватися не ними, а попереднім Оператором ГРМ, який досустив порушення строків встановленні споживачам індивідуальних лічильників.

Оцінюючі зазначені доводи відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до Постанови НКРЕКП від 28 липня 2023 року № 1388 зупинено дію ліцензії АТ «Криворіжгаз». Тобто, на даний час АТ «Криворіжгаз» не є суб`єктом господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території. Таким чином, на час розгляду справи, АТ «Криворіжгаз» вже не має повноважень на виконання робіт щодо встановлення індивідуального лічильника газу.

З урахуванням вимог статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 2 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» волевиявлення позивача на встановлення індивідуального лічильника газу не може бути порушеним.

Такий правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі №211/37/19 (провадження №61-1798св20).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Постановою НКРЕКП від 28.07.2023 року № 1389 зобов`язано ТОВ «Газорозподільні мережі України» до 31 грудня 2023 року забезпечити виконання зобов`язань, покладених на АТ «Криворіжгаз», за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «Криворіжгаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходу державного контролю НКРЕКП діяльності АТ «Криворіжгаз» за 2021 - 2023 роки.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що позовна вимога щодо зобов`язання ТОВ «Газорозподільні мережі України» за власні кошти здійснити встановлення по об`єкту споживача ОСОБА_1 індивідуального комерційного вузла обліку природного газу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові ВС від 03.08.2026 у справі №176/230/25.

Разом із цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_1 у прохальній частині позову просить суд визначити строк, протягом якого відповідач повинен встановити індивідуальний лічильник. Але, відповідно до вищезазначеної норми чинного законодавства, формулювання позовних вимог є виключною прерогативою позивача і суд не наділений повноваженнями на власний розсуд визначати будь-які вимоги, які не були сформульовані самим позивачем. З огляду на зазначене, вимога позивача в частині встановлення судом на власне переконання строку для виконання рішення суду не відповідає вимогам ЦПК України, а тому не може бути задоволена.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір, що складає 1211,20 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,13,141,247,263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії за власні кошти встановити по об`єкту побутового споживача ОСОБА_1 - квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , індивідуальний комерційний вузол обліку природного газу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.09.2026.

.

Суддя Костенко Є. К