Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №333/8461/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 24.09.2026 Справа № 333/8461/24

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 333/8461/24 Пр. № 22-ц/807/540/26 Головуючий у 1-й інстанції: Михайлова А.В. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «КОМАРОВА - 7» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2025 року у справі за позовом ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «КОМАРОВА -7» (надалі – ОСББ «КОМАРОВА - 7») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСББ «КОМАРОВА - 7» звернулось до суду з позовом про стягнення членських внесків (а.с.1-4), який в подальшому уточнило шляхом збільшення суми позовних вимог з «10219,68 грн» до «11992,22 грн» за період з 01.01.2021 року по 31.09.2024 року (а.с.38-39) та в якому просило стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість по оплаті витрат на утримання будинку і прибудинкової території та комунальних витрат за період з 01.01.2021 року по 31.09.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 11992,22 грн., від сплати якої відповідачі у добровільному порядку ухиляються, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Михайлову А.В. (а.с.13). Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 20) відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2025 року (а.с.76-79) позов позивача у цій справі залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСББ «КОМАРОВА - 7» у своїй апеляційній скарзі (а.с.83-88) просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача, стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору в першій та апеляційній інстанції.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (а.с.92). Ухвалою апеляційного суду (а.с.93) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду (а.с.96). Ухвалою апеляційного суду (а.с.97) апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, які було усунуто у встановлений апеляційним судом строк (а.с. 100-102). Ухвалою апеляційного суду в порядку задоволення клопотання позивача строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поновлено, апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с.106-107), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Оскільки, відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України в редакції ЗУ від 19.06.2024 року № 3831-ІХ, якій набрав чинності з 19.07.2024 року, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (розрахунок: 3028,00 грн. * 30 = 90840,00 грн., у цій справі ціна позову 11992,22 грн. (а.с.38), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (а.с.120-129).

Інші учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу сторони позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Позивач ОСББ «КОМАРОВА-7» подало апеляційному суду відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 у цій справі (а.с. 130-153).

Листом від 19.03.2026 року (а.с. 155) апеляційний суд в порядку ст. 12 ч. 5 ЦПК України «… зберігаючи об`єктивність і неупередженість: … , вважав за необхідне роз`яснити учасникам цієї справи їх право надати (не надати) апеляційному суду у строк до 30.03.2026 року, належні, допустимі докази на підтвердження/спростування: - належності всім трьом відповідачам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 квартири за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної/спільної часткової власності (свідоцтво про право власності, довідку БТІ, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно у вигляді цієї квартири тощо), станом на період нарахування заборгованості у цій справі; - довідку, витяг з протоколу тощо ОСББ «КОМАРОВА -7» на підтвердження (спростування) того, що відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , є членами даного ОСББ, а також наслідки ненадання останніх, а саме: апеляційний суд буде переглядати законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги на підставі наявних у цій справі матеріалів та доказів…».

27.03.2026 року через «Електронний суд» ОСББ «КОМАРОВА -7» скористалось роз`ясненим йому в порядку ст. 12 ч. 5 ЦПК України апеляційним судом вищезазначеним правом та подало клопотання про долучення доказів (а.с. 160-195), в якому у тому числі зазначало, що«…Позивач надав усі необхідні документи, які свідчать про те, що Відповідачі виконували свої обов`язки по сплаті членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території, зокрема з моменту створення ОСББ з березня 2020 року по лютий 2021 року сплачені внески в повному обсязі, на протязі 2021-2022 роки внески сплачувались частково, і за липень-серпень 2024 року внески сплачені в повному обсязі, що свідчить про обізнаність Відповідачів сплачувати внески. У відзиві на позовну заяву не міститься жодного заперечення вищевказаної обставини, єдиним аргументом невизнання позову було те, що начебто не зарахована сума 500,00 грн, сплачена в лютому 2022 року. причому Відповідачі знали, що в ОСББ квартирі АДРЕСА_2 присвоєний особовий рахунок № НОМЕР_1 , оскільки неодноразово сплачували кошти саме із вказівкою призначення платежу. 24.03.2026 року ним надіслано запит до ЗАПОРІЗЬКОГО МІЖМІСЬКОГО БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ, однак відповіді станом на теперішній час не надійшло, із наданням доказів на підтвердження останнього Тому, з врахуванням останнього просило апеляційний суд витребувати з ЗАПОРІЗЬКОГО МІЖМІСЬКОГО БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ наступну інформацію та довідки: 1. Кому належить квартира АДРЕСА_3 (зареєстровані на день подання позову до суду Відповідачі по справі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 . 2. Довідку про інвентаризаційний номер об`єкта нерухомості: квартира АДРЕСА_3 . 3. Інформацію. чи провадились дії щодо приватизації вказаної квартири (а.с. 207-209).

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 подав апеляційному суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.20206 року, за змістом якої відсутні відомості щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 196-200).

Ухвалою апеляційного суду від 15 вересня 2026 року (а.с.214) в порядку часткового задоволення клопотання ОСББ «КОМАРОВА -7» про витребування доказів, витребувано у ТОВ «ЗМБТІ» інформацію про наявність/відсутність зареєстрованого у встановленому законом порядку права власності на квартиру АДРЕСА_3 із зазначенням конкретних ПІБ власника (співвласників), коли саме та на якому праві власності (спільна сумісна чи спільна часткова, особиста приватна тощо), на підставі якого саме правовстановлюючого документу (свідоцтва про право власності, договору купівлі - продажу тощо), із зазначенням дати та реєстрового № «ЗМБТ» - для долучення до матеріалів цієї справи.

На виконання вищезазначеної ухвали ТОВ «ЗМБТІ» 22.09.2026 року надало відповідь (а.с.221-222): «… повідомляємо про те, що з 01.01.2013 року ЗМБТІ припинені трудові відносини із спеціалістами, що мали освіту та кваліфікацію для здійснення реєстрації прав власності на нерухоме майно та підготовки інформації про реєстрацію відповідних прав, що здійснювали аналіз правовстановлюючих документів. Крім того 28.01.2014р. ТОВ «ЗМБТІ» було передано відповідним реєстраційним службам реєстраційні книги із записами про реєстрацію прав власності на об`єкти нерухомого майна згідно акту приймання-передачі. За вказаних обставин ТОВ «ЗМБТІ» не має можливості надати запитувану Вами інформацію».

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень; відповідний штат суддів Запорізького апеляційного суду; відпустки судді-доповідача (а.с.154, 206), підвищення кваліфікації судді-доповідача (а.с.205).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСББ «КОМАРОВА - 7» у цій справі у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є …рішення, постанови…

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні його вищезазначеного позову до відповідачів у цій справі, керувався ст.ст. 4, 15, 16, 536, 530, 625 ЦК України, ст. 1,5,7,8, 9, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 9, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, ст. 1,2,4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та керуючись ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 141, 263, 352, 354 ЦПК України та виходив із такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСББ «КОМАРОВА - 7» функціонує на підставі Статуту ОСББ «КОМАРОВА - 7», затвердженого учасниками зборів ОСББ «КОМАРОВА - 7» протоколом №1 від 02.11.2019 року (а.с.8).

Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, 21 грудня 2019 року ОСББ «КОМАРОВА - 7» зареєстровано як юридична особа з внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; номер запису 11031070001048532 (а.с.7).

Протоколом №2 зборів співвласників ОСББ «КОМАРОВА - 7» від 30.11.2019 затверджено порядок, перелік, розмір внесків та платежів до ОСББ «КОМАРОВА - 7», а саме у розмірі 7 грн. за 1 кв. м (а.с.9).

Згідно із розрахунком заборгованості зі сплати комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_3 від 21.11.2024 р., який підписаний адвокатом Гончаровим В.І. сума боргу за період січень 2021 по вересень 2024 складає 11992,22 грн. (а.с.6).

Відносини, які виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані положеннями Закону України № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII).

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ст.1 Закону № 2189-VIII споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 12 Закону № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

До житлово-комунальних послуг належить, зокрема житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 2189-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону № 2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім, випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

У відповідності до п.14 ч. 1 ст.1 Закону № 2189-VIII управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно з положень ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-III (далі – Закон № 2866-III), асоціація власників жилих будинків - це юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об`єднань.

Статтями 4, 12 Закону № 2866-III передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належною утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово- комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Згідно з п. п. 1, 2, 5, 6 ст. 4 Закону № 2866-III співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку: викопувати рішення зборів співвласників: забезпечувати додержання вимог житловою і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин: кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спілішого майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Також відповідно до п. 10 ст. 7. ст. 15, 16 Закону № 2866-III співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень. Об`єднання мас право здійснювати контролі, за своєчасною сплатою внесків і платежів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 7 Закону № 2866-III кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону № 2866-III співвласники зобов`язані виконувати рішення загальних зборів.

Відповідно до положень п. 11 ст. 10 Закону № 2866-III рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Статтею 23 Закону № 2866-III передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ст. 15 Закону № 2866-III, а також підпункту 9 пункту 2 розділу V Статуту ОСББ «КОМАРОВА - 7» співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.3 ст. 17 Закону № 2866-III, ОСББ вправі вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтних фондів.

Аналогічні правові норми та обов`язки щодо своєчасної сплати співвласниками належних внесків та платежів, виконання рішення статутних органів передбачені Статутом ОСББ «КОМАРОВА - 7».

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Згідно з ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такою будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особа, яка є власником приміщення, в якому створено ОСББ (асоціацію), зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні (асоціації).

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 27.01.2016 у справі № 3-1028гс15.

Суд першої інстанції звертав увагу, що Представником позивача до матеріалів справи не долучено копії правовстановлюючого документу, копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, у зв`язку з чим, позбавлений можливості перевірити право власності відповідачів на квартиру АДРЕСА_3 .

Щодо розрахунку заборгованості суд першої інстанції дійшов до таких висновків.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13.05.2020, яка, відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідачів заборгованості по оплаті витрат на утримання будинку і прибудинкової території та комунальних витрат в розмірі 11992,22 грн.

Єдиним доказом на підтвердження доводів про наявність у Відповідачів заборгованості перед Позивачем зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, є доданий Представником позивача до позовної заяви розрахунок заборгованості квартири АДРЕСА_3 за 2021, 2022, 2023, 2024 р. за підписом Представника позивача, зі змісту якого вбачається, що заборгованість Відповідачів становить 11992,22 грн.

Жодних інших документів на підтвердження факту виникнення та існування у Відповідачів непогашеної перед Позивачем заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території (в тому числі квитанцій, виписок з особових рахунків, виписок з банківських рахунків, актів звірки та інших первинних документів) матеріали справи не містять і Представником позивача суду не надано.

На підтвердження обставин, що мають значення для справи, Представником позивача не надано доказів, на якій підставі ОСББ «КОМАРОВА - 7» нараховано Відповідачам заборгованість за житлово-комунальні послуги саме у розмірі, зазначеному у позові, складеному ОСББ «КОМАРОВА - 7».

Суд першої інстанції вважав, що відсутність таких доказів в матеріалах справи унеможливлює перевірку судом наявності підстав стягнення оплати з Відповідачів за спожиті житлово-комунальні послуги і правильності нарахованого Представником позивача розміру заборгованості.

Розрахунок заборгованості не є належним доказом заборгованості Відповідачів, оскільки не містить деталізованого розрахунку нарахувань та розрахунку належних до стягнення платежів, який здійснено відповідно до періоду надання послуг за встановленими тарифами, актів виконаних робіт, що унеможливлює перевірку даних нарахувань судом.

Представником позивача не надано суду квитанцій, рахунків або у іншому вигляді сформованих вимог на ім`я Відповідачів про оплату житлово-комунальних послуг за період, за який виникла заборгованість.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність таких доказів в матеріалах справи унеможливлює перевірку судом наявності підстав стягнення оплати з Відповідачів.

Таким чином, Представником позивача не надано належних доказів, які підтверджують розмір заборгованості Відповідачів, не надано жодного первинного документу (виписок з рахунку, квитанцій, рахунків на оплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території), не надано доказів їх направлення Відповідачам та не надано доказів нездійснення такої оплати в повному обсязі чи частково Відповідачами.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що між Позивачем та Відповідачам взагалі укладався договір про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, на який посилається у позовній заяві.

Суд першої інстанції також прийняв до уваги заперечення Відповідачів, що доказів направлення Позивачем досудової вимоги про погашення заборгованості іншим Відповідачам матеріали справи не містять і Представником позивача суду не надано, що суперечить концепції змагальності.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до положень ч. 3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Положеннями ч. 2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Представник позивача у позовній заяві не зазначив про неможливість подати будь-які докази.

У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Відповідачів заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.01.2021 по 31.09.2024 у розмірі 11992,22 грн. є безпідставними, а тому у їх задоволенні у цій справі слід відмовити.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України – питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.

Доводи апеляційної скарги позивача ОСББ «КОМАРОВА - 7» є такими, що фактично дублюють доводи його позову у цій справі у суді першої інстанції, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача, яку він та його представник вважають такою, що є єдино правильною та єдино можливою.

Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування сторони позивача ОСББ «КОМАРОВА -7», передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Оскільки відповідачі у суді першої інстанції вищезазначений позов позивача у цій справі не визнали. Належні, допустимі докази протилежного у цій справі відсутні. Позивач та його представник не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивача до відповідачів у цій справі.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. ст. 12 ч. 5, 81 ч. 7 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача ОСББ «КОМАРОВА - 7», а саме:

1)роз`яснював учасникам цієї справи їх право надати (не надати) апеляційному суду у строк до 30.03.2026 року, належні, допустимі докази на підтвердження/спростування: - належності всім трьом відповідачам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 квартири за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної/спільної часткової власності (свідоцтво про право власності, довідку БТІ, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно у вигляді цієї квартири тощо), станом на період нарахування заборгованості у цій справі; - довідку, витяг з протоколу тощо ОСББ «КОМАРОВА -7» на підтвердження (спростування) того, що відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , є членами даного ОСББ, а також наслідки ненадання останніх, а саме: апеляційний суд буде переглядати законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги на підставі наявних у цій справі матеріалів та доказів (а.с. 155);

2)витребував у ТОВ «ЗМБТІ» інформацію про наявність/відсутність зареєстрованого у встановленому законом порядку права власності на квартиру АДРЕСА_3 із зазначенням конкретних ПІБ власника (співвласників), коли саме та на якому праві власності (спільна сумісна чи спільна часткова, особиста приватна тощо), на підставі якого саме правовстановлюючого документу (свідоцтва про право власності, договору купівлі - продажу тощо), із зазначенням дати та реєстрового № «ЗМБТ» (а.с.214).

Оскільки, суд першої інстанції у цій справі правильно звертав увагу, що позивачем до матеріалів справи не долучено копії правовстановлюючого документу, копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, у зв`язку з чим, останній був позбавлений можливості перевірити право власності відповідачів на квартиру АДРЕСА_3 .

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).

В силу вимог ст. 319 ч. 4 ЦПК України лише власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України (тягар утримання майна)власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проте докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, стороною позивача ОСББ «КОМАРОВА - 7» саме на підтвердження наявності підстав у позивача для стягнення з відповідачів вищезазначеної заборгованості у цій справі апеляційному суду не надані.

При цьому, апеляційним судом можуть бути прийняті до уваги у цій справі всі надані сторонами у цій справі вперше лише апеляційному суду вищезазначені докази сторін після роз`яснення останнім їх прав апеляційним судом в порядку ст. 12 ч. 5 ЦПК України та надані ТОВ «ЗМБТІ» на виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду (а.с. 214).

Проте, останніми (а.с. 164-165, 169-193, 200, 221-222) в їх сукупності вже із наявними у цій справі доказами сторін лише додатково підтверджується правильність встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильність висновків суду першої інстанції у цій справі.

Судова практика в інших справах за участю інших учасників, на яку посилалась сторона позивача у своїй відповіді на відзив на апеляційну скаргу позивача у цій справі (а.с. 138-151), різниться за своїми фактичними обставинами із обставинами цієї справи, не має преюдиційного значення для вирішення цієї справи судом та не приймається апеляційним судом до уваги у цій справі.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСББ «КОМАРОВА - 7» не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

Також, судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розміром цієї справи судом першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

Крім того, в силу вимог ст. ст. 133, 137, 141 ч. 1 ЦПК України в разі відмови позивачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідачів будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «КОМАРОВА - 7» залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2025 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова апеляційним судом складена 24.09.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Онищенко Е.А.Трофимова Д.А.