Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №682/2016/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2016/26

Провадження № 2-о/682/95/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючого судді Мотонок Т. Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/2016/26 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Горщар Богдан Анатолійович, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

21.07.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Горщар Б.А., заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить у спільній сумісній власності квартира в багатоповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначене майно виникло на підставі свідоцтва на право власності на житло від 28.05.2002 року, згідно з наказом від 28.05.2002 року № 122, в результаті чого був виготовлений технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . У свідоцтві про право власності на майно допущено технічну помилку в написанні анкетних даних заявниці, а саме по батькові: « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ». У даному випадку існують розбіжності у написанні анкетних даних заявниці (по батькові) в свідоцтві про право власності на квартиру та документах, що посвідчують її особу. Тим самим, всі документи, які посвідчують особу та інші письмові документи, свідчать про те, що правовстановлюючий документ належить саме заявниці. Враховуючи викладене, виникла необхідність встановлення факту належності заявниці правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про права власності на житло.

На думку заявниці та її представника, розбіжність у написанні по батькові у свідоцтві про право власності на житло має очевидний технічний характер, і виникла під час оформлення цих документів. На теперішній час зазначена розбіжність перешкоджає заявниці повноцінно реалізовувати право власності на квартиру, у тому числі здійснювати її відчуження, укладати цивільно-правові договори, звертатися до нотаріуса та державного реєстратора.

За таких обставин заявник просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правостановлючого документа, а саме: свідоцтва на право власності на житло від 28.05.2002 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

24.07.2026 ухвалою суду у даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 24.09.2026.

24.09.2026 в призначений час сторони до суду не з`явились.

Представник заявника, адвокат Горщар Б.А., подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності заявниці. Подану заяву підтримує в повному обсязі.

ОСОБА_2 , яка є заінтересованою особою у справі, про причини неявки не повідомила, про день та час слухання справи повідомлена належним чином.

На підставі ст. 247 ЦПК України, фіксування судового розгляду не здійснюється у зв`язку із неявкою учасників справи.

Таким чином, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , зазначено анкетні дані заявниці – ОСОБА_1 , дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 5-7), така ж інформація міститься в довідці про присвоєння ідентифікаційного номера ( а.с.9) та пенсійному посвідченні № НОМЕР_2 ( а.с.10).

В свідоцтві про народження № НОМЕР_3 від 03.03.1968, вказано, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костопіль Рівненської області. Її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 11).

Вірне зазначення імені батька заявниці слідує також із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , відповідно до якого 17.03.1956 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, актовий запис про шлюб № 45 (а.с. 13).

Крім того, диплом про присвоєння кваліфікації інженера-механіка від 02.07.1981, виданий на ім`я ОСОБА_1 ( а.с.8).

Разом із тим, у свідоцтві про право власності на житло: на квартиру по АДРЕСА_1 , зазначено, що дана квартира на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тобто по батькові останньої зазначено невірно (а.с. 12).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

В постанові Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18).

Факт належності заявниці правовстановлюючого документу підлягає встановленню, оскільки має для заявниці юридичне значення, адже зазначений документ необхідний їй для повноцінної реалізації права власності на квартиру, у тому числі здійснювати її відчуження, укладати цивільно-правові договори, звертатися до нотаріуса та державного реєстратора заявнику для реєстрації права власності на належне їй майно – квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно листа ВСУ 01.01.2012 «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у свідоцтві про право власності. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах не може бути підставою для відмови в оформленні законних прав, зокрема, права власності, оскільки особа не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів іншими особами, та у свою чергу неналежний порядок заповнення правовстановлюючого документу не з її вини не може бути підставою для позбавлення заявника її конституційного права на власність.

Таким чином, факт належності заявниці свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , яке було видане 28.05.2002, на ім`я саме ОСОБА_1 , підтверджено належними письмовими доказами. Тому факт належності заявниці вказаного правовстановлюючого документу – свідоцтва про право власності на житло – підлягає встановленню, оскільки має для заявниці юридичне значення, адже такий документ необхідний їй для реалізації права власності у встановленому законом порядку.

Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 76, 293, 294, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву – задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , факт належності правостановлючого документа, а саме: свідоцтва на право власності на житло від 28.05.2002 року на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

Заінтересована особа: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 )

Повний текст рішення складено: 24.09.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.