Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №211/9831/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

№ 3/211/2052/26

ЄУН 211/9831/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. м. Кривий Ріг

Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Грубник О.М, розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 .

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 02.09.2026 року о 16:28 ОСОБА_1 за місцем свого мешкання ухилилася від покладених на неї батьківських обов`язків у відношенні своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 02.09.2026 р. о 13.30 пішла гуляти та не повернулась додому, через що розшукувалась працівниками, чим порушила вимоги ст. 150 СК України та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явилася, надала до суду усне та письмове пояснення, що вона не згодна з протоколом про адміністративне правопорушення, повідомила, що самостійно виховує дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка навчається в 5 класі.

Вранці 02.09.2026 р. дитина поїхала до школи, де навчалася до 13:30, після завершення навчальних занять, їй було надано дозвіл на прогулянку з подругою. Після цього вона припинила виходити на зв`язок, а її місцезнаходження залишалось невідомим. Зверненням до поліції було зумовлене тривалим переслідуванням як мене так і дитини, чоловіком дії якого полягають у стеженні за мною та дитиною, а також у систематичному поданні надуманих скарг керівництву, розцінюючи це як реальну загрозу нашій безпеці, що й стало підставою для залучення правоохоронних органів. Так як раніше таких випадків не було, звернулася до поліції з проханням допомогти. За результатами оновлення інформації в телефоні, шляхом моніторингу геолокації показало, що дитина уже прямувала додому.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, вислухавши пояснення особи, як притягається до адміністративної відповідальності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фото-зйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Аналізом вказаної статті встановлено, що ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків має носити умисний та системний характер, а згідно зі ст. 9 КУпАП обов`язково характеризується наявністю вини з боку правопорушника.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Обов`язки батьків визначені ст.150 Сімейного кодексу України, згідно з якої, батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення права обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. За правопорушення неповнолітніх, які не досягли шістнадцятирічного віку несуть відповідальність батьки або особи, які їх замінюють.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Викладена в протоколі суть адміністративного правопорушення, за вчинення якого вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не відповідає диспозиції статті 184 КУпАП України.

При складенні протоколу стосовно неї, інспектором поліції не зазначена об`єктивна сторона адміністративного правопорушення.

Виклик поліції ОСОБА_1 по факту не свідчить про невиконання батьківського обов`язку, а навпаки свідчить про піклування з боку батьків про дитину.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв`язку з чим, провадження у справі підлягає закриттю, в силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 184, п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя: О.М. Грубник