Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №455/2/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 455/2/24 Головуючий у 1 інстанції: Кушнір А.В.

Провадження № 22-ц/811/780/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Гаврилюк Я.Ю.

з участю представника правонаступника відповідача Мацепури В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Білика Павла Богдановича на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 12 лютого 2026 року в складі Кушнір А.В. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ), Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, про визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування в частині та державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання за набувальною давністю право власності на житловий будинок, -

встановив:

У січні 2024 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ), Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, в якому просили визнати недійсним та скасувати рішення 4 сесії 22 скликання Солянуватської сільської ради від 20.12.1995 в частині надання ОСОБА_3 земельної ділянки у власність, визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності ЛB № 073159 від 18.12.2002, виданий ОСОБА_3 , усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїм будинком та землею під ним.

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 02.04.2024 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розпочато підготовче провадження у справі.

18.04.2024 ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання за набувальною давністю право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 19.08.2024 провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 07.10.2025 залучено до участі у справі правонаступника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 03.11.2025 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження із первісним позовом.

12.02.2026 представник відповідача за первісним позовом – адвокат Мацепура В.С. подав до суду клопотання про призначення інженерно-технічної (будівельно-технічної та оціночно-будівельної) експертизи, яке обгрунтовував тим, що в даному спорі перед судом стоїть вирішення питання щодо права власності на земельну ділянку та житловий будинок. При цьому, не виключено рішення, за яким обом сторонам може бути відмовлено у позовах, і земля зашиться у власності первісного відповідача, а будинок у власності відповідача за зустрічним позовом. В такому разі виникає питання, чи можуть позивачі за первісним позовом перенести свій будинок на іншу земельну ділянку, оскільки технічно він не зв`язаний з землею. Отже, для правильного вирішення даного спору, первісного та зустрічного позовів, необхідно встановити (підтвердити чи спростувати) доводи однієї з сторін, щодо стану житлового будинку, чи можливо його перемістити без знецінення та зміни призначення, а також встановлення його вартості, що необхідна для правильного обчислення та сплати судового збору за зустрічним позовом. Для вирішення цих питань необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

Оскаржуваною ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 12 лютого 2026 року клопотання представника відповідача за первісним позовом – адвоката Мацепури В.С. про призначення експертизи – задоволено.

Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ), Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, про визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання за набувальною давністю право власності на житловий будинок, - судову будівельно-технічну експертизу.

На вирішення експертів поставлено такі запитання:

- Який технічний стан (ступінь фізичного зношення, чи є він аварійним) житлового будинку по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_5 , чи може він використовуватись за призначенням?

- Чи можливо житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_5 , демонтувати та перемістити без знецінення та зміни призначення?

- Яка ринкова вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_5 станом на час вирішення справи?

Проведення експертизи доручено експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний експертно-технічний центр», попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, яка передбачена ст.ст.384, 385 КК України.

Роз`яснено сторонам наслідки ухилення від проведення експертизи, передбачені ст.109 ЦПК України, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Витрати по проведенню експертизи покладено на ОСОБА_4 .

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Білик Павло Богданович, з ухвалою не погоджується, вважає таку незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що клопотання про проведення експертизи не було подано разом із зустрічним позовом, як і не було обґрунтовано підстав пропущення строків для його подання, що свідчить про порушення процесуальних строків подання клопотання про призначення експертизи.

Додає, що як вбачається з предмету і підстав позову, такі стосуються визнання недійсними і скасування рішення та державного акта на право приватної власності, спрямовані на усунення перешкод у користуванні власністю, зустрічними щодо них є вимоги про визнання права власності на об`єкт нерухомості за набувальною давністю, тоді як питання, поставлені на експертизу, стосуються визначення вартості майна, його технічного стану та можливості перенести такий, тобто полягають у вирішенні зовсім інших питань, які не входять до предмета доказування.

Вказує, що оскаржувана ухвала суду не містить жодного доводу в контексті обґрунтування будь яких інших поставлених питань (окрім питання визначення вартості об`єкта).

Вважає, що зупинення провадження у справі до отримання судом результатів експертизи є доцільним та законним, окрім випадків, коли воно не буде мати правового значення для розгляду справи, може зашкодити ефективності правозастосування та призведе до порушення принципу розумності дотримання процесуальних строків розгляду справи, проте ухвала суду не містить жодного мотивування в частині необхідності зупинення провадження у справі, а в результаті винесення оскаржуваної ухвали без належних правових підстав в частині зупинення провадження у справі призводить до затягування розгляду справи, який триває починаючи з січня 2024 року.

Просить скасувати ухвалуСтаросамбірського районного суду Львівської області від 12 лютого 2026 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В березні 2026 року надійшов відзив від представника ОСОБА_4 – Мацепури Валерія Степановича на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Білика Павла Богдановича на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 12 лютого 2026 року.

В поданому відзиві зазначено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що питання, які поставлені на вирішення експерта, мають безпосередній зв`язок з підставою та предметом зустрічного позову, а також стосуються обставин на які покликаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, та мають значення для розгляду справи, а також враховуючи те, що метою цивільного судочинства є повний та всебічний розгляд справи із дослідженням всіх матеріалів, доказів та встановленням дійсних обставин справи, з метою сприяння учасникам судового процесу у реалізації їх процесуальних прав, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, суд прийшов висновку про наявність підстав для призначення експертизи у цій справі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника правонаступника відповідача ОСОБА_6 на заперечення доводів скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення враховуючи таке.

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що для з`ясування обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень і мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Суд також зауважив, що ринкова вартість спірного майна входить в предмет доказування у цій справі, а тому сторони вправі доводити перед судом дійсну вартість цього майна доступними способами доказування, зокрема й шляхом призначення судової експертизи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тобто серед джерел доказів, відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом, як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, рішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Підстави обов`язкового призначення судом експертизи визначені статтею 105 ЦПК України.

При цьому за ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Таким чином, враховуючи норму статті про призначення експертизи, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У пункті 2 постанови Пленуму «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року (з відповідними змінами та доповненнями), Верховний Суд України вказав судам на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо).

Враховуючи те, що сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень, а перевірка вказаних обставин має значення для правильного вирішення спору, суду необхідно перевірити, чи дійсно вказаний доказ, дослідження якого буде предметом призначеної судом експертизи, стосується предмету доказування по даній справі та чи дійсно з`ясування відповідних обставин є необхідним та ключовим.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших)

Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Оскільки, предметом даного апеляційного провадження є виключно процесуальне питання від вирішення якого залежить можливість проведення відповідної судової експертизи у справі, колегія суддів не надає оцінки будь яким обставинам (доводам) апеляційної скарги, що стосуються суті спірних правовідносин, оскільки таким буде надана оцінка при розгляді справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Старосамбірського районного суду Львівської області знаходиться цивільна за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ), Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, про визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання за набувальною давністю право власності на житловий будинок.

Таким чином, заявлені вимоги носять майновий характер та напряму стосуються нерухомого майна, а саме житлового будинку по АДРЕСА_1 , як об`єкту цивільних прав.

Судова колегія зауважує, що предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом «предмету доказування» є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи наведене, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних.

Поряд з цим, і висновок експерта як доказ підлягає судовій оцінці разом з іншими доказами, які є у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Обґрунтовуючи вимоги за первісним позовом позивачі зазначили, що вони на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом виданих 03.07.2023 успадкували майно ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . В спадщину входить житловий будинок по АДРЕСА_1 . Позивачі вважають, що з набуттям, у порядку спадкування 03.07.2023 права власності на житловий будинок, мають право на отримання у власність земельної ділянки, що необхідна для його обслуговування.

Позовні вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 з часу народження постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . По сусідству з її будинковолодінням за адресою: АДРЕСА_1 , знаходився житловий будинок, який отримав у спадщину у 1991 році ОСОБА_5 . Однак, даний житловий будинок був напівзруйнований та непридатний для проживання. До часу отримання його у спадщину ОСОБА_5 в ньому тривалий час ніхто не проживав. ОСОБА_5 не мав наміру його відбудовувати та використовувати для проживання, оскільки для цього необхідно повністю знести рештки старого будинку та будувати новий будинок. Разом з позовною заявою додано фотографії даного напівзруйнованого будинку, з яких вбачається, що даний будинок з дерев`яних колод без фундаменту та без підземних комунікацій, тобто будинок не зв`язаний з землею. Будинок без фундаменту зазвичай не вважається нерухомим майном, оскільки відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відсутність фундаменту найчастіше означає, що споруду можна демонтувати або перевезти. Окрім того, враховуючи технічний стан даної будівлі - напівзруйнований та непридатний для проживання, свідчить про те, що його можливо перемістити без знецінення та зміни його призначення. Отже, в даному спорі перед судом стоїть вирішення питання щодо права власності на земельну ділянку та житловий будинок.

Таким чином, враховуючи вимоги закону та характер спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що предмет спору та позовні вимоги свідчать про необхідність призначення експертизи у даній справі.

Більше того, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів саме із цих самих питань, при цьому, питання, які поставлені перед експертом не є правовими та є такими для вирішення яких потрібні спеціальні знання.

Також колегія суддів виходить з того, що призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється у тому числі Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5.

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІ вказаної Інструкції основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

У підпункті 5.1.1 пункту 5 Розділу ІІ Інструкції визначено орієнтовний перелік питань вирішуваних будівельно-технічною експертизою.

Таким чином, будівельно-технічна експертиза - це різновид інженерно-технічної експертизи, що передбачає проведення спеціального дослідження фахівцем, для з`ясування технічного стану будівлі після проведення робіт. Така експертиза проводиться згідно законодавства з метою отримання інформації про якість виконаних робіт, безпечність експлуатації об`єкта, характерні ознаки, а також чи відповідає проведення будівництва об`єкта технічним нормам, проектній документації та кошторису проекту.

Враховуючи наведене, поставлені перед експертом питання у контексті будівельно-технічної експертизи відповідають завданню такої.

Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Білик Павло Богданович не наводить доводів щодо незгоди із окремими питаннями, як і не зазначає свій перелік таких, відтак колегія суддів не знаходить достатніх підстав скасування оскаржуваної ухвали в цій частині.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі №718/1305/24 зазначено, що суд зобов`язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Отже, призначення експертизи є елементом права на справедливий розгляд справи та відповідає принципу змагальності та рівності сторін.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить переконання, що висновок суду першої інстанції щодо необхідності призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи в цілому є правильним, оскільки можливі результати дадуть змогу суду у сукупності зі іншими доказами визначитися із спірними правовідносинами та матимуть значення для встановлення істини у справі.

При цьому, колегія суддів погоджується з тим, що питання, які поставлені на вирішення експерта, мають безпосередній зв`язок з підставою та предметом первісного та зустрічного позовів, а також стосуються обставин на які покликаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, та мають значення для розгляду справи.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що при поданні зустрічної позовної заяви клопотання про призначення експертизи не було заявлене, хоча висновок експерта відноситься до доказів (ч.1 ст. 76 ЦПК України), які мають бути подані позивачем разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), колегія суддів звертає увагу на те, що відповідний процесуальний строк обґрунтовано поновлений судом, оскільки суд має сприяти у вирішенні спору, а тому призначення у справі експертизи на стадії розгляду справи по суті не становить порушення таким судом норм процесуального права.

Враховуючи те, що судова будівельно-технічна експертиза в межах розгляду даної справи не проводилася, сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань в межах розгляду даної справи, а з`ясування обставин, що мають значення для вирішення даної справи, потребують спеціальних знань в галузі будівництва, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для призначення судової будівельно-технічної експертизи.

З огляду на предмет доказування у даній справі, враховуючи, що обставини, які підлягають дослідженню можуть бути встановлені лише експертним шляхом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи.

Зміст оскаржуваної ухвали узгоджується з положеннями статті 104 ЦПК України.

Так як перевірка достовірності вищезазначеного можлива лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань і потребує значного часу, провадження по справі на час проведення експертизи може бути зупинено. Тому питання зупинення провадження по справі судом першої інстанції також вирішено вірно.

А відтак, колегія суддів підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачає.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Білика Павла Богдановича – залишити без задоволення.

Ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 12 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 24 вересня 2026 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді С.М. Бойко

С.М. Копняк