Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №314/3323/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 15.09.2026 Справа № 314/3323/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 314/3323/24 Головуючий у І інстанції: Кіяшко В.О.

Провадження № 22-ц/807/1002/26 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Полякова О.З.,

суддів Кочеткової І.В.,

Салтан Л.Г.,

секретар Камалова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Войтовича Євгена Михайловича – на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого природного газу,

У С Т А Н О В И Л А:

У липні 2024 року АТ «Запоріжгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого природного газу.

В обґрунтування позову зазначено, що 15 березня 2023 року працівники АТ «Запоріжгаз» в порядку надання послуг з розподілу природного газу ОСОБА_1 , на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , при пошуку витоку газу було здійснили перевірку стану підвідного газопроводу, зокрема технічного стану внутрішньобудинкового газопроводу, шляхом візуального обстеження, та виявили наявність несанкціонованого газопроводу.

Відповідно до Додатку до акту про порушення № ZP 003452 від 15.03.2023, під час виконання аварійної заявки № 3019 виявлений витік газу на надземному газопроводі-вводі dу-25 мм. Витік газу виник внаслідок корозії. Під час обстеження газопроводу виявлено, що газопровід має корозії і потрібує часткової заміни, можливо підземна його частина. Для обстеження підземної частини почали проводити розкопку ґрунту. При розкопці ґрунту по осі газопроводу був виявлений несанкціонований газопровід виконаний шляхом прихованих заходів через який здійснювався несанкціонований відбір природного газу, а саме на підземній горизонтальній частині газопроводу dу -25 мм самовільно приєднаний шляхом вварювання Г-подібний відвід до якого приєднаний кульковий кран dy-20 мм кран знаходиться у відкритому положенні. До крану за допомогою фітингів приєднана поліетиленова труба dу-25 мм, що прокладена в напрямку будинку під землею вздовж бетонної опалубки. У кінці будинку несанкціонований газопровід заходить під бетону опалубку. У приміщенні будинку за вищевказаною адресою встановлено та приєднано до системи газопостачання газові прилади ПГ-4 «Брест» - 2 шт (плита газова) – 9 кВт; УГОП – 16 кВт.

Пунктом 1, 2 гл. 5 розд. ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача.

Відповідності до вказаних приписів, 15.03.2023 за наслідками виявлення факту порушення, представники АТ «Запоріжгаз» на місці виявлення порушення у належному для цього порядку склали Акт про порушення № ZP 003452 від 15.03.2023 за формою, наведеною в додатку 20 Кодексу ГРМ. Внесені до акту відомості підтверджені підписами представників Оператора ГРМ та відповідача без зауважень.

За фактом виявленого у відповідача несанкціонованого газопроводу, комісія АТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення ухвалила рішення про повне задоволення акту про порушення № ZP 003452 від 15.03.2023, що відображено у протоколі № 620 від 07.04.2023.

На підставі задоволеного акту про порушення № ZP 003452 від 15.03.2023 Оператор ГРМ склав Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

За змістом акту-розрахунку відповідно до пункту 2 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ, за наслідками виявленого несанкціонованого газопроводу, проведеного прихованим методом, здійснено розрахунок об`єму необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) (газова плита – 1 шт., опалювальний прилад – 1 шт.) з 15.03.2021 до 14.03.2023, вартість якого у підсумку складає 716107,10 грн.

Посилаючись на означені обставини, АТ «Запоріжгаз» просило суд стягнути з ОСОБА_1 вартість донарахованого необлікованого об`єму та обсягу природного газу в сумі 716107,10 грн та судові витрати.

Рішенням від 28 січня 2026 року Вільнянський районний суд Запорізької області задовольнив позов.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ Запоріжгаз» донарахований не облікований об`єм та обсяг природного газу і його вартості в розмірі 716107,10 грн та судовий збір у розмірі 10741,61 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Войтовича Є.М. – через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, просить скасувати рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2026 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до вимог п. 1 гл. Розділу ХІ Кодексу ГРМ, на який посилається сам позивач, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більш ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Із доданих до позову доказів можна зробити висновок, що порушення було виявлене 15 березня 2023 року, отже, період, за який можливе нарахування вартості необлікованого природного газу, не може перевищувати 6 місяців, тобто, початок цього періоду не може починатися раніше, ніж 15 вересня 2022 року. Однак з незрозумілих причин позивач визначив такий період у 2 роки – з 15 березня 2021 року до 14 березня 2023 року.

Крім того, в Акті про порушення № ZP 003452 від 15 березня 2023 року не було зафіксовано втручання в роботу лічильника газу.

ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Войтовича Є.М. – не погоджується з відомостями, на підставі яких йому проведений розрахунок. Так, фахівець з балансування відділу комерційного балансування АТ «Запоріжгаз» виходив з того, що опалювальна площа будинку АДРЕСА_1 складає 120 м2, а також із того, що кількість осіб, чиє місце проживання зареєстроване в будинку – 2. Зрозуміти, звідки виникли ці показники в розрахунку, довідатися з доказів, доданих до позову, на думку відповідача, не виявляється за можливе.

У той же час відповідно до технічної документації на будинок, його житлова площа складає 63,5 м2. При цьому опалювальною площею вважаються лише житлові приміщення, площа яких складає 23,1 м2. Вказане відповідає вимогам п. 7.30 ДБН В.2.2 15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», які затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87.

Відповідач проживає за адресою: будинок АДРЕСА_1 один.

Отже, позивач надав розрахунок, що не ґрунтується на матеріалах провадження, та не є достовірним з огляду на вимоги ст. 89 ЦПК України.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (т. 2 а.с. 38, 39). Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

15 вересня 2026 року до апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Войтовича Є.М. – про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю адвоката в іншому провадженні.

Розглянувши зазначене клопотання, судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю з огляду на таке.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. При цьому, участь сторін та їх представників в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою (частина 2 ст. 372 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Колегія суддів зауважує, що до клопотання про відкладення судового засідання представник відповідача не долучив жодних доказів на підтвердження доводів про його зайнятість в іншому судовому процесі.

Крім того, апеляційний суд не ухвалював рішень про виклик осіб, які беруть участь у справі для надання пояснень, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, отже підстави для розгляду справи з обов`язковою участю сторін відсутні.

З урахуванням викладеного, враховуючи відкладення розгляду справи за клопотанням представника відповідача 14.07.2026, не встановивши поважності причини відкладення судового засідання, оскільки заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 допустив несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ і в добровільному порядку не сплатив вартості донарахованого (необлікованого) об`єму природного газу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією виконавчо-технічної документації, технічним паспортом на житловий будинок та не заперечується сторонами.

Побутовий лічильник газу ВР-G-4 (заводський номер 0269204), був встановлений 31 грудня 2003 року безпосередньо працівниками АТ "Запоріжгаз", про що свідчить Приймально-здавальний акт № б/н від 31 грудня 2003 року, який підписано споживачем, що визнається учасниками процесу. Особовий рахунок № НОМЕР_1 .

15 березня 2023 року о 08-49 год надійшла аварійна заявка № 3019, в графі прізвище заявника зазначено « ОСОБА_2 », щодо витоку газу на газопроводі.

15 березня 2023 року представники АТ "Запоріжгаз" в порядку надання послуг з розподілу природного газу споживачеві, на об`єкті останнього за адресою: АДРЕСА_1 , при пошуку витоку газу було здійснено перевірку стану підвідного газопроводу, зокрема технічного стану внутрішньо будинкового газопроводу, шляхом візуального обстеження, та було виявлено наявність несанкціонованого газопроводу, було встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: п.п.1 п.1 Глави 2 Розділу ХІ, наявність несанкціонованого газопроводу. За наслідками огляду було складено акт про порушення № ZP 003452 від 15 березня 2023 року. В акті також зазначено, що несанкціонований газопровід виконаний шляхом прихованих заходів в підземній частині. Детальний опис порушення викладений у додатку. До акту про порушення внесена інформація щодо: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 52, каб. 202; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення 07 квітня 2023 року 09-00 до 15-00 год. Акт у порядку, визначеному Кодексом ГРМ, підписано працівником АТ "Запоріжгаз" та споживачем без зауважень та заперечень. Особу споживача посвідчено паспортом.

З Додатку до акту про порушення № ZP 003452 від 15 березня 2023 року суд встановив, що під час виконання аварійної заявки №3019 був виявлений витік газу на надземному газопроводі-вводу dy-25 мм. Витік газу виник внаслідок корозії. При обстеженні газопроводу виявлено, що газопровід корозірован і потрібна його часткова заміна, а можливо в підземній частині. Для обстеження підземної частини почали проводити розкопку ґрунту. При розкопці ґрунту по осі газопроводу був виявлений несанкціонований газопровід виконаний шляхом прихованих заходів через який здійснювався несанкціонований відбір природного газу, а саме на підземній горизонтальній частині газопроводу dy-25 мм самовільно приєднаний шляхом вварювання Г-подібний відвід до якого приєднаний кульковий кран dy-20 мм кран знаходиться у відкритому положенні. До крану за допомогою фітингів приєднана поліетиленова труба dy-25 мм, яка прокладена в напрямку будинку під землею вздовж бетонної опалубки. В кінці будинку несанкціонований газопровід заходить під бетону опалубку. У приміщенні будинку за вищевказаною адресою встановлено та приєднано до системи газопостачання газові прилади ПГ-4 «Брест»-2 шт. (плита газова) 9 кВт; УГОП 16 кВт (а.с.27-28).

15 березня 2023 року за наслідками виявлення факту порушення Споживачем, представниками АТ «Запоріжгаз» на місці виявлення порушення у присутності споживача ОСОБА_1 належному для цього порядку було складено Акт про порушення № ZP 003452 від 15 березня 2023 року за формою, наведеною в додатку 20 Кодексу ГРМ. В акті зазначено, що комісія Оператора ГРМ з розгляду цього акту буде проведена 07 квітня 2023 року з 9.00 годин до 15.00 годин за адресою м. Запоріжжя, південне шосе 52, Клієнтський простір кабінет № 2, контактний телефон № 0670076104. Внесені до акту відомості було підтверджено підписами представників Оператора ГРМ та ОСОБА_1 без зауважень.

07 квітня 2023 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення АТ "Запоріжгаз", прийнято рішення, яким Акт про порушення № ZP 003452 від 15 березня 2023 року задоволено повністю, про що складений Протокол засідання комісії № 620 від 07 квітня 2023 року.

На підставі задоволеного акту про порушення № ZP 003452 від 15 березня 2023 року Оператором ГРМ було складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. За змістом акту-розрахунку відповідно до пункту 2 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ, за наслідками виявленого несанкціонованого газопроводу, проведеного прихованим методом, здійснено розрахунок об`єму не облікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) (газова плита 1 шт.; опалювальний прилад 1 шт.) з 15.03.2021 року по 14.03.2023 року, вартість якого у підсумку становить 716107,10 грн.

АТ «Запоріжгаз» на адресу споживача рекомендованим листом з повідомленням направлено Акт-розрахунок не облікованого об`єму природного газу і його вартості та рахунок на оплату не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу та його вартості, з пропозицією погашення вартості не облікованого об`єму природного газу у сумі 716107,10 грн протягом 10 днів з дати отримання цього повідомлення. Документи рекомендованим поштовим повідомленням були направлені на адресу місця реєстрації споживача, а саме: АДРЕСА_1 , які повернулися адресату з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, згідно постанови Запорізького апеляційного суду від 10 липня 2024, що постановлена за результатами апеляційного перегляду рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2024 року у справі ЄУН 314/3427/23, провадження № 2/314/150/2024, що постановлене між тими самими сторонами, яким в задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЗАПОРІЖГАЗ» про визнання протиправним та скасування рішення було відмовлено, та якою (постановою) було встановлено, що «…, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування рішення комісії ГРМ АТ «Запоріжгаз» з розгляду акта про порушення, складеного протоколом про розгляд порушення від 07 квітня 2023 року щодо задоволення акту про порушення від 15 березня 2023 року № ZP 003452 та визнання недійсним акту-розрахунку неврахованих обсягів природного газу внаслідок виявлених порушень за період з 15 березня 2021 року по 14 березня 2023 року відносно ОСОБА_1 на суму 716 107, 10 грн, оскільки дії відповідача є правомірними.»

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правові засади функціонування ринку природного газу України Закон України «Про ринок природного газу».

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу визначені Кодексом газорозподільних систем затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2494.

Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Згідно з абзацом 3 частини 3 статті 18 Закону України «Про ринок природного газу», вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються технічними регламентами та нормами, правилами, що встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з пунктом 39 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкт ринку природного газу – це оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Відповідно до пункту 33 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу – це сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи – це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Відповідно до пункту 35 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу – це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Згідно з частиною 2, 3 статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

Оператор газорозподільної системи забезпечує здійснення покладених на нього цим Законом функцій за рахунок своїх фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач – це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: несанкціонований відбір природного газу.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу визначені Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494 ( далі – Кодекс).

Згідно пункту 3 глави 1 розділу І Кодексу, дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

З 01.07.2015 ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на підставі ліцензії з розподілу природного, нафтового газу і газу ( метану) вугільних родовищ газу здійснює виключно діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Таким чином, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» серед суб`єктів ринку природного газу, кваліфікується як Оператор газорозподільної системи ( далі – Оператор ГРМ).

АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків ДП по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз».

Абзацом 2 пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

У відповідності до пунктів 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 1, 2 гл. 5 розд. ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (пункт 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).

Відповідно до пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Абзацом 2 пункту 11 гл. 5 розд. ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

За приписами пп.1 абз. 3 пункту 11 гл. 5 розд. ХІ Кодексу ГРМ при складанні акта-розрахунку враховується таке: 1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу.

Пунктом 1 гл. 1 розд. ХІ Кодексу ГРМ визначено, що норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, який знаходиться на території ліцензованій діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу.

Відповідно до пп. 1 п. 1 глави 2 розд. ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить наявність несанкціонованого газопроводу.

Пунктом 1 гл. 3 розд. ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дня виявлення порушення.

Згідно з п. 11 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем розрахунок здійснено за цінами закупівлі природного газу протягом періоду не облікованого природного газу.

Ціни на транспортування викладені на ресурсі АТ Укртрансгаз http://utg.ua/utg/business-info/tariffs.html; ціна природного газу викладена на ресурсі НАК Нафтогаз http://www.naftogaz.com.

Відповідно до п. 12. Глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправлення разом із супровідним листом, що оформлюється в довільній формі.

У відповідності до вказаних приписів 15.03.2023 за наслідками виявлення факту порушення Споживачем, представниками АТ «ЗАПОРІЖГАЗ на місці виявлення порушення у належному для цього порядку було складено Акт про порушення № ZP 003452 від 15.03.2023 р. за формою, наведеною в додатку 20 Кодексу ГРМ. Внесені до акту відомості було підтверджено підписами представників Оператора ГРМ та Відповідача без зауважень

За фактом виявленого у Відповідача несанкціонованого газопроводу, комісією АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № ZP 003452 від 15.03.2023 року повністю, що відображено у протоколі № 620 від 07.04.2023 року.

Отже, на підставі задоволеного акту про порушення № ZP 003452 від 15.03.2023, Оператор ГРМ склав Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. За змістом акту-розрахунку відповідно до пункту 2 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ, за наслідками виявленого несанкціонованого газопроводу, проведеного прихованим методом, здійснено розрахунок об`єму необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв Споживача (фізичної особи) (газова плита – 1 шт., опалювальний прилад – 1 шт.) з 15.03.2021 р. по 14.03.2023 р., вартість якого у підсумку становить 716 107 (сімсот шістнадцять тисяч сто сім) грн. 10 коп.

АТ «ЗАПОРІЖГАЗ» на адресу Відповідача рекомендованим листом з повідомленням направлено Акт-розрахунок не облікованого об`єму природного газу і його вартості та рахунок на оплату не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу та його вартості, з пропозицією погашення вартості не облікованого об`єму природного газу у сумі 716 107,10 грн. протягом 10 днів з дати отримання цього повідомлення.

Доводи апеляційної скарги про неправомірність розрахунку вартості необлікованого природного газу, адже період нарахування не може перевищувати 6 місяців, колегія суддів не приймає, оскільки пунктом 1 гл. 3 розд. ХІ Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дня виявлення порушення.

Тобто, позивач під час розрахунку вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу застосовував норма щодо виявленого несанкціонованого газопроводу, проведеного шляхом прихованих заходів, що знайшло своє підтвердження наданими доказами.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість проведеного позивачем розрахунку, суд першої інстанції правильно керувався абз. 2 і 3 п. 11 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРМ, відповідно до яких при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, при складанні якого враховуються такі дані: 1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу; 2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об`ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об`єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована Оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці; 3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу має бути віднятий об`єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку; 4) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються.

Таким чином, сума вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу за розрахунковий період з 15.03.2021 по 14.03.2023 складає 716 107,10 гривень, відповідно до розрахунку складеного представником АТ «ЗАПОРІЖГАЗ».

Доводи апеляційної скарги про те, що наданий розрахунок не ґрунтується на матеріалах справи та є не достовірним щодо визначення опалювальної площі з огляду на таке.

Визначення (поняття) «житлова площа» і «опалювальна площа» не є тотожним, і суд погоджується зі стороною позивача, що відповідач допускається припущення щодо цього питання з посилання на ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», які затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 року за № 87, так як в ієрархії нормативних актів України, зазначені державні будівельні норми не можуть бути вищими Кодексу газорозподільних систем, яким доречі у абзаці 48 пункті 4 глави 1 розділу І термін «опалювальна площа» вживається у такому значенні - загальна опалювальна площа об`єкта споживача без урахування площі лоджій, балконів, терас, а також площі приміщень, де відсутні тепловіддавальні поверхні (радіатори, регістри, стінки печей, трубопроводи систем опалення тощо), які безпосередньо не з`єднані з опалювальними приміщеннями дверними та іншими отворами.

Крім того, суд першої інстанції правильно зауважив, що наданий в якості доказу Технічний паспорт на жилий будинок індивідуального житлового фонду за реєстровим номером 1р8, що складений 16.12.1994 р., в розумінні статей 76-80 ЦПК України не є належним та допустимим доказом, крім того, зазначений технічний паспорт погашений ще 21.08.2004, про що наявна відмітка на ньому. З виконавчої технічної документації видно, що у 2003 році відбулася перебудова житлового будинку, а газифікація здійснена вже для перебудованого житлового будинку.

Твердження апеляційної скарги про те, що в будинку АДРЕСА_1 проживає одна людина – відповідач у справі не підтверджені жодними доказами.

Так, відповідно до п. 6 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРМ, якщо в результаті реконструкції чи технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об`єкта та/або зміни форми власності чи власника цього об`єкта є необхідність внесення змін до персоніфікованих даних споживача або укладання договору розподілу природного газу з новим власником, споживач (замовник) повинен самостійно звернутися до Оператора ГРМ з відповідною заявою про внесення змін до персоніфікованих даних або укладання договору розподілу природного газу.

Нові власники об`єктів, підключених в установленому законодавством порядку до ГРМ, разом із заявою про укладання договору розподілу природного газу (формування заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу) подають Оператору ГРМ такі документи: 1) копії документів, якими визначено право власності чи користування замовника на його об`єкт (приміщення); 2) копії документів замовника на право укладання договорів, а саме документів, які посвідчують фізичну особу або її представника (для фізичних осіб), документів, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та її представника (для юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців), та копію документа про взяття на облік або реєстрацію у територіальних органах Державної фіскальної служби; 3) копію належним чином оформленої довіреності на представника замовника, уповноваженого представляти інтереси замовника під час процедури укладання договору розподілу природного газу (за потреби).

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, споживач повинен самостійно звернутися до Оператора ГРМ для внесення змін до персоніфікованих даних споживача або укладання договору розподілу природного газу, а тому в цьому випадку, якщо у позивача за первісним позовом змінився склад сім`ї, повинен самостійно звернутись до центру обслуговування клієнтів «104 Клієнтський простір», надавши відповідні документи визначені в п. 6 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРМ та укласти договір розподілу природного газу.

Таким чином, апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку, що вони є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, яким було надано вичерпну правову оцінку під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується апеляційний суд, висновки суду є достатньо аргументованими, при цьому колегія суддів враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно з вимогами ст. 76-78, 81, 89, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Войтовича Є.М. – слід залишити без задоволення, а рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2026 року– без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Войтовича Євгена Михайловича – залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 січня 2026 року в цій справі – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 24 вересня 2026 року.

Головуючий

Судді