Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №689/714/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/714/26

2-др/689/11/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

з участю: секретаря судового засідання - Лебеденко О.М.,

розглянувши в судовому засіданні в загальному позовному провадженні в селищі Ярмолинці заяву представника позивача – адвоката Худняка В.А. про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ГВМ-АГРО» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі, штрафних санкцій, інфляційних втрат за прострочення внесення орендної плати,

встановив:

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ГВМ-АГРО» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі, штрафних санкцій, інфляційних втрат за прострочення внесення орендної плати, задоволено повністю. Розірвано договір оренди землі б/н, що укладений 20 листопада 2020 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «ГВМ-АГРО» (32140, Хмельницький район, с. Іванівка, вулиця Шевченка, 62; код ЄДРПОУ: 38171525), щодо оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6825882600:03:016:0322, площею 1, 0020 га ріллі, що призначена для ведення особистого селянського господарства і розташована на території Виноградівської сільської ради Хмельницького (Ярмолинецького) району Хмельницької області. Стягнуто із Приватного підприємства «ГВМ-АГРО» (32140, Хмельницький район, с. Іванівка, вулиця Шевченка, 62; код ЄДРПОУ 38171525) на користь ОСОБА_1 (32122, Хмельницький район, с. Баламутівка; РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 10 784, 04 грн., інфляційні втрати в сумі 539, 19 грн., 3 % річних в сумі 323, 52 грн., пеню в сумі 393, 61 грн., а всього заборгованість за прострочення сплати орендної плати в розмірі 12 040 грн. 36 коп. (дванадцять тисяч сорок гривень 36 копійок). Стягнуто із Приватного підприємства «ГВМ-АГРО» (32140, Хмельницький район, с. Іванівка, вулиця Шевченка, 62; код ЄДРПОУ 38171525) на користь ОСОБА_1 (32122, Хмельницький район, с. Баламутівка; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

На адресу суду від представника позивача – адвоката Худняка В.А. 12 серпня 2026 року надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У заяві зазначив, що між ОСОБА_1 та адвокатом Худняком Віктором Анатолійовичем був укладений договір про надання правової допомоги № 54/26 від 10 квітня 2025 року, на підставі якого вартість роботи адвоката має бути оплачена клієнтом відповідно до об`єму послуг, наведених у Розрахунку. Відповідно до положень Договору про надання правової допомоги №54/26 від 10 квітня 2026 року сторони погодили наступне: «п. 4.1.: за послуги, передбачені п. 1.1. даного Договору Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату винагороду (гонорар), розмір якого визначений в сумі 2500 грн. за годину роботи, що оплачується відповідно до об`єму наданих послуг, зміст яких відображається у відповідному розрахунку, що надається Клієнту Адвокатом. Фактичний розрахунок (платіж) за роботу, яка є предметом цього Договору, проводиться в період часу – не пізніше 90 календарних днів з моменту прийняття рішення судом відповідної інстанції, в якій здійснюється представництво. Розрахунком витрат на правничу допомогу від 10 серпня 2026 року до Договору про надання правової допомоги № 54/26 від 10 квітня 2026 року визначено, що визначена правнича допомога складає у розмірі 15 000 грн. 10 серпня 2026 року сторони підписали Акт приймання-передавання робіт (послуг) правничої (правової) допомоги відповідно до вимог Договору про надання правової допомоги № 54/26 від 10 квітня 2026 року. Адвокатом Худняком В.А. виставлено позивачеві рахунок-фактуру № 10/08/2026 від 10 серпня 2026 року.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Суд, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що заяву представника позивача слід задоволити повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що 10 квітня 2026 року між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатом Худняком Віктором Анатолійовичем укладено договір № 54/26 про надання правничої допомоги. Відповідно до п. 1.1. Договору Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати йому (їй) правову допомогу, юридичні послуги та юридичний супровід в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Згідно із п. 4.1. Договору за послуги, передбачені п. 1.1. даного Договору Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату винагороду (гонорар), розмір якого визначений в сумі 2500 грн. за годину роботи, що оплачується відповідно до об`єму наданих послуг, зміст яких відображається у відповідному розрахунку, що надається Клієнту Адвокатом. Фактичний розрахунок (платіж) за роботу, яка є предметом цього Договору, проводиться в період часу – не пізніше 90 календарних днів з моменту прийняття рішення судом відповідної інстанції, в якій здійснюється представництво. Зазначена обставина підтверджується копією договору № 125/25 про надання правничої допомоги від 29 вересня 2025 року (Том № 2 а.с. 3-4).

10 серпня 2026 року адвокатом Худняком В.А. складено розрахунок витрат на правничу допомогу до Договору про надання правової допомоги № 54/26 від 10 квітня 2026 року, згідно якого вартість виконаних робіт визначена у розмірі 25 000 грн. (а.с. 6). 4 березня 2026 року між адвокатом Худняком В.А. та клієнтом (замовником) ОСОБА_1 підписано акт приймання-передавання робіт (послуг) правничої (правової) допомоги відповідно до Договору про надання правової допомоги № 54/26 від 10 квітня 2026 року, згідно якого адвокат Худняк В.А. передав, а клієнт (замовник) прийняв роботи (послуги) правничої (правової) допомоги тривалістю 6 год. (а.с. 7). Адвокатом Худняком В.А. виставлено позивачеві рахунок-фактуру № 10/08/2026 від 10 серпня 2026 року на оплату гонорару згідно Договору про надання правової допомоги № 54/26 від 10 квітня 2026 року на загальну суму 15 000 грн. (а.с. 5).

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Проаналізувавши подані позивачами копії договору доручення № 27/02-1/20 про надання правничої допомоги, розрахунок наданих послуг, акт про оплату послуг від 30 лютого 2020 року та адвокатські запити, надані як доказ підготовки документів до подання позову у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що позивачі довели понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не надходило.

Отже, судом встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката Худняка В.А. в розмірі 15 000 грн. є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони (п.п. 1-4 ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Зазначені витрати позивача пов`язані із розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

Зазначені витрати в розмірі 15 000 грн. відповідають критерію реальності адвокатських витрат, є дійсними та потрібними, а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини цієї справи.

Таким чином, необхідно стягнути із Приватного підприємства «ГВМ-АГРО» (32140, Хмельницький район, с. Іванівка, вулиця Шевченка, 62; код ЄДРПОУ 38171525) на користь ОСОБА_1 (32122, Хмельницький район, с. Баламутівка; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 77-81, 137, 141, 258-259, 263-265, 270 ЦПК України,

вирішив:

Заяву представника позивача – адвоката Худняка В.А. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволити повністю.

Стягнути із Приватного підприємства «ГВМ-АГРО» (32140, Хмельницький район, с. Іванівка, вулиця Шевченка, 62; код ЄДРПОУ 38171525) на користь ОСОБА_1 (32122, Хмельницький район, с. Баламутівка; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Кульбаба