Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №943/408/26
Суддя: Урдюк Т. М.
Справа № 943/408/26 Головуючий у 1 інстанції: Кос І.Б.
Провадження № 33/811/1571/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
ПОСТАНОВА
21 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Урдюк Т.М. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Буського районного суду Львівської області від 01 вересня 2026 року про повернення заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами,
в с т а н о в и в :
постановою Буського районного суду Львівської області від 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 червня 2026 року постанову судді Буського районного суду Львівської області від 21 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишено без змін, апеляційну скаргу останнього – без задоволення.
25 серпня 2026року ОСОБА_1 звернувся до Буського районного суду Львівської області із заявою про перегляд постанови Буського районного суду Львівської області від 21 квітня 2026 року за нововиявленими обставинами.
01 вересня 2026 року постановою Буського районного суду Львівської області заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Буського районного суду Львівської області від 21 квітня 2026 року повернуто заявнику.
14 вересня 2026 року до Львівського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Буського районного суду Львівської області від 01 вересня 2026 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.09.2026 справу передано для розгляду судді Урдюк Т.М.
15 вересня 2026 року надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суді Урдюк Т.М.
Заява мотивована тим, що постановою Львівського апеляційного суду від 24.06.2026, ухваленою суддею Урдюк Т.М., було залишено без змін постанову Буського районного суду від 21.04.2026. Одним із мотивів постанови апеляційного суду був висновок про відсутність медичних доказів, які підтверджували б фізіологічну неможливість ОСОБА_1 надати необхідну кількість біологічного матеріалу.
Зазанчає, що відповідні медичні документи фактично подавалися до Львівського апеляційного суду до завершення апеляційного розгляду, стало однією з основних підстав звернення ОСОБА_1 із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Вказує, що у цьому апеляційному провадженні підлягає вирішенню процесуальне питання, безпосередньо пов`язане зі змістом та мотивуванням постанови Львівського апеляційного суду від 24.06.2026, раніше ухваленої суддею Урдюк Т.М. наголошує, що не стверджує про фактичну або особисту упередженість судді Урдюк Т.М. Заява подається виключно з метою усунення об`єктивно можливих сумнівів щодо безсторонності суду та забезпечення розгляду апеляційної скарги суддею, який раніше не формував позиції щодо обставин, що становлять предмет нинішнього апеляційного перегляду.
Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 8 КУпАП перебачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Таким чином, з метою забезпечення виконання вищезазначених положень КУпАП, оскільки норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення питання про відвід судді, який розглядає справу, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та при вирішенні питання про відвід судді керуватися положеннями параграфа 6 глави 3 КПК України, який встановлює підстави та порядок відводу судді від участі у кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, встановлений ст. 75 КПК України. До таких обставин відносяться випадки, коли суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо суддя особисто, його близькі родичі чи члени сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості; у випадку встановлення порушення порядку визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (і) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. При вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді ( п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ( п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
Відповідно до частин 2, 5 статті 80 КПК України, відвід судді може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді конкретної справи. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зміст та доводи заяви ОСОБА_2 про відвід судді Урдюк Т.М. від участі у розгляді даної справи не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 75 КПК України для відводу (самовідводу) судді, не відповідають меті судочинства, оскільки в їх основу покладені припущення щодо упередженості та необ`єктивності судді з урахуванням результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності та заявлених ним заяв про перегляд судового рішення.
Зі змісту заявленого відводу вбачається, що ОСОБА_2 фактично не погоджується із процесуальними рішеннями, ухваленими суддею Урдюк Т.М. у даній справі, натомість жодних конкретних обставин, які б могли свідчити про наявність підстав для відводу заява не містить.
Інших обставин, які б свідчили про неможливість участі судді Урдюк Т.М. у розгляді цієї справи, під час розгляду заяви про відвід не встановлені, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Урдюк Т.М.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Урдюк Т.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua