Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №464/5831/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №464/5831/26

Суддя: Березюк О. Г.

Справа № 464/5831/26 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.

Провадження № 33/811/1594/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року. Львівський апеляційний суд у місті Львові в складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., з участю ОСОБА_1 та його захисника Лукашука П.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Лукашука П.А. на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 04 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КУпАП,

встановив:

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 04.09.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Згідно з постановою суду ОСОБА_1 05.08.2026 року о 17:56 год. в м.Львові по вул. Драгана, 17, керуючи автомобілем марки «Renault», номерний знак НОМЕР_1 був неуважний, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Volkswagen» номерний знак НОМЕР_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Окрім цього, ОСОБА_1 будучи причетним до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події та не повідомив про це підрозділ поліції. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3б, 2.10а, 13.1 ПДР.

На дану постанову захисник Лукашук П.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції змінити в частині накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу.

На підтримання апеляційних вимог апелянт вказує на те, що суд першої інстанції необґрунтовано наклав на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке накладено з порушенням вимог ст.33 КУпАП та судом не враховано того, що він повністю визнає вину та щиро розкаюється, усвідомлює протиправність скоєного, вперше притягується до адміністративної відповідальності, не вчиняв грубого порушення ПДР, працює вчителем та артистом оркестру, та серед іншого виконує функції водія при доставках інструменту до місця роботи, позбавлення права керування транспортними засобами позбавить ОСОБА_1 можливості виконувати трудові обов`язки, також вказує, що відсутні претензії з боку потерпілого у зв`язку з відшкодуванням заподіяної шкоди.

Розглянувши матеріали справи №464/5831/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, та в апеляційній скарзі не оспорюється.

Водночас при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд не в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і не обґрунтовано застосував найсуворіше стягнення, передбачене санкціями ст.122-4, ст.124 КУпАП, а саме позбавлення права керування транспортними засобами.

Так, слід погодитись із доводами апеляційної скарги про те, що під час даного ДТП немає обтяжуючих факторів, таких як перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, відсутність заподіяння тілесних ушкоджень учасникам ДТП, шкоду заподіяно лише транспортним засобам, яка є незначною, дані про те, що ОСОБА_1 раніше притягувалася до відповідальності відсутні, повністю визнав свою вину у скоєному, добровільно відшкодував заподіяну шкоду потерпілому, характер трудової діяльності ОСОБА_1 , в тому числі, зумовлює необхідність пересування з використанням транспортного засобу.

При цьому, апеляційний суд враховує виключно позитивну постадміністративну поведінку ОСОБА_1 , який після вчинення ДТП та за відсутності водія пошкодженого ним припаркованого автомобіля залишив на пошкодженому автомобілі записку зі своїм номером телефону, що дозволило потерпілому зателефонувати до нього і вони домовилися про повне відшкодування збитків.

Адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, застосоване відносно ОСОБА_1 , з огляду на вказані обставини, є надто суворим.

Усі вищеперераховані фактори дають обґрунтовані та вагомі підстави апеляційному суду змінити постанову суду першої інстанції в частині пом`якшення накладеного адміністративного стягнення, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає за можливе, з врахуванням вимог ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення за ст.122-4, ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Лукашука П.А. задоволити.

Постанову Сихівського районного суду м.Львова від 04 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КУпАП, змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; за ст.122-4 КУпАП – у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

На підставі ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua